Справа № 420/13630/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому позивач просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не проведення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області виконати належний розрахунок (оптимізацію) розміру пенсії ОСОБА_1 згідно ч.2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" шляхом виключення з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії 46 календарних місяців страхового стажу з червня 2007 року по березень 2011 року включно та застосування відповідного індивідуального коефіцієнту заробітку з урахуванням виключених місяців;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області сплатити на користь ОСОБА_1 різницю між сплаченим та перерахованим розмірами пенсії за три роки до звернення щодо здійснення перерахую, (оптимізації) в сумі 13793,04 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.
10% тривалості стажу позивача складає 46 місяців.
Позивач зверталась із заявами про виключення періодів, проте отримала відмову, що і стало підставою для звернення до суду.
Процесуальні дії
Ухвалою суду від 03.07.2023 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Документ в електронному вигляді «Адміністративний позов» від 13.06.2023 року по справі №420/13630/23 надіслано одержувачу - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області в його електронний кабінет.
Документ доставлено до електронного кабінету: 13.06.23 р. о 19:54.
Документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження» від 03.07.2023 року по справі №420/13630/23 надіслано одержувачу - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області в його електронний кабінет.
Документ доставлено до електронного кабінету: 04.07.23 р. о 02:07.
Документ в електронному вигляді «Реєстраційна картка вхідного документа по справі (уточнена позовна заява)» від 30.06.2023 року по справі №420/13630/23 надіслано одержувачу - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області в його електронний кабінет.
Документ доставлено до електронного кабінету: 30.06.23 р. о 17:04.
Строк на подання відзиву сплив 19.07.2023 року.
Відзив на позовну заяву не подано.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 01.06.2011 р. відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-ІV.
06.10.2022 (вх. №10510/К-1400-22 від 25.10.2022) позивач звернулась до ГУ ПФУ в Миколаївській області із заявою про виключення періодів, відповідно до ч.2 ст.40 Закону №1058.
Листом від 23.11.2022 року №10774-10510/К-02/8-1400/22 пенсійним органом повідомлено, що для розрахунку розміру Вашої пенсії враховано найвигідніший варіант розрахунку заробітної плати відповідно до ст. 40 Закону №1058 за період протягом липня 1995 - червня 2000 та липня 2000 - травня 2011 років. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить 1,43737.
23.03.2023 року позивач вдруге звернулась до відповідача із заявою про виключення періодів та перерахунок пенсії.
Листом від 06.04.2023 року пенсійним органом повідомлено, що для розрахунку розміру Вашої пенсії враховано заробітну плату відповідно до ст. 40 Закону №1058 за період з липня 1995 по червень 2000 років та з липня 2000 по травень 2011 років, згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу на Ваше ім'я. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить 1,43737.
РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ
Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.
У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Отже, усі без виключення суб'єкти права на території України зобов'язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб'єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов'язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Частиною 2 статті 40 цього Закону передбачено, що за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.
Як встановлено судом, страховий стаж позивача складає 39 років 22 дні, тобто 468 місяців.
Коефіцієнт страхового стажу, обчислений відповідно до ст. 25 Закону №1058 -IV, становить 0,39000 (39 років х 12 міс.) х 1%:(12міс. х 100%).
У заявах позивач просила виключити з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, 46 місяців (з червня 2007 року по березень 2011 року включно).
Виходячи з арифметичного розрахунку, 46 місяців це менше 10% страхового стажу (39 років - 468 місяців, 10% - 46,8 місяців).
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Як передбачено ч.2 ст.40 Закону №1058, виключення періодів відбувається за вибором особи, що свідчить про відсутність дискреції пенсійного органу щодо відмови у такому виключенні.
У розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, статті 8 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України належна поза розумним сумнівом вмотивованість офіційного письмового документу владного суб'єкта є гарантією особи на доступ до суду. Незабезпечення владним суб'єктом цієї вимоги призводить до однозначної та очевидної протиправності управлінського діяння у зв'язку з дефектом у юридичній визначеності.
Такий правовий висновок сформовано ВС КАС у постанові від 25.03.2021 року по справі №520/4577/19, у постанові від 09.12.2020 року по справі №824/1276/18-а.
Листи пенсійного органу від 23.11.2023 р. та від 23.03.2023 року взагалі не містять обґрунтування відмови у виключенні періодів, зазначено тільки, що враховано найвигідніший варіант розрахунку заробітної плати відповідно до ст. 40 Закону №1058.
В адміністративному судочинстві добросовісність (несвавільність, розумність, справедливість) рішення суб'єкта владних повноважень означає, що при його прийнятті повинен бути застосований певний стандарт поведінки посадових осіб такого суб'єкта, що характеризується законністю, транспарентністю та повагою до прав та інтересів суб'єкта приватного права (від лат. uberrima fides - найбільш добросовісний).
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині.
При цьому, позовна вимога про зобов'язання відповідача сплатити на користь позивача різницю між сплаченим та перерахованим розмірами пенсії за три роки до звернення щодо здійснення перерахую, (оптимізації) в сумі 13 793,04 грн. задоволенню не підлягає.
Відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 25.03.2021 року по справі №377/201/17.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Відповідно до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати ОСОБА_1 у загальній сумі 1073,60 грн., сплачені згідно квитанції №7 від 13.06.2023 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
Керуючись ст. ст. 2-9, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у проведенні нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з виключенням 46 календарних місяців страхового стажу з червня 2007 року по березень 2011 року включно.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , згідно ч.2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", шляхом виключення з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії 46 календарних місяців страхового стажу з червня 2007 року по березень 2011 року включно та застосування відповідного індивідуального коефіцієнту заробітку з урахуванням виключених місяців.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса реєстрації як ВПО: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три гривні) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (адреса: 54020, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1, ЄДРПОУ 13844159).
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення підписано 21.09.2023 року у зв'язку з перебуванням головуючого судді у щорічній черговій відпустці.
ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса реєстрації як ВПО: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (адреса: 54020, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1, ЄДРПОУ 13844159, тел. 44-14-03, E-mail: post@mk.pfu.gov.ua)
Головуючий суддя Н.В. Потоцька