ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2023 року Справа № 160/14048/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кальника В.В.
за участі:
секретаря судового засідання Шимановської О.Є.
представника позивача Войтенко К.В.
представника відповідача Крутоузова Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ІКС» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
УСТАНОВИВ:
21 червня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ІКС» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №495-Ж10-31-00- 07-01-01-25 від 13.03.23;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1092/Ж10/31-00- 07-01-02-25 від 31.05.2023;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №499-Ж10-31-00- 07-01-01-25 від 13.03.23;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №501-Ж10-31-00- 07-01-01-25 від 13.03.23;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №504-Ж10-31-00- 07-01-01-25 від 13.03.23.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, безпідставно, не ґрунтуючись на нормах діючого законодавства, було зроблено висновки щодо порушення ТОВ «ГАЗ-ІКС» п.44.1, п.44.2, п.44.6 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України та заниження податку на прибуток всього на суму 223 609 877 грн; п.189.1 ст.189, абз «г» п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 32 449 585 грн; п.189.1 ст.189, абз. «г» п.198.5 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст, 201 Податкового кодексу України та відсутність складання зведених податкових накладних та відсутність реєстрації платником податків - продавцем товарів/послуг зведених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в установлені терміни Кодексом; п.44.1, п.44.6 ст.44, п.85.2. ст.85 Податкового кодексу України та ненадання до перевірки документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Зауважено, що ТОВ «ГАЗ-ІКС» було надано відповідачу документи, які підтверджують дані бухгалтерського обліку, які оформлені відповідно до вимог ч. 2. ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Стосовно висновків відповідача, які були зроблені на підставі використання в ході проведення перевірки інформації комп'ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем державної податкової служби, позивачем звернуто увагу на те, що в даному випадку звірка фактично не проводилась, а тому, на думку позивача, безпідставно, без витребування інформації та з'ясування відомостей щодо факту здійснення господарських операцій, відповідачем були зроблені висновки про їх нереальність.
Отже, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2023 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
01.08.2023 року від відповідача до суду надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову, вказавши про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв'язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог законодавства з боку позивача.
У відзиві також зазначив, що за результатами перевірки було встановлено, що ТОВ «ГАЗ-ІКС» було занижено податок на прибуток на суму 223 609 877 грн внаслідок віднесення до витрат на оплату послуг за надання гарантії без фактичного здійснення платежів гарантом на користь бенефіціара (кредитора); заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 32 449 585 грн. у зв'язку з не нарахуванням податкових зобов'язань з ПДВ та не реєстрацією податкових накладних внаслідок ліквідації пошукових свердловин; було протиправно не надано до перевірки документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
07.08.2023 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив в задоволенні позову відмовити.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п.п 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, 75.1.2 п. 72.1 ст. 75, п. 78.1.7, п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, п.п. 69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України) у зв'язку з початком процедури припинення юридичної особи (рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації від 28.09.2022 №1000711100043046664 Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «ГАЗ-ІКС» (попередня назва ТОВ «АСТРОІНВЕСТ-УКРАЇНА») з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2018 по 30.09.2022 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2018 по 30.09.2022.
За результатами перевірки було складено акт № 274/Ж5/31-00-07-01-01-20/31389304 від 06.02.2023 року, відповідно до висновків якого встановлено наступні порушення:
- п.44.1, п.44.2, п.44.6 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, вимог ст. 1, 3, 5, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996 (із змінами та доповненнями), вимог п. 16 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 07.02.2013 № 73, вимог 5, 6, 7, 9, 11, 15 Національним положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 229 643 815 грн, в т.ч. в розрізі звітних періодів: III квартали 2021 року на суму 21 394 759 грн; 2021 рік на суму 128 000 720 гр.; І квартал 2022 року на суму 80 241 336 грн.;
- п.189.1 ст.189, абз «г» п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-V1 зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 32 449 585 гри, в т.ч. в розрізі звітних періодів: вересень 2018 на суму 8 183 866 грн, жовтень 2018 на суму 26 526 грн, лютий 2019 на суму 1 397 406 грн, березень 2019 на суму 493 067 грн, квітень 2019 на суму 20 638 720 грн, травень 2019 на суму 37 722 грн, липень 2019 на суму 41 517 грн, вересень 2020 на суму 1 310 912 грн, жовтень 2020 на суму 27 522 грн, листопад 2020 на суму 113 941 грн, грудень 2020 на суму 145 510 грн, січень 2021 на суму 28 173 грн, травень 2021 на суму 4 703 грн;
- п.189.1 ст.189, абз. «г» п.198.5 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст, 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-У1 із змінами та доповненнями, п.5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (31 змінами та доповненнями), а саме: відсутність складання зведених податкових накладних та відсутність реєстрації платником податків - продавцем товарів/послуг зведених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в установлені терміни Кодексом;
- п.44.1, п.44.6 ст.44, п.85.2. ст.85 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 13 змінами та доповненнями, а саме: ненадання до перевірки документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством;
- абз. 2 п. 287.1 ст. 287 Податкового Кодексу України змінами та доповненнями, що призвело до заниження орендної плати за землю на суму 8568,44 грн, в т.ч. в розрізі звітних періодів: 2019 рік на суму 8 568,44 грн.
ТОВ «ГАЗ-ІКС» (попередня назва ТОВ «АСТРОІНВЕСТ-УКРАЇНА»), не погодившись з висновками Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, викладеними в акті від 06.02.2022 року № 274/Ж5/31-00-07-01-01-20/31389304, звернулось із запереченнями.
