ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
19 вересня 2023 року Справа № 280/4339/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач), в якому просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не врахування довідки про заробітну плату від 06.06.2018 року N 04-21/Ж-328, виданої архівним управлінням Запорізької міської ради при обчисленні пенсії за віком позивачу з 11.07.2018;
-зобов'язати відповідача провести з 11.07.2018 перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком з урахуванням довідки про заробітну плату від 06.06.2018 № 04-21/Ж-328, виданої архівним управлінням Запорізької міської ради;
-зобов'язати відповідача провести, з 11.07.2018, нарахування компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати з урахуванням раніше виплачених сум;
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 27.06.2018 він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії, до якої додав довідку про заробітну плату архівного управління Запорізької міської ради від 06.06.2018 № 04-21/Ж-328, а 09.02.2023 позивач звернувся до відповідача з проханням надати пояснення з якої причини в 2018-2022 роках відповідачем не було враховано надану архівну довідку при обчисленні пенсії позивача. Повідомленням від 02.03.2023 позивача сповіщено про відмову у включені до розрахунку розміру пенсії заробітної плати за період з 01.01.1986 року по 31.12.1990 року з часу призначення пенсії (з 11.07.2018), у зв'язку із відсутністю відповіді на запити спеціалістів відповідача до відділу контрольно-перевірочної роботи та про те, що актом перевірки від 16.09.2022 року № 0800-1001-1/4543 виявлено технічну помилку в грудні 1990 року та рекомендовано надати оновлену довідку. З урахуванням результатів перевірки та висновків акту архівним відділом надано нову довідку від 22.09.2022 № 04-23/151, на підставі якої позивачу проведено перерахунок пенсії з 11.11.2022. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки позивач не може впливати на зміст довідки про заробітну плату, довідка видана архівним управлінням згідно із чинним законодавством, відповідач зробив перевірку довідки поза межами розумного строку. За таких обставин вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить задовольнити позов.
Відповідачем 05.07.2023 до суду подано відзив на адміністративний позов, в якому він проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами. Згідно п. 2.10 Порядку передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Тобто, роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у розрахунковому листі позивача за відповідний період. За результатами перевірки достовірності даних довідок про заробітну плату, виданих Архівним управлінням Запорізької міської ради для обчислення пенсії, виявлено розбіжності , про що складено відповідний акт. Суми заробітної плати, які зазначені в довідках від не відповідають сумам, зазначеним в первинних документах, тому дані довідки не будуть враховані при обчисленні пенсії. Архівним управлінням Запорізької міської ради не надано оновлені довідки. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 26.06.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін; з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області з 11.07.2018 та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, 27.06.2018 при первинному зверненні № 921 про призначення пенсії позивачем була надана довідка від 06.06.2018 № 04-21/Ж-328 про заробітну плату за період роботи з 01.01.1986 по 31.12.І990 видана архівним відділом Запорізької міської ради.
05.07.2018 відповідач направив запит до відділу контрольно-перевірочної роботи про перевірку зазначеної довідки на відповідність первинній документації, який залишився без відповіді.
11.07.2018 відповідач призначив пенсію відповідачу без урахування довідки про заробітну плату, наданої архівним управлінням Запорізької міської ради від 06.06.2018 року № 04-21/Ж-328.
14.07.2022 відповідач направив повторний запит про перевірку довідки від 06.06.2018 № 04-21/Ж- 328 про заробітну плату за період роботи з 01.01.1986 по 31.12.1990
16.09.2022 актом перевірки № 0800-1001-1/4543 виявлено технічну помилку в грудні 1990 року та рекомендовано надати оновлену довідку.
22.09.2022 архівним відділом Запорізької міської ради надано нову довідку від 22.09.2022 року № 04-23/151.
11.11.2022 відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки від 22.09.2022 року № 04-23/151, з 11.11.2022 року.
09.02.2023 позивач звернувся до відповідача з проханням надати пояснення, з якої причини в 2018-2022 роках управлінням пенсійного фонду не було враховано при обчисленні пенсії архівну довідку, видану архівним управлінням Запорізької міської ради від 06.06.2018 року № 04-21/Ж-328, про заробітну плату для обчислення пенсії за період з 01.01.1986 року по 31.12.1990 року.
