ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2023 рокум. ПолтаваСправа №440/9054/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 02.09.2016 по 28.02.2018 включно;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 02.09.2016 по 28.02.2018 включно у розмірі 63458,78 грн.
Мотивуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що він у період з 02.09.2016 по 01.09.2019 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . На переконання позивача, відповідач за спірний період не у повному обсязі нарахував йому грошове забезпечення, а саме - безпідставно не здійснив нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 02.09.2016 по 28.02.2018 з урахуванням січня 2008 року у якості місяця підвищення грошових доходів населення (базового місяця), а на заяву від 26.04.2020 відмовив у нарахуванні й виплаті індексації.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
Відповідач надав до суду відзив на позов, у якому просив закрити провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України. Свою позицію мотивував посиланням на те, що питання нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 02.09.2016 по 28.02.2018 вже було предметом судового розгляду у справі №420/9483/20, за результатами розгляду якої постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю.
Позивач відповідь на відзив до суду не надав.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У силу пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, право позивача на звернення до суду гарантоване законом.
Разом з цим, слід зауважити, що КАС України передбачені випадки (зокрема, частина п'ята статті 170, пункт 4 частини першої статті 238, частина друга статті 239), що виключають повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача.
Зокрема, згідно з пунктом 4 частини другої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Верховний Суд, надаючи оцінку наявності підстав для застосування пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, наслідком якого є закриття провадження у справі, неодноразово, зокрема у постановах від 15.12.2020 у справі №804/5759/17, від 31.03.2021 у справі №240/6357/20, від 27.08.2021 у справі №580/3966/20, від 17.08.2022 у справі №520/9008/2020 та ін., зазначав, що закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
Суд враховує, що предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 у справі №809/487/18 зазначив, що підстави позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Зібрані у цій справі письмові докази свідчать про те, що позивач у вересні 2020 року звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 02.09.2016 по 01.09.2019 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового) місяця в період з 02.09.2016 по 28.02.2018 - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 01.09.2019 - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови КМУ від 17.07.2003 №1078 та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 02.09.2016 по 01.09.2019 включно в сумі 133573,56 грн із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового) місяця в період з 02.09.2016 по 28.02.2018 - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 01.09.2019 - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови КМУ від 17.07.2003 №1078.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 09.02.2021 у справі №420/9483/20 позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив частково:
визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 02.09.2016 по 28.02.2018 з урахуванням місяця обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (базовий місяць) - січень 2008 року та за період з 01.03.2018 по 30.11.2018 з урахуванням місяця обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (базовий місяць) - березень 2018 року;
зобов'язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 02.09.2016 по 28.02.2018 з урахуванням місяця обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (базовий місяць) - січень 2008 року та за період з 01.03.2018 по 30.11.2018 з урахуванням місяця обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (базовий місяць) - березень 2018 року, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
в іншій частині позовних вимог - відмовив.
Водночас, постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021 у справі №420/9483/20 задоволено апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 , рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.02.2021 скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю.
Зі змісту рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.02.2021 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021 суд встановив, що задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 . Одеський окружний адміністративний суд у справі №420/9483/20 виходив з того, що пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01.01.2008, а отже січень 2008 року є базовим для нарахування індексації грошового забезпечення. На цій підставі суд дійшов висновку, що застосування відповідачем у якості базового місяця для нарахування індексації за період з 02.09.2016 по 28.02.2018 - січня 2016 року є безпідставним.
Натомість, П'ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 08.06.2021 дійшов висновку про неможливість застосування для новоприйнятих з 01.12.2015 військовослужбовців індексу споживчих цін з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець, а саме - з січня 2008 року та зазначив, що з метою належного захисту прав новоприйнятого працівника в період з 01.12.2015 по 28.02.2018 військовослужбовця на отримання індексації грошового забезпечення, обґрунтованим є обчислення індексу споживчих цін з місяця прийняття його на роботу, тобто з моменту виникнення права на отримання грошового забезпечення, що підлягає індексації.
На цій підставі, П'ятий апеляційний адміністративний суд констатував, що суд першої інстанції у рішенні від 09.02.2021 дійшов помилкового висновку щодо необхідності застосування січня 2008 року для обчислення індексації грошового забезпечення позивача з 02.09.2016 по 28.02.2018.
У поданій до суду у справі №440/9054/23 позовній заяві представник позивача в обґрунтування позовних вимог так само стверджував про необхідність застосування січня 2008 року у якості базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення за період з 02.09.2016 по 28.02.2018.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача долучив до позову копію листа військової частини НОМЕР_1 від 17.06.2020 вих.№350/304/14/1530/пс, якою ОСОБА_1 повідомлено про відсутність підстав для перерахунку індексації грошового забезпечення.
Цей же лист надавався позивачем у ході розгляду судами справи №420/9483/20, про що свідчить зміст рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.02.2021 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021.
Суд зауважує, що факт виокремлення позивачем частини позовних вимог, що були предметом розгляду у справі №420/9483/20 (виділення в окремий позов вимог про нарахування та виплату індексації за період з 02.09.2016 по 28.02.2018), а також самостійне обчислення представником позивача суми індексації грошового забезпечення за спірний період, не змінює предмет та підстави позову у цій справі, оскільки така сума ним обрахована з урахуванням січня 2008 року у якості базового місяця для здійснення відповідних розрахунків.
Так само, посилання представника позивача на правові висновки Верховного Суду не свідчать про виникнення між сторонами нового публічно-правового спору, зміну предмету чи підстав позову.
Верховний Суд неодноразово викладав позиції стосовно того, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна обсягу посилань на норми матеріального чи процесуального права (пункт 7.43. постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №9901/433/18 зазначено, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.
Отже, інший словесний виклад правових обґрунтувань вимог, заявлених на розгляд суду, не змінює правової природи таких вимог, їх предмет та підстави в цілому, що свідчить про те, що фактично позивач у межах цієї справи просить суд повторно переглянути питання щодо зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 02.09.2016 по 28.02.2019 з урахуванням січня 2008 року у якості базового місяця для здійснення розрахунків.
Позивач у позовній заяві в цій справі не посилається на будь-які інші, відмінні обставини, що свідчили б про виникнення між сторонами іншого спору, аніж той, за результатами якого суд ухвалив постанову у справі №420/9483/20.
Тож, проаналізувавши підстави та предмет позову, враховуючи склад сторін у цій справі суд дійшов висновку, що у цьому випадку наявні підстави для закриття провадження у справі №440/9054/23, оскільки має місце спір між тими самими сторонами, стосується одного й того самого предмету і позов, заявлений з тих самих підстав, що й у справі №420/9483/20, за наслідком розгляду якої постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю.
Відповідно до частини другої статті 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, яке набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили позивач не може знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги з тих самих підстав.
Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №640/1989/20, від 22.12.2022 у справі №640/10879/19, від 17.08.2023 у справі №440/8966/22.
За таких обставин, клопотання представника відповідача про закриття провадження у цій справі належить задовольнити.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 238, 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі задовольнити.
Провадження в адміністративній справі №440/9054/23 за позовом за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О. Кукоба