ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.09.2023 Справа №607/2383/23
Номер провадження 1-кп/607/1107/2022
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі с/з ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі матеріали кримінального провадження №62022140140000104 від 23 листопада 2022 року про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Степань, Сарненського району Рівненської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, старшого солдата резерву запасної батареї військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-за вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 27 вересня 2021 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України (в редакції Закону №194-VIII від 12 лютого 2015 року),
за участю сторін кримінального провадження: прокурорів Тернопільської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , -
ВСТАНОВИВ:
Старший солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 (крім строкової служби), всупереч вимог ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, з метою тимчасового ухилення від військової служби, вчасно на службу до військової частини НОМЕР_1 , яка розташована у АДРЕСА_2 , без поважних причин о 8 годині 30 хвилин 30 червня 2022 року не з'явився та в подальшому, проводячи час на власний розсуд, о 12 годині 00 хвилин 04 січня 2023 року прибув до військової частини НОМЕР_1 , чим вчинив нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене особою, зазначеною в частині другій статті 407 КК України - військовослужбовцем (крім строкової служби).
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України (в редакції Закону №194-VIII від 12 лютого 2015 року), не визнав та суду пояснив, що він проходив службу у військовій частині з 2015 року по 2020 рік, в подальшому був знову мобілізований. В період часу з 30 червня 2022 року по 04 січня 2023 року він перебував за місцем проживання, оскільки за наказом командира ОСОБА_7 він покинув військову частину та був виведений за територію цієї частини.
Незважаючи на невизнання вини, винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України (в редакції Закону №194-VIII від 12 лютого 2015 року), доводиться показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , а також оголошеними, дослідженими та проаналізованими під час судового розгляду документами.
Допитаний під час судового розгляду даного кримінального провадження свідок ОСОБА_7 суду показав, що він є виконуючим обов'язки командира запасної батареї військової частини НОМЕР_1 . Про те, що ОСОБА_3 залишив військову частину 30.06.2022 року, йому стало відомо від командира взводу, який в усній формі вказав, що ОСОБА_3 відсутній на території військової частини, жодних рапортів про причини відсутності ОСОБА_3 подані не були, а дата повернення останнім у частину не відома. Крім цього, ОСОБА_7 вказав, що ОСОБА_3 під час несення служби часто вживав алкогольні напої.
Допитаний під час судового розгляду даного кримінального провадження свідок ОСОБА_8 суду показав, що він є командиром взводу у військовій частині НОМЕР_1 з 2022 року. Військову службу він проходив з солдатом ОСОБА_3 , та був безпосереднім керівником вказаного солдата, а тому у його обов'язки входило здійснення освідчення та контролю самовільного залишення військової частини. 30 червня 2022 року ОСОБА_8 виявив відсутність ОСОБА_3 на ранковому шикуванні, проведені особовим складом пошукові заходи результату не дали, тому командиру взводу було написано рапорт про відсутність ОСОБА_3 на території військової частини. Також, свідку не відомо про факт повернення ОСОБА_3 на військову службу у військові частину.
Допитаний під час судового розгляду даного кримінального провадження свідок ОСОБА_12 суду показав, що про факт самовільного залишення солдатом ОСОБА_3 30 червня 2022 року військової частини він дізнався з рапорту командира взводу. Відсутність ОСОБА_3 було виявлено під час ранкового шикування, проведенні розшукові заходи результату не надали, а вищевказаний солдат до військової частини не повертався. Також, ОСОБА_12 зазначив, що ОСОБА_3 притягувався до дисциплінарної відповідальності за вживання алкогольних напоїв.
Допитана під час судового розгляду даного кримінального провадження свідок ОСОБА_10 суду показала, що 30 червня 2022 року надійшов рапорт про відсутність солдата військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , у зв'язку із чим було проведено службове розслідування, а матеріали такого розслідування були направленні в Державне бюро розслідувань. Рапортів чи інших документів, які б свідчили про повернення ОСОБА_3 до військової частини не надходило. Крім цього, ОСОБА_10 повідомила, що ОСОБА_3 двічі притягувався до дисциплінарної відповідальності за вживання алкогольних напоїв під час несення служби.
Допитана під час судового розгляду даного кримінального провадження свідок ОСОБА_11 суду показала, що вона проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 30 червня 2022 року в стройову частину від командира підрозділу надійшов рапорт, який одразу був зареєстрований та згідно якого вбачалось, що ОСОБА_3 самовільно залишив територію військової частини.
Крім цього вина ОСОБА_3 доводиться наступними оголошеними, дослідженими та проаналізованими під час судового розгляду доказами.
