ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2023 року м. Черкаси справа № 925/1019/23
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:
позивач - не з'явився,
відповідач - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу
за позовом Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Черкаської філії АТ «Укртелеком»
до Управління соціального захисту населення Черкаської районної державної адміністрації
про стягнення 11 240,81 грн,
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Черкаської філії АТ «Укртелеком» звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Черкаської районної державної адміністрації про стягнення 11 240 грн 81 коп. компенсації за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів в період листопад-грудень 2020 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач надавав телекомунікаційні послуги окремим категоріям громадян, що користуються правом на пільги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про жертви нацистських переслідувань», Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Закону України «Про охорону дитинства». Відповідно до чинного законодавства на відповідача покладено обов'язок здійснювати розрахунки з постачальниками послуг пільговим категоріям громадян. Відповідач не вживає заходів для отримання фінансування від розпорядників бюджетних коштів вищого рівня для проведення розрахунків.
Як на правову підставу позову позивач посилається на ст. 3, 19, 92 Конституції України, ст. 11, 525, 526, 617, 625, 633 Цивільного кодексу України, ст. 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 7 Бюджетного кодексу України, норми Закону України «Про електронні телекомунікації».
Ухвалою від 01 серпня 2023 року Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
28 серпня 2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідач зазначає, що Управління соціального захисту населення Черкаської районної державної адміністрації, як правонаступник Управління соціального захисту населення Кам'янської районної державної адміністрації, фінансується із державного бюджету та не має відповідних коштів, передбачених кошторисом для сплати боргу за вимогою позивача.
Управління соціального захисту населення Черкаської районної державної адміністрації звернулося з клопотанням до Кам'янської міської ради Черкаської області про виділення коштів із місцевого бюджету Кам'янської громади, які відповідатимуть сумі заборгованості позивача для забезпечення її погашення (копія листа (клопотання) від 09.08.2023 № 2041/01-07 додана до відзиву). За результатами розгляду клопотання про виділення коштів, управління перерахує вказану заборгованість позивачу в повному обсязі.
З огляду на викладене позивач визнає повністю позовні вимоги.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ст. 191 ГПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
У судове засідання представники сторін не з'явилися, причини неявки - не відомі.
19 вересня 2023 року від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Після виходу суду з нарадчої кімнати вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.
Відомості про вказані процесуальні дії занесені до протоколу судового засідання.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Акціонерне товариство «Укртелеком» надає телекомунікаційні послуги споживачам згідно з Законом України «Про електронні комунікації», Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 (Правила), інших законодавчих актів України.
Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу», Законом України від 23.03.2000 № 1584-Ш «Про жертви нацистських переслідувань», Законом України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України від 24.03.2008 № 203/98-ВР «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус» та Законом України від 26.04.2001 № 2402-ІІІ «Про охорону дитинства» для категорій осіб, визначених цими законами встановлені пільги з оплати за послуги зв'язку.
Позивач надає телекомунікаційні послуги категоріям споживачів, визначених зазначеними законами, з урахуванням пільг, що цими законами встановлені.
Вказані норми законів закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовному обов'язку оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.
Оскільки телекомунікаційні послуги на пільгових умовах надавалися позивачем не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих норм, то такі взаємовідносини між позивачем та відповідачем не потребують укладення договору.
Чинне законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на пільги, оскільки зобов'язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із законів України.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 січня 2020 року у справі № 911/1165/19.
Таким чином, спірні правовідносини виникли між сторонами безпосередньо з актів законодавства.
Однак 01 березня 2020 року між УСЗН Кам'янської РДА та ПАТ «Укртелеком» був укладений договір № 15 про відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян.
Відповідно до п. 4.3.4 договору розпорядник зобов'язаний здійснювати розрахунки з підприємством за послуги зв'язку, надані пільговим категоріям громадян у звітному місяці, в порядку та строки, визначені розділом 5 договору.
У 2020 році позивачем надавалися телекомунікаційні послуги споживачам, які проживають у м. Кам'янка та Кам'янському p-ні Черкаської області і мають право на відповідні пільги, передбачені чинним законодавством.
УСЗН Кам'янської РДА не здійснена оплата позивачу вартості телекомунікаційних послуг в повному обсязі наданих абонентам, які мають на те згідно закону право, пільг з оплати, внаслідок чого утворилась заборгованість на загальну суму 11 240 грн 81 коп. за період листопад-грудень 2020 року, які позивач просить стягнути в примусовому порядку.
Розмір витрат позивача на надання послуг зв'язку пільговим категоріям споживачів підтверджуються щомісячними розрахунками витрат та актами звірок розрахунків, що надсилалися позивачем відповідачу та додані до позовної заяви.
Відповідач акти звірок за надані пільговикам послуги згідно встановленої форми не підписував, про розбіжності щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику позивачу не заявляв, та дані, що значаться в розрахунках не уточнював.
12 травня 2023 року відповідачу була направлена претензія, яка залишилася без відповіді та задоволення.
