Справа № 420/14004/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,
розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду 15 червня 2023 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83), в якій позивач просить:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови, викладеної у листі від 17.02.2023 року при перерахунку пенсії з 22.12.2022 року застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якого сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки у зв'язку з переходом з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 22.12.2022 року перерахунок, нарахування та виплату пенсії за віком позивачу, із застосуванням для розрахунку розміру призначеної пенсії за віком середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якого сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки у зв'язку з переходом з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою від 20 червня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 29..05.2007 року по 12.12.2022 року позивач отримував пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону № 1058-ІУ.
З 12.12.2022 року позивача переведено на пенсію за віком, а тому, на його думку, при визначенні розміру пенсії слід враховувати середню заробітну плату (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якого сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки, тобто за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Позивач зазначив, що 06 лютого 2023 року він звернувся до відповідача із заявою, в який просив нарахувати та виплачувати йому пенсію з 22.12.2022 на умовах та порядку, передбаченому ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року зверненню за призначенням (2019-2021 роки).
Проте листом від 17.02.2023 року відповідач відмовив позивачу, мотивуючи тим, що правомірно було переведено з одного виду пенсії на інший та для обрахунку взято середньомісячну заробітну плату 18701 грн, виходячи з середнього заробітку за 2014-2016 роки.
Позивач вважає, що при призначенні пенсії за віком у 2022 році відповідач протиправно застосував показник середньої заробітної плати, що враховувався під час призначення попереднього виду пенсії - за вислугу років (2014-2016 роки).
До суду 05 липня 2023 року (вхід. № ЕП/25739/23) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що відповідачем здійснилося саме переведення позивача на пенсію за віком на умовах, передбачених Законом № 1058.
З огляду на викладене, відповідач вважає, що позивачу при переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років за нормами ч. 2 ст. 42, ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» правомірно застосовано показник середнього заробітку по Україні за 2014-2016 роки.
У свою чергу позивач надав до суду відповідь на відзив (вхід. № 24382/23 від 20.07.2023 року), відповідно до якої наполягав на задоволенні позовних вимог.
Заперечення на відповідь на відзив від відповідача не надходили.
На виконання ухвали відповідач надав до суду завірені належним чином копії документів пенсійної справи позивача разом із супровідним листом вхід. № 22855/23 від 10.07.2023 року.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено паспортом громадянина України серія НОМЕР_2 .
Матеріалами пенсійної справи підтверджено, що позивачу було призначено пенсію по інвалідності з 29.05.2007 року, причина інвалідності - трудове каліцтво або профзахворювання, що підтверджено протоколом 49229 від 20.06.2007 року.
На час призначення пенсії ОСОБА_1 працював.
Відповідно до записів у трудовій книжці НОМЕР_3 , позивач має професію докер-механізатор та з 02.01.1989 року був зарахований учнем докера -механізатора, 01.05.1989 року присвоєна кваліфікація докер -механізатора 4 класу, 20.04.1992 року присвоєна кваліфікація докера-механізатора 1 класу.
Відповідно до наявних у матеріалах пенсійної справи позивача перерахунків пенсії, умови призначення пенсії по інвалідності - ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Матеріалами пенсійної справи підтверджено, що рішеннями 951380182785 від 17.02.2023 року про перерахунок пенсії, ОСОБА_1 з 12.12.2022 року переведено на пенсію за вислугу років на підставі ЗУ «Про пенсійне забезпечення».
Суд встановив, що 06.02.2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою, з проханням нарахувати та виплачувати йому пенсію з 12.12.2022 на умовах та порядку, передбаченому ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року зверненню за призначенням (2019-2021 роки).
Проте листом від 17.02.2023 року відповідач відмовив позивачу, мотивуючи тим, що правомірно було переведено з одного виду пенсії на інший та для обрахунку взято середньомісячну заробітну плату 18701 грн, виходячи з середнього заробітку за 2014-2016 роки.
Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню, з огляду на таке.
Частиною 2 ст.19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІУ) визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Частиною 1 ст. 9 Закону №1058-ІV встановлено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами ч.1 ст.10 вказаного Закону передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Матеріалами пенсійної справи підтверджено, що позивачу було призначено пенсію по інвалідності з 29.05.2007 року, причина інвалідності - трудове каліцтво або профзахворювання на підставі Закону № 1058-ІУ, що підтверджено протоколом 49229 від 20.06.2007 року.
Також суд встановив, що за заявою позивача, рішенням Головного управління ПФУ в Одеській області 951380182785 від 17.02.2023 року про перерахунок пенсії, ОСОБА_1 з 12.12.2022 року був переведений з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років на підставі п. «г» ст. 55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».
Пенсію обчислено при страховому стажі 35 років 6 місяців та середньомісячному заробітку 18391, 62 грн за період з 01.07.2000 по 30.04.2021 року.
Відповідно до розрахунку заробітку для обчислення пенсії, позивачу розраховано пенсію за вислугу років із застосуванням середнього заробітку за три попередні роки 2017 року: за 2014-2016 роки.
Надаючи оцінку таким діям відповідача, аналізуючи норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить такого висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Враховуючи вказані норми права, суд зазначає, що ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії на інший, призначеної саме за цим Законом.
Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV, а у разі переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком за наявності умов, зазначених в абз. 3 ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV, застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Однак матеріалами справи підтверджено, що у випадку із заявою позивача мало місце призначення пенсії за іншим законом, яка призначена вперше.
Відповідно до п. г ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають: механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-ІV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Тобто, при обрахунку позивачу пенсії за віком відповідно до вимог ст. 40 Закону № 1058-ІV підлягає застосуванню показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення.
Суд зазначає, що позивач звертаючись після досягнення пільгового пенсійного віку, визначеного Законом України «Про пенсійне забезпечення» до пенсійного органу із заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення» набув право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону №1058-IV, а на нове призначення пенсії за вислугу років на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів ст. 40 Закону №1058-IV, оскільки за таким призначенням звернувся вперше.
Отже, показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, а не той, що враховувався під час призначення попереднього виду пенсії.
Також суд звертає увагу на те, що розрахунок пенсії за вислугу років був здійснений відповідачем, що підтверджується матеріалами пенсійної справи, а тому, враховуючи викладені норми законодавства, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок та виплату вже призначеної пенсії за вислугу років із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні відповідно до Закону №1058-IV, з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України рішення суб'єкта владних повноважень має бути, зокрема, обґрунтованим, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), пропорційним, тобто прийнятим з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Згідно з приписів ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи встановлені судом обставини, норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, оцінюючи викладені сторонами доводи, суд дійшов висновку, що дії відповідача не відповідають ознакам, передбаченим у ч. 2 ст. 2 КАС України, зокрема, вони вчинені не у спосіб, передбачені законом та є необґрунтованими, а тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не застосування заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2019-2021 роки при призначенні позивачу пенсії за вислугу років; та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити розрахунок та виплату пенсії за вислугу років позивачу 12.12.2022 року із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто за три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за вислугу років за 2019, 2020, 2021 роки з урахуванням вже отриманих сум пенсії.
З огляду на те, що матеріалами справи підтверджено, що позивачу було призначено пенсію за вислугу років з 12.12.2022 року, а не з 22.12.2022 року, як то зазначено у позовній заяві, суд вважає, що відповідно до ст. 9 КАС України, слід за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити їх у вище зазначений спосіб.
Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 205,246, 255,295,297 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) щодо не застосування заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2019-2021 роки при призначенні ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсії за вислугу років.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) здійснити розрахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 12.12.2022 року із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто за три роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за вислугу років за 2019,2020, 2021 роки, з урахуванням вже отриманих сум пенсії.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко