ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
19 вересня 2023 року Справа №160/9997/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №160/9997/22 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправними щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» №33/24/С-7445 від 02.06.2022 року, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» №33/24/С-7445 від 02.06.2022 року з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, та з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року набрало законної сили 20 жовтня 2022 року.
Позивачем отримано виконавчий лист про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вчинити певні дії (далі - Виконавчий лист).
07 вересня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Віти Ус (далі - державний виконавець) надійшла заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №160/9997/22. В обґрунтування заяви зазначає, що виконання судового рішення з наявним способом і порядком виконання є неможливим, просить замінити спосіб і порядок виконання рішення суду на стягнення з відповідача коштів в розмірі 228204,56 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року призначено заяву до розгляду у судовому засіданні на 19 вересня 2023 року.
Сторони, а також державний виконавець в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Заявник просив розглядати заяву без його участі.
Враховуючи особливості розгляду заяви, передбачені ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути дану заяву за відсутності учасників справи в порядку письмового провадження.
Вирішуючи вказану заяву по суті суд зазначає наступне.
Постановою державного виконавця від 14.02.2023 року відкрито виконавче провадження №71028827 з примусового виконання виконавчого листа.
Постановою державного виконавця від 19.04.2023 року про накладення штрафу в рамках виконавчого провадження №71028827 на боржника накладено штраф за невиконання рішення зобов'язального характеру.
Постановою державного виконавця від 06.06.2023 року про накладення штрафу в рамках виконавчого провадження №71028827 на боржника повторно накладено штраф за невиконання рішення зобов'язального характеру.
Листом державного виконавця від 14.08.2023 року №29649 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області направлено повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення в зв'язку з невиконанням рішення суду зобов'язального характеру.
Враховуючи невиконання боржником рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року у справі №160/9997/22, державний виконавець звернулася до суду з цією заявою.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України обов'язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства. Аналогічне за змістом нормативне положення міститься і у ст. 14 та 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ч. 1 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як зміну способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку із неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Разом з тим, спосіб та порядок виконання рішення суду може бути змінений за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Касаційного адміністративного суду від 11.08.2022 року у справі №П/811/269/17.
За змістом заяви державного виконавця остання просить змінити спосіб виконання судового рішення із зобов'язання вчинити певні дії (виплатити пенсію без зазначення конкретного розміру) на стягнення коштів в конкретному розмірі.
Передусім суд зауважує, що розрахунок належної позивачу суми коштів судом не здійснювався, тому змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов'язання виплатити кошти на стягнення конкретної суми коштів, буде змінено рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
Також суд вважає необґрунтованими посилання заявника на застосування до обставин цієї справи механізму «гарантії держави щодо виконання судових рішень», оскільки вищевикладені положення законодавства України свідчать про обов'язковість до виконання на території України рішень судів, які набрали законної сили, незалежно від формулювання резолютивної частини судового рішення.
Аналогічні за змістом висновки містяться у постановах Касаційного адміністративного суду від 17.02.2021 року у справі №295/16238/14-а, від 11.11.2020 року у справі №817/628/15.
В тому числі, за правовою позицією Верховного Суду в постанові від 27.02.2023 року у справі №340/6875/21, зобов'язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення, та передбачають відмінний механізм виконання судових рішень.
Враховуючи вищевикладене, заява державного виконавця про зміну способу та порядку виконання судового рішення є необґрунтованою, в зв'язку з чим у її задоволенні належить відмовити.
Керуючись статтями 205, 229, 243, 248, 250, 256, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №160/9997/22 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко