КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2023 року справа № 320/11553/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - відповідач, ГУ НП в Київській області), з вимогою:
- визнати протиправним та скасувати наказ від 15.10.2022 №283 про притягнення старшого інспектора-чергового чергової частини сектора моніторингу Фастівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області майора поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» та пунктів 1, 2 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ, що виразилося у неінформуванні керівництва сектору поліцейської діяльності №1 Фастівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області про відсутність можливості виконати наказ керівництва Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУ НП в Київській області про прибуття до Головного управління у визначений час.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позову.
20.01.2023 на адресу суду від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази від сторін.
На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що спірним наказом за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у порушенні службової дисципліни, вимог ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» та пунктів 1, 2 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ, до неї застосоване дисциплінарне стягнення у виді догани.
Позивач зазначає, що за висновком проведеного службового розслідування вона начебто не проінформувала керівництво сектору поліцейської діяльності №1 Фастівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області (далі - СПД № 1 Фастівського РУП ГУ НП в Київській області) про відсутність можливості виконати наказ керівництва Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУ НП в Київській області (далі - УОАЗОР ГУ НП в Київській області) про прибуття до Головного управління у визначений час. Водночас, за твердженням позивача, це не відповідає дійсності.
Так, позивач пояснює, що сам виклик її до Головного управління НП в Київській області був незаконний, адже фактично їй наказували прибути туди одразу після закінчення добового чергування. Проте, відповідно до пункту 13 розділу І Інструкції з організації діяльності чергової служби в Національній поліції України, затвердженої наказом МВС від 23.05.2017 №440, після добового чергування вона має право на відпочинок 48 годин.
До того ж, 22.09.2021 у телефонному режимі через безпосереднього керівника СПД №1 Фастівського РУП ГУ НП в Київській області вона надала пояснення щодо неможливості прибути до Головного управління у вказаний час, зазначивши про те, що втомлена, погано себе почуває та у нею відсутні кошти на проїзд. Однак, такі пояснення були відповідачем проігноровані.
Крім цього, позивач стверджує, що:
- всупереч пункту 4 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII до складу дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування, входили особи, які були зацікавленими в його результатах;
- всупереч пункту 2 статті 27 Дисциплінарного статуту Національної поліції, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, для надання нею пояснень виклик був здійснений не безпосередньо шляхом вручення або надсилання поштовим зв'язком чи з використанням електронної комунікації, при цьому для прибуття за вказаною у виклику адресою вона мала менше однієї доби;
- всупереч пункту 3 статті 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, службове розслідування відносно нею проводилось більше ніж 15 діб.
На підставі викладено, позивач вважає спірний наказ незаконним, а відтак просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач заперечує проти задоволення позову, у відзиві на позовну заяву вказує, що службовим розслідуванням було встановлено, що позивач за вказівкою начальника УОАЗОР ГУ НП в Київській області полковника поліції ОСОБА_2 23.09.2022 о 10:00 год. до Головного управління (м. Київ, вул. Володимирська, 15) не прибула, про причини неявки начальнику СПД №1 (смт. Калинівка) Фастівського РУП ГУ НП в Київській області не повідомила. Натомість, 24.09.2022 позивач надала неправдиву інформацію щодо її перебування у Головному управлінні.
На думку відповідача, наказ про застосування дисциплінарного стягнення щодо позивача видано відповідно та на виконання приписів чинного законодавства, у зв'язку з чим відсутні підстави для його скасування.
У відповіді на відзив на позовну заяву позивач звернула увагу, що відповідач надав недостовірну інформацію навіть щодо часу її виклику. Її було викликано до Головного управління негайно після дзвінка 22.09.2022, а не 23.09.2022 о 10:00 год.
При цьому, позивач наголошує на тому, що їй було надано не наказ про прибуття до Головного управління, а лише вказівку. Відтак, вона не могла бути притягнута за порушення дисципліни відповідно до ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» та пунктів 1, 2 ст. 5 Дисциплінарного статуту, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ, оскільки згідно з цих норм поліцейський отримує саме наказ, який він зобов'язаний неухильно та у визначений строк виконати.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
23.02.2023 відповідачем було заявлено клопотання про розгляд справи в порядку загального провадження.
08.03.2023 відповідачем було заявлено клопотання про залишення без розгляду клопотання про розгляд справи в порядку загального провадження.
Таким чином, учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, відзив на позовну заяву та відповідь на відзив на позовну заяву, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Оболонським РУ ГУ МВС України в м. Києві 15.06.2006.
