Справа №705/4922/23
1-кп/705/1219/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.09.2023 м. Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши в приміщенні суду в місті Умань в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження №12023255360000664 від 12.09.2023 року по обвинуваченню
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Танське, Уманського району, Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, вдівця, на утриманні має трьох малолітніх дітей, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 1) 18.04.2023 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 190 КК України до 200 годин громадських робіт; 2) 25.08.2023 Уманським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 125 КК України до штрафу у розмірі 850 гривень (вирок не набрав законної сили),
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 05.08.2023 близько 22 години 10 хвилин, перебуваючи в кімнаті домоволодіння АДРЕСА_1 , в ході раптово виниклого конфлікту із ОСОБА_3 , діючи умисно та цілеспрямовано, з метою спричинення фізичного болю останньому, завдав два удари кулаком правої руки в область лівого вуха ОСОБА_3 , чим своїми діями завдав потерпілому побоїв, що завдали йому фізичного болю, не спричинивши тілесних ушкоджень.
Дії обвинуваченого ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 126 КК України.
Обвинувальний акт надійшов до суду разом з: розписками обвинуваченого ОСОБА_2 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 про отримання копії обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування; заявою обвинуваченого ОСОБА_2 , складеною в присутності захисника ОСОБА_4 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні; а також із клопотанням прокурора в порядку ч.1 ст. 302 КПК України про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та заявою потерпілого ОСОБА_3 про згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Згідно ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.
Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Вирішуючи питання про можливість розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні згідно положень ст. ст. 381, 382 КПК України суд враховує те, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідний з розглядом обвинувального акту за його відсутності.
Так, згідно заяви обвинуваченого, яку він підписав в присутності захисника адвоката ОСОБА_4 , вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, ОСОБА_2 визнав повністю, згоден із встановленими під час досудового розслідування обставинами кримінального проступку, викладеними в обвинувальному акті, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
При цьому судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст обставин кримінального проступку, та розуміє наслідки розгляду кримінального провадження у спрощеному провадженні, передбачені ч. 2 ст. 302 КПК України щодо позбавлення права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, і сумнівів у добровільності його позиції суд не має.
За таких обставин, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає доведеним те, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , мало місце. Дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 126 КК України, як умисне завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є кримінальним проступком, дані, що характеризують особу винного, який за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 був засуджений 18.04.2023 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт, а також 25.08.2023 Уманським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 гривень. У матеріалах кримінального провадження відсутня інформація щодо стану відбуття ОСОБА_2 покарання за вказаними вироками.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.
Беручи до уваги вказані обставини в їх сукупності, враховуючи матеріальне становище обвинуваченого та ту обставину, що тяжкі наслідки від вчиненого кримінального проступку не настали, а також інші обставини справи, суд вважає за можливе у вказаному випадку призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 126 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.
Як слідує із ст.53 КК України, штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті, за якими при визначенні розміру штрафу має братися до уваги не тільки тяжкість вчиненого підсудним кримінального правопорушення, а і його майновий стан.
З огляду на ч.4 ст.70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, суд, призначивши покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань, зарахувавши при цьому в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, відбуте повністю або частково покарання за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст.72 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 72 КК України основне покарання у виді штрафу при призначенні його за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконуються самостійно.
З урахуванням вказаних приписів закону, призначене ОСОБА_2 за даним вироком покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян слід виконувати самостійно.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Цивільний позов, речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 368, 369, ч. 2 ст. 373, ст. ст. 374, 381, 382 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що у грошовому еквіваленті становить 850 гривень.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався.
Процесуальні витрати, цивільний позов та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. На вирок може бути подана апеляція до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Уманський міськрайонний суд Черкаської області.
Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1