Ухвала від 13.09.2023 по справі 496/2813/23

Справа № 496/2813/23

Провадження № 2/496/1305/23

УХВАЛА

13 вересня 2023 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Пенюри Л.О.

за участю секретаря - Дягилева В.В.

розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Жердецької Лариси Василівни про забезпечення позову,

УСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання житлового будинку та земельної ділянки спільним майном подружжя та визнання права власності на частину вказаного нерухомого майна.

11.09.2023 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Жердецької Л.В. до суду надійшла заява про збільшення вимог позовної заяви про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ спільного майна подружжя та визнання права власності на частину, визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права власності на частину автомобіля.

Ухвалою суду від 13.09.2023 року вказану заяву про збільшення вимог позовної заяви повернуто представнику позивача без розгляду.

Крім цього, 11.09.2023 року від представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Жердецької Л.В. до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій вона просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_3 , а саме автомобіль Volkswagen Passat 2002 року виготовлення, vin НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_3 , чорного кольору, дизель, універсал, об'єм двигуна 1896, який раніше належав ОСОБА_4 , оголосити зазначений автомобіль в розшук, затримати його та розмістити на арешт майданчик Територіального сервісного центру №5152 м. Одеси. Крім того, захисник просить витребувати у ОСОБА_3 копію технічного паспорту на вказаний вище автомобіль.

В обґрунтування заяви посилається на те, що заявник під час спільного проживання з відповідачкою 25.09.2018 року у Федеративній республіці Германія придбав автомобіль Volkswagen Passat 2002 року виготовлення, vin НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 . 02.10.2018 року даний автомобіль було постановлено на облік у Республіці Польща. 26.10.2021 року заявник перереєстрував автомобіль на ім'я відповідачки. Однак, 13.06.2022 року відповідачка без його згоди перереєструвала автомобіль на свого співмешканця - нового власника ОСОБА_3 , з яким уклала договір купівлі-продажу №5152/2022/3216613 від 13.06.2022 року. При цьому, автомобіль фактично залишився у володінні відповідачки, а укладення договору купівлі-продажу автомобіля відбулось з метою створення видимості зміни власника транспортного засобу. Наразі спірним автомобілем фактично володіє та користується відповідачка та її новий співмешканець ОСОБА_3 . Представник заявника вказує, що правочин по відчуженню автомобіля на користь ОСОБА_3 проведено з метою штучного зменшення обсягу сумісного майна, що підлягає поділу, а так як договір купівлі-продажу укладений всупереч вимогам статей 368, 369 ЦК України, тобто без згоди заявника, а тому є підстави для визнання його недійсним. Представник позивача вважає, що у заявника є всі підстави і права просити суд про забезпечення заявленого позову шляхом накладення арешту на автомобіль Volkswagen Passat 2002 року виготовлення, vin НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_3 , чорного кольору, дизель, універсал, об'єм двигуна 1896, який належить ОСОБА_3 . Обґрунтовуючи вимоги про затримання та розміщення автомобіля на арештмайданчик Територіального сервісного центру №5152 м. Одеси представник заявника вказує на можливість відчуження даного автомобіля відповідачем на підставі довіреності на право розпорядження автомобілем чи будь-яким іншим способом, на використання його у осінньо-зимовий період, що може призвести до псування чи знищення за погодних умов, поганого стану дорожнього покриття та таке інше. Також представник заявника наголошує на тому, що заявнику невідомо, чи достатній досвід управління ОСОБА_3 транспортним засобом, який забезпечує гарантії не пошкодження майна. Враховуючи вищевикладене, невжиття забезпечення заявленого позову може призвести до безповоротного порушення законних прав та інтересів заявника та завдати йому збитки у великому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, прийшов до наступного висновку.

Згідно положень чч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вживати передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, а ч. 3 вказаної статті встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз'яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття певних заходів утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Зі змісту заяви про забезпечення позову та доданих до неї документів вбачається, що автомобіль Volkswagen Passat 2002 р.в., об'єм двигуна 1896 куб.см, 13.06.2022 року був перереєстрований у ТСЦ №5152 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області на ОСОБА_3 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу №5152/2022/3216613 від 13.06.2022 року, що підтверджується відповіддю ТСЦ МВС №5152 на адвокатський запит №31/15/5152-12/23 від 12.07.2023 року.

Таким чином, спірний автомобіль, який належав відповідачці, відчужено на користь третьої особи - ОСОБА_3 , який не є відповідачем у даній справі, будь-яких позовних вимог стосовно договору не заявлено.

Водночас, такі вимоги заявлені представником позивача у заяві про збільшення вимог позовної заяви, яка ухвалою суду від 13.09.2023 року повернута останній.

З урахуванням того, що заходи забезпечення позову можуть бути вжиті лише в межах предмета позову, приймаючи до уваги те, що спірний автомобіль належить особі, яка не є учасником справи, а тому суд дійшов до висновку, що заява про забезпечення позову є передчасною, у зв'язку з чим в її задоволенні слід відмовити.

Одночасно суд роз'яснює, що ця відмова не позбавляє позивача або його представника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку, встановленому ЦПК України, з урахуванням доводів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Керуючись ст. ст. 81, 149, 150, 153, 260, 261 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Жердецької Лариси Василівни про забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.

Повне судове рішення складено 13.09.2023 року.

Суддя Л.О. Пендюра

Попередній документ
113639301
Наступний документ
113639303
Інформація про рішення:
№ рішення: 113639302
№ справи: 496/2813/23
Дата рішення: 13.09.2023
Дата публікації: 25.09.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Біляївський районний суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; визнання права власності
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (11.05.2026)
Дата надходження: 18.04.2023
Предмет позову: про визнання житлового будинку спільною власністю подружжя
Розклад засідань:
25.10.2023 09:30 Біляївський районний суд Одеської області
07.02.2024 11:30 Біляївський районний суд Одеської області
16.04.2024 14:00 Біляївський районний суд Одеської області
18.03.2025 11:30 Біляївський районний суд Одеської області
16.04.2025 12:00 Біляївський районний суд Одеської області
07.05.2025 09:30 Біляївський районний суд Одеської області
23.09.2025 10:00 Біляївський районний суд Одеської області
26.01.2026 11:00 Біляївський районний суд Одеської області
25.03.2026 14:00 Біляївський районний суд Одеської області
24.04.2026 14:00 Біляївський районний суд Одеської області
23.09.2026 14:00 Біляївський районний суд Одеської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ПЕНДЮРА ЛЕОНІД ОЛЕКСАНДРОВИЧ
суддя-доповідач:
ПЕНДЮРА ЛЕОНІД ОЛЕКСАНДРОВИЧ
відповідач:
Коротич Юлія Аксентіївна
позивач:
Коротич Євген Михайлович
представник відповідача:
Леонова Оксана Володимирівна
представник позивача:
Батченко Оксана Олександрівна