Наказом ГУ НП в Київської області від 15.10.2022 №283 за порушення службової дисципліни, ст. 18, 64 Закону України «Про Національну поліцію» та пунктів 1, 2 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ, що виразилося у неінформуванні керівництва СПД №1 (смт. Калинівка) Фастівського РУП ГУ НП в Київській області про відсутність можливості виконати наказ керівництва УОАЗОР ГУ НП в Київській області про прибуття до Головного управління у визначений час, старшому інспектору-черговому чергової частини сектору моніторингу Фастівського РУП ГУ НП в Київській області майору поліції ОСОБА_1 оголошено сувору догану.
Вважаючи цей наказ про застосування дисциплінарного стягнення неправомірним, позивач звернулася до суду із цим позовом за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено у Законі України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частин першої статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Частиною першою статті 18 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Частинами першою та другою статті 19 Закону №580-VIII передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно із частиною третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 4 Дисциплінарного статуту наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.
Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень.
Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.
Наказ віддається (видається), як правило, у порядку підпорядкованості. За потреби прямий керівник може віддати (видати) наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього керівника, про що він повідомляє безпосередньому керівнику підлеглого або підлеглий сам доповідає про отримання нового наказу своєму безпосередньому керівнику.
Частинами першою та другою статті 5 Дисциплінарного статуту визначено, що поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
Відповідно до частини четвертої статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейському забороняється виконувати злочинний або явно незаконний наказ. У разі одержання наказу, що суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) наказ, та своєму безпосередньому керівникові, а в разі наполягання на його виконанні - письмово повідомити про це прямому керівнику.
Згідно з статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частинами першою та третьою статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Частинами першою та другою статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Частиною третьою статті 19 Дисциплінарного статуту встановлено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Відповідно до частини сьомою статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Згідно з частиною восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Враховуючи вищезазначені приписи, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, сувора догана.
Досліджуючи питання щодо порушення позивачем службової дисципліни, суд зважає на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, до начальника ГУ НП в Київській області генерала поліції третього рангу Андрія Нєбитова надійшов рапорт начальника УОАЗОР ГУ НП в Київській області полковника поліції Віцелару І.О. від 28.09.2022, яким для вирішення питання щодо призначення службового розслідування надано доповідь за наступним фактом: «До УОАЗОР ГУ НП в Київській області від начальника сектору моніторингу відділу поліції №1 (м. Васильків) Обухівського РУП ГУ НП в Київській області капітана поліції Яненко Т.С. надійшов рапорт з інформацією про не реєстрацію старшим інспектором-черговим чергової частини сектору моніторингу Фастівського РУП ГУ НП в Київській області майором поліції ОСОБА_1 до інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - ІТС ІПНП) повідомлення громадянина ОСОБА_3 , яке 21.09.2022 передано за належністю до СПД №1 (смт Калинівка) Фастівського РУП ГУ НП в Київській області старшим інспектором-черговим чергової частини сектору моніторингу відділу поліції №1 (м. Васильків) Обухівського РУП ГУ НП в Київській області капітаном поліції ОСОБА_4 . З метою з'ясування усіх обставин події 22.09.2022 повідомлено старшого інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу Фастівського РУП ГУ НП в Київській області майора поліції ОСОБА_1 про прибуття 23.09.2022 до Головного управління, однак остання проігнорувала вказівку та без поважних на те причин не з'явилася».
Наказом ГУ НП в Київській області від 30.09.2022 №1104 призначено службове розслідування за інформацією, викладеною у вищевказаному рапорті начальника УОАЗОР ГУ НП в Київській області полковника поліції ОСОБА_2 (вх. УОАЗОР від 28.09.2022 №918/109/25). Для проведення службового розслідування створено дисциплінарну комісію.
За висновком службового розслідування, затвердженого начальником ГУ НП в Київській області генералом поліції третього рангу Андрієм Нєбитовим від 12.10.2022, опитаний у ході службового розслідування начальник СПД №1 (смт. Калинівка) Фастівського РУП ГУ НП в Київській області полковник поліції ОСОБА_5 пояснив, що 21.09.2022 з Головного управління отримано вказівку про необхідність прибуття старшого інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу Фастівського РУП ГУ НП в Київській області майора поліції ОСОБА_1 о 10.00 год. 22.09.2022 до службового кабінету начальника УОАЗОР ГУ НП в Київській області полковника поліції ОСОБА_2 .
