ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа№380/11305/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2023 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/11305/23 за позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просив:
- Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , щодо невнесення до журналу бойових дій відомостей про отримання ОСОБА_1 30 травня 2022 року о 05 год. 45 хв. бойового ураження під час бойового чергування на спостережному пункті «Яма», розташованому поруч із селом Старі Вирки Білопільського району Сумської області, щодо не закінчення проведення службового розслідування за вказаним фактом та щодо невидачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за змістом, визначеним додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом від 14.08.2008 № 402 Міністерства оборони України, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.1 1.2008 за №1 109/15800;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за змістом, визначеним додатком 5 до Положення № 402.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30 травня 2022 року о 05 год. 45 хв. позивач під час перебування на бойовому чергуванні на спостережному пункті «Яма», розташованому поруч із селом Старі Вирки Білопільського району Сумської області, разом з лейтенантом, попав під ворожий мінометний обстріл, внаслідок якого позивач отримав відповідні ушкодження.
17 червня 2023 року, прибувши у Львів, позивач звернувся у військову поліклініку, звідки його направили у госпіталь. 18 червня 2023 року обстеження хребта та МРТ виявили у позивача лівобічну форамінальну килу міжхребцевого диска L5-S1, з гострим больовим синдромом S1 зліва, з порушенням статики та ходи, а також, пізніше, кісту в голові. Ці обставини підтверджені медичними документами: довідкою від 14 липня 2022 року вих. № 37 військово-лікарської комісії, виданою Комунальним некомерційним підприємством «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» ВП «Лікарня Святого Пантелеймона», надалі - КНП «БП КЛІМЛ та ШМД», довідка BЛК № 37, виданою 17 липня 2022 року тощо.
Свідоцтвом про хворобу від 30 вересня 2022 року № 4995, виданим Військово-лікарською комісією клініки амбулаторно-поліклінічної допомоги Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, підтверджується, що для визначення придатності до військової служби позивач скеровувався т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 в КАДЦ ВМКЦ ЗР, де позивачу встановлено пов'язаність з проходженням військової служби діагнозу: «Хронічний вертеброгенний попереково-крижовий радикуліт з ураженням п'ятого поперекового, першого крижового корінців зліва, нестійка ремісія з незначними руховими, чутливими розладами лівої нижньої кінцівки. Арахноїдальна кіста скроневої частки лівої півкулі головного мозку без порушення функції центральної нервової системи», визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Оскільки безпосередні командири позивача не доповідали командиру військової частини про відомі їм обставини здоров'я позивача, то 08 жовтня 2022 року позивач звернувся з рапортом вх. № 187, в якому просив за фактом свого травмування 30 травня 2022 року від бойового ураження, призначити службове розслідування.
На підставі Рапорту № 187 призначено службове розслідування за фактом отримання 30 травня 2022 року травми позивача, проведення якого в термін до 30 жовтня 2022 року доручено офіцеру-психологу старшому лейтенанту ОСОБА_2 , надалі - Наказ № 107-од, копією акту службового розслідування від 29 жовтня 2022 року, а також інформацією, що наказ командира військової частини НОМЕР_1 з основної діяльності про результати службового розслідування, призначеного Наказом № 107-од, на зберігання до архівного відділу не надходив (не видавався).
Із змісту Акту від 29.10.2022 стало відомо, що у службовому розслідуванні, призначеному Наказом № 107-од, старший лейтенант ОСОБА_2 дійшов висновку, що ушкодження, виявлені у позивача не пов'язані із виконанням службових обов'язків по виконанню бойового розпорядження, однак саме це службове розслідування проводилось поверхнево, не об'єктивно та взагалі не закінчено.
Покликання ОСОБА_2 в Акті віл 29.10.2022 на те, що в анамнезі медичних документів отримання травми не пов'язується з подією обстрілу, тобто відсутній причинно-наслідковий зв'язок між подією обстрілу та погіршенням здоров'я позивача, не можна визнати обґрунтованим, оскільки з Виписки від 17.07.2022 з картки № НОМЕР_2 вбачається, що позивач скарги на стан здоров'я хребта виникли «... через вибух та удару опісля...», а також не можна визнати правомірним, оскільки причинний зв'язок травми з бойовим ураженням визначається військово-лікарською комісією на підставі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за змістом, визначеним додатком 5 до Положення №402, яка, згідно абзаців дванадцятого, тринадцятого п. 6.2 глави 6 розділу II Положення №492, повинна видаватися військовою частиною на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, а не навпаки.
Згідно абзацу другого п. З розділу ІІІ Порядку № 608, днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування, а згідно абзацу четвертого п.п. 3.9.1. Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом від 07.04.2017 №124 Генерального штабу Збройних Сил України, надалі - Інструкція №124, подавати на розгляд командиру (керівнику) незареєстровані документи забороняється, що цілком узгоджується з іншими нормами Інструкції №124, щодо обов'язковості реєстрації акту службового розслідування (зазначення на ньому реєстраційного індексу), - п.п. 2.8.1. п. 2.8. абзац четвертий п.п. 2.9.5.1. абзац четвертий п.п. 2.9,5.3 Інструкції № 124, однак на Акті від 29.10.2022 відсутній реєстраційний індекс (реквізит « 12»), що вказує про попадання згаданого службового документа на підпис командиру військової частини НОМЕР_1 , який призначив відповідне службове розслідування Наказом № 107-од, а відтак не закінчення такого службового розслідування.
Представник позивача подав клопотання про розгляд цієї справи в порядку загального провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно частини п'ятої статті 262 КАС України зазначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи (частина шоста статті 262 КАС України).
Суд враховує характер спірних правовідносин у цій справі, предмет та підстави позову, склад учасників справи, а також те, що позиція учасників справи щодо оцінки доказів викладена в поданих суду заявах по суті спору. За наведених обставин суд не встановив підстав для розгляду справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін. Таким чином, в задоволенні клопотання представника позивача слід відмовити.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, що в розумінні положень Інструкції № 332 нещасний випадок настає в разі виникнення обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища, унаслідок чого нанесено шкоду його здоров'ю, зокрема, шкоду від сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), а також утеплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням. Про кожний нещасний випадок потерпілий негайно повідомляє безпосереднього командира (начальника) чи керівника робіт, а останній терміново організовує надання медичної допомоги, за потреби забезпечує доставку потерпілого до закладу охорони здоров'я та негайно повідомляє про нещасний випадок командира військової частини. Заклад охорони здоров'я, у який був доставлений або звернувся потерпілий військовослужбовець, надає екстрене повідомлення про звернення потерпілого від нещасного випадку з посиланням на нещасний випадок командиру військової частини, де проходить службу потерпілий, а також залежно від того, з чим пов'язаний нещасний випадок (виконання робіт, пожежа, аварія транспортного засобу будь-якого виду та форми власності, гостре професійне захворювання або отруєння тощо), - до відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов'язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо). Командир військової частини, який отримав повідомлення про нещасний випадок, у свою чергу залежно від того, з чим пов'язаний нещасний випадок (виконання робіт, пожежа, аварія транспортного засобу будь-якого виду та форми власності, гостре професійне захворювання або отруєння тощо), протягом доби надсилає повідомлення за формою НВ-1 до відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов'язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо), а в передбачених законодавством випадках, - повідомляє Військову службу правопорядку у Збройних Силах України та (або) Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері та протягом доби призначає комісію з розслідування нещасного випадку. Комісія з розслідування нещасного випадку обстежує місце нещасного випадку; з'ясовує обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробляє заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначає вид події, що призвела до нещасного випадку; складає акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, і надає їх командиру військової частини на затвердження. У разі настання нещасного випадку з військовослужбовцем, в діях або бездіяльності якого вбачається вчинення правопорушень, внаслідок або за сприяння яких стався нещасний випадок, разом з розслідуванням нещасного випадку відповідно до Інструкції № 332 проводиться службове розслідування відповідно до вимог Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року № 608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року за № 1503/31371. За результатами розслідування нещасного випадку командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, на підставі якого складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року N 402.
Відсутні будь-які докази на підтвердження настання з позивачем нещасного випадку (в розумінні Інструкції № 332), не є підставою для призначення та проведення розслідування нещасного випадку відповідно до вимог Інструкції № 332.
В рапорті від 08 жовтня 2022 року ОСОБА_1 просить командира військової частини НОМЕР_1 провести службове розслідування за фактом свого травмування 30.05.2022 від бойового ураження.
За відсутності настання нещасного випадку відсутні підстави для призначення та проведення розслідування нещасного випадку відповідно до вимог Інструкції № 332, а також складання акта про нещасний випадок. Також відсутні правові підстави для призначення та проведення службового розслідування відповідно до вимог Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року № 608, оскільки призначення та проведення службового розслідування здійснюється у разі настання нещасного випадку з військовослужбовцем, в діях або бездіяльності якого вбачається вчинення правопорушень, внаслідок або за сприяння яких стався нещасний випадок.
