МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2023 р. № 400/8802/23
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку письмового провадження відповідно до ст. 262 КАС України адміністративну справу,
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до Миколаївського обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України, вул. Спаська, 33,Миколаїв,54001,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з вимогами: визнати протиправною бездіяльність Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 26.06.2023 року; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 19.03.2014 по 28.03.2017, виплаченої 26.06.2023.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що при звільненні з військової служби йому не була виплачена індексація грошового забезпечення за період з 19.03.2014 по 28.03.2017. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 по справі №400/4697/22 зобов'язано відповідача нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 19.03.2014 по 28.03.2017, з врахуванням базового місяця січень 2008. Відповідачем 26.06.2023 на виконання вказаного рішення суду виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення у сумі 47381,18 грн, однак в порушення ст. 4 Закону України "Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" відповідач не виплатив позивачу компенсацію втрати частини доходів.
Відповідач позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позову. В письмовому відзиві обгрунтував свою позицію тим, що індексація грошового забезпечення не нараховувалась та виплачена на підставі рішення суду. Також, відповідач зазначив, що сума індексації грошових доходів громадян була віднесена до доходів у Закон №2010 лише в редакції від 26.02.2021.
В свою чергу, у відповіді на відзив позивач наголосив про бездпідставність доводів відповідача, викладених у відзиві.
Суд розглянув справу 21.09.2023 в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін та проведення судового засідання, відповідно до ст. 262 КАС України, на підставі наявних матеріалів справи.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 19.03.2014 по 10.03.2015 проходив військову службу у Первомайсько-Врадіївському об'єднаному районному військовому комісаріаті та з 11.03.2015 по 28.03.2017 у Первомайському об'єднаному міському військовому комісаріаті.
Наказом Командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_2 " № 23 від 01.03.2017 року позивач був увільнений з посади та вибув у розпорядження командира 42 окремого мотопіхотного батальйону 57 окремої мотопіхотної бригади (Донецька область).
Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 № 48 від 27.03.2017 року позивач виключений із списків особового складу військового комісаріату і всіх видів забезпечення.
При відрахуванні зі списків особового складу позивачу не виплачена індексація грошового забезпечення за період з 19.03.2014 року по 28.03.2017 року.
Рішенням суду від 29.09.2021 року по справі №400/4891/21 визнано протиправною бездіяльність Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 19.03.2014 року по 28.03.2017 року; зобов'язано Миколаївський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 19.03.2014 року по 28.03.2017 року.
На виконання рішення суду по справі № 400/4891/21 Миколаївським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки було нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення в період з 19.03.2014 по 28.03.2017 в сумі 8435,51 грн, враховуючи базовий місяць березень 2014 року та січень 2016 року.
28.07.2022 року перераховано на картковий рахунок позивача 8435,51 грн.
Не погоджуючись з таким нарахуванням, позивач звернувся до суду.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 по справі №400/4697/22 зобов'язано Миколаївський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 19.03.2014 по 28.03.2017, враховуючи базовий місяць - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.
26.06.2023 Миколаївським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки на виконання рішення суду по справі №400/4697/22 перераховано на картковий рахунок позивача індексацію грошового забезпечення за період з 19.03.2014 по 28.03.2017, з урахуванням виплачених сум, в сумі 47381,18 гривень.
Однак, на переконання позивача, відповідач повинен був здійснити виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації, взв'язку з чим 28.06.2023 звернувся із заявою, однак відповіді не отримав.
Стаття 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі Закон № 2050-ІІІ) визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян; та інші.
Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року № 21-2003а16, Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі № 810/1092/17, від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17, від 15.10.2020 року у справі № 240/11882/19.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позов задовольнити.
Вимоги позивача про зобов'язання відповідача надати звіт відповідно до ст.382 КАС України в розумінні норм КАС України не є позовною вимогою, а є правом суду зобов'язати або не зобов'язувати суб'єкта владних повноважень, на якого покладені певні обов'язки, надати у встановленому судом строк звіт про виконання судового рішення. У суду немає підстав вважати, що рішення суду відповідачем не буде виконуватись.
Правові підстави допустити рішення до негайного виконання відсутні, оскільки ст. 371 КАС України містить вичерпний перелік рішень, до яких рішення зобов'язального характеру (якими є позовні вимоги по даній справі) не відноситься.
Судові витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Миколаївський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України (вул. Спаська, 33,Миколаїв,54001 08299180) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Миколаївського обласного територіального центру комплектуванняч та соціальної підтримки щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду від 23.01.2023 по справі №400/4697/22.
3. Зобов'язати Миколаївський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 19.03.2014 по 28.03.2017 на виконання рішення суду від 23.01.2023 по справі №400/4697/22.
4. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 21.09.2023