ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.09.2023 Справа № 914/426/23
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз"
до відповідача Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго"
за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
про стягнення 4272094,03 грн.
за участю представників:
від позивача Вук У.І.
від відповідача Коцелко Ю.В.
від третьої особи не з'явився.
Суть спору: Позовні вимоги заявлено (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" до відповідача Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про стягнення 4272094,03 грн, з яких 3638919,13 грн - інфляційні втрати та 633174,90 грн - 3 % річних.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.
Ухвалою суду від 08.08.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 08.08.2023, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.09.2023.
Представник позивача в судове засідання з'явився, підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо заявлених позивачем позовних вимог заперечив.
Третя особа явку представника в судове засідання не забезпечила.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи представників позивача та відповідача, суд встановив таке.
У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/1365/20 за позовом Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” до Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” про стягнення 44 363 387,16 грн., з яких: 31 440 501,01 грн. заборгованість за розподіл природного газу, 98464,98 3% річних, 742016,98 пеня та 12 082 401,19 грн. компенсація.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.12.2020 у справі №914/1365/20 в частині позовних вимог про стягнення 31 440 504,01 грн. основного боргу провадження закрито, позовні вимоги Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” задоволено частково, зменшено на 50 % підлягаючу до стягнення з Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” пеню, стягнуто з Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” на користь Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” 98464,98 грн. 3% річних, 12082401,19 грн. компенсації, 371008,50 грн. пені та 665450,81 грн. витрат по сплаті судового збору та в задоволенні вимоги про стягнення 371008,50 грн. пені - відмовлено.
Також вказаним рішенням розстрочено його виконання на 6 місяців шляхом сплати присудженої заборгованості рівними частинами за наступним графіком:
1. До 22.01.2021р. 2091978,80 грн. заборгованості та 665450,81 грн. судового збору;
2. До 22.02.2021р. 2091978,80 грн. заборгованості;
3. До 22.03.2021р. 2091978,80 грн. заборгованості;
4. До 22.04.2021р. 2091978,80 грн. заборгованості;
5. До 22.05.2021р. 2091978,80 грн. заборгованості;
6. До 22.06.2021р. 2091978,80 грн. заборгованості.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.02.2021 повернуто апеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» на рішення Господарського суду Львівської області від 22.12.2019.
У зв'язку із набранням вказаним рішенням законної сили, на його примусове виконання 19.01.2021 видано відповідний наказ.
30.03.2021 державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 64996842 з примусового виконання наказу № 914/1365/20, виданого 19.01.2021 Господарським судом Львівської області про стягнення Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" боргу в сумі 13217325,48 грн.
28.04.2021 державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) винесено постанову про передачу виконавчого провадження ВП № 64996842 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
24.05.2021 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про прийняття виконавчого провадження ВП №64996842.
10.11.2021 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 64996842 до зведеного виконавчого провадження №65616295.
Як стверджує позивач, з моменту відкриття виконавчого провадження ВП № 64996842 (ЗВП № 65616295) відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було перераховано на рахунок Акціонерного товариства “Львівгаз” 8100020,42 грн., а саме:
- 11.11.2021 - 171294,86 грн. (згідно платіжного доручення № 19447);
- 15.02.2022 - 2426116,86 грн. (згідно платіжного доручення № 4875);
- 30.12.2022 - 5502608,60 грн. (згідно платіжної інструкції № 407).
Позивач зазначає, що грошові кошти, які були стягнуті з Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 22.12.2020 у справі № 914/1365/20 у виконавчому провадженні ВП № 64996842 (ЗВП № 65616295) та перераховані на рахунок позивача, були зараховані в наступній черговості:
- оплата суми судового збору в розмірі 665450,81 грн.;
- оплата суми 3% річних в розмірі 98464,98 грн.;
- оплата суми пені в розмірі 371008, 50 грн.;
- оплата суми компенсації в розмірі 3982380,77 грн.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем грошового зобов'язання, встановленого рішенням суду у справі № 914/1365/20, позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу 3638919,13 грн. інфляційних втрат та 633174,90 грн 3 % річних, які просить суд стягнути на свою користь.
