ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
20 вересня 2023 року Справа 160/7084/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі клопотання представника позивача про застосування заходів процесуального примусу в адміністративній справі №160/7084/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Регіонального управління Сил територіальної оборони “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправними дій,-
ВСТАНОВИВ:
06.04.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати неправомірними з часу їх видання та скасувати: наказ «Про призначення службового розслідування» від 29.05.2022 року №189/1, наказ «Про результати службового розслідування» від 29.05.2022 року №191/1, наказ «Про призначення службового розслідування» від 05.06.2022 року №238/1, наказ «Про результати службового розслідування» від 30.06.2022 року №81/30062022 за підписами м-ра Акуліча В,.В.; визнати неправомірними діями в/ч НОМЕР_1 з виготовлення наказу «Про призначення службового розслідування» від 29.05.2022 року №189/1, наказу «Про результати службового розслідування» від 29.05.2022 року №191/1, наказу «Про призначення службового розслідування» від 05.06.2022 року №238/1, наказу «Про результати службового розслідування» від 30.06.2022 року №81/30062022 - шляхом друкування, проставлення відбитку гербової печатки в/ч НОМЕР_1 на написі «командир в/ч НОМЕР_1 майор ОСОБА_2 , та подання Дніпропетровському окружному адміністративному суду як законних наказів командира в/ч НОМЕР_1 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2023 року зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » надати належним чином завірену фотокопію сторінок «Книги обліку наказів та директив в/ч НОМЕР_1 » від 05.06.2022 року; належним чином завірену копію наказу № 27 від 17.04.2022 року «Про призначення майора ОСОБА_2 тимчасово виконуючим обов'язки командира В/ч НОМЕР_1 ».
08.09.2023 року представником позивача подано до суду клопотання про застосування до відповідача засобів процесуального примусу в якому він просив застосувати засоби процесуального примусу та постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України штрафу у визначеному судом розмірі, а також роз'яснити відповідачу, що застосування до нього засобів процесуального примусу не звільняє його від покладених на нього ухвалою суду від 01.08.2023 року обов'язків.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2023 року зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » надати належним чином завірені докази протягом тижня до 08.08.2023 року. Однак, до цього часу відповідачем обов'язок не виконано, чим створено протиправні перешкоди у здійсненні судочинства. Такі дії є підставами для застосування заходів процесуального примусу з метою спонукання до виконання встановлених судом правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків. Враховуючи принцип рівності сторін перед законом і судом, з метою припинення протиправних перешкод у здійсненні судочинства, створених з боку відповідача, просить суд застосувати засоби процесуального примусу та постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України штрафу у визначеному судом розмірі, роз'яснити відповідачу, що застосування до нього засобів процесуального примусу не звільняє його від покладених на нього ухвалою суду від 01.08.2023 року обов'язків.
Відповідно до частини 3 статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Враховуючи, що розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе розглянути дане клопотання без участі представників сторін у письмовому провадженні.
Розглянувши клопотання представника позивача про застосування заходів процесуального примусу суд доходить висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1 - 3 статті 144 Кодексу адміністративного судочинства України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.
Згідно частини 1 статті 145 Кодексу адміністративного судочинства України, заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.
Відповідно частини 3 статті 145 Кодексу адміністративного судочинства України, застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини 1 та 2 статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень; 4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.
Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків; 2) неодноразового зловживання процесуальними правами; 3) повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів.
Аналіз наведених норм чинного процесуального законодавства дає підстава вважати, що застосування заходів процесуального примусу, обрання виду такого засобу, є правом суду, а не його обов'язком.
Між тим, підстави для витребування судом доказів і дії суду у разі їх ненадання, врегульовані положеннями статей 77 та 80 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частинами 1, 2, 4, 6 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Згідно з частинами 3, 9 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Отже, враховуючи те, що нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено безумовний обов'язок суду застосувати заходи процесуального примусу за ненадання витребуваних судом доказів, та передбачено можливість у випадку їх ненадання визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про застосування до відповідача заходів процесуального примусу.
Керуючись статтями 77, 80, 144, 145, 149, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання представника позивача про застосування заходів процесуального примусу в адміністративній справі №160/7084/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Регіонального управління Сил територіальної оборони “Схід” про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправними дій - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремо не оскаржується.
Суддя С.І. Озерянська