Справа № 420/19995/23
УХВАЛА
21 вересня 2023 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідача-2 про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії від 10.07.2023 р. 212050027986, яке прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, а також протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не включення для обчислення пенсії а віком ОСОБА_1 з 02.02.2023 р. заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців обчислення страхового стажу підряд до 01.07.2000 р. згідно з архівною довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії від 21.06.2023 р. № 834, видану Державним унітарним підприємством міста Севастополь "Севастопольський морський порт" та виключення з розрахунку стажу періоду роботи з 02.06.2014 р. по 31.12.2016 р. в Державному унітарному підприємстві міста Севастополь "Севастопольський морський порт";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області здійснити ОСОБА_1 розрахунок та виплату пенсії з 02.02.2023 р. з урахуванням заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 р. згідно з архівною довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії від 21.06.2023 р. № 834, видану Державним унітарним підприємством міста Севастополь "Севастопольський морський порт" та із зарахуванням до загального трудового стажу періоду роботи з 02.06.2014 р. по 31.12.2016 р. в Державному унітарному підприємстві міста Севастополь "Севастопольський морський порт" з урахуванням вже отриманих сум пенсії.
Ухвалою від 07.08.2023 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений суддею строк позивач усунув недоліки позовної заяви і ухвалою від 09.08.2023 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачам п'ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.
12.09.2023 р. від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін в режимі відеоконференції.
При розгляді даного клопотання суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Положеннями ч.5 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно п.2 ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
З аналізу даних правових норм слідує, що вирішення питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому порядку чи у судовому засіданні залежить в першу чергу від наявності чи відсутність заяви від сторони про розгляд справи в судовому засіданні. Однак навіть при надходженні такої заяви, у суду є розсуд щодо подальшого слухання справи. Зокрема, суд може відмовити стороні у розгляді справи в судовому засіданні за сукупності таких умов: справа відноситься до справи незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Заявляючи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, відповідач-2 не навів жодних обґрунтувань та доводів, з яких би вбачалася необхідність призначення судового засідання з викликом сторін.
Суд зазначає, що нормами КАС України передбачена можливість надання сторонами своїх пояснень, доказів та захисту своїх порушених прав також і в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, та такий судовий розгляд жодним чином не суперечить основним принципам здійснення адміністративного судочинства.
Оскільки дана справа відноситься до справ незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не потребує проведення судового засідання, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача-2 про призначення судового засідання.
Керуючись ст.ст.243, 248 КАС України, суд -
ухвалив:
Відмовити в задоволенні клопотання відповідача-2 про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.І. Бездрабко