Відповідно до вимог пункту 21.25 Положення № 402 документами про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), на підставі яких у воєнний час приймаються постанови ВЛК про причинний зв'язок поранення (контузії, травми, каліцтва), є: службова та медична характеристика, витяг з книги обліку хворих в амбулаторії при первинному зверненні по медичну допомогу, матеріали службового розслідування, дізнання або досудового слідства, атестації, довідка військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу, історія хвороби або витягу з неї, свідоцтво про хворобу, запис лікаря військової частини, лікаря військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу у медичній книжці військовослужбовця про первинне звернення по медичну допомогу, довідка архівної установи.
Отже, складання у воєнний час довідки про обставини поранення (контузії, травми, каліцтва) встановленого зразка за формою, наведеною у додатку 5 до Положення № 402 (тим паче в цілях надання відповідного статусу та пільг, передбачених законодавством для військовослужбовців) не вимагається. У воєнний час причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва) можуть зазначатися в службовій та медичній характеристиці, витязі з книги обліку хворих в амбулаторії при первинному зверненні по медичну допомогу, довідці військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу, історії хвороби або витязі з неї, свідоцтві про хворобу, записі лікаря військової частини, лікаря військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу у медичній книжці військовослужбовця про первинне звернення по медичну допомогу тощо. На причинний зв'язок поранення (контузії, травми, каліцтва) вказує постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (контузії, травми, каліцтва), яка записується в довідці ВЛК.
З огляду на викладене, відсутні підстави вважати дії військової частини НОМЕР_1 протиправними щодо не видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 10.03.2023 року у даній справі відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Судом встановлені наступні обставини:
08 жовтня 2022 року ОСОБА_1 в рапорті просить командира військової частини НОМЕР_1 провести службове розслідування за фактом свого травмування 30.05.2022 від бойового ураження.
10.10.2022 Наказом командира військової частини НОМЕР_1 у відповідності до вимог Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 за № 608, призначено службове розслідування за фактом отримання 30.05.2022 травми позивачем.
Також в матеріалах справи наявна копія, архівної копії акту службового розслідування від 29.10.2022 в якому викладений висновок про те, що ушкодження виявлені у позивача не пов'язані із виконанням бойових обов'язків по виконанню бойового розпорядження
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає протиправною спірну бездіяльність відповідача, як наслідок просить зобов'язати вчинити певні дії.
Судом не враховуються аргументи наведені позивачем про протиправну бездіяльність відповідача з наступних підстав, згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:
Згідно із Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 № 608, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 р. за № 1503/31371, цей Порядок визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.
Згідно із абз. 4 п. 2 роз. I цього ж Порядку, службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Згідно із п. 1 роз. ІІ цього ж Порядку, службове розслідування може призначатися у разі:
невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду;
невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань;
неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті;
дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця;
втрати або викрадення зброї чи боєприпасів;
порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки;
недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів;
внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення;
повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення;
скоєння військовослужбовцем під час виконання обов'язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.
Згідно із п. 3 роз. ІІ цього ж Порядку, службове розслідування проводиться для встановлення:
неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення;
причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби;
ступеня вини військовослужбовця;
порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства;
причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення;
причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Згідно із п.п. 1 - 13 роз. ІІІ цього ж Порядку:
1. Рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Інші посадові (службові) особи у разі необхідності звертаються за підпорядкованістю з клопотанням про призначення службового розслідування.
2. Міністр оборони України, Головнокомандувач Збройних Сил України, начальник Генерального штабу Збройних Сил України, командувачі видів (сил), окремих родів військ Збройних Сил України, інших органів військового управління можуть призначати службові розслідування безпосередньо або доручати їх проведення (призначення) підпорядкованим посадовим (службовим) особам.
3. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
4. Службове розслідування у випадках, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, може проводитись з усуненням військовослужбовця, дисциплінарне правопорушення якого підлягає розслідуванню, від виконання службових обов'язків, про що видається наказ із зазначенням причин усунення.
Якщо військовослужбовець, стосовно якого приймається рішення про усунення від виконання службових обов'язків на період проведення службового розслідування, займає посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій (обов'язків), одночасно з прийняттям рішення про усунення від виконання службових обов'язків відповідний начальник (командир) покладає тимчасове виконання обов'язків за цією посадою на іншу особу.