Повідомленням начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_13 від 22 листопада 2022 року про вчинення військовослужбовцем військової служби за призовом по мобілізації військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_14 від 09 листопада 2022 року, згідно якого було прийнято рішення щодо службового розслідування за фактом самовільного залишення місця служби військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації старшим солдатом ОСОБА_3 , а саме: службове розслідування, призначене наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 30.06.2022 3е813 вважати завершеним. За порушення вимог ст.ст. 11, 12, 16 Статуту внутрішньої служби збройних Сил України та ст.ст. 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на підставі статті 45, керуючись статтями 48, 55 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, притягнути старшого солдата ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення “СУВОРА ДОГАНА”. 3а несвоєчасне виконання вимог наказу командира військової частини НОМЕР_1 ( з адміністративно-господарської діяльності) від 30.06.2022 №813 капітану ОСОБА_15 , офіцеру відділення морально - психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 нагадати про обов'язки служби.
Актом підсумків службового розслідування за фактом самовільного залишення місця служби військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації старшим солдатом ОСОБА_3 .
Рапортом тимчасово виконуючого обов'язків командира запасної батареї військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_7 від 30 червня 2022 року, згідно якого останній доповідає про те, що старший солдат ОСОБА_3 проходить військову службу в запасній батареї військової частини НОМЕР_1 на посаді солдат резерву. 30.06.2022 року на ранковому шикуванні виявлено відсутність ОСОБА_3 . Пошукові заходи позитивних результатів не дали, місцезнаходження військовослужбовця не відоме, на телефонні дзвінки не відповідає.
Доповіддю командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_16 та чергового майора ОСОБА_17 від 30 червня 2022 року про факт самовільного залишення місця служби (без зброї) військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 старшим солдатом ОСОБА_3 під час дії воєнного стану.
Витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій службі) ОСОБА_14 №40 від 27.02.2022 року про зарахування солдата ОСОБА_3 на посаду солдата резерву 204 запасної батареї військової частини НОМЕР_1 .
Витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій службі) ОСОБА_14 №159 від 30.06.2022 року, згідно якого ОСОБА_3 , солдата резерву 204 запасної батареї військової частини НОМЕР_1 вважати таким, що 30 червня 2022 року самовільно залиши розташування військової частини.
Інформаційним листом старшого військового містечка №15 військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_18 , згідно якого о 12 год. 00 хв. 04.01.2023 року військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_3 , який самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , прибув до розташування військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 .
Таким чином, суд всебічно, повно і неупереджено дослідивши всі обставини злочину, керуючись законом, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину та вважає, що органами досудового розслідування його дії кваліфіковано вірно за ч. 5 ст. 407 КК України (в редакції Закону №194-VIII від 12 лютого 2015 року), як нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби).
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості, характер та наслідки вчиненого злочину, його ставлення до цього порушення та поведінку після його вчинення, особу винного, зокрема його стан здоров'я, те що він раніше судимий, не перебуває на обліку у лікаря нарколога чи психіатра, посередню характеристику по місцю проживання. Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд не вбачає. До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд відносить рецидив злочинів.
Підстав для застосування ст. 69 чи ст. 75 КК України, суд не вбачає.
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що, з метою виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 , йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі. Вищевказане покарання суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченим, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим так і іншими особами.
Крім цього, згідно вироку Сарненського районного суду Рівненської області від 27 вересня 2021 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді трьох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановлено 1 (один) рік іспитового строку.
Беручи до уваги те, що кримінальне правопорушення, за яким ОСОБА_3 притягається до кримінальної відповідальності (за даним вироком) було вчинене ним протягом іспитового строку, призначеного вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 27 вересня 2021 року, остаточне покарання йому слід призначити за правилами ч. 3 ст. 78, ч. 1 ст. 71 КК України, приєднавши до призначеного покарання за даним вироком частину не відбутого покарання за вироком суду від 27 вересня 2021 року.
Також, ОСОБА_3 слід зарахувати у строк призначеного покарання за даним вироком термін його попереднього ув'язнення з 04 січня 2023 року по дату ухвалення даного вироку з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Крім цього, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_3 застосований щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою до 23 год. 59 хв. 17 листопада 2023 року.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України (в редакції Закону №194-VIII від 12 лютого 2015 року), та призначити йому покарання за цією статтею у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання приєднати частину не відбутого покарання за вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 27 вересня 2021 року у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з дати ухвалення даного вироку.
Зарахувати ОСОБА_3 у строк відбуття покарання термін його попереднього ув'язнення з 04 січня 2023 року.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити в силі та продовжити його дію до 17 листопада 2023 року до 23 год. 59 хв.
Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий суддяОСОБА_1