ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" вересня 2023 р. справа № 300/4624/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5, 1-го відділення ІНФОРМАЦІЯ_5, Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Представник Котик Р.В. в інтересах ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_5 (надалі - відповідач 1), 1-го відділення ІНФОРМАЦІЯ_5 (надалі - відповідач 2), Міністерства оборони України (надалі - відповідач 3) про:
- визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_5 в особі 1-го відділення ІНФОРМАЦІЯ_5 у передачі документів для призначення та виплати Міністерством оборони України позивачу та її дітям одноразової грошової допомоги;
- зобов'язання Міністерство оборони України прийняти відповідне рішення про виплату з 01.04.2023 позивачу та її дітям одноразової грошової допомоги згідно із ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також невідкладно виплатити її по 1/5 від призначеної суми кожному, а також з квітня по день вирішення спору із розрахунку 2% за кожен місяць від належної суми допомоги;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_5, 1-го відділення ІНФОРМАЦІЯ_5 невідкладно передати пенсійному органу усі необхідні та достатні документи на призначення позивачу та її дітям пенсії по втраті годувальника.
В обґрунтування позову зазначає, що в квітні 2023 року звернулася до відповідачів 1 та 2 із заявою про виплату їй як дружині загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 та їх спільним дітям одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою КМ України від 28.02.2022 № 168, та із заявою про призначення їй та її дітям пенсії у зв'язку із втратою годувальника - військовослужбовця ОСОБА_2 , водночас відповідь на дані звернення так і не отримала, у зв'язку із чим змушена звернутися до суду із даним позовом.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто у частині позовних вимог, спрямованих на захист прав дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у зв'язку із ненаданням документів на підтвердження повноважень законного представника.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у наступній частині позовних вимог про:
- визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_5 в особі 1-го відділення ІНФОРМАЦІЯ_5 у передачі документів для призначення та виплати Міністерством оборони України ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги;
- зобов'язання Міністерство оборони України прийняти відповідне рішення про виплату з 01.04.2023 ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги згідно із ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також невідкладно виплатити її по 1/5 від призначеної суми кожному, а також з квітня по день вирішення спору із розрахунку 2% за кожен місяць від належної суми допомоги;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_5, 1-го відділення ІНФОРМАЦІЯ_5 невідкладно передати пенсійному органу усі необхідні та достатні документи на призначення ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника.
07.08.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від ІНФОРМАЦІЯ_5, у якому відповідач 1 заперечує щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування підстав відмови у задоволенні позову зазначає, що ОСОБА_1 як дружина загиблого військовослужбовця звернулась із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою КМ України від 28.02.2022 № 168. Дана заява була прийнята та зареєстрована Першим відділенням ІНФОРМАЦІЯ_5 за вхідним №2000 від 10.05.2023. 11.05.2023 заяву ОСОБА_1 разом із доданими документами було направлено за підпорядкуванням начальнику ІНФОРМАЦІЯ_6 для перевірки та направлення за належністю. 26.05.2023 ІНФОРМАЦІЯ_6 подано висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
Щодо оформлення пенсії у зв'язку із втратою годувальника вказує, що для належного оформлення пенсії у зв'язку із втратою годувальника Першим відділенням ІНФОРМАЦІЯ_5 направлено запит від 23.01.2023 №229 щодо отримання особової справи загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 . Особова справа надійшла до відповідача 2 31.05.2023, а 30.06.2023 ОСОБА_1 подала заяву про призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника в інтересах свого сина. 07.07.2023 вказана заява була прийнята спеціалістом пенсійного органу. Таким чином, наполягає на відсутності бездіяльності та зволікань зі свого боку, у зв'язку із чим просить відмовити у задоволенні позову.
11.08.2023 представником позивача подано відповідь на відзив, у якому наполягає на задоволенні позовних вимог. Окрім того, представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.08.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5, 1-го відділення ІНФОРМАЦІЯ_5, Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
07.09.2023 через підсистему «Електронний суд» представником Міністерства оборони України скеровано відзив на позовну заяву, у якому відповідач 3 також заперечує щодо задоволення позовних вимог. Пояснив, що після належного опрацювання заява ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги була передана ІНФОРМАЦІЯ_6 до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України. 11.08.2023 комісія Міністерства оборони України прийняла рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, яке було оформлене протоколом від 11.08.2023 №260/168. Окрім того, вказує, що ОСОБА_1 не зверталась до відповідачів із заявою про призначення їй пенсії у зв'язку із втратою годувальника, у зв'язку із чим у неї відсутнє право на призначення такої пенсії. Із урахуванням викладеного вище, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 відмовлено у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі №300/4624/23.
