Україна
Донецький окружний адміністративний суд
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
20 вересня 2023 року Справа №200/5111/23
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Ушенко С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання поновити нарахування і виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн., -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною другою статті 171 КАС України визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Поряд з цим, як визначено частинами сьомою та десятою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до частин 1, 4, 12 статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.
У свою чергу відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 частини першої розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Таким чином, законодавцем було надано сторонам та учасникам справи альтернативне право звернення до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами: в електронній формі через «Електронний кабінет» (з обов'язковим скріпленням вказаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов'язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи чи його представника).
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2021 у справі № 9901/76/21 та постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 2340/4648/18, від 22.08.2019 у справі № 520/20958/18, від 10.09.2019 у справі № 640/1374/19.
Наказом Державної судової адміністрації України від 22.12.2018 № 628 «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах» визначено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах). Місцевим та апеляційним судам у ході тестового режиму експлуатації підсистеми «Електронний суд» керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (із змінами і доповненнями), у частині функціонування підсистеми електронного суду.
Пунктами 1, 2 розділу ХІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду визначено, що обмін електронними документами між судом, ОСП, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми електронного суду. Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.
Згідно з абзацами 22-23 підпункту 15.5 пункту 15 частини першої розділу VII «Перехідні положення» КАС України створення та забезпечення функціонування ЄСІТС здійснюються поетапно. Окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) ЄСІТС має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).
На підставі наказу Державної судової адміністрації від 01 червня 2020 року № 247 «Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет» з 01 червня 2020 року у всіх місцевих та апеляційних судах (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді (далі - пілотні суди) запроваджено в дослідну експлуатацію підсистему «Електронний суд», під час якої пілотним судам та учасникам процесу варто дотримуватися вимог «Положення про автоматизовану систему документообігу суду», затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 у відповідній редакції в частині функціонування цих підсистем.
17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), відповідно до пункту 2 якого це Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
04 вересня 2021 року в газеті «Голос України» опубліковано оголошення Вищої ради правосуддя про те, що окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС, яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв'язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.
Вища рада правосуддя повідомила, що з початком функціонування підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку, зазнає змін, зокрема, порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 15.1, 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Також повідомлено, що такі дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.
З 05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку.
Надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний суд».
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28 липня 2022 року у справі № 620/10864/21.
Таким чином, надсилання процесуальних документів до Донецького окружного адміністративного суду в електронній формі передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за покликанням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси («Електронного кабінету») та з обов'язковим використанням власного кваліфікованого електронного підпису.
Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність вимогам КАС України судом встановлено, що позов надійшов на електронну адресу Донецького окружного адміністративного суду, тобто в електронній формі, та підписаний позивачем із використанням електронного цифрового підпису.
Однак суд зауважує, що надіслання до суду в електронному вигляді позовної заяви разом додатками має здійснюватися із використанням підсистеми «Електронний суд», а не у спосіб надіслання позовної заяви на електронну адресу суду. При цьому для можливості користування цим сервісом необхідно пройти процедуру ідентифікації та здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси («Електронного кабінету») з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Суд зазначає, що відомості про формування позивачем позовної заяви в підсистемі «Електронний суд», а також докази перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на позовну заяву із використанням підсистеми «Електронний суд» відсутні, що свідчить про використання заявником непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до Донецького окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.
Аналогічна права позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 22.10.2020 у справі № 855/67/20, згідно з якою Верховний Суд з таких же підстав повернув апеляційну скаргу, подану до суду електронною поштою та з використанням електронного цифрового підпису, однак не через підсистему «Електронний суд».
Крім того, аналогічних висновків Верховний Суд також дійшов у інших ухвалах, а саме від 03.04.2020 у справі № 9901/92/20, від 15.07.2020 у справі № 520/5648/2020 та від 06.07.2020 у справі № 520/3974/2020.
При цьому суд зазначає, що обмеження, пов'язанні з використанням підсистеми «Електронний суд», у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.
Згідно з висновками Європейського суду з прав людини, наведеними, зокрема, в рішеннях від 28 травня 1985 року у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» та від 13 лютого 2001 року у справі «Кромбах проти Франції», держава може встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду.
У рішеннях від 20 травня 2010 року в справі «Пелевін проти України» та від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, в тому числі щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.
Крім того, положення правила 45 Регламенту Європейського суду з прав людини також встановлює, що будь-яка заява, подана згідно зі статтями 33 чи 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оформлюється письмово і підписується заявником або представником заявника.
Отож, норми Регламенту ЄСПЛ вимагають, щоб звернення людини до ЄСПЛ відбулося у письмовій формі, містило підпис і це не розцінюється як обмеження доступу до правосуддя.
Суд звертає увагу на те, що у цьому конкретному випадку право доступу до суду не можна вважати порушеним, оскільки позивач має можливість звернутись до суду в порядку, визначеному Законом (в електронній формі через сервіс «Електронний суд»), адже національне процесуальне законодавство з регулювання цього питання є достатньо чітким для його розуміння та виконання і розумних сумнів у не відповідності вимогам «якості» закону не виникає.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З огляду на викладене та керуючись положеннями п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачеві.
Керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачеві.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.
Повний текст ухвали складено і підписано 20 вересня 2023 року.
Суддя С.В. Ушенко