Листом № 2670-2529/Ж-02/8-0800/23 від 02.03.2023 відповідач відмовив позивачу у врахуванні довідки № 04-21/Ж-328, за період з 01.01.1986 року по 31.12.1990 рік, для перерахунку пенсії з 11.07.2018.
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" N 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон N 1058-IV).
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону N 1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Тобто, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.01.2021 у справі N 357/2591/17.
Згідно із ч. 1 ст. 44 Закону N 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону N 1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно з підпунктом 3 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії (абзаци перший-третій пункту 2.10 Порядку № 22-1).
Тобто, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжними відомостями та іншими документами про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 17.03.2015 у справі № 21-11а15, від 15.12.2015 у справі № 2-а/576/29/14, та Верховним Судом у постановах від 13.02.2018 у справі № 358/1179/17, від 24.04.2018 у справі № 686/6278/17, від 12.06.2019 у справі № 752/21038/16-а.
Згідно із абз. 2 п. п. 3 п. 2.1. розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 N 22-1, за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Згідно з пунктами 4.1, 4.2 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Таким чином, органи Пенсійного фонду мають право перевіряти обґрунтованість видачі, в даному випадку довідок про заробітну плату для обчислення пенсії та достовірність відомостей, зазначених у таких довідках.
Листом архівного управління Запорізької міської ради від 26.11.2020 N 04-25/Ч-1780 та довідкою відповідача про результати перевірки достовірності даних від 25.06.2020 року N 2551/1 підтверджується, що довідка архівного управління Запорізької міської ради про заробітну плату ОСОБА_1 від 06.06.2018 № 04-21/Ж-328 відповідає первинним документам про нараховані йому суми заробітної плати за період з 01.01.1986 по 31.12.1990.
Отже, за формою та змістом вказана архівна довідка відповідає вимогам чинного законодавства. Більш того, ті ж самі дані було підтверджено повторно наданою, архівним управлінням Запорізької міської ради, довідкою № 04-23/151 від 22.09.2022.
Водночас, відповідно до довідки про заробітну плату від 06.06.2018 № 04-21/Ж-328 зайво включено суму лікарняних, період яких складає більше одного місяця, тому вони мали бути відображені у відомостях за липень 1990 року; до суми заробітної плати за липень 1991 року включено вартість компенсації обіду, з якої не виплачувались страхові внески.
Архівне управління Запорізької міської ради не має повноважень щодо виокремлення із даних про отриману особою заробітну плату лише тих сум, з яких було сплачено соціальні внески та які включаються до розрахунку заробітної плати при обчисленні розміру пенсії. Також архівне управління не може на власний розсуд змінювати місяці виплати заробітної плати усупереч тим, що вказані як місяці її виплати у первинних документах.
Поряд з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що несплата в повній мірі страхових внесків за спірний період або не відображення сум відрахувань страхових внесків не може братись до уваги оскільки, саме страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, а тому позивачка не може нести відповідальність за неналежне виконання обов'язку із своєчасності сплати страхових внесків до органу пенсійного фонду підприємством, де вона працювала.
Верховний Суд, висновки якого щодо застосування норм права підлягають застосуванню відповідно до положень частини п'ятої статті 242 КАС України, у постанові від 18.05.2020 у справі №607/1967/17 (адміністративне провадження №К/9901/30686/18) вказав на те, що особа не може відповідати за несвоєчасну виплату заробітної плати та несплату страхових внесків, а наявність заборгованості по заробітній платі та несплата страхувальником страхових внесків у спірний період не може бути підставою для неврахування заробітку під час обчислення пенсії.
Отже, несплата підприємством страхових внесків не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії та не врахуванні відповідних сум заробітку.
Відповідно до п. 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 N 22-1, рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Згідно частини 5 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
27.06.2018, при зверненні № 921 про призначення пенсії, позивачем була надана відповідачу довідка від 06.06.2018 № 04-21/Ж-328 про заробітну плату за період роботи з 01.01.1986 по 31.12.1990, видана архівним відділом Запорізької міської ради.