Перше відділення ІНФОРМАЦІЯ_5 копію ухвали про відкриття провадження отримало 31.07.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату грошового переказу, водночас правом на подання відзиву відповідач 2 не скористався.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, зазначає наступне.
Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 30.01.2023 серії НОМЕР_1 (а.с. 10).
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть від 24.01.2023 №841, смерть ОСОБА_2 настала у зоні військових дій (а.с. 9).
ОСОБА_1 отримано сповіщення сім'ї від 23.01.2023 №20 про те, що її чоловік ОСОБА_2 загинув під час артилерійського обстрілу, завданого військовими формуваннями російської федерації, отримавши смертельні поранення поблизу населеного пункту Спірне Бахмутського району Донецької області. Загибель, так, пов'язані із захистом Батьківщини (а.с. 8).
У примітках до вказаного сповіщення зазначено, що воно є підставою для подання документів для призначення пенсії (матеріальної допомоги) і надання пільг в установленому законодавством порядку (а.с. 8).
За змістом позовної заяви ОСОБА_1 стверджує, що у квітні 2023 року звернулась до Першого відділення ІНФОРМАЦІЯ_5 заявою, у якій просила нарахувати та виплатити їй, як дружині загиблого військовослужбовця одноразову грошову допомогу в розмірі та в порядку, передбаченому Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022, а також передати її документи до територіального органу Пенсійного фонду України для призначення їй пенсії у зв'язку із втратою годувальника, водночас жодної відповіді так і не отримала.
Вважаючи таку бездіяльність протиправною, ОСОБА_1 звернулась до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною п'ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
У ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Згідно із ч. 9 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 2 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Як вже вказувалось судом, ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час артилерійського обстрілу, завданого військовими формуваннями російської федерації, отримавши смертельні поранення поблизу населеного пункту Спірне Бахмутського району Донецької області. Загибель, так, пов'язані із захистом Батьківщини (а.с. 8).
Сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , а отже є отримувачем одноразової грошової допомоги, передбаченим у ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно із п. 4.1, 4.2 розділу 4 Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №45 (надалі - Порядок №45), члени сім'ї звертаються до районного (міського) ТЦКСП незалежно від місця реєстрації та подають документи, зазначені в додатку 2.
Районний (міський) ТЦКСП приймає від заявника (незалежно від місця його реєстрації) документи, завіряє копії цих документів, не пізніше 7 робочих днів після надходження всіх документів (додаток 5) надсилає їх обласному ІНФОРМАЦІЯ_4 за підпорядкуванням.
Отже, районний (міський) ТЦК СП: є органом, уповноваженим приймати документи від осіб, які можуть звернутися за ОГД, оформлювати документи для її призначення та виплати.
10.05.2023 ОСОБА_1 звернулась до Першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю свого чоловіка ОСОБА_2 , що підтверджується копією відповідної заяви (а.с. 31).
Разом із листом від 11.05.2023 №1369 пакет документів ОСОБА_1 направлено до ІНФОРМАЦІЯ_6 для виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_2 (а.с. 38).
Суд вказує, що заява ОСОБА_1 разом із доданими документами була передана до обласного ТЦК СП на наступний робочий день після її звернення, тобто у межах строків, визначених Порядком №45. Разом із тим, доказів звернення ОСОБА_1 за отриманням одноразової грошової допомоги у лютому 2023 року позивачем не надано, а судом не здобуто.
Крім того, суд зазначає, що Порядком №45 на відповідача 1 та відповідача 2 не покладається обов'язок передання документів до Міністерства оборони України, оскільки такі повноваження належать до компетенції обласного ТЦК СП.
Таким чином, суд не вбачає у діях відповідача 1 та відповідача 2 ознак протиправного зволікання, у зв'язку із чим позов не підлягає задоволенню у цій частині.
Водночас, згідно із п. 4.3 Порядку №45, обласний ІНФОРМАЦІЯ_4 перевіряє отримані документи, визначає осіб, які документально підтвердили своє право на одержання ОГД а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її одержанням, але не надали (надали не всі) документи (додаток 2).
На підставі витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі - ДРАЦСГ) перевіряє документи, що підтверджують родинні зв'язки загиблого (померлого) з заявниками, в тому числі щодо зміни прізвища, імені, по батькові, встановлення батьківства, усиновлення, наявності запису відомостей про батька за вказівкою матері (ст. 135 Сімейного кодексу України).