Зокрема, як вбачається із долученого до матеріалів позовної заяви розрахунку позовних вимог, позивачем:
- з 27.02.2021 по 14.02.2022 на суму боргу 12082401,19 грн. нараховано 1078483,93 грн. - інфляційних втрат та 350555,15 грн. - 3 % річних;
- з 15.02.2022 по 29.12.2022 на суму боргу 10619913,76 грн нараховано 2560435,20 грн. - інфляційних втрат та 277572,54 грн. - 3 % річних;
- з 30.12.2022 по 10.01.2023 на суму боргу 5117305,16 грн. нараховано 5047,21 грн. - 3 % річних.
Заперечуючи щодо заявлених позовних вимог відповідач у відзиві на позовну заяву повідомив, що станом на 03.04.2023 року рішення суду від 22.12.2020 року у справі №914/1365/20 виконано в повному обсязі, що підтверджується листом Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби від 03.04.2023 року.
Відповідач зазначив, що згідно інформації, що міститься у вказаному листі, за виконавчим провадженням №64996842 (зведене ВП 65616295) державним виконавцем було списано наступні кошти з рахунку відповідача:
- 04.06.2021 року - 2334159,85 грн.
- 24.12.2021 року - 485,62 грн.
- 14.02.2022 року - 3035997,87 грн.
- 09.06.2022 року - 3029665,62 грн.
- 08.08.2022 року - 1512401,21 грн.
- 19.09.2022 року - 1000000 грн.
- 07.10.2022 року - 1000000 грн.
- 08.12.2022 року - 2003302,46 грн.
- 09.02.2023 року - 2000000 грн.
- 29.03.2023 року - 1625733,21 грн.
Керуючись п.32 Постанови Верховного Суду від 31.07.2019 року у справі №910/3692/18, в якій зазначено, що моментом фактичного виконання судового рішення є саме момент надходження коштів з рахунку боржника на відповідний рахунок виконавчої служби, відповідачем проведено контррозрахунок інфляційних втрат та 3% річних з врахуванням дат в які кошти списувалися виконавцем з рахунку Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго».
Як вбачається із долученого до відзиву на позовну заяву контррозрахунку, відповідачем здійснено розрахунок інфляційних втрат за період з лютого 2022 по листопад 2022, зокрема:
- за період 01.02.2022 по 28.02.2023 на суму боргу 10619913,76 грн у розмірі 169918,62 грн;
- за період 01.03.2022 по 31.03.2022 на суму боргу 10619913,76 грн у розмірі 477896,12 грн;
- за період з 01.04.2022 до 30.04.2022 на суму боргу 10619913,76 грн у розмірі 329217,33 грн;
- за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 на суму боргу 10619913,76 грн у розмірі 286737,67 грн;
- за період з 01.06.2022 по 20.06.2022 на суму боргу 9141436,94 грн у розмірі 283384,55 грн;
- за період з 01.07.2022 по 31.07.2022 на суму боргу 9141436,94 грн у розмірі 63990,06 грн;
- за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 на суму боргу 7629035,73 грн у розмірі 83919,39 грн;
- за період з 01.09.2022 по 30.09.2022 на суму боргу 6629035,73 грн у розмірі 125951,68 грн;
- за період з 01.10.2022 по 21.10.2022 на суму боргу 5629035,73 грн у розмірі 140725,89 грн.;
- за період з 01.11.2022 по 30.11.2022 на суму боргу 5629035,73 грн у розмірі 39403,25 грн.
Крім того, як вбачається із долученого до відзиву на позовну заяву контррозрахунку, відповідачем здійснено розрахунок 3 % річних за період з 16.02.2022 по 10.01.2023, зокрема:
- за період з 16.02.2022 по 09.06.2022 на суму боргу 10619913,76 грн у розмірі 99507,14 грн;
- за період з 13.06.2022 по 08.08.2022 на суму боргу 9141436,94 грн у розмірі 42075,65 грн;
- за період з 09.08.2022 по 19.09.2022 на суму боргу 7629035,73 грн у розмірі 26335,85 грн;
- за період з 20.09.2022 по 07.10.2022 на суму боргу 6629035,73 грн у розмірі 9807,34 грн;
- за період з 10.10.2022 по 08.12.2022 на суму боргу 5629035,73 грн у розмірі 29147,61 грн;
- за період з 09.12.2022 по 10.01.2023 на суму боргу 3625733,27 грн у розмірі 9834,18 грн.
У поданому відзиві на позовну заяву відповідач просить суд зменшити розмір 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням проведеного ним контррозрахунку.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідач помилково розцінює платежі, що зазначені в листі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби від 03.04.2023 року, як такі, що здійснені в погашення наказу у справі № 914/1365/20, оскільки в листі чітко зазначено які саме платіжні доручення були зараховані в погашення заборгованості відповідача перед позивачем згідно наказу № 914/1365/20.