Відповідно до відповіді на заперечення №195/Ж12/31-00-07-01-02-27 від 06.03.2023, висновки акту були викладені в новій редакції, а саме, встановлено наступні порушення:
- п.44.1, п.44.2, п.44.6 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, вимог ст. 1, 3, 5, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996 (із змінами та доповненнями), вимог п. 16 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 07.02.2013 № 73, вимог 5, 6, 7, 9, 11, 15 Національним положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 223 609 877 грн, в т.ч. в розрізі звітних періодів: ІІІ квартали 2021 року на суму 21 394 759 грн, 2021 рік на суму 149 402 479 грн, І квартал 2022 року на суму 80 241 336 грн, Півріччя 2022 року на суму 80 241 336 грн, ІІІ квартали 2022 року на суму 74 207 398 грн, та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування всього на суму 33 521 879 грн, в т.ч. в розрізі звітних періодів: за ІІІ квартали 2022 року на суму 33 521 879 гривень;
- п.189.1 ст.189, абз. «г» п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-V1 зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 32 449 585 грн, в т.ч. в розрізі звітних періодів: вересень 2018 на суму 8 183 866 грн, жовтень 2018 на суму 26 526 грн, лютий 2019 на суму 1 397 406 грн, березень 2019 на суму 493 067 грн, квітень 2019 на суму 20 638 720 грн, травень 2019 на суму 37 722 грн, липень 2019 на суму 41 517 грн, вересень 2020 на суму 1 310 912 грн, жовтень 2020 на суму 27 522 грн, листопад 2020 на суму 113 941 грн, грудень 2020 на суму 145 510 грн, січень 2021 на суму 28 173 грн, травень 2021 на суму 4 703 грн;
- п.189.1 ст.189, абз. «г» п.198.5 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст., 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, п.5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (31 змінами та доповненнями), а саме: відсутність складання зведених податкових накладних та відсутність реєстрації платником податків - продавцем товарів/послуг зведених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в установлені терміни Кодексом;
- п.44.1, п.44.6 ст.44, п.85.2. ст.85 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 із змінами та доповненнями, а саме: ненадання до перевірки документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством;
- абз. 2 п. 287.1 ст. 287 Податкового Кодексу України змінами та доповненнями, що призвело до заниження орендної плати за землю на суму 8568,44 грн., в т.ч. в розрізі звітних періодів: 2019 рік на суму 8 568,44 грн.
На підставі висновків, зроблених під час перевірки, та за результатами розгляду заперечень Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків були винесені податкові повідомлення-рішення №495/Ж10/31-00-07-01-01-25 від 13.03.2023, №1092/Ж10/31-00- 07-01-02-25 від 31.05.2023, №499/Ж10/31-00-07-01-01-25 від 13.03.2023, №504/Ж10/31-00-07-01-01-25 від 13.03.2023.
Вищевказані податкові повідомлення-рішення було отримано позивачем 15.03.2023 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ІКС» (попередня назва ТОВ «АСТРОІНВЕСТ-УКРАЇНА») звернулося із скаргою до ДПС України на вищевказані податкові повідомлення-рішення.
Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги № 13050/6/99-00-06-01-02-06 від 25.05.2023 року було скасовано податкове повідомлення-рішення № 497/Ж10/31-00-07-01-01-25 від 13.03.23 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 37 350 619,75 грн., в іншій частині вищевказане податкове повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення №495/Ж10/31-00-07-01-01-25 від 13.03.23, №499/Ж10/31-00-07-01-01-25 від 13.03.23, №501/Ж10/31-00-07-01-01-25 від 13.03.23, №504/Ж10/31-00-07-01-01-25 від 13.03.23 залишені без змін.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Щодо правомірності винесення податкового-повідомлення рішення №1092/Ж10/31-00-07-01-02-25 від 31.05.2023 та податкового-повідомлення рішення №499/Ж10/31-00-07-01-01-25 від 13.03.23, суд зазначає наступне.
Судом з матеріалів справи встановлено, що в межах господарської діяльності ТОВ «ГАЗ-ІКС» було укладено наступні договори:
- Договір купівлі-продажу природного газу від 21.01.2020 року № ПГ02-21-01-20 з ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС»;
- Договір купівлі-продажу природного газу від 27.08.2021 року № ПГ01-27-08-21 з ТОВ «ЦЕНТРЕНЕРДЖИ»;
- Договір купівлі-продажу природного газу від 14.02.2020 року № ПГ01-14-02-02 з ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД»;
- Договір купівлі-продажу природного газу від 14.02.2020 року № ПГ02-14-02-20 з ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ».
З метою забезпечення своїх договірних зобов'язань за вищевказними договорами ТОВ «ГАЗ-ІКС» було укладено договір про надання гарантії № 0107-21 від 01.07.2021 року з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІН2ГОУ», відповідно до умов якого гарант гарантує перед бенефіціарами (ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС», ТОВ «ЦЕНТРЕНЕРДЖИ», ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД», ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ») виконання принципалом своїх обов'язкв за договорами купівлі-продажу природного газу.
Сутністю зобовязань, забезпечених гарантією, є безумовна сплата гарантом бенефіціарам суми заборгованості принципалу за непоставлений та/або несвоєчасно поставлений товар за основними договорами та/або виконання зобовязань принципала щодо постачання товару за основними договорами (п. 2.1 Договору).
За надання послуг за цим договором принципал сплачує гаранту винагороду у розмірі 6,4% від гарантійної суми, визначеної у п. 2.2 Договору, що складає 230 400 000,00 грн.(п. 3.1 Договору).
Принципал зобов'язується сплатити гаранту визначену в п. 3.1 Договору винагороду до 30.11.2021 року (включно) (п.3.2 Договору).
Договір вважається укладеним та набуває чинності з 01 липня 2021 року та діє до повного виконання Сторонами зобов'язань по Договору (п. 7.1 Договору).