З метою виконання зазначеної вказівки він одразу зателефонував до майора поліції ОСОБА_1 , проте не зміг до неї додзвонитися. У зв'язку з цим, її було проінформовано шляхом надіслання смс-повідомлення. Того ж дня майор поліції ОСОБА_1 вийшла на зв'язок і повідомила, що погано почувається, а тому прибуде до Головного управління о 10.00 год. на наступний день, тобто 23.09.2022.
З метою отримання інформації про результати проведення бесіди 23.09.2022 з начальником УОАЗОР ГУ НП в Київській області полковником поліції ОСОБА_2 здійснено декілька дзвінків до ОСОБА_1 , однак телефон у неї був вимкнений.
У подальшому, він надав вказівку оперативному червовому СПД №1 (смт Калинівка) Фастівського РУП ГУ НП в Київській області капітану поліцію ОСОБА_6 періодично телефонувати до ОСОБА_1 .
Згодом, цього ж дня, оперативний черговий ОСОБА_6 повідомив, що ОСОБА_1 вийшла на зв'язок та поінформувала, що вона їде з Головного управління до місця свого проживання у м. Біла Церква.
24.09.2022, перебуваючи на службі, ОСОБА_1 повідомила, що 23.09.2022 зустріч з начальником УОАЗОР ГУ НП в Київській області полковником поліції ОСОБА_2 не відбулась, оскільки її не було на робочому місці, а тому почекавши її у холі Головного управління декілька годин та, у зв'язку з поганим самопочуттям, не дочекавшись її, вона поїхала на місце свого проживання. На запитання полковника поліції ОСОБА_5 чому ОСОБА_1 не поінформувала його 23.09.2022 про причини неприбуття до Головного управління, остання пояснити не могла.
Опитаний інспектор-черговий чергової частині СПД №1 (смт. Калинівка) Фастівського РУП ГУ НП в Київській області капітан поліції ОСОБА_6 пояснив, що перебуваючи 23.09.2022 на добовому чергуванні в СПД №1 (смт. Калинівка) Фастівського РУП ГУ НП в Київській області до приміщення чергової частини зайшов начальник підрозділу полковник поліції ОСОБА_5 та повідомив, що старший інспектор-черговий чергової частини сектору моніторингу Фастівського РУП ГУ НП в Київській області майор поліції ОСОБА_1 поїхала до Головного управління, проте на неодноразові телефонні дзвінки не відповідає. У зв'язку з цим надав вказівку спробувати до неї додзвонитися та повідомити його.
Близько до обідньої перерви вдалося додзвонитися до ОСОБА_1 , яка повідомила, що усе добре і вона повертається з м. Києва до місця свого проживання у м. Біла Церква. Про це відразу було проінформовано начальника СПД №1 (смт Калинівка) Фастівського РУП ГУ НП в Київській області полковника поліції ОСОБА_5 .
Будучи опитаною у ході службового розслідування старший інспектор черговий чергової частини сектору моніторингу Фастівського РУП ГУ НП в Київській області майор поліції ОСОБА_1 пояснила, що з 08.00 год. 21.09.2022 по 08.00 год. 22.09.2022 вона перебувала на добовому чергуванні в СПД №1 (смт. Калинівка) Фастівського РУП ГУ НП в Київській області. Звільнившись з чергування о 08.00 год. 22.09.2022 поїхала додому у м. Біла Церква. Приїхавши до м. Біла Церква, на свій мобільний телефон вона отримала смс-повідомлення від начальника СПД №1 (смт Калинівка) Фастівського РУП ГУ НП в Київській області полковника поліції ОСОБА_5 про те, що їй цього ж дня необхідно прибути до Головного управління, а саме до начальника УОАЗОР ГУ НП в Київській області полковника поліції ОСОБА_2 .
Після чого вона відразу зателефонувала до начальника СПД №1 (смт. Калинівка) Фастівського РУП ГУ НП в Київській області полковника поліції ОСОБА_5 та повідомила, що втомлена після добового чергування і погано себе почуває, а тому піде на прийом до сімейного лікаря (лист про обстеження ОСОБА_1 у КНП Білоцерківської міської ради «Міський центр первинної медико-санітарної допомоги №2» від 22.09.2022).
Цього ж дня близько 19.30 год. їй знову зателефонував начальник підрозділу полковник поліції ОСОБА_5 та повідомив, що до начальника УОАЗОР ГУ НП в Київській області полковника поліції ОСОБА_2 необхідно прибути о 10.00 год. 23.09.2022, на що вона відповіла згодою.
