МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2023 р. № 400/8070/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А. з розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,Миколаївська обл., Миколаївський р-н,54008,
про:визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - відповідач або Головне управління), в якому просить:
- визнати противними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу недоотриманою пенсії померлого батька ОСОБА_2 в розмірі 132 223,51 грн;
- зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу недоотриманої пенсії померлого батька ОСОБА_2 в розмірі 132 223,51 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач є сином померлого пенсіонера МВС, ОСОБА_2 , якому була нарахована на виконання рішення суду пенсія, однак не була ним отримана. З листа відповідача вбчається, що сума недоотриманої пенсії складає 132 223,31 грн, яку відповідач зазначеним листом відмовився виплатити позивачу. Така відмові відповідача є протиправною, оскільки Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено право позивача на отримання недоотриманої пенсії його батька, у зв'язку з смертю останнього.
Ухвалою від 05.07.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову та зазначає, що на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.08.2022 по справі № 400/3433/22, яке набрало законної сили, Головним управлінням проведено перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_2 з 01.12.2019 згідно довідки державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Миколаївській області" від 21.07.2021 року № 33/35-К-134. Виплата пенсії в перерахованому розмірі забезпечувалась з листопада 2022 року. З 01.05.2023 виплату пенсії ОСОБА_2 припинено у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 . Враховуючи те, що рішення суду є актом індивідуальної дії, яке стосується прав та інтересів визначеної в рішенні особи, та підлягає виконанню в межах покладених судом зобов'язань, то відсутні підстави для виплати Позивачу коштів, нарахованих ОСОБА_2 на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.08.2022 по справі № 400/3433/22.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Померлий батько позивача, ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та з 03.12.2005 отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII.
На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.08.2022 по справі № 400/3433/22, яке набрало законної сили, Головним управлінням проведено перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_2 з 01.12.2019 згідно довідки державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Миколаївській області" від 21.07.2021 року № 33/35-К-134. Виплата пенсії в перерахованому розмірі забезпечувалась з листопада 2022 року. З 01.05.2023 виплату пенсії ОСОБА_2 припинено у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 .
26.05.2023 позивач звернувся до відповідача з заявою про нарахування та виплату йому недоотриманої померлим батьком пенсії в розмірі 132 223,51 грн.
09.06.2023 відповідач відмовив позивачу у виплаті недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 . Відмова обґрунтована тим, що рішення суду є актом індивідуальної дії, яке стосується прав та інтересів визначеної в рішенні особи, та підлягає виконанню в межах покладених судом зобов'язань, то відсутні підстави для виплати Позивачу коштів, нарахованих ОСОБА_2 на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.08.2022 по справі № 400/3433/22.
Позивач не погодившись із відмовою відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Суд вирішуючи спір між сторонами, виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі - Закон № 2262--ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника (частина третя статті 1 Закону №2262-ХІІ).
Статтею 61 Закону №2262-ХІІ визначено, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
За приписами частини 3 цієї статті зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті (абз.3 п.2.26 розділу II Порядку №22-1).
Абзацом 1 частини другої, частини четвертої статті 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Члени сім'ї - особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (абз.16 ч.1 ст.1 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1700-VII «Про запобігання корупції»).
Пунктом 2.26 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), передбачено, що для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника.
Аналізуючи вищезазначені норми, суд доходить висновку, що суми недоотриманої пенсії виплачуються членам сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера та з урахуванням надання документів, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті, а у разі відсутності членів сім'ї, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в шестимісячний строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Судом встановлено, що позивач є сином померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_1 .
А відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач звернувся до відповідача із заявою 26.05.2023 з необхідним пакетом документів для виплати недоодержаної пенсії померлого батька ОСОБА_2 , проте, отримав відмову, мотивовану тим, що виплата не передбачена чинним законодавством, оскільки недоотримана пенсія нарахована на виконання рішення суду відносно померлого пенсіонера.
Так, право позивача на отримання недоотриманої пенсії померлим батьком, підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 , свідоцтвом про народження ОСОБА_1 , копією паспорта громадянина України ОСОБА_1 , а саме сторінка 11, на якій зазначено зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , запис від 11.08.2009 та копією паспорта ОСОБА_2 , а саме сторінка 11, на якій зазначено зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , запис від 13.07.1993.
Недоотримання померлим батьком позивача пенсії підтверджується листом від 09.06.2023.
Доводи відповідача щодо відмови позивачу у нарахуванні та виплаті недоотриманої пенсії є необґрунтованими, зважаючи на вищенаведені по тексту рішення норми Закону № 2262-ХІІ.
Зазначення відповідачем, що оскільки рішення суду є актом індивідуальної дії, і відсутні підстави для виплати позивачу коштів, нарахованих ОСОБА_2 на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.08.2022 по справі № 400/3433/22, є довільним припущенням відповідача, яке не грунтується на нормах чинного законодавства України. Враховуючи, що рішення суду, на виконання якого було частково виконане відповідачем при житті батька позивача шляхом нарахування пенсії за період з 01.12.2019 по 31.10.2022, але різниця нарахованої пенсії в сумі 132 223,51 грн не була в повному обсязі виплачена померлому батьку позивача, що підтверджується листами відповідача від 02.11.2022 та від 09.06.2023.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт наявності недоотриманої померлим ОСОБА_2 пенсії, що мала біти виплачена відповідачем позивачу за його заявою, яка була подана у встановлений Законом2262 строк. Відтак, відмова відповідача є протиправною.
При цьому, суд зазначає, що позивач просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому недоотриману пенсію в розмірі 132 223,51 грн, посилаючись, як на обґрунтування суми на лист відповідача від 09.06.2023, однак в ході розгляду справи судом встановлено, що дійсно розмір перерахованої пенсії за період з 01.12.2019 по 31.10.2022 становить 132 223,51 грн, однак у листі від 02.11.2022 відповідачем зазначалось, що Головним управлінням після проведення перерахунку пенсії здійснюються щомісячні виплати коштів на виконання рішення суду і виплату пенсії забезпечено в новому розмірі з 01.11.2022, а з листа від 09.06.2023 вбачається, що виплату пенсії припинено з 01.05.2023. Оскільки, сторонами до суду не надано розрахунку на час припинення виплати пенсії 01.05.2023 щодо виплати різниці між отриманою та донарахованою за рішенням суду за період з 01.12.2019 по 31.10.2022 в період з 01.11.2022 по 01.05.2023 (припинення виплати пенсії), у суду відсутня можливість встановити конкретну суму недоотриманої пенсії, при цьому факт не виплати різниці між отриманою та донарахованою за рішенням суду за період з 01.12.2019 по 31.10.2022 в повному обсязі не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Тому для захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області у нарахуванні та виплаті позивачу недоотриманої пенсії померлого батька, ОСОБА_2 за період з 01.12.2019 по 31.10.2022 та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу недоотриманої пенсії померлого батька, ОСОБА_2 за період з 01.12.2019 по 31.10.2022, з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Тому позовні вимоги слід задовольнити частково.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,Миколаївська обл., Миколаївський р-н,54008 13844159) задовольнити частково.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) недоотриманої пенсії померлого батька, ОСОБА_2 за період з 01.12.2019 по 31.10.2022.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) недоотриманої пенсії померлого батька, ОСОБА_2 за період з 01.12.2019 по 31.10.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. В решті позову відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,Миколаївська обл., Миколаївський р-н,54008 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 536,80 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень 80 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя І. А. Устинов