Рішення від 21.09.2023 по справі 420/20557/23

Справа № 420/20557/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у нездійсненні ОСОБА_1 перерахунку пенсії за віком згідно ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням заробітної плати за період з 01.01.2015 по 31.03.2021 рр. та застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, які передують року призначення пенсії за віком; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 05.04.2021 року перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням заробітної плати за період з 01.01.2015 по 31.03.2021 рр. та застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії (2018-2020 рр.).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 05.04.2021 вона звернулася до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) із відповідним пакетом документів. В результаті позивача переведено на пенсію за віком та її розмір склав 4621,60 грн. Пенсію обчислено із заробітною плати за період роботи з 01.07.2000 по 31.12.2014 з урахуванням середньомісячного заробітку по Україні за 2017 рік - 3764 грн із застосуванням індексації. Задля досудового вирішення спору позивач звернулася до ГУ ПФУ в Одеській області зі заявою про перерахунок пенсії. Проте, листом відповідач відмовив у застосуванні середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, як це встановлено ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», при цьому обґрунтовуючи свою відмову тим, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата за періоди страхового стажу. Зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Іншого чинним законодавством не передбачено. Водночас ОСОБА_2 з 15.07.2015 року було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», що не заперечується Відповідачем, але згідно із записами в трудовій книжці ОСОБА_2 з 17.07.2015 року знову була прийнята на робота та виплата пенсії за вислугу років їй не проводилась. Отже, враховуючи те, що в даному випадку мало місце саме призначення пенсії за віком за нормами іншого Закону, то показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, повинен враховуватись відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2018, 2019, та 2020 роки, тобто за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Ухвалою судді від 14.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

30.08.2023 до суду від ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що 11.07.2023 засобами електронного зв'язку позивачем направлено до Головного управління заяву довільної форми від 10.07.2023. Оскільки заяву подано без дотримання вимог Порядку № 22-1, її розгляд здійснено відповідно до Закону України “Про звернення громадян” та листом від 25.07.2023 № 20218- 19854/М-02/8-1500/23 надано відповідь, яка мала інформаційно-роз'яснювальний характер. Рішення про відмову в перерахунку пенсії на підставі заяви не виносилось.

На підставі заяви позивачу 24.12.2014 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 1058. У зв'язку з влаштуванням на роботу за посадою, яка дає право на пенсію за вислугу років, виплату пенсії було призупинено з 12.01.2015. Після досягнення пенсійного віку позивач 05.04.2023 звернулась до Головного управління із заявою за призначенням/перерахунком пенсії у зв'язку з переходом з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Позивачу було поновлено пенсію та на підставі наданої заяви 05.04.2021 переведено на пенсію за віком. При розрахунку пенсії застосовано середню заробітну плату за 2014, 2015 та 2016 роки з врахуванням індексації та враховано страховий стаж роботи 41 рік 11 місяців, середньомісячну заробітну плату 10743,75 грн, де: 5426,60 грн - середня заробітна плата за 2014-2016 роки, проіндексована (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати) на 1,97983, визначений за період з 01.07.2000 по 31.12.2014. Розмір пенсії за віком складає 4621,60 грн, де основний розмір пенсії за віком - 4503,46 грн, доплата за 11 років понаднормативного стажу - 118,14 грн.

Відповідно до п. 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058 пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058, для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абз. 2 цієї частини. Відповідно до постанов КМУ від 20.02.2019 № 124, від 01.04.2020 № 251 перерахунок пенсії проведено із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17, 1,11 та 1,14. Головним управлінням під час переведення з одного виду пенсії на інший застосовано показник проіндексованої середньої заробітної плати за 2014-2016, як це передбачено ч. 2 ст. 42 Закону № 1058

Крім того, позивач звернулась до Головного управління із заявою за призначенням/перерахунком пенсії за віком 05.04.2021. Таким чином, позивач, знаючи про розмір своєї пенсії, звернулась до суду лише в серпні 2023, тобто з пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі заяви 24.12.2014 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1058. У зв'язку з влаштуванням на роботу за посадою, яка дає право на пенсію за вислугу років, виплату пенсії було призупинено з 12.01.2015.

По досягненню пенсійного віку 05.04.2021 позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) із відповідним пакетом документів.

З 05.04.2021 позивачку переведено на пенсію за віком, яку обчислено із заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 по 31.12.2014 з урахуванням середньомісячного заробітку по Україні за 2017 рік - 3764 грн із застосуванням індексації. Загальний стаж було враховано з 31.12.2020, який склав 41 рік 11 місяців 7 днів. Розмір пенсії з 05.04.2021 склав 4621,60 грн.