Тривалість усунення від виконання службових обов'язків не повинна перевищувати строк проведення службового розслідування та час, необхідний для прийняття відповідного рішення командиром (начальником) за результатами розгляду акта службового розслідування.
Військовослужбовець, якого на період проведення службового розслідування усунуто від виконання службових обов'язків і стосовно якого за результатами службового розслідування прийнято рішення про продовження ним військової служби на займаній посаді, приступає до виконання службових обов'язків за посадою на підставі відповідного наказу.
Витяги з наказів про усунення військовослужбовця від виконання службових обов'язків на період проведення службового розслідування та про поновлення виконання службових обов'язків долучаються до матеріалів службового розслідування.
5. Службове розслідування може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено комісії або військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
6. Голова комісії здійснює керівництво діяльністю комісії, має право давати письмові або усні доручення в межах проведення службового розслідування, які є обов'язковими для виконання.
У випадку відсутності голови комісії з підтверджених поважних причин його обов'язки в установленому порядку покладаються на одного з членів комісії, у разі відсутності з вищезазначених причин одного з членів комісії за відповідним клопотанням голови комісії здійснюється його заміна іншою посадовою (службовою) особою відповідно до наказу командира (начальника).
7. Залучення за потреби фахівців до проведення службового розслідування здійснюється на підставі звернення (запиту) до відповідного командира (начальника).
8. Особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об'єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування.
9. Посадові (службові) особи Збройних Сил зобов'язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов'язків.
10. Під час проведення службового розслідування (перевірки) може проводитися психофізіологічне дослідження із застосуванням поліграфа, яке проводиться відповідно до Інструкції з організації та проведення психофізіологічного дослідження персоналу із застосуванням поліграфа у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 14 квітня 2015 року № 164, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2019 року за № 898/33869 (зі змінами).
11. Втручання будь-яких осіб у перебіг службового розслідування з метою перешкоджання об'єктивному та повному проведенню службового розслідування або впливу на кінцевий результат забороняється. Про виявлення таких фактів особа, якій доручено проведення службового розслідування, або голова комісії повідомляють командира (начальника), який призначив службове розслідування.
12. До участі у проведенні службового розслідування заборонено залучати осіб, які є підлеглими військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, осіб, які брали участь у правопорушенні або особисто зацікавлені у результатах розслідування.
Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
13. Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць.
Як встановлено судом 10.10.2022 Наказом командира військової частини НОМЕР_1 у відповідності до вимог Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 за № 608, призначено службове розслідування за фактом отримання 30.05.2022 травми позивачем, відповідно на переконання суду такий наказ підлягав до виконання.
Згідно із п.п. 1-3 роз. ІV цього ж Порядку:
1. Особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані:
дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення;
виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника;
розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.
У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.
2. Особи, які проводять службове розслідування, мають право:
запрошувати до місця проведення службового розслідування військовослужбовців, стосовно яких проводиться службове розслідування, інших військовослужбовців, цивільних осіб (за їх згодою), які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення (далі - учасники службового розслідування);
отримувати письмові пояснення (заповнені від руки або надруковані);
з дозволу командира (начальника) військовослужбовця, який скоїв правопорушення, отримувати необхідні документи, які стосуються службового розслідування;
за погодженням з особами, які опитуються, фіксувати їх пояснення технічними засобами з подальшим оформленням їх у письмовому вигляді;
ознайомлюватися з необхідними документами, за потреби - знімати з них (отримувати) копії та долучати до матеріалів службового розслідування;
отримувати інформацію, пов'язану із службовим розслідуванням, від юридичних і фізичних осіб з дотриманням вимог законодавства на підставі запиту посадової (службової) особи, яка призначила службове розслідування, чи інших уповноважених осіб відповідно до вимог законодавства України;
проводити огляд місцевості, приміщення, предметів та документів, що стосуються службового розслідування, за результатами якого складати акт огляду з обов'язковим зазначенням:
предмета огляду та його стислого опису;
часу, дати, місця (населеного пункту) огляду;
посади, військового звання, прізвища та імені особи, яка складає документ;
військового звання, прізвища та імені посадової (службової) особи, яка бере участь у службовому розслідуванні (за необхідності);
прізвища, імені, по батькові та фактичної адреси проживання двох присутніх осіб;
фактичного місцезнаходження військової частини, установи, підприємства тощо;
місця складання документа (номер службового кабінету або іншого приміщення);
у разі використання технічних (відео-, фото- або аудіо-) засобів - цифрового пристрою, його назви, моделі;
підписів присутніх осіб на кожному аркуші та їх прізвищ, ініціалів, підписів на останньому аркуші;
підпису особи, яка склала акт огляду, на останньому аркуші.
3. Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
знати підстави проведення службового розслідування;
бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування;
відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом;
давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення;
з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень;
порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації;
висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять;
ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником);
оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
Згідно із п.п. 1 - 6 роз. V цього ж Порядку:
1. За результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
2. У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування.
3. В описовій частині акта службового розслідування зазначаються:
посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування;
неправомірні дії військовослужбовця;
зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є);
вина військовослужбовця;
причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась;
вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено;
причини та умови, що сприяли правопорушенню;
заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
4. У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються:
висновки службового розслідування;
пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності;
інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.
5. Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожна така особа має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування.
6. Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Згідно із п.п. 1 - 5 роз. VІ цього ж Порядку:
1. За результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
2. Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник).
У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.
3. Примірники акта службового розслідування надсилаються службовим особам, яких стосуються наведені у висновку пропозиції, та до відповідних структурних підрозділів органів військового управління.
За зверненням військовослужбовця, стосовно якого проводилось службове розслідування, йому надається завірена копія акта службового розслідування або витяг з акта, в частині, що його стосується, за умови, що вони не містять інформації з обмеженим доступом.
4. Якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.
5. Акт службового розслідування разом з усіма матеріалами оформлюється окремою справою або долучається до документів відповідної номенклатурної справи.
Правовим інтересом позивача по даній справі, згідно заявлених позовних вимог, є через визнання протиправної бездіяльності відповідача зобов'язати його видати позивачу довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за змістом, визначеним додатком 5 до Положення № 402.
Згідно із п. 21.7. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800, постанова ВЛК про причинний зв'язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).
Оригінали або копії Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, надсилаються (передаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров'я в електронній або паперовій формі.
На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється не менше ніж у 2 примірниках. Один із примірників довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) подається у ВЛК з метою встановлення причинного зв'язку травми (поранення, контузії, каліцтва) з військовою службою. Примірник довідки обов'язково зберігається в особовій справі військовослужбовця.
Довідка (копія довідки) про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) або копія Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) зберігається в матеріалах ВЛК, яка прийняла відповідну постанову про причинний зв'язок травми (поранення, контузії, каліцтва).
Згідно із Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженою Наказом Міністерства оборони України 27 жовтня 2021 року № 332, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 р. за № 1667/37289, ця Інструкція визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту.
Таким чином, на думку суду, позивач помилився в обраному способі захисту свої прав, оскільки за рапортом позивача від 08.10.2022, в якому він просив провести службове розслідування за фактом травмування 30.05.2022 від бойового ураження, 10.10.2022 Наказом командира військової частини НОМЕР_1 у відповідності до вимог Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 за № 608, призначено службове розслідування за фактом отримання 30.05.2022 травми позивачем.
Наявний в справі, акт службового розслідування, по суті та змісту відповідає вимогам Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 за № 608, однак вказаний порядок не передбачає оформлення та видачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за змістом, визначеним додатком 5 до Положення № 402.
Оформлення такої довідки встановлено вищевказаною Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженою Наказом Міністерства оборони України 27 жовтня 2021 року № 332.
Однак в справі відсутні будь які належні та допустимі докази про проведення службового розслідування на підставі вказаної Інструкції № 322.
Також в справі відсутні докази оскарження позивачем вищевказаного наказу командира військової частини НОМЕР_1 про проведення службового розслідування за фактом отримання 30.05.2022 травми позивачем, у відповідності до вимог Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 за № 608.
Відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають в цілому, оскільки, протиправна на думку позивача, бездіяльність відповідача по суті, не встановлює правових підстав для зобов'язання такого оформити та видати позивачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за змістом, визначеним додатком 5 до Положення № 402, без проведення відповідно до згаданої Інструкції № 332, службового розслідування.
Також суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
З цих же по суті підстав, судом не враховуються аргументи позивача та враховуються заперечення відповідача.
Відповідно до статті 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову, не передбачено.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, -
В И Р ІШ И В :
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (79005, м. Львів, вул. Івана Франка, 25) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії- відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення цього Кодексу.
Рішення складено в повному обсязі 20.09.2023 року.
Суддя Гавдик З.В.