За цим договором ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІН2ГОУ» видало відповідну гарантію № 1/0107-21 від 01.07.2021 року на виконання зобов'язань ТОВ «ГАЗ-ІКС» за договорами: від 21.01.2020 року № ПГ02-21-01-20 (Бенефіціар - ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС»); від 27.08.2021 року № ПГ01-27-08-21 (Бенефіціар - ТОВ «ЦЕНТРЕНЕРДЖИ»); від 14.02.2020 року № ПГ01-14-02-02 (Бенефіціар - ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД»); від 14.02.2020 року № ПГ02-14-02-20 (Бенефіціар - ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ»), строк дії якої з 01.07.2021 року по 30.09.2021 року (включно).
За результатом наданої послуги між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІН2ГОУ» та ТОВ «ГАЗ-ІКС» було підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2 від 30.09.2021 року.
В свою чергу ТОВ «ГАЗ-ІКС» здійснювало оплату на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІН2ГОУ» на підставі укладеного договору про надання гарантії № 0107-21 від 01.07.2021 року, яким встановлено обов'язок сплатити гаранту винагороду у розмірі 6,4% від гарантійної суми, визначеної у п. 2.2 Договору, що складає 230 400 000,00 грн. При цьому, суми винагород фінансовій компанії не залежать від фактичного проведення фінансовою компанією на користь бенефіціара виплат.
Оплата ТОВ «ГАЗ-ІКС» на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІН2ГОУ» вартості фінансових послуг з видачі гарантії підтверджується наданими до суду банківськими виписками і не заперечується контролюючим органом.
Встановлено, що зазначені витрати безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю ТОВ «ГАЗ-ІКС», оскільки необхідність укладення вказаного договору обумовлена необхідністю забезпечити виконання зобов'язань за договорами: від 21.01.2020 року № ПГ02-21-01-20 (з ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС»); від 27.08.2021 року № ПГ01-27-08-21 (з ТОВ «ЦЕНТРЕНЕРДЖИ»); від 14.02.2020 року № ПГ01-14-02-02 (з ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД»); від 14.02.2020 року № ПГ02-14-02-20 (з ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ»).
В межах господарської діяльності ТОВ «ГАЗ-ІКС-УКРАЇНА» було укладено наступні договори:
- Договір купівлі-продажу природного газу від 21.01.2020 року № ПГ02-21-01-20 з ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС»;
- Договір купівлі-продажу природного газу від 27.08.2021 року № ПГ01-27-08-21 з ТОВ «ЦЕНТРЕНЕРДЖИ»;
- Договір купівлі-продажу природного газу від 21.01.2020 року № ПГ01-21-01-20 з ТОВ «СКЕЛА ТЕРЦИУМ»;
- Договір купівлі-продажу природного газу від 14.02.2020 року № ПГ02-14-02-20 з ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ».
З метою забезпечення своїх договірних зобов'язань за вищевказними договорами ТОВ «ГАЗ-ІКС» було укладено договір про надання гарантії № 0110-21 від 01.10.2021 року з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІН2ГОУ», відповідно до умов якого гарант гарантує перед бенефіціарами (ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС», ТОВ «ЦЕНТРЕНЕРДЖИ», ТОВ «СКЕЛА ТЕРЦИУМ», ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ») виконання принципалом своїх обов'язкв за договорами купівлі-продажу природного газу.
Сутністю зобовязань, забезпечених гарантією, є безумовна сплата гарантом бенефіціарам суми заборгованості принципалам за непоставлений та/або несвоєчасно поставлений товар за основними договорами та/або виконання зобовязань принципала щодо постачання товару за основними договорами (п. 2.1 Договору).
За надання послуг за цим договором принципал сплачує гаранту винагороду у розмірі 6,4% від гарантійної суми, визначеної у п. 2.2 Договору, що складає 403 200 000,00 грн.(п. 3.1 Договору).
Принципал зобов'язується сплатити гаранту визначену в п. 3.1 Договору винагороду до 31.03.2022 року (включно) (п.3.2 Договору).
Договір вважається укладеним та набуває чинності з 01 жовтня 2021 року та діє до повного виконання Сторонами зобов'язань по Договору (п. 7.1 Договору).
За цим договором ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІН2ГОУ» видало відповідну гарантію № 1/0110-21 від 01.10.2021 року на виконання зобов'язань ТОВ «ГАЗ-ІКС» за договорами: від 21.01.2020 року № ПГ02-21-01-20 (Бенефіціар - ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС»); від 27.08.2021 року № ПГ01-27-08-21 (Бенефіціар - ТОВ «ЦЕНТРЕНЕРДЖИ»); від 14.02.2020 року № ПГ02-14-02-20 (Бенефіціар - ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ»); від 21.01.2020 року № ПГ01-21-01-20 (Бенефіціар - ТОВ «СКЕЛА ТЕРЦИУМ»), строк дії якої з 01.10.2021 року по 31.12.2021 року (включно).
За результатом наданої послуги між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІН2ГОУ» та ТОВ «ГАЗ-ІКС-УКРАЇНА» було підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 3 від 31.12.2021 року.
В свою чергу ТОВ «ГАЗ-ІКС» здійснювало оплату на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІН2ГОУ» на підставі укладеного договору про надання гарантії № 0110-21 від 01.10.2021 року, яким встановлено обов'язок сплатити гаранту винагороду у розмірі 6,4% від гарантійної суми, визначеної у п. 2.2 Договору, що складає 403 200 000,00 грн. При цьому, суми винагород фінансовій компанії не залежать від фактичного проведення фінансовою компанією на користь бенефіціара виплат.
Оплата ТОВ «ГАЗ-ІКС» на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІН2ГОУ» вартості фінансових послуг з видачі гарантії підтверджується наданими банківськими виписками, що також не заперечується контролюючим органом.
Суд зазначає, що зазначені витрати безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю ТОВ «ГАЗ-ІКС», оскільки необхідність укладення вказаного договору була обумовлена необхідністю забезпечити виконання зобов'язань за договорами: від 21.01.2020 року № ПГ02-21-01-20 (з ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС»); від 27.08.2021 року № ПГ01-27-08-21 (з ТОВ «ЦЕНТРЕНЕРДЖИ»); від 14.02.2020 року № ПГ02-14-02-20 (з ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ»); від 21.01.2020 року № ПГ01-21-01-20 (з ТОВ «СКЕЛА ТЕРЦИУМ»).