Таким чином, на думку позивача, відповідачем не обгрунтовані доводи з приводу того, що моментом фактичного виконання судового рішення є саме момент надходження коштів з рахунку боржника на відповідний рахунок виконавчої служби.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи представників позивача та відповідача, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За положеннями частини 5 статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управленої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.
За змістом ст.ст.524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.04.2018 року у справі № 758/1303/15-ц.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За умовами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, приписи вказаної статті поширюються як на договірні зобов'язання, так і на недоговірні зобов'язання, а так само й на грошові зобов'язання, що виникли на підставі рішення суду та за своєю правовою природою носять цивільно-правовий характер.
Таким чином, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема окремі види зобов'язань.
Таких правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 року у справі № 686/21962/15-ц.
Згідно зі статтями 598 - 609 Цивільного кодексу України рішення суду не є підставою для припинення зобов'язання.
З аналізу вказаних норм закону слідує, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу.
Таку позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18.
Судом встановлено, що спір у даній справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання, встановленого рішенням Господарського суду Львівської області від 22.12.2020 у справі № 914/1365/20, внаслідок чого позивачем, за загальний період прострочення з 27.02.2021 по 10.01.2023, нараховано 3638919,13 грн. інфляційних втрат та 633174,90 грн. 3 % річних.
Згідно зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Оскільки наявність рішення Господарського суду Львівської області, яким стягнуто з відповідача заборгованість, що набрало законної сили, ніяким чином не припиняє зобов'язання відповідача щодо оплати заявленої заборгованості та не позбавляє позивача права вимагати сплати інфляційних втрат та 3% річних передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України за весь період прострочення грошового зобов'язання, враховуючи встановлений судом факт несвоєчасного виконання відповідачем рішення Господарського суду Львівської області у справі 914/1365/20, суд дійшов висновку, що позивач правомірно нарахував інфляційні витрати, а також три проценти річних від простроченої суми.
Однак дослідивши розрахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, суд дійшов висновку, що такий є недостатньо обгрунтованим. Втім визначення фактичного розміру інфляційних втрат та 3 % річних у даній справі 914/426/23 є можливим, проте у даному випадку слід виходити виключно з поданих учасниками справи доказів, зокрема інформації поданої державним виконавцем щодо списання з відповідача грошових коштів, та враховуючи позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 31.07.2019 року у справі №910/3692/18.
При цьому, докази стягнення (надходження) з рахунків відповідача грошових сум на виконання наказу у справі № 914/1365/20 в межах виконавчого провадження ВП № 64996842, яке входило у зведене виконавче провадження № 65616295, із зазначенням грошових сум та дати їх стягнення (надходження) саме на ВП № 64996842 в матеріалах справи відсутні. Як зазначив державний виконавець, надати таку інформацію не вбачається за можливе.
Тобто, при перерахунку заявлених до стягнення сум, з метою дотримання справедливого балансу, суд бере до уваги надходження коштів в межах виконавчого провадження № 64996842 до моменту приєднання його до зведеного виконавчого провадження № 65616295, поряд з цим виключно з метою перерахунку у цій справі заявлених до стягнення сум, враховуючи позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 31.07.2019 року у справі №910/3692/18, суд виходить з того, що з моменту приєднання виконавчого провадження № 64996842 до зведеного виконавчого провадження № 65616295, грошові кошти, списані з відповідача в межах зведеного виконавчого провадження № 65616295 слід по мірі надходження брати до уваги як кошти, що надійшли на виконання наказу у справі № 914/1365/20 в межах виконавчого провадження ВП № 64996842. При цьому інформація про дати перерахування виконавцем коштів на рахунок позивача до уваги не береться, оскільки дотримання виконавцем порядку перерахування на рахунок стягувача списаних з боржника коштів не може досліджуватись в межах розгляду даної справи.
Також належить звернути увагу, що в суду відсутня інформація про хід та давність виконавчих проваджень, які перебували у зведеному виконавчому провадженні до моменту приєднання виконавчого провадження № 64996842 до зведеного, а відтак з метою справедливого та неупередженого вирішення даної справи, грошові кошти, які списані державним виконавцем для погашення заборгованості в межах зведеного виконавчого провадження до моменту приєднання виконавчого провадження № 64996842 до зведеного, судом до уваги не беруться.