23.09.2022 о 08.00 год. під час поїздки у маршрутному таксі за напрямком руху «м. Біла Церква - м. Київ» їй стало погано та на якусь мить вона втратила свідомість. До свідомості її привели медичні працівники, яких вона не знає.
Ураховуючи викладене, через поганий стан здоров'я, вона відразу повернулася до м. Біла Церква.
Близько 16.00 год. їй зателефонував оперативний черговий СПД №1 (смт Калинівка) Фастівського РУП ГУ НП в Київській області капітан поліції ОСОБА_6 та запитав чи їздила вона у м. Київ до начальника УОАЗОР ГУ НП в Київській області полковника поліції ОСОБА_2 , на що вона відповіла, що так, усе добре.
Також ОСОБА_1 повідомила, що поїздка з м. Біла Церква до м. Києва потребує значних коштів, яких у неї на той час не було.
Беручи до уваги викладене, службовим розслідуванням установлено, що старший інспектор-черговий чергової частини сектору моніторингу Фастівського РУП ГУ НП в Київській області майор поліції ОСОБА_1 за вказівкою начальника УОАЗОР ГУ НП в Київській області полковника поліції ОСОБА_2 23.09.2022 до Головного управління (м. Київ, вул. Володимирська, 15) не прибула, про причини неявки начальнику СПД №1 (смт. Калинівка) Фастівського РУП ГУ НП в Київській області полковнику поліції ОСОБА_7 не повідомила, натомість 24.09.2022 надала неправдиву інформацію щодо перебування її у Головному управлінні.
До висновку службового розслідування додані: 1) письмові пояснення начальника СПД №1 (смт Калинівка) Фастівського РУП ГУ НП в Київській області полковника поліції ОСОБА_5 від 06.10.2022, червового СПД №1 (смт Калинівка) Фастівського РУП ГУ НП в Київській області капітана поліцію ОСОБА_6 від 06.10.2022, старшого інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу Фастівського РУП ГУ НП в Київській області майора поліції Савіченко Н.П. від 04.10.2022 та від 08.10.2022; 2) книга нарядів СПД №1 Фастівського РУП ГУ НП в Київській області 3) медичні довідки від 22.09.2020, якими підтверджується, що позивач зверталась до лікарів, була оглянута ними та направлена для обстеження до профільних лікарів; 4) службова характеристика позивача.
Суд констатує, що виконання наказів є частиною службових обов'язків поліцейських і важливою частиною дисципліни в органах правопорядку. Не дотримання вимог законодавства, а саме статті 5 Дисциплінарного статуту, щодо повідомлення у встановленому порядку керівника про наявність поважних причин, що унеможливлюють виконання наказу, є самостійною підставою для відповідальності.
Судом в цій справі встановлено, що твердження позивача про те, що вона повідомила про неможливість прибути до Головного управління у вказаний час, не відповідають дійсності. В матеріалах справи наявні власноручно надані ОСОБА_1 письмові пояснення від 08.10.2022, відібрані під час проведення службового розслідування, в яких остання підтверджує, що отримала дзвінок щодо необхідності прибути до Головного управління та зустрітися з начальником УОАЗОР ГУ НП в Київській області полковником поліції ОСОБА_2 , у тому числі 23.09.2022 о 10.00 год. Вона виїхала до Головного управління, але через погане самопочуття повернулася додому. Керівництву про обставини, які завадили прибути до Головного управління не повідомляла. Натомість, надала неправдиву інформацію щодо свого перебування у Головному управлінні.
Суд не погоджується з аргументами позивача щодо того, що їй була надана саме вказівка, яка має лише інформаційно-методичний характер, а не наказ, який є розпорядчим документом, адже за визначенням, яке наведене у частині першій статті 4 Дисциплінарного статуту наказ - це письмова чи усна команда від керівника, в якій визначається, що потрібно зробити (мета і завдання), коли це потрібно зробити (строк виконання) і хто це повинен зробити (відповідальна особа). В даному випадку керівництво позивача зобов'язало її, з метою з'ясування обставин події, виконати конкретне завдання - прибути до Головного управління у визначений час, отож це є наказом згідно з визначенням, яке наведене у Дисциплінарному статуті.