Також, з матеріалів справи вбачається, що в межах господарської діяльності ТОВ «ГАЗ-ІКС» було укладено Договір купівлі-продажу природного газу від 21.01.2020 року № ПГ02-21-01-20 з ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС».
З метою забезпечення своїх договірних зобов'язань за вищевказними договорами ТОВ «ГАЗ-ІКС» було укладено договір про надання гарантії № 1 від 25 січня 2022 року з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕСТМІНСТЕР», відповідно до умов якого гарант зобовязаний видати кредиторам гарантії у відповідності до умов цього договору, загальна сума гарантії за якими складатиме 4 050 000 000,00 грн (п. 1.1 Договору).
Принципал зобовязаний оплатити послуги гаранта, що надаються за цим договолром у розмірі 8,5% від розміру гарантії, яку гарант зобовязаний видати кредитору за цим договором (п. 3.1 Договору).
Сума оплати принципала за цим договором згідно з п. 3.1 договору становить 344 250 000,00 грн., яку принципал зобовязаний сплатити у строк до 30.09.2022 року шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок гаранта (п. 3.2 Договору).
Строк дії договору становить з 25 січня 2022 року до повного виконання сторонами своїх зобовязань за цим договором (п. 7.1 Договору).
За цим договором ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕСТМІНСТЕР» видало відповідну гарантію №1 від 25.01.2022 року на виконання зобов'язань ТОВ «ГАЗ-ІКС» за договором від 21.01.2020 року № ПГ02-21-01-20 з ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС», строк дії якої становить 66 днів з моменту її видачі до 23:59 (за Київським часом останнього дня її дії (включно).
За результатом наданої послуги між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕСТМІНСТЕР» та ТОВ «ГАЗ-ІКС» було підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 3103/22 від 31.03.2022 року.
ТОВ «ГАЗ-ІКС-УКРАЇНА» здійснювало оплату на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕСТМІНСТЕР» на підставі укладеного договору про надання гарантії № 1 від 25 січня 2022 року, яким встановлено обов'язок сплатити гаранту винагороду у розмірі 344 250 000,00 грн. При цьому, суми винагород фінансовій компанії не залежать від фактичного проведення фінансовою компанією на користь бенефіціара виплат.
Оплата ТОВ «ГАЗ-ІКС» на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕСТМІНСТЕР» вартості фінансових послуг з видачі гарантії підтверджується наданими банківськими виписками і не заперечується контролюючим органом.
Зазначені витрати безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю ТОВ «ГАЗ-ІКС», оскільки необхідність укладення вказаного договору обумовлена необхідністю забезпечити виконання зобов'язань за договорами: від 21.01.2020 року № ПГ02-21-01-20 (з ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС»).
Судом під час судового розгляду було з'ясовано, що до заперечень на акт перевірки ТОВ «ГАЗ-ІКС» надавались договір про надання гарантії № 0107-21 від 01.07.2021 року з гарантією та актом надання послуг від 31.07.2021 року, договір про надання гарантії № 0110-21 від 01.10.2021 року з гарантією та актом надання послуг від 31.12.2021 року, договір про надання гарантії № 1 від 25 січня 2022 року з гарантією та актом надання послуг від 31.03.2022 року, договір про надання коштів у позику № 21-1811-1/ПП від 18.11.2021 року, вимога №03/12-1 від 03.12.2021 року та лист-відповідь на вимогу № 03/12-1 від 03.12.2021 року.
Відповідно до положень статті 546 Цивільного кодексу України, гарантія є одним із способів забезпечення виконання зобов'язань.
Відповідно до статті 560 цього Кодексу, за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Отже, суд зазначає, що суми винагород фінансовій компанії за послуги з надання гарантій не залежать від фактичного проведення фінансовою компанією на користь бенефіціара виплат, а ТОВ «ГАЗ-ІКС» відповідно до умов договорів про надання гарантій в обов'язковому порядку повинно було сплачувати і сплачувало на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІН2ГОУ» вартість послуг з видачі гарантій, що підтверджується зазначеними вище виписками банку і не заперечується контролюючим органом. Крім того, нездійснення фінансовою компанією на користь бенефіціара гарантійних платежів не спростовує факту отримання платником податків гарантійних послуг, а суть фінансової послуги полягає в наданні гарантії, а не у фактичному здійсненні платежів гарантом на користь бенефіціара (кредитора).
Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 813/6509/14 (адміністративне провадження № К/9901/26687/18).
Також, з матеріалів справи встановлено, що у зв'язку з господарською необхідністю 18 листопада 2021 року між ТОВ «ГАЗ-ІКС» та ТОВ «СТЕЛЛА ФІНАНС» було укладено договір про надання коштів у позику № 21-1811-1/ПП, відповідно до умов якого позикодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у сумі 4 200 000 000,00 грн., що надаються до 30.11.2021 року на умовах зворотності, строковості, цільового характеру, платності та забезпеченості, а позичальник зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою у розмірі 18% процентів річних (п. 1.1 Договору).
Позикодавець надає позичальнику позику з цільовим призначенням: на поповнення обігових коштів відповідно до статутних цілей діяльності товариств позичальника (п. 1.2 Договору).
Позичальник зобов'язаний звернутись до позикодавця із заявкою про надання позики (траншу позики) та отримати позику у повному розмірі, визначеному в п.п. 1.1 Договору, не пізніше 30.11.2021 року. Така заявка надсилається позикодавцеві засобами електронного зв'язку або на поштову адресу, зазначену в розділі 7 Договору (п.п 2.2.2 Договору).
Сторони несуть відповідальність за порушення умов цього договору згідно чинного законодавства України (п. 4.1 Договору).