14.07.2022 відповідач направив повторний запит про перевірку довідки від 06.06.2018 року № 04-21/Ж- 328 про заробітну плату за період роботи з 01.01.1986 по 31.12.1990.
16.09.2022 актом перевірки № 0800-1001-1/4543 виявлено технічну помилку в грудні 1990 року та рекомендовано надати оновлену довідку.
22.09.2022 архівним відділом Запорізької міської ради надано нову довідку від 22.09.2022 року № 04-23/151.
11.11.2022 відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки від 22.09.2022 № 04-23/151, з 11.11.2022.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що надана позивачем довідка від 06.06.2018 року № 04-21/Ж-328 мала бути врахована відповідачем, оскільки відомості, зазначені в ній, повністю підтверджуються первинними документами.
Виявлена технічна помилка не може мати своїм наслідком відмову у перерахунку пенсії позивача з урахуванням заробітної плати за період з 01.01.1986 по 31.12.1990, з часу призначення пенсії позивачу, оскільки позивач не несе відповідальності за правильність складання відповідної довідки. Також, слід враховувати і те, що підприємство-роботодавець є ліквідованим, що в свою, чергу, позбавляє позивача можливості звернутися за належно оформленою довідкою. Вказані обставини не можуть позбавляти позивача права на належне пенсійне забезпечення.
В свою чергу, суд вважає передчасними та такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити позивачу компенсацію втрати частини доходів з 11.07.2018 у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, оскільки такі вимоги заявлені на майбутнє.
Суд зазначає, що позивачу перерахунок пенсії не проведено, як і не проведено остаточного розрахунку в частині виплати перерахованої пенсії. В свою чергу, компенсація втрати частини доходів, у разі наявності підстав для її виплати, виплачується одночасно з остаточним розрахунком, проте, оскільки остаточний розрахунок з позивачем не проведено, то відповідно і відсутні підстави вважати, що права позивача будуть порушені у зазначеній частині.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного у сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Крім того позовній заяві представник позивача також просить стягнути з відповідача 5000,00 грн. як витрати на правову допомогу.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи додано: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №660 від 28.02.2008, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1112848, договір про надання правової допомоги від 20.06.2023, розрахунок суми судових витрат від 20.06.2023, квитанція серії № 1/м .
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 3 статті 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення витрат.
Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України, в разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 7 статті 134 КАС України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Суд зазначає, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Відповідно до абзацу 1 частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отже, розмір понесених витрат на правничу допомогу адвоката визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботи.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 по справі №810/2760/17.
В підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати до матеріалів справи розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Аналогічний висновок висловив Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2018 року у справі №569/17904/17.
Відповідно до наданого розрахунку суми судових витрат, адвокатом проведена наступна робота:
- складання та подання до Запорізького окружного адміністративного суду адміністративного позову про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії (4 години роботи) - 2500 грн.,
- правове супроводження справи щодо про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії в суді першої інстанції - 2500 грн.
Всього 5000,00 грн.
Заявником безпідставно не зазначено що саме входить до «правового супроводження ведення справи щодо перерахунку пенсії».
При цьому суд звертає увагу, що адміністративна справа розглядалася в порядку письмового провадження без виклику сторін.
Отже, судові витрати на правничу допомогу у сумі 5000,00 грн. є не обґрунтованими та не можуть бути стягнуті на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На думку суду, з урахуванням вимог ч.5 ст.134 КАС України, витрати на професійну правничу допомогу мають бути відшкодовані позивачу лише у сумі 2500 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 2,9,77,90,139,241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не врахування довідки про заробітну плату від 06.06.2018 № 04-21/Ж-328, виданої Архівним управлінням Запорізької міської ради при обчисленні пенсії за віком ОСОБА_1 з 11.07.2018.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести з 11.07.2018 перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсії за віком з урахуванням довідки про заробітну плату від 06.06.2018 № 04-21/Ж-328, виданої Архівним управлінням Запорізької міської ради, урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, ЄДРПОУ 20490012) 858,88 грн судового збору та 2500,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Н.В. Стрельнікова