Щодо посилань позивача на те, що вона не повинна була виконувати наказ про прибуття до Головного управління через його незаконність (адже вона мала право на відпочинок протягом 48 годин після її добового чергування, тобто 22.09.2022 і 23.09.2022, і надання вказівок чи наказів в ці вихідні дні є порушенням її прав), а також наведених нею обставин поганого самопочуття (які підтверджуються наданими нею доказами), відсутності коштів на проїзд, суд наголошує, що це не звільняє позивача від її обов'язків повідомити керівництво про неможливість виконання наказу про прибуття до Головного правління у визначений час. Поліцейський, який вважає, що наказ або вимога є незаконними або порушують його права, має діяти в межах закону і використовувати передбачені законом процедури.
Щодо аргументів позивача про те, що вона відчуває постійний тиск з боку свого керівництва, і тому до складу дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування, входили особи, які були зацікавленими в його результатах (підлеглі начальника УОАЗОР ГУ НП в Київській області полковника поліції ОСОБА_2 ), що суперечить частині четвертій статті 15 Дисциплінарного статуту, суд вказує, що факт тиску повинен бути встановлений безперечними доказами (звернення до правоохоронних органів, скарги вищестоящому керівництву, тощо), яких суду позивачем не надано. Вплив керівництва на результати службового розслідування через підлеглих ґрунтується на припущеннях.
Доводи позивача про порушення відповідачем строку, встановлено частиною третьою статті 26 Дисциплінарного статуту, для проведення службового розслідування (не більше ніж 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником), також не відповідають дійсності. Із системного аналізу положень частини шостої статті 26 Дисциплінарного статуту слідує, що службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Як було зазначено судом вище, службове розслідування щодо позивача за фактом неінформування керівництва СПД №1 (смт. Калинівка) Фастівського РУП ГУ НП в Київській області про відсутність можливості виконати наказ керівництва УОАЗОР ГУ НП в Київській області про прибуття до Головного управління у визначений час, розпочалось наказом ГУ НП в Київській області від 30.09.2022 №1104 та закінчилось висновком службового розслідування, затвердженим 12.10.2022, тобто відбулось у межах 12 днів.
Щодо тверджень позивача про те, що, всупереч частини другої статті 27 Дисциплінарного статуту, виклик 23.09.2022 для надання нею пояснень був здійснений не безпосередньо шляхом вручення або надсилання поштовим зв'язком чи з використанням електронної комунікації, до того ж вона мала менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою, суд звертає увагу, що вимоги вказаної норми стосуються відібрання пояснень під час проведення службового розслідування у період дії воєнного стану. В даному випадку позивача було викликано 22.09.2022-23.09.2022 з метою з'ясування усіх обставин події щодо не реєстрації до ІТС ІПНП повідомлення громадянина ОСОБА_3 . За цим фактом (не реєстрації) службове розслідування на той час відносно позивача призначено не було. Таке призначено наказом ГУ НП в Київській області від 30.09.2022 №1105. Відтак, вимоги щодо відібрання пояснень, викладені в частині другій статті 27 Дисциплінарного статуту, не застосовуються до даної ситуації.
Пояснення позивача щодо правомірності своїх дій за фактом вказаної події (не реєстрації), які надані нею у відповіді на відзив на позовну заяву, не входять у предмет розгляду даної справи, отож судом не описуються та не оцінюються.
Зважаючи на наведене суд вважає, що вид застосованого до позивача дисциплінарного стягнення відповідає ступеню тяжкості скоєного проступку, оскільки позивач, будучи обізнаною з наказом керівництва, не дотрималася вимог законодавства щодо повідомлення у встановленому Дисциплінарним статутом порядку керівника про наявність поважних причин, що унеможливлюють виконання наказу.
Доводи позивача, на обґрунтування позовних вимог, спростовані під час розгляду справи. Інших підстав для задоволення позовних вимог позивач не навела, а суд не встановив.
Таким чином, в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними та скасування наказу ГУ НП в Київській області від 15.10.2022 №283 про притягнення старшого інспектора-чергового чергової частини сектора моніторингу Фастівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області майора поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» та пунктів 1, 2 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ, що виразилося у неінформуванні керівництва сектору поліцейської діяльності №1 Фастівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області про відсутність можливості виконати наказ керівництва Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУ НП в Київській області про прибуття до Головного управління у визначений час, необхідно відмовити.
Судові витрати згідно з статтею 139 КАС України розподілу не підлягають через відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано - 21.09.2023.
Суддя Кушнова А.О.