КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі
без проведення судового засідання
20 вересня 2023 року м. Київ № 320/26598/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши у м.Києві позовну заяву ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, третя особа: Приватне акціонерне товариство «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України з вимогою визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію №9420/6/99-99-12-03-04-15 від 28.04.2017 Державної фіскальної служби України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 даний позов залишено без руху та запропоновано у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду:
- уточненої позовної заяви з урахуванням висновків суду;
- заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку;
- оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у розмірі 1073,60 грн.
До суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви до якої, зокрема, долучено клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом.
Розглянувши позовну заяву, заяву про усунення недоліків позовної заяви та клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом, суддя зазначає таке.
Спір виник з публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.
Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Щодо клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду з даним позовом, суддя зазначає наступне.
Дана заява обґрунтована тим, що на думку позивача, індивідуальна податкова консультація №9420/6/99-99-12-03-04-15 від 28.04.2017 (далі - ІПК 2017) видана із порушеннями строків та порядку надання індивідуальної податкової консультації, що має наслідком "втрату" останньої статусу ІПК та є лише інформаційним листом, що не є обов'язковим до застосування товариством та його уповноваженими особами, у тому числі головним бухгалтером ОСОБА_1 .
Зауважив, що ІПК 2017, яка є аналогічною за змістом ІПК 2015, суперечить судовим рішенням у справі №816/4746/15, що розглядалась судами за позовом ПрАТ "ПОЛТАВСЬКИЙ ГЗК" щодо скасування неправомірної ІПК 2015. Наголосив на тому, що ІПК 2017 та ІПК 2015 є аналогічними за своїм змістом, та враховуючи скасування ІПК 2015 підприємство та головний бухгалтер ОСОБА_1 не застосовувало ІПК 2017 у своїй діяльності.
Стверджує, що ОСОБА_2 розпочав свою роботу на займаній посаді головного бухгалтера ПрАТ "ПОЛТАВСЬКИЙ ГЗК" лише у вересні 2018 року, за результатом чого не був обізнаний та йому не повідомлялось про наявність ІПК 2017. Вся господарська діяльність підприємства здійснювалась на підставі висновків судових рішень у справі №816/4746/15, що набрали законної сили.
Зазначив, що про джерело висновків правоохоронних органів щодо визначення об'єкта оподаткування, а саме ІПК 2017, ОСОБА_1 стало відомо під час проведення допиту 14.02.2023, зі змісту Повідомлення про підозру від 03.02.2023 та за результатом отримання відповіді на адвокатський запит 07.02.2023.
Вказав, що станом на сьогоднішній день акт індивідуальної дії, а саме ІПК 2017, що складений стосовно ПрАТ "ПОЛТАВСЬКИЙ ГЗК", має своїм наслідком складання щодо ОСОБА_1 . Повідомлення про підозру та ймовірного притягнення останнього до кримінальної відповідальності.
Таким чином, на думку позивача, очевидно є наявним причинно-наслідковий зв'язок між діями ДФС України, а саме у складенні ІПК 2017, та наслідками, у вигляді складання щодо ОСОБА_1 . Повідомлення про підозру на підставі висновків зазначеної ІПК 2017.
Позивач вважає, що з наведених вище обставин вбачається, що ОСОБА_1 дізнався про порушення власних прав лише у лютому 2023 року та, відповідно, саме із зазначеного часу розпочався перебіг строку позовної давності.
Таким чином, позивач вважає, що строк на звернення до адміністративного суду з даним позовом пропущено ним з поважних причин, тому просить суд поновити такий строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, КАС України встановлений скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
За змістом ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
З урахуванням положень ст.ст. 122, 123 КАС України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).
Рішенням Європейського Суду з прав людини по справі «Іліан проти Туреччини» встановлено, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Виходячи із викладеного вище, суддя дійшла висновку, що доводи позивача про поважність причин пропуску звернення до адміністративного суду є обґрунтованими, а тому заяву позивача про поновлення строку звернення до суду із цим позовом слід задовольнити та поновити такий строк.
Водночас суд зазначає, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч. 3 ст. 123 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Враховуючи викладене суддя дійшов висновку що рішення, прийняте за результатами розгляду даної справи, безпосередньо вплине на права та обов'язки Приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат».
У зв'язку з цим, необхідно залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат».
Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 171, 243, 248, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Поновити строк звернення до суду та відкрити провадження в адміністративній справі.
Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (39802, Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Будівельників, 16; код ЄДРПОУ 00191282).
Запропонувати відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Запропонувати позивачу протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
Запропонувати третім особам, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору протягом п'яти днів з дня отримання копії позову та/або відзиву на позовну заяву подати до суду пояснення щодо позову та/або відзив на позовну заяву, з дотриманням вимог статті 165 КАС України.
Запропонувати позивачу та відповідачу протягом п'яти днів з дня отримання пояснення щодо позову або відзив на позовну заяву третіх осіб подати до суду відповідь на такі пояснення.
Звернути увагу учасників справи (їх представників), що письмові докази, які подаються до суду мають бути оформлені відповідно до вимог статті 94 КАС України, зокрема, вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Щавінський В.Р.