ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.09.2023 Справа № 914/1907/23
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Комунального підприємства "Дрогобичводоканал" Дрогобицької міської ради Львівської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Турист"
про стягнення 180139,82 грн.
за участю представників:
від позивача Бердар С.В.
від відповідача не з'явився
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Комунальним підприємством "Дрогобичводоканал" Дрогобицької міської ради Львівської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Турист" про стягнення 180139,82 грн, з яких: 135169,76 грн. основний борг, 38577,33 грн. інфляційні втрати та 6392,73 грн 3% річних.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.
Ухвалою суду від 22.08.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.09.2023.
Представник позивача в судове засідання 14.09.2023 з'явився, позовні вимоги підтримав.
Відповідач явку представника в судове засідання 14.09.2023 не забезпечив.
На адресу суду повернулись поштові конверти з відправленням на адресу відповідача ухвал суду від 26.06.2023 та 25.07.2023 з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
Також, як вбачається з інформації, що розміщена на офіційному сайті Акціонерного товариства «Укрпошта», поштове відправлення на адресу відповідача ухвали суду від 22.08.2023 не вручене під час доставки.
Поштова кореспонденція направлялась відповідачу на адресу, що вказана позивачем в позовній заяві та зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вулиця Зубрівська, 38, місто Львів, 79066.
Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19.
Таким чином, суд першої інстанції вчинив усі необхідні дії для належного повідомлення відповідача, неотримання відповідачем повідомлення про дату та час судового засідання було обумовлене об'єктивно незалежними від суду обставинами.
Слід зазначити, що явка сторін в судове засідання не визнавалась судом обов'язковою.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних заперечень щодо заявлених вимог не подав.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи представника позивача, суд встановив таке.
20.10.2020 між Комунальним підприємством Дрогобичводоканал" Дрогобицької міської ради Львівської області (Комунальне підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Турист" (Товариство) угоду про досудове врегулювання спірних взаємовідносин.
Відповідно до пункту 1.1. угоди у комунального підприємства до Товариства є претензія щодо надмірно сплачених коштів у розмірі 135169,76 гри. (далі - претензія), які були оплачені згідно договору №1 про закупівлю робіт за державні кошти від 20.07.2017 року, відповідно до змісту якого боржник зобов'язаний був згідно проектної документації та умов договору на свій ризик, власними і залученими силами і способами виконати роботи по об'єкту «Реконструкція вторинних відстійників на районних каналізаційних очисних спорудах в м. Дрогобичі».
Згідно пункту 1.2. угоди товариство визнає вказану вище суму заборгованості перед комунальним підприємством у розмірі 135169,76 грн.
Сторони погодились врегулювати існуючу претензію згідно п.п.1.1 цієї Угоди шляхом розстрочення її оплати на 24 місяці рівними частинами, в порядку і строки згідно цієї Угоди та Додатку №1 до неї ( пункт 1.3. угоди).
Відповідно до пункту 1.4. угоди у товариства до комунального підприємства немає будь яких майнових чи немайнових претензій.
Згідно пункту 2.1. угоди станом на 30.10.2020 року заборгованість товариства перед комунальним підприємством становить 135169,76 грн.
Сторони домовились, що товариство з метою погашення заборгованості перед комунальним підприємством, кожного місяця протягом 24 місяців до моменту повного погашення заборгованості перед комунальним підприємством зобов'язується щомісячно сплачувати не менше 5632,07 грн (пункт 2.2. угоди).
Пунктом 2.3. угоди сторони погодили, що оплата здійснюється щомісячно до 30 числа. Перший платіж повинен бути здійснений до 30 листопада 2020 року.
Відповідно до пункту 2.4. угоди, товариство зобов'язується своєчасно сплачувати свої зобов'язання за цією угодою.
У разі не виконання або не належного виконання товариством своїх зобов'язань за цією угодою, комунальне підприємство може звернутися за захистом своїх прав та/або інтересів до відповідного суду, а також нарахувати передбачені чинним законодавством санкції (пункт 2.5. договору).
Згідно пункту 3.3. сторони визнають, що з врахуванням положень цієї угоди та норм, договорів і документів, на які є в ній посилання, визначені всі суттєві умови та існують належні підстави для визначення зобов'язань сторін.
Відповідно до пункту 3.7 угоди, ця угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами.
За твердженням позивача, відповідач взяті на себе договірні зобов'язання не виконав, а відтак існує неоплаченою заборгованість у розмірі 135169,76 грн.
Враховуючи порушення відповідачем грошового зобов'язання, позивач, керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу 3 % річних у розмірі 6392,73 грн та 38577,33 грн інфляційних втрат.
Таким чином, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача заборгованість розмірі 180139,82 грн, з яких: 135169,76 грн основний борг, 38577,33 грн інфляційні втрати та 6392,73 грн 3% річних.
Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, спір у даній справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем умов угоди від 30.10.2020 про досудове врегулювання спірних взаємовідносин, відповідно до умов якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Турист" зобов'язалося сплатити грошові кошти в розмірі 135169,76 грн, які були надмірно сплачені Комунальним підприємством «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради згідно договору №1 про закупівлю робіт за державні кошти від 20.07.2017 року, відповідно до змісту якого боржник зобов'язаний був згідно проектної документації та умов договору на свій ризик, власними і залученими силами і способами виконати роботи по об'єкту «Реконструкція вторинних відстійників на районних каналізаційних очисних спорудах в м. Дрогобичі».
Сторони домовились, що товариство з метою погашення заборгованості перед комунальним підприємством, кожного місяця протягом 24 місяців до моменту повного погашення заборгованості перед комунальним підприємством зобов'язується щомісячно сплачувати не менше 5632,07 грн (пункт 2.2. угоди).
Пунктом 2.3. угоди сторони погодили, що оплата здійснюється щомісячно до 30 числа. Перший платіж повинен бути здійснений до 30 листопада 2020 року.
В матеріалах справи міститься додаток № 1 до угоди «Графік погашення заборгованості», підписаний сторонами.
Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні. Факт наявності заборгованості відповідачем не спростовано.
У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 135169,76 грн. є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем, а відтак підлягає задоволенню.
Щодо заявлених позивачем до стягнення 38577,33 інфляційних втрат та 6392,73 грн 3 % річних, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За умовами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 38577,33 грн. інфляційних втрат та 6392,73 грн. 3 % річних є обгрунтовані, а відтак підлягають задоволенню.
Згідно частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1,5% відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки дана позовна заява подана до суду в електронній формі через підсистему «Електронний суд», Комунальним підприємством "Дрогобичводоканал" Дрогобицької міської ради Львівської області за подання такої позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2161,68 грн.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 2161,68 грн судового збору, оскільки позов у даній справі слід задовольнити в повному обсязі.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Турист" (79066, Львівська область, місто Львів, вулиця Зубрівська, будинок 38, ідентифікаційний код 23959053) на користь Комунального підприємства "Дрогобичводоканал" Дрогобицької міської ради Львівської області (82100, Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Федьковича, будинок 11, ідентифікаційний код 03348910) 135169,76 грн - основного боргу, 38577,33 грн інфляційних втрат, 6392,73 грн - 3% річних та 2161,68 грн - витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 22.09.2023р.
Суддя Петрашко М.М.