Результати опрацювання документів обласним ІНФОРМАЦІЯ_4 зазначаються у висновку (додаток 4) та доповіді (додаток 3), які разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6, надсилаються до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки).
Комплект документів надсилається з використанням системи електронного документообігу, для цього він сканується у один файл формату PDF, на який накладається кваліфікований електронний підпис. У разі тривалої відсутності зв'язку (понад 5 робочих днів) комплект документів надсилається на паперових носіях, а після відновлення зв'язку - невідкладно ще раз з використанням системи електронного документообігу.
Якщо після надсилання документів для призначення та виплати ОГД отримано документи (інформацію) щодо інших осіб, які можуть бути віднесені до зазначених у статті 161 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» або можуть звернутися за призначенням та виплатою цієї допомоги, не пізніше наступного робочого дня повідомляє про це Департамент соціального забезпечення встановленим порядком.
У матеріалах справи міститься належним чином посвідчена копія листа від 26.05.2023 №8/1/2640, направленого ІНФОРМАЦІЯ_6 до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, згідно із яким, на підставі поданих документів ОСОБА_1 має право на одержання частки одноразової грошової допомоги (а.с. 39).
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що документи ОСОБА_1 були передані до Міністерства оборони для вирішення питання про виплату одноразової грошової допомоги.
Відповідно до п. 4.4 Порядку №45, Департамент соціального забезпечення після отримання від обласного ІНФОРМАЦІЯ_4 документів (додаток 6), надсилає запит до Кадрового центру Збройних Сил України щодо військовослужбовців, які загинули та відповідно до пункту 1 розділу ХIII Інструкції № 280, віднесені до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану.
У разі отримання листа Кадрового центру Збройних Сил України щодо відсутності загиблого військовослужбовця у списках бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану Департамент соціального забезпечення не пізніше 5 робочих днів повідомляє про це обласний ІНФОРМАЦІЯ_4, який надіслав документи, для інформування про це військової частини та членів сім'ї загиблого. Через 30 днів після отримання листа з ТЦКСП щодо проведеного інформування повторно надсилає відповідний запит. У разі повторного підтвердження відсутності загиблого військовослужбовця у списках бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану за результатами отриманого листа Кадрового центру Збройних Сил України подає документи на розгляд Комісії Міноборони.
Після отримання підтвердження Кадрового центру Збройних Сил України щодо віднесення загиблого військовослужбовця до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану Департамент соціального забезпечення доводить до обласних ІНФОРМАЦІЯ_4 результати попереднього опрацювання документів для їх перевірки щодо відповідності чинному законодавству та впродовж 3-х робочих днів опрацьовує отримані від них пропозиції.
В подальшому документи опрацьовуються структурними підрозділами апарату Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України відповідно до їх повноважень та подаються на розгляд Комісії Міноборони.
Так, відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оброни України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 17.08.2023 №260/168, ОСОБА_1 , згідно із п. 2 Постанови КМУ від 28.02.2022 №168, призначено одноразову грошову допомогу у розмірі 2/4 частини 15 000 000 гривень, сумі 7500000 грн.
Отже, суд вважає безпідставними позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача 3 прийняти рішення про виплату їй одноразової грошової допомоги, оскільки таке рішення було прийнято Міністерством оборони України.
При цьому, суд зазначає, що позивач просить прийняти таке рішення з 01.04.2023, водночас доказів звернення за призначенням такої допомоги 01.04.2023 судом не здобуто, а позивачем не надано.
Щодо вимоги позивача про невідкладну виплату 1/5 призначеної суми, судом вказується наступне.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства, згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З аналізу викладеного суд зазначає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Таким чином, гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб факт порушення був обґрунтованим. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Визначення обсягу вимог, що підлягають судовому захисту, є диспозитивним правом позивача. При цьому, підстави, з якими позивач пов'язує виникнення у нього права на звернення до суду і для задоволення його вимог, визначаються позивачем самостійно. Суд під час прийняття рішення вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються і яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин (ст. 244 КАС України).
Враховуючи вищезазначене, судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.
Відповідно до п. 1.10 Порядку №45, призначена сума ОГД у Міністерстві оборони України, військовій частині НОМЕР_2 , Державній спеціальній службі транспорту та підпорядкованих їм військових частинах виплачується поетапно:
на першому етапі - 1/5 від призначеної суми ОГД;
залишок невиплаченої суми ОГД (4/5 від призначеної суми) - щомісячно, частками впродовж 40 наступних місяців.