Суд звертає увагу учасників справи, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, нарахування інфляційних втрат та 3 % річних здійснюється позивачем за період з 27.02.2021 до 10.01.2023 виходячи з розміру грошового зобов'язання у розмірі 12 082 401,19 грн., що фактично відповідає розміру компенсації, стягнутої за рішення суду у справі 914/1365/20.
Загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача за рішенням суду від 22.12.2020 у справі № 914/1365/20 складає 13217325,48 грн. Також судом береться до уваги, що вказаним рішенням суду надано розстрочку виконання судового рішення до 22.06.2021 згідно визначеного графіку, що також враховується при здійсненні перерахунку заявлених до стягнення сум.
Таким чином, при перерахунку заявлених до стягнення сум, першочергово належить послідовно зарахувати списані виконавцем кошти на погашення заборгованості, що складає різницю між загальною сумою, яка підлягає стягненню за рішенням суду від 22.12.2020 у справі № 914/1365/20 та сумою на яку позивач здійснює нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, і така різниця складає 1134924,29 грн.
Водночас, згідно статті 534 Цивільного кодексу України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.11.2021 відповідно до платіжного доручення № 19447 здійснено погашення боргу згідно наказу № 914/1365/20 у розмірі 171294,86 грн.
Із даних Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вбачається, що протягом 2021 - 2023 років державним виконавцем були списані кошти з банківських рахунків боржника Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» на погашення заборгованості в межах зведеного виконавчого провадження № 65616295, а саме:
- 04.06.2021 року - 2334159,85 грн.
- 24.12.2021 року - 485,62 грн.
- 14.02.2022 року - 3035997,87 грн.
- 09.06.2022 року - 3029665,62 грн.
- 09.08.2022 року - 1512401,21 грн.
- 19.09.2022 року - 1000000 грн.
- 07.10.2022 року - 1000000 грн.
- 08.12.2022 року - 2003302,46 грн.
- 09.02.2023 року - 2000000 грн.
- 29.03.2023 року - 1625733,21 грн.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що сплачені 11.11.2021 кошти у розмірі 171294,86 грн, 24.12.2021 року у розмірі 485,62 грн., 14.02.2022 року - 3035997,87 грн. (частково у сумі 963143,81 грн.), підлягають зарахуванню в рахунок погашення судового збору, 3 % річних та пені у загальному розмірі 1134924,29 грн.
Судом враховано здійснену оплату грошових коштів у розмірі 171294,86 грн згідно платіжного доручення № 19477 від 11.11.2021 на рахунок Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" згідно наказу у справі № 914/1365/20 від 19.01.2021.
Однак, суд не враховує інформацію про списання 04.06.2021 коштів на суму 2334159,85 грн, оскільки відповідно до інформації державного виконавця, зазначені кошти списано на погашення заборгованості за зведеним виконавчим провадженням, а виконавче провадження щодо виконання рішення у справі № 914/1365/20 (ВП № 64996842) було приєднано до зведеного виконавчого провадження лише 10.11.2021, тобто після списання коштів (04.06.2021).
Як вбачається із рішення суду від 22.12.2020 у справі № 914/1365/20, розстрочку виконання рішення надано на всю суму боргу із урахуванням пені, компенсації, 3 % річних та витрат по сплаті судового збору.
У розрахунку позовних вимог у даній справі, позивач здійснює нарахування інфляційних втрат та 3 % річних з 27.02.2021.
Відповідно до пункту 6 рішення суду від 22.12.2022 у справі № 914/1365/20, станом на 27.02.2021 настав строк виконання зобов'язання на суму 4849408,41 грн. ( 2091978,80 грн +2091978,80 грн +665450,81 грн), що включає в себе 3% річних, компенсацію, пеню та витрати по сплаті судового збору.
Таким чином, станом на 27.02.2021 строк виконання зобов'язання щодо сплати грошового зобов'язання виник на суму 3714484,12 грн. (4849408,41 грн. боргу - 371008,50 грн. пені - 98464,98 грн 3 % - 665450,81 грн витрат по сплаті судового збору).
З 22.03.2021 по 21.04.2021 згідно із наданою розстрочкою рішенням суду від 22.12.2022 у справі № 914/1365/20 настав строк виконання зобов'язання на суму 5806462,92 грн.