Порушення умов цього Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору (п. 4.2 Договору).
За порушення обов'язку, визначеного в п. 1 п.п 2.2.2 Договору, позичальник сплачує позикодавцеві штраф у розмірі 9,7% від суми позики, що визначена в. п.1.1 Договору (п.4.4 Договору).
Після укладення вищевказаного договору необхідність у залученні коштів відпала, проте ТОВ «СТЕЛЛА ФІНАНС» направило вимогу № 03/12-1 від 03.12.2021 року щодо застосування штрафної санкції в порядку п.п. 4.4 Договору. У зв'язку з тим, що в даному випадку дійсно мало місце порушення умов договору позики, ТОВ «СТЕЛЛА ФІНАНС» визнало штрафну санкцію в розмірі 407 400 000,00 грн.
Пунктом 6 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 зі змінами та доповненнями (далі - НП(С)БО 16), визначено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Визнані штрафи, пеня, неустойка включаються до інших операційних витрат (п. 20 НП(С)БО 16).
Враховуючи зазначене, витрати у вигляді штрафів, пені, неустойок за порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Аналогічне роз'яснення містить у ресурсі "ЗІР" (https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=31213).
Відтак, враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що податкові-повідомлення рішення №1092/Ж10/31-00-07-01-02-25 від 31.05.2023, №499/Ж10/31-00-07-01-01-25 від 13.03.23 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Щодо правомірності винесення податкових-повідомлень рішень №495/Ж10/31-00- 07-01-01-25 від 13.03.23 та №504/Ж10/31-00-07-01-01-25 від 13.03.23, суд зазнає наступне.
Так, в ході проведення перевірки контролюючим органом було досліджено, що відповідно до протоколу геолого-технічної наради постійно діючої комісії з питань ліквідації пошукової свердловини №1 Пірківського НГКР в 18.12.2018 року та протоколу геолого-технічної наради постійно діючої комісії з питань ліквідації пошукової свердловини №2 Пірківського НГКР в 11.06.2018 року прийнято рішення ліквідувати свердловини, як такі, що не виконали своє призначення, у зв'язку з відсутністю промислових припливів вуглеводів та економічною недоцільністю проведення подальших робіт по свердловинах.
Підставою для прийняття рішення ліквідації пошукової свердловини №1 Пірківського НГКР стали наступні документи:
протокол геолого-технічної наради постійно діючої комісії з питань ліквідації пошукової свердловини №1 Пірківського НГКР в 18.12.2018 року
акт обстеження від 20.12.2018 пошукової свердловини №1 Пірківського НГКР визначеної до ліквідації;
довідка про вартсть пошукової свердловини №1 Пірківського НГКР;
довідка про неможливість і недоцільність використання пошукової свердловини №1 Пірківського НГКР для виробничо-господарських потреб;
лист управління Держпраці у Полтавській області від 08.05.2019 №09-12/3101;
обґрунтування на ліквідацію пошукової свердловини №1 Пірківського НГКР;
структурна карта проектна по покрівлі відкладів турнейського ярусу, нижнього карбону пошукової свердловини №1 Пірківського НГКР;
структурна карта фактична по покрівлі відкладів верхньовізейського ярусу нижнього карбону пошукової свердловини №1 Пірківського НГКР;
зведена коротажна діаграма пошукової свердловини №1 Пірківського НГКР;
висновки за результатами інтерпретації матеріалів геофізичних досліджень в пошуковій свердловині №1 Пірківського НГКР;
акт про герметичність спущених колон та про відсутність заколонних перетоків і сполучення горизонтів в пошуковій свердловині №1 Пірківського НГКР;
копія акту про випробування ОК 324мм П секції від 23.02.2007;
копія акту про випробування ОК 324мм І секції від 24.02.2007;
копія акту про випробування ОК 245 мм Ш секція від 17.09.2007;
копія акту про випробування ОК 245 мм ІІ секція від 12.10.2007;
копія акту про випробування ОК 245 мм ІІ секція від 20.10.2007;
копія акту про випробування зони негерметичності ОК 245 мм на глибині 2139м від 23.02.2008;
копія акту про випробування зони негерметичності ОК 245 мм на глибині 3277м від 24.02.2008;
копія акту про випробування ОК 168 мм ІІ секції від 12.09.2008;
копія акту про випробування ОК 168мм І секції від 17.09.2008;
акт про закачувания інгібітора в нафтові та газові пласти в свердловині №1 Пірківського НГКР;
план ліквідаційних робіт в пошуковий свердловині №1 Пірківського НГКР;
акт про проведення ізоляційно-ліквідувальних робіт по пошуковій свердловині №1 Пірківського НГКР;
акт приймання-передачі рекультивованих земель;
акт проведення ліквідаційного тампонажу в водозабірній свердловині.
Підставою для прийняття рішення ліквідації пошукової свердловини №2 Пірківського НГКР стали наступні документи:
обґрунтування на ліквідацію пошукової свердловини № 2 Пірківського НГКР;
акт обстеження в 18.06.2018 пошукової свердловини №2 Пірківського НГКР;
довідка про вартість пошукової свердловини №2 Пірківського НЕКР;
Довідка про неможливість і недоцільність використання пошукової свердловини №2 Пірківського НГКР для виробничо-господарських потреб;
протокол геолого-технічної наради постійно діючої комісії з питань ліквідації пошукової свердловини №2 Пірківського НГКР від 11.06.2018;
лист Управління Держпраці у Полтавській області від 19.09.2018 №09-12/5156;
структурна карта проектна по покрівлі відкладів турнейського ярусу, нижнього карбону пошукової свердловини №2 Пірківського НГКР;
структурна карта фактична по покрівлі відкладів верхньовізейського ярусу нижнього карбону пошукової свердловини №2 Пірківського НГКР;
зведена коротажна діаграма пошукової свердловини №2 Пірківського НГКР;
висновки за результатами інтерпретації матеріалів геофізичних досліджень в пошуковій свердловині №2 Пірківського НГКР;
акт про герметичність спущених колон та про відсутність заколонних перетоків і сполучення горизонтів в пошуковій свердловині №2 Пірківського НГКР;
копія акту на випробування стику секцій обсадної колони 324мм від 25.05.2007;
акт про закачування інгібітора в нафтові та газові пласти в свердловині №2 Пірківського НГКР;
план ліквідаційних робіт в пошуковий свердловині №2 Пірківського НГКР;
акт про проведення ізоляційно-ліквідувальних робіт по пошуковій свердловині №2 Пірківського НГКР;
акт приймання-передачі рекультивованих земель;
акт проведення ліквідаційного тампонажу в водозабірній свердловині.
Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, яку затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291, визначає назву 94 рахунку як "Інші витрати операційної діяльності", що має субрахунок 941 "Витрати на дослідження і розробки".
Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ П(С)БУ 33 "Витрати на розвідку запасів корисних копалин" витрати на розвідку запасів корисних копалин визнаються активами з розвідки запасів корисних копалин у складі нематеріальних активів після визнання підприємством технічної можливості та/або економічної доцільності подальшого їх видобутку.
До спірних правовідносин не належить застосовувати положення П(С)БУ 16 "Витрати", оскільки зазначений нормативно-правовий акт визначає витрати активами, проте в даному випадку, витрати платника податків не набули такого статусу.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що активами є ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.
Аналогічна позиція міститься в листі Міністерства фінансів України №31-34000-01-10/7443 від 17 березня 2009 року щодо відображення в бухгалтерському обліку операцій, пов'язаних з витратами на розвідку запасів корисних копалин, зміст яких зводиться до того, що витрати на розвідку корисних копалин визнаються витратами операційної діяльності у тому випадку, якщо подальший промисловий видобуток розвіданих запасів корисних копалин є технічно неможливим та/або економічно недоцільним, та/або за наявності інших умов, зазначених у пункті 3 розділу ІІІ П(С)БО 33.
Так, враховуючи специфіку виробничого та технологічного процесу на етапі створення (спорудження) основних засобів та нематеріальних активів виникають обставини, коли внаслідок зовнішніх і внутрішніх чинників вірогідність отримання майбутніх економічних вигод від частини таких активів припиняє існування, внаслідок чого економічно доцільною є відмова від подальшого розвитку таких об'єктів та списання понесених раніше витрат (капітальних інвестицій). Оскільки одним з видів діяльності ТОВ "ГАЗ-ІКС" є процес геологічної розвідки та геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка корисних копалин, яка характеризується високою капіталоємністю та підвищеними ризиками отримання результатів успішно завершених розвідувань (очікуваного дебіту вуглеводнів). Тобто, провадження виробничої діяльності платника податків неможливе без здійснення витрат, що не призвели до виявлення економічно доцільного для видобутку обсягу відокремлюваних запасів. При цьому, при плануванні основних показників виробничої діяльності Товариства та складанні інвестиційних планів, нормативні втрати від здійснення капітальних інвестицій, які не принесли очікуваного економічного ефекту, враховуються при визначенні рівня прибутковості та ціни кінцевої реалізації виробленої продукції.
Оскільки будівництво свердловин це довгостроковий вид розвідки, тому ці витрати спочатку накопичувалися на 15 рахунку до визначення результату. У разі позитивного результату ці витрати визнаються активами відповідно до п.5 розділу ІІІ П(С)БУ 33 "Витрати на розвідку запасів корисних копалин", тобто у разі визнання підприємством доцільності подальшого видобутку запасів корисних копалин. У разі надходження висновку щодо недоцільності використання, такі витрати включаються до складу витрат звітного періоду відповідно до п. 3 розділу ІІІ П(С)БУ 33 "Витрати на розвідку запасів корисних копалин" та відносяться на 941, 949 рахунок.
Оскільки ТОВ "ГАЗ-ІКС" визнано, що подальший промисловий видобуток розвіданих запасів корисних копалин у зазначених свердловинах є технічно неможливим та економічно недоцільним, проте відповідні витрати були здійснені саме під час розвідки запасів корисних капалин, витрати на розвідку запасів корисних копалин не визнано активами у складі основних засобів товариства, а визнані у бухгалтерському обліку іншими витратами операційної діяльності та відображено в бухгалтерському обліку у складі інших витрат операційної діяльності по рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» та 941 "Витрати на дослідження і розробки".
Висновок контролюючого органу про протиправність формування витрат платником податків у перевіреному періоді вплинув на констатацію порушень в частині обліку та справляння ТОВ "ГАЗ-ІКС-Україна " податку на додану вартість.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V Податкового кодексу України.
Згідно з підпунктом "а" підпункту 14.1.81 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, капітальні інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до пункту 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 Кодексу, та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 Кодексу).
З метою застосування пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Враховуючи викладене, суд зазначає, що при списанні капітальних інвестицій, які складаються в тому числі з власних витрат на придбання товарів/послуг, вартості послуг та робіт по будівництву, та які включаються до складу вартості готової продукції, податкові зобов'язання за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, не визначаються, оскільки такі складові капітальних інвестицій (товари/послуги) візьмуть участь в операціях з постачання готової продукції, що підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.