12 січня 2021 року Черкаською РДА прийнято розпорядження № 9 «Про реорганізацію структурних підрозділів районних державних адміністрацій, які мають статус юридичної особи публічного права», зокрема припинити юридичну особу публічного права УСЗН Кам'янської РДА в результаті реорганізації шляхом приєднання до Управління соціального захисту населення Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області.
20 квітня 2021 року внесений запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення Управління соціального захисту населення Кам'янської РДА.
Частиною 1 ст. 104 ЦК України встановлено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
УСЗН Черкаської РДА Черкаської області є правонаступником майна, прав та обов'язків УСЗН Кам'янсько РДА.
Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідачем не було дотримано процедуру доведення до розпорядників коштів вищого рівня обсягів фактично понесених постачальником послуг витрат та не вирішувалось питання отримання фінансування.
Вирішення питання щодо отримання коштів від розпорядників коштів вищого рівня (місцевих бюджетів, держбюджету) для проведення розрахунків з постачальниками послуг віднесено до компетенції саме органів соціального захисту населення.
Відповідач на час виникнення спірних правовідносин (2020 рік) визначений як головний розпорядник коштів по відшкодуванню операторам зв'язку пільг за послуги зв'язку та це відноситься до його функцій відповідно до чинного законодавства та Положення про Управління соціального захисту.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати зокрема як із договорів та інших правочинів, так і безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до принципу субсидіарності бюджетної системи України розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами ґрунтується на необхідності максимально можливого наближення надання публічних послуг до їх безпосереднього споживача (п.7 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог актів цивільного законодавства. Згідно з статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Виконання зобов'язань стороною не може ставитись у залежність від наявності у неї на це коштів.
На підставі ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Втручання держави в господарську діяльність суб'єктів господарювання не у спосіб та не на підставі Конституції та законів України заборонений законом. Тому, державні соціальні програми, що запроваджуються чинним законодавством України не можуть бути реалізовані за рахунок суб'єктів господарювання.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом.
Чинним законодавством не передбачена залежність розміру відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається не внаслідок власної недбалості, чи власного бажання позивача, а у відповідності до вимог законів України.
Частина 2 статті 218 ГК України та стаття 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.
Відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Європейський суд з прав людини, в рішенні по справі Кечко проти України (08.11.2005) зазначив, що: Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Європейський суд з прав людини в рішеннях у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України (від 18.10.2005) та Бакалов проти України (від 30.11.2004) указав, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності. Окрім того, в постанові Верховного Суду України від 15 травня 2012 року у справі №11/446 зазначено, що на підставі частини другої статті 617 ЦК України, частини другої статті 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини в справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005 - відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо у залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20- рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007).
Зокрема у Рішенні від 09.07.2007 № 6-рп/2007 Конституційний Суд України наголосив, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).
Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
У силу частини 6 статті 48 БК України зобов'язання щодо виплати субсидій, допомог, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із Законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державної казначейської служби України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частин 1-4 статті 48 БК України.
Тобто право позивача на отримання компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих ним пільговим категоріям споживачів, підлягає реалізації і захисту, незважаючи на те, що видатків на ці потреби не було передбачено, оскільки законодавство визначає, що фінансові зобов'язання держави мають первинний характер, а бюджетне законодавство - похідний від нього характер.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 911/1924/18.
За таких обставин, Управління відповідає за своїми зобов'язаннями, що виникли безпосередньо із Закону і така відповідальність не може ставитись у залежність від наявності чи відсутності бюджетних асигнувань.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин, які за своєю правовою природою є цивільними згідно із позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 911/1924/18, не підлягають застосуванню норми Бюджетного кодексу України.
Оскільки розмір заявленої до стягнення суми підтверджується наявними в справі доказами, відповідач визнав позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.
У позовній заяві позивач заявив вимогу про відшкодування понесених судових витрат: сплаченого судового збору - 2684,00 грн, 19.09.2023 - звернувся з заявою про повернення судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічна норма міститься в ч. 4 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
У зв'язку з визнанням позову відповідачем, позивачу належить повернути з Державного бюджету України 50 % сплаченого ним судового збору.
Решта сплаченого позивачем судового збору у сумі 1342,00 грн належить відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Управління соціального захисту населення Черкаської районної державної адміністрації (вул. В. Чорновола, 157, м. Черкаси, ідентифікаційний код 03195926) на користь Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Черкаської філії АТ «Укртелеком» (вул. Б. Вишневецького, 34, м. Черкаси, ідентифікаційний код 01181877)
11 240,81 компенсації за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів,
1342,00 грн на відшкодування сплаченого судового збору.
Повернути Акціонерному товариству «Укртелеком» в особі Черкаської філії АТ «Укртелеком» (вул. Б. Вишневецького, 34, м. Черкаси, ідентифікаційний код 01181877) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1342,00 грн (одна тисяча триста сорок дві гривні 00 коп.), сплачений за платіжною інструкцією № 8969 від 19.07.2023.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене та підписане 22 вересня 2023 року.
Суддя О.В. Чевгуз