На звернення позивача щодо перерахунку пенсії листом від 19.06.2023 № 1584-15306/М-02/8-1500/23 ГУ ПФУ в Одеській області надало відповідь, згідно з яким згідно заяви від 05.04.2021 та долучених документів, позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону, обчислену як працюючій особі при страховому стажі 41 рік 11 місяців (враховано по 31.12.2020), середньомісячній заробітній платі 10743,75 грн (5426,60 грн - середня заробітна плата за 2014-2016 роки, проіндексована * 1,97983 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати), визначеній за період з 01.07.2000 по 31.12.2014 згідно даних персоніфікованого обліку, та розмір пенсії становив 4621,60 грн, де: основний розмір пенсії за віком - 4503,46 грн; доплата за 11 років понаднормовий стаж - 118,14 грн.

Згідно з частиною 2 статті 42 Закону та постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 з 01.03.2023 проведений автоматичний перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт збільшення 1,197.

Отже, з 01.03.2023 пенсію перераховано, при середньомісячній заробітній платі 14660,70 грн (7405,03 грн - середня заробітна плата за 2014-2016 роки, проіндексована відповідно до частини 2 статті 42 Закону * 1,97983 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати), та її розмір становить 6263,47 грн, де: основний розмір пенсії за віком - 6145,33 грн; Доплата за 11 років понаднормовий стаж - 118,14 грн

Позивач, зважаючи на те, що пенсію за віком в даному випадку їй призначено вперше, тобто не має місця факт переведення з одного виду пенсії на інший, вважає, що в даному випадку показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, повинен враховуватись відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2018, 2019, 2020 рр., тобто за три роки, що передують її зверненню за призначенням пенсії, у зв'язку із чим звернулася до суду із даним позовом.

В листі від 25.07.2023 № 20218-19854/М-02/8-1500/23 позивачку повідомлено, що заробітну платну за період з 01.01.2015 по 31.03.2021 необхідно враховувати за окремою наданою заявою.

Тобто на звернення позивачки відповідачем надано змістовні відповіді, якими по суті відмовлено у задоволенні вимог позивачки щодо застосування показника середньої заробітної плати за три календарні роки, які передують року призначення пенсії за віком та не враховано її заробітну плату за період з 01.01.2015 по 31.03.2021.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст. 44 Конституції України).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України № 1058-IV)

Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Отже, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно із ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Проте, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, первинно позивачу пенсію було призначено за вислугу відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач, звернулася вперше у 2021 році після досягнення пенсійного віку.

Статтею 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Відповідно до п. 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від25.11.2005 р. № 22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Отже, у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із ч. 3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Крім того, при визначенні розміру пенсії за віком повинні застосовуватись формули, які використовуються при призначені пенсії вперше за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не формули, які використовуються при переході із одного виду пенсії, призначеної за цим законом, на інший.

Аналогічна позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року по справі № 465/5246/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 р. по справі № 876/5312/17, постанові Верховного Суду від 13.02.2019 р. по справі № 265/7301/16-а та постанові Верховного суду від 11 вересня 2019 року по справі № 213/1226/16-а (адміністративне провадження № К/9901/42455/18), яка згідно ч. 4, 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень та враховується іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що при обчисленні позивачу пенсії за віком у 2023 році на підставі норм Закону № 1058-IV відповідач мав врахувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням цієї пенсії, тобто, за 2018, 2019, 2020 роки.

А тому дії відповідача у проведенні обчислення пенсійної виплати з урахуванням середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки є протиправними.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Суд також враховує, що Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 р. у справі № 240/12017/19 відступив від висновків викладених у постановах: від 29.10.2020 р. по справі №816/197/18, від 20.10.2020 р. по справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 р. по справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, у першу чергу, з боку держави, а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період. Зважаючи на вищевикладене та підстави звернення позивача до суду, позивач звернувся до суду з даним позовом у межах строків, визначених приписами КАС України.

Судові витрати розподілити за правилами ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (м. Одеса, вул. Канатна, 83, 65012; ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у нездійсненні ОСОБА_1 перерахунку пенсії за віком згідно ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням заробітної плати за період з 01.01.2015 по 31.03.2021 рр. та застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, які передують року призначення пенсії за віком.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 05.04.2021 року перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням заробітної плати за період з 01.01.2015 по 31.03.2021 рр. та застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії (2018-2020 рр.).

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 грн (одну тисячу сімдесят три гривні 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк

Попередній документ
113632817
Наступний документ
113632819
Інформація про рішення:
№ рішення: 113632818
№ справи: 420/20557/23
Дата рішення: 21.09.2023
Дата публікації: 25.09.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (30.10.2023)
Дата надходження: 09.08.2023
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ЗАВАЛЬНЮК І В
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області
позивач (заявник):
Марушевська Валентина Іванівна
представник позивача:
Печеров Едуард Ігорович