ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
_____________________________________________________________________________
УХВАЛА
22.09.2023р. Справа № 905/1243/23
Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,
розглянувши матеріали за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика”,
до боржника Фізичної особи-підприємця Коняєвої Тетяни Анатоліївни, м.Бахмут, Донецька область,
про видачу судового наказу про стягнення 111485,26 грн.,
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду Донецької області через систему “Електронний суд” надійшла заява б/н від 12.09.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика” про видачу судового наказу про стягнення з боржника, Фізичної особи-підприємця Коняєвої Тетяни Анатоліївни заборгованості за договором №390301-КС-001 про надання кредиту від 04.09.2021 у розмірі 111485,26 грн., в тому числі: 28610,45 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 82874,81 грн. - сума прострочених платежів по процентах.
Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд відмовляє у видачі судового наказу з таких підстав.
Частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
У п. 16 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.
Відповідно до ст. 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Ці приписи законодавства є спеціальними, які підлягають безумовному врахуванню як учасниками справи, так і судом, для цілей визначення порядку правового регулювання при здійсненні стягнення на підставі судового наказу.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено суб'єкта господарювання, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Відповідно до ч. 9 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичної особи, фізичної особи-підприємця та громадських формувань" фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Здійснивши перевірку відомостей щодо боржника через Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом встановлено, що Фізична особа - підприємець Коняєва Тетяна Анатоліївна за власним рішенням припинила підприємницьку діяльність з 05.04.2022, про що внесено відповідний запис до Реєстру за №2002540060004015527.
Таким чином, у даному випадку заява про видачу судового наказу пред'явлена до суб'єкта господарювання (підприємця), який припинив свою господарську діяльність та державну реєстрацію такого припинення проведено у встановленому чинним законодавством України порядку.
У той же час, суд зауважує, що у даному випадку заявник звернувся із заявою, яка розглядається в наказному проваджені, а не у порядку позовного провадження.
Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог по суті, а процесуальний механізм наказного провадження не передбачає встановлення обставин щодо правонаступництва та обсягу відповідальності фізичної особи, що виникає у зв'язку із втратою нею статусу підприємця.
Отже, звертаючись із заявою про видачу судового наказу в порядку наказного провадження, визначаючи в якості боржника, особу, яка втратила статус підприємця, заявником не прийнято до уваги, що процедура наказного провадження застосовується виключно щодо суб'єктів господарювання, а припинення статусу підприємця унеможливлює застосування до розглядуваних правовідносин процедури наказного провадження.
За таких обставин, враховуючи припинення боржником підприємницької діяльності, тобто припинення суб'єкта господарювання, суд доходить висновку про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика”, м.Київ у видачі судового наказу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно частини 4 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись статтями 147, 148, 152, 153, 175, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви б/н від 12.09.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика” про видачу судового наказу про стягнення з боржника, Фізичної особи-підприємця Коняєвої Тетяни Анатоліївни заборгованості за договором про надання кредиту №390301-КС-001 від 04.09.2021 в сумі 111485,26 грн. - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя К.С. Харакоз