З 22.04.2021 по 21.05.2021 згідно із наданою розстрочкою рішенням суду від 22.12.2022 у справі № 914/1365/20 настав строк виконання зобов'язання на суму 7898441,72 грн.
З 22.05.2021 по 21.06.2021 згідно із наданою розстрочкою рішенням суду від 22.12.2022 у справі № 914/1365/20 настав строк виконання зобов'язання на суму 9990420,52 грн.
З 22.06.2021 по 13.02.2022 настав строк виконання зобов'язання на суму 12082401,19 грн.
Суд звертає увагу, що 1,87 грн. не включено рішенням суду від 22.12.2020 у справі №914/1365/20 до сум розстрочення виконання рішення.
Враховуючи інформацію виконавчої служби, при списанні 14.02.2022 суми у розмірі 3035997,87 грн, сума основного боргу за період 14.02.2022 по 24.02.2022 становить 10009547,13 грн.
При цьому враховано, що інша частина списаних 14.02.2022 коштів (в розмірі 963143,81 грн) зарахована в частину нарахувань по сплаті судового збору, 3 % річних та пені.
Також враховуючи інформацію виконавчої служби щодо списання коштів, зокрема:
- 25.02.2022 в розмірі 2426116,86 грн сума боргу за період з 25.02.2022 по 08.06.2022 становить 7583430,27 грн;
- 09.06.2022 в розмір 3029665,62 грн сума боргу за період з 09.06.2022 по 08.08.2022 становить 4553764,65 грн;
- 09.08.2022 в розмірі 1512401,21 грн сума боргу за період з 09.08.2022 по 18.09.2022 становить 3041363,44 грн.;
- 19.09.2022 в розмірі 1000000,00 грн сума боргу за період 19.09.2022 по 06.10.2022 становить 2041363,44 грн;
- 07.10.2022 в розмірі 1000000,00 грн сума боргу за період 07.10.2022 по 07.12.2022 становить 1041363,44 грн;
- 08.12.2022 в розмірі 2003302,46 грн сума боргу починаючи з 08.12.2022 відсутня.
При визначені суми боргу судом враховано позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 31.07.2019 року у справі №910/3692/18, в якій зазначено, що моментом фактичного виконання судового рішення є саме момент надходження коштів з рахунку боржника на відповідний рахунок виконавчої служби.
Суд зазначає, що ухвалою суду від 11.07.2023 витребувано у Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України докази стягнення (надходження) з рахунків Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" грошових сум на виконання наказу у справі № 914/1365/20 в межах виконавчого провадження ВП № 64996842 із зазначенням грошових сум та дати їх стягнення (надходження) на вказане виконавче провадження ВП № 64996842.
З метою перевірки та здійснення перерахунку розміру заявлених позивачем сум, судом взято до уваги інформацію Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яка міститься в листі № 96500/110989-22-23/20.1 від 21.07.2023, що надісланий до суду на виконання вимог ухвали суду від 11.07.2023.
В листі виконавчої служби зазначено, що з відповідача стягувались кошти в межах зведеного виконавчого провадження та не задовольняли вимог усіх стягувачів, відтак надати інформацію щодо стягнення (надходження) з рахунків Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" грошових сум на виконання наказу у справі № 914/1365/20 конкретно в межах виконавчого провадження ВП № 64996842 із зазначенням грошових сум та дати їх стягнення (надходження) на вказане виконавче провадження не вбачається за можливе.
Інші докази в матеріалах справи відсутні та судом не встановлено.
В межах заявленого позивачем періоду судом було здійснено перерахунок заявлених до стягнення розміру інфляційних втрат та 3 % річних з урахуванням встановлених даних про списання з відповідача коштів.
Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що обгрунтованими та підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 2071830,16 грн. та 3 % річних у розмірі 417385,08 грн.
Таким чином, враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 2071830,16 грн. інфляційних втрат та 417385,08 грн. 3 % річних.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 2 статті 129 Господарського процесуального Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, враховуючи норми статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 37338,23 грн судового збору, оскільки позов підлягає задоволенню частково.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (79040, Львівська область, місто Львів, вулиця Данила Апостола, будинок 1, ідентифікаційний код 05506460) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" (79039, Львівська область, місто Львів, вулиця Золота, будинок 42, ідентифікаційний код 03349039) інфляційні втрати у розмірі 2071830,16 грн, 3% річних у розмірі 417385,08 грн. та 37338,23 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 18.09.2023.
Суддя Петрашко М.М.