Згідно з визначенням поняття розвідки, яке міститься в Галузевому стандарті № 320.00013741.017-2002, розвідка родовищ нафти і газу це етап (комплекс) геологорозвідувальних робіт, що здійснюються з метою визначення геометричних, фільтраційно-ємнісних, геолого-промислових та інших параметрів відкритих родовищ нафти і газу, підрахунку розвіданих запасів вуглеводнів, визначення всіх параметрів, необхідних для складання проекту розробки родовища. У Правилах розробки нафтових та газових родовищ, що затверджені Міністерством нафтової промисловості СРСР від 15 жовтня 1984 року № 44 передбачено, що розвідка це комплекс робіт, що включають буріння за визначеною системою оптимального числа розвідувальних свердловин, їх випробування та пробну експлуатацію, проведення на них промислово-геофізичних та гідродинамічних досліджень, лабораторних досліджень відібраного з них керна та пластових флюїдів з метою підготовки запасів у відповідностях, необхідних для складання технологічної схеми розробки. 30 червня 2017 року діють Правила розробки нафтових і газових родовищ, що затверджені наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 15 березня 2017 року № 118, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02 червня 2017 року за № 692/30560 (далі - Правила № 118). Відповідно до пункту 36 Правил № 118 - Розвідка родовищ (покладів) нафти і газу складається із комплексу робіт, що включають буріння мінімального числа розвідувальних свердловин за певною системою і в певній послідовності, їх випробування, пробну експлуатацію і здійснення комплексу геологічних, геофізичних і гідродинамічних досліджень з метою підготовки запасів нафти, газу і конденсату промислових категорій у необхідних співвідношеннях, передбачених чинним законодавством, і одержання відомостей, необхідних для складання проекту (технологічної схеми) промислової розробки родовища (покладу). Тобто основною складовою розвідки є саме бурові роботи, що в результаті формують вартість розвідувальної свердловини. В проекті на спорудження розвідувальної свердловини визначено, що така свердловина не призначена для розробки родовища, а лише для розвідки корисних копалин (нафти і газу).
В Положенні про Порядок ліквідації нафтових, газових та інших свердловин і списання витрат на їх будівництво, затвердженому постановою Держгіртехнагляду СРСР від 27 грудня 1989 року № 19, визначені причини за наявності яких може відбуватись ліквідація свердловин. Матеріали щодо ліквідації свердловин надаються постійно діючими комісіями на підприємстві до Держохоронпраці України. Підтвердженням неможливості подальшого використання свердловини обов'язково має бути відповідний Висновок територіального управління Держнаглядохоронпраці України. Лише в разі наявності відповідного висновку Товариство отримує право ліквідувати свердловину. Держохоронпраці України здійснює розгляд наданих матеріалів, після чого за наявності позитивного висновку, ліквідація та списання витрат проводиться на підставі наказу керівника підприємства. Акти обстеження свердловин, акти про неможливість використання свердловин в господарських цілях, плани проведення ліквідаційних робіт постійно діючих комісій платника податків, експертні висновки Держнаглядохоронпраці, є підставами для видання наказів підприємством про ліквідацію свердловин.
Під час судового розгляду справи судом встановлено та не спростовано представником відповідача, що під час перевірки ТОВ "ГАЗ-ІКС" надавало всі документи, передбачені Положенням № 19 від 27 грудня 1989 року, та які є підставою для списання витрат на будівництво ліквідованих свердловин платником податків.
В Узагальнюючій податковій консультації щодо документального підтвердження знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 03 серпня 2018 року № 673 "Про затвердження узагальнюючих податкових консультацій з деяких питань оподаткування податком на додану вартість", роз'яснено, що у випадку ліквідації основних засобів у зв'язку з їх розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, платник податку не нараховує податкові зобов'язання з податку на додану вартість (в тому числі, відповідно до норм пункту 198.5 статті 198 ПК України).
Відтак, у випадку ліквідації свердловин, при оформленні документів, які підтверджують обставини/випадки знищення (без згоди платника), платнику податку не нараховуються податкові зобов'язання.
Отже, враховуючи пов'язаність витрат ТОВ "ГАЗ-ІКС" на розвідку запасів корисних копалин з виробничою діяльністю позивача та, як наслідок, правомірність віднесення до складу витрат платником податків витрат, пов'язаних з розвідкою запасів корисних копалин, та ТОВ "ГАЗ-ІКС-Україна" не мало обов'язку нараховувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість (в тому числі, відповідно до норм пункту 198.5 статті 198 ПК України) та реєструвати податкові накладні за такими операціями.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду 14 вересня 2022 року у справі № 440/364/20 (адміністративне провадження № К/9901/228/21)
Відтак, суд приходить до висновку, що податкові-повідомлень рішення №495/Ж10/31-00- 07-01-01-25 від 13.03.23 та №504/Ж10/31-00-07-01-01-25 від 13.03.23 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Щодо висновку клнтролюючого органу стосовно ненадання позивачем до перевірки документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, і як наслідок, прийняття податкового повідомлення-рішення №1092/Ж10/31-00- 07-01-02-25 від 31.05.2023, суд враховує таке.
Відповідно до положень п. 75.1.2 п. 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Відповідно до п.п. 20.1.2. п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.
Згідно з п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи;
Згідно з п. 44.1, п. 44.3, п. 44.5, п. 44.6, п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.
Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.
Пунктом 44.6 статті 46 ПКУ передбачено, шо у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
З урахуванням наведеного, враховуючи, що позивач не надав витребувані документи для проведення перевірки, у контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податків та визнати ці суми не підтвердженими документально.
Надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов'язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України до їх відсутності.
Ця норма вимагає наявність документів на час складення податкової звітності, встановлює правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила як виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності. Вона є складовою механізму правового регулювання податкового обліку і не входить в будь-яку конкуренцію з процесуальними нормами, якими встановлені правила доказування в адміністративному судочинстві.
Аналогічну позицію зазначено у постанові і Верховного Суду від 01.06.2022 у справі №280/597/19.
Згідно з п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов'язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.
Згідно з п. 85.8, 85.9 ст. 85 Податкового кодексу України, посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
У разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.
Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.
У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 18 березня 2020 по справі №804/708/16, ненадання платниками податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій є самостійним порушенням, не пов'язаним з наявністю фактів незабезпечення зберігання документів.
