ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа№380/16684/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2023 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/16684/23 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанов, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.05.2023 ВП № 71824024 щодо стягнення виконавчого збору у розмірі 26000,00 грн. та від 22.05.2023 ВП № 71823815 мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 362,90 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні постанови винесені при примусовому виконанні постанови ВП № 69732705 від 30.08.2022. Виконавче провадження ВП № 69732705 відкрито з примусового виконання виконавчого листа № 380/22346/21 щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити -перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90 % від відповідних сум грошового забезпечення, із врахуванням раніше Проведених виплат.
На адресу позивача 27.09.2022 надійшла постанова державного виконавця від 30.08.2022 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого листа.
03.10.2022 на адресу позивача надійшла вимога державного виконавця про виконання вищезазначеного виконавчого листа. Позивачем рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.01.2022 у справі № 380/22346/21, виконано. Здійснено ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.01.2018 з розрахунку 90 % сум грошового забезпечення.
Позивачем у відповідь та заяву ОСОБА_1 листом від 19.08.2022 за №11185-10482/П-53/8-1300/22 повідомило про виконання рішення суду.
Позивачем повідомлено відповідача листом від 19.10.2023 за № 1300-5308-8/95904 про виконання рішення суду, а саме що рішення виконано 22.06.2022.
Проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення. Щодо виконання рішення суду в частині здійснення виплати доплати за період з 01.01.2018 по 30.06.2022 в сумі 10593,00 грн. повідомлено, що, виплата коштів, нарахованих на виконання рішення суду, буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, після виділення їх на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів, що надійшли до боржника, в порядку черговості, з Державного бюджету України.
Отже, на думку позивача, судове рішення виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до частини 9 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується уразі закінчення виконавчого провадження, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідач заперечень проти позову не подав.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що 04.09.2023 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі.
Судом встановлені наступні обставини:
06.01.2022 Львівським окружним адміністративним судом у справі № 380/22346/21 вирішено:
- Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час її перерахунку з 90% від відповідних грошових сум грошового забезпечення на 70% від відповідних грошових сум грошового забезпечення.
- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 90% від відповідних грошових сум грошового забезпечення, із врахуванням раніше проведених виплат.
22.06.2022 позивачем на підставі вказаного рішення суду здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , 90 % з 01.01.2018, про що повідомлено відповідача лише 19.10.2022.
30.08.2022 відкрито виконавче провадження ВП № 69732705 з примусового виконання виконавчого листа № 380/22346/21 щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90 % від відповідних сум грошового забезпечення, із врахуванням раніше проведених виплат.
22.05.2023 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесені спірні постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 71824024 щодо стягнення виконавчого збору у розмірі 26000,00 грн. та ВП № 71823815 щодо мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 362,90 грн. як виконавчий документ в спірних постановах вказана постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 69732705 від 30.08.2022.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірні постанови протиправними та такими, що не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судом враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірних постанов з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:
Згідно із ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із ч. 1 ст. 18 цього ж Закону, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно із ч. 9 ст. 27 цього ж Закону, виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Згідно із ст. 42 цього ж Закону:
1. Кошти виконавчого провадження складаються з:
1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;
2) авансового внеску стягувача;
3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
2. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
3. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.
Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.
Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
4. На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що на момент винесення спірних постанов - 22.05.2023, так і постанови від 30.08.2022 про відкриття ВП № 69732705 з примусового виконання виконавчого листа № 380/22346/21 щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90 % від відповідних сум грошового забезпечення, із врахуванням раніше проведених виплат, рішення суду у згаданій справі вже було виконане - 22.06.2022.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідач вказаного процесуального обов'язку не виконав, жодних належних та допустимих доказів правомірності спірних рішень суду не надав.
По суті, відповідач на час винесення спірних постанов знав про фактичне виконання рішення суду до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, відповідно виконавчий збір та витрати виконавчого провадження не підлягають стягненню, а відтак спірні постанови є протиправними.
Враховуючи наведене, оцінивши наявні у справі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Також суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
З цих же по суті підстав, судом враховуються аргументи позивача.
Відповідно позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
Згідно п. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведення експертизи.
Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246, 262, 287, 295 КАС України , суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (79007, пл. Шашкевича, 1 м. Львів) про скасування постанов, - задоволити повністю.
Скасувати постанову від 22.05.2023 року ВП №71824024 держаного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження.
Скасувати постанову від 22.05.2023 року ВП №71823815 держаного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення складено у повному обсязі 20.09.2023 року.
Суддя Гавдик З.В.