ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
З ПИТАНЬ СУДОВОГО КОНТРОЛЮ ЗА ВИКОНАННЯМ СУДОВОГО РІШЕННЯ
21 вересня 2023 рокуСправа № 280/4326/21 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянув в порядку письмового провадженні заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №280/4326/21 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.08.2021 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , на підставі довідки виданої Державною установою “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області” від 06.05.2021 №33/28-4 про розмір грошове забезпечення; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , на підставі довідки виданої Державною установою “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області” від 06.05.2021 №33/28-4 про розмір грошове забезпечення, починаючи з 01.12.2019 (із врахуванням раніше виплачених сум).
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Крім того, стягнуто на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 908 гривен 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.10.2021 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.08.2021 в адміністративній справі №280/4326/21 повернуто заявнику.
Відповідно, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.08.2021 в адміністративній справі №280/4326/21 набрало законної сили 26.10.2021.
07.12.2021 у справі видані виконавчі листи.
11.09.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява стягувача про встановлення судового контролю за виконанням зазначеного судового рішення. В обґрунтування заяви стягувач зазначає, що боржником судове рішення не виконується в повному обсязі, зокрема нарахована заборгованість з пенсії за період з 01.12.2019 по 30.11.2021 в сумі 91 035,36 грн стягувачу боржником не погашена. Також зазначає про протиправність дій боржника, вчинених під час виконання судового рішення. Просить установити судовий контроль за виконанням судового рішення, зобов'язати боржника подати до суду в місячний термін звіт про виконання судового рішення в повному обсязі, а копію такого звіту надіслати заявнику. Заяву просить розглянути в порядку письмового провадження.
За приписами ч. 3 ст. 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Враховуючи те, що дана справа була розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, суд вважає за необхідне розглянути заяву стягувача в письмовому провадженні.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За приписами ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Підпунктом 15.16 пункту 15 розділу VIІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд видає виконавчі документи в паперовій формі.
Суд зазначає, що станом на 21.09.2023 Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не впроваджена.
Разом з тим за даними Автоматизованої системи виконавчого провадження судом встановлено, що станом на 21.09.2023 відкрито декілька виконавчих проваджень стягувачем за якими є заявник, а боржником ГУ ПФУ в Запорізькій області.
Проте в заяві стягувача відсутня будь-яка інформація про звернення виконавчого листа до примусового виконання у порядку, який визначений Законом України «Про виконавче провадження».
Суд зазначає, що ч. 1 ст. 382 КАС України суду надане право зобов'язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, при цьому, на думку суду, таке право повинно реалізовуватися у випадках невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень судового рішення.
В силу приписів ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» перевірка виконання судового рішення входить до компетенції виконавця, який вчиняє виконавчі дії у відповідному виконавчому провадженні.
За приписами ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа. Згідно з ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
За приписами ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначена процедура виконання рішення немайнового характеру, яка за своїм змістом є подібною до судового контролю, про встановлення якого подане клопотання. При цьому процедури у разі невиконання рішення, визначені в ст. 63 зазначеного Закону та в ст. 382 КАС України, є подібними.
Крім того, з аналізу норм ст. ст. 382, 383 КАС України вбачається, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (ст. 382 КАС України), визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України) та оскарження рішень дій чи бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця (ст. 287, ч. 8 ст. 382 КАС України).
Враховуючи наведене, суд відповідно до ст.382 КАС України не вбачає необхідності зобов'язувати відповідача подати звіт про виконання судового рішення, оскільки подібні процедури повинні реалізовуватися в межах виконавчого провадження державним виконавцем, в порядку ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому суд зазначає, що доказів прийняття державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження (тобто відсутності виконавчого провадження з приводу примусового виконання судового рішення) судом не встановлено.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 382 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №280/4326/21 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. ст. 292-297 КАС України, з урахуванням вимог пп. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Суддя Р.В. Кисіль