У постанові Верховного Суду від 27 лютого 2020 року по справі №822/1212/16 зазначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності, а тому доводи позивача не спростовують обґрунтованість прийнятих контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Аналогічна думка висвітлена в постановах Верховного Суду від 29 травня 2020 року по справі №826/27811/15 від 06 серпня 2019 року в справі №160/8441/18.
Як зазначено відповідачем та вбачається з матеріалів справи, позивачем в ході перевірки не надано у повному обсязі первинних документів, а саме: регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, про що 27.01.2023 року Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було складено акт про ненадання документів та пояснень до перевірки ТОВ "ГАЗ-ІКС" на запити №2/07-01 від 07.12.2022, №3/07-01 від 07.12.2022, №4/07-01 від 07.12.2022, №5/07-01 від 07.12.2022, №6/07-01 від 09.12.2022, №7/07-01 від 25.01.2023 та 30.01.2023 року Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було складено акт про ненадання документів та пояснень до перевірки ТОВ "ГАЗ-ІКС" на запити №8/07-01 від 26.01.2023, № 9/07-01 від 26.01.2023 та №10/07-01 від 27.01.2023.
У всіх вищенаведених запитах та актах було посилання на п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності відповідно до п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Згідно з п.121.1 ст.121 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Таким чином, з моменту початку проведення перевірки у позивача виникає обов'язок надання контролюючому органу на виконання відповідного запиту інформації та її документального підтвердження з питань в межах предмету перевірки із зазначенням конкретного переліку документів та інформації, що запитуються. Невиконання платником таких вимог має наслідком застосування до нього відповідальності у вигляді штрафу.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 10.06.2019р. у справі № 804/5840/16, адміністративне провадження №К/9901/35378/18.
З матеріалів справи вбачається, що слідчим слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Печерського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №32018100060000023 від 28.02.2018 року, в рамках якого на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.10.2022 року у справі №757/28094/22-к відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 07.11.2022 року, працівниками СВ Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві у ТОВ "ГАЗ-ІКС" були вилучені документи, що стосувалися господарської діяльності позивача: договори з контрагентами, зокрема, договори про надання гарантії.
Печерське УП ГУНП у м. Києві на запит Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України №1372/5/31-00-07-01-01-05 щодо отримання доступу до вилучених документів в рамках кримінального провадження №32018100060000023 від 28.02.2018 року листом від 11.01.2023 року №274/12/52-23 повідомило контролюючий орган про те, що документи, вилучені на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.10.2022 року у справі №757/28094/22-к відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 07.11.2022 року, були скеровані на адресу позивача 12.12.2022 року засобами поштового зв'язку (направлення листа через кур'єрську службу «DIMEX» (ТОВ «НІКТАРІН.ЮА») - накладною від 12.12.2022 року за №45370838).
02.02.2022 року позивач звернувся до ТОВ «НЕКТАРІН.ЮА» з запитом вих.№02/02-01 від 02.02.2023 року про надання інформації про кур'єрське відправлення та про стан доставки переказу на адресу отримувача.
ТОВ «НЕКТАРІН.ЮА» листом від 02.02.2023 року повідомило позивача про те, що відправлення за накладною №45370838 не доставлено у зв'язку з втратою пакета на етапі транспортування для подальшої доставки.
Суд зазначає, що під час судового розгляду позивачем не надано, а судом не отримано доказів повідомлення, в порядку вимог пункту 44.3. статті 44 Податкового кодексу України, податкового органу про втрату документів.
Відтак, оскільки позивачем не повідомлено контролюючий орган про факт втрати первинних документів у строки, визначені Податковим кодексом України, та не представлено відновлені первинні документи, суд вважає обґрунтованим висновок податкового органу щодо відсутності документів, що підтверджують показники податкової звітності.
На підставі вищевикладеного, оскільки позивачем в порушення вимог п. 85.2 ст.85 ПК України не надано посадовим особам контролюючого органу до перевірки документи в повному обсязі на письмові запити, які пов'язані з предметом перевірки, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення №1092/Ж10/31-00-07-01-02-25 від 31.05.2023, яким до позивача застосовано штрафні санкції, передбачені п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України, у розмірі 1020,00 грн, отже, позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини як джерело права.
Згідно зі статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 року (справа «Щокін проти України») забезпечує гарантування одного з найважливіших принципів податкового законодавства, а саме презумпцію правомірності рішень платника податку у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Зокрема, пунктом 57 Рішення Європейського суду з прав людини, від 14.10.2010 року (Справа «Щокін проти України») роз'яснено: «у разі, коли національне законодавство припускало неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків платників податків, національні органи були зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для платника податків. Однак у справі, що розглядається, органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати прибуткового податку».
У справі «Інтерсплав проти України» Європейський суд з прав людини визнав, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування.
Зокрема у пунктами 38, 39, 40 Рішення Європейського суду з прав людини (Заява №803/02) від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України», суд вказав на те, що держави мають широкі межі самостійної оцінки у визначенні того, у чому полягає публічний інтерес, оскільки національний законодавчий орган, реалізуючи соціальну та економічну політику, має широке коло повноважень. Однак такі межі оцінювання не є абсолютними, а їх застосування підлягає перегляду органами Конвенції.
На думку суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням встановлених судом фактичних обставин, перевірених доказами, та аналізу норм чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову частково.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, судові витрати підлягають частковому відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
З огляду на викладене, на підставі положень Податкового кодексу України, ст.ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ІКС» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №495/Ж10/31-00-07-01-01-25 від 13.03.2023.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1092/Ж10/31-00- 07-01-02-25 від 31.05.2023.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №499/Ж10/31-00-07-01-01-25 від 13.03.2023.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №504/Ж10/31-00-07-01-01-25 від 13.03.2023.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ІКС» судові витрати у розмірі 26 839,46 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 20.09.2023 року.
Суддя В.В. Кальник