Суд вказує, що на даний момент у матеріалах справи відсутні докази відмови відповідачів виплачувати позивачу суми призначеної одноразової грошової допомоги, у зв'язку із чим право ОСОБА_1 на виплату 1/5 від призначеної суми порушено не було, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Також суд вважає безпідставними вимоги ОСОБА_1 у частині зобов'язання відповідача 3 здійснити виплату одноразової грошової допомоги із розрахунку 2% за кожен місяць від належної суми допомоги по день вирішення спору, оскільки п. 1.10 Порядку №45 передбачена поетапна виплата одноразової грошової допомоги у частках, а не у відсотках.
Окрім того, ОСОБА_1 просить зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 невідкладно передати пенсійному органу усі необхідні та достатні документи на призначення їй пенсії по втраті годувальника. З приводу даної частини позовних вимог, судом вказується наступне.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб визначаються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» (надалі - Закон України №2262).
Відповідно до ст. 6 Закону України №2262, сім'ї померлих пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом мають право на пенсію в разі втрати годувальника на загальних підставах із членами сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Згідно із ст. 29 Закону України №2262, пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім'ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.
Згідно із ст. 30 Закону України №2262, право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.
Водночас, судом зазначається, що у матеріалах справи відсутні докази непрацездатності ОСОБА_1 , зокрема досягнення нею пенсійного віку, наявності інвалідності тощо.
При цьому, згідно із абз. 2 п. 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління ПФУ від 30.01.2007 №3-1, заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника подається членом сім'ї військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію згідно із Законом, якому на дату смерті не було призначено пенсію, до органів, що призначають пенсії, через уповноважений орган (структурний підрозділ). У такому самому порядку подається заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника членом сім'ї померлого годувальника, який має право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, а також у разі відсутності в органах, що призначають пенсії, пенсійної справи померлого годувальника.
Із змісту вищенаведеної норми вбачається, що заява про призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника подається особою до уповноваженого органу, який у подальшому здійснює передачі документів до пенсійного органу.
Так, матеріалами справи підтверджується, що до Першого відділення ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявами про призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника зверталися позивач в інтересах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 від 30.06.2023, подана в інтересах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про призначення йому пенсії у зв'язку із втратою годувальника (а.с. 42-43).
У подальшому вказана заява разом із доданими документами надіслана до ІНФОРМАЦІЯ_6, що підтверджується змістом листа від 30.06.2023 №1891 (а.с. 41). Заява прийнята спеціалістом пенсійного органу ОСОБА_6 07.07.2023 та зареєстрована за №713 (а.с. 44).
Також із заявою про призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника зверталась ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 46-47). Її звернення було передане до ІНФОРМАЦІЯ_6 разом із листом від 30.06.2023 №1890 (а.с. 45), а в подальшому зареєстроване спеціалістом пенсійного органу ОСОБА_6 07.07.2023 за №714 (а.с. 48).
Отже, у матеріалах справи відсутні докази звернення ОСОБА_1 до Першого відділення ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника щодо себе як непрацездатної дружини загиблого військовослужбовця.
У зв'язку зі викладеним вище, суд вважає безпідставними вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача 1 та відповідача 2 невідкладно передати пенсійному органу усі необхідні та достатні документи на призначення позивачу пенсії по втраті годувальника.
Суд зауважує, що в розумінні КАС України, захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Таким чином, передумовою для можливості задоволення позовних вимог щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити дії (похідна вимога) повинна бути наявність факту порушення прав особи, яка звернулася до суду за захистом порушених прав, тобто вчинення таким суб'єктом протиправних дій, бездіяльності чи прийняття протиправного рішення (основна вимога), які, у даному випадку, відсутні.
Інші доводи та аргументи учасників справи не мають значення для правильного вирішення спору по суті, не впливають на встановлені в ході розгляду справи обставини і не спростовують викладених висновків суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Підстави для застосування положень статті 139 КАС України у суду відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
у задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_5 (код ЄДРПОУ 09816232, вул. Івана Франка, 6, м. Коломия, Івано-Франківська обл., 78200), 1-го відділення ІНФОРМАЦІЯ_5 (код ЄДРПОУ 26616402, вул. Івана Богуна, 14, м. Городенка, Івано-Франківська обл., 78103), Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, просп. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Представнику позивача та Міністерству оборони України рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Кафарський В.В.
Рішення складене в повному обсязі 21 вересня 2023 р.