ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2023 року Справа № 160/13809/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
20.06.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування і не виплатити ОСОБА_1 , збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я та відпустках за станом здоров'я для лікування після тяжкого поранення за періоди: з 20.01.2023 року по 18.02.2023 року; з 21.03.2023 року по 19.04.2023 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 , збільшену до 100 000 грн. додаткову винагороду в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я та відпустках для лікування після тяжкого поранення за періоди: з 20.01.2023 року по 18.02.2023 року; з 21.03.2023 року по 19.04.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у періоди з 20.01.2023 року по 18.02.2023 року; з 21.03.2023 року по 19.04.2023 року позивач перебував у відпустці за станом здоров'я, у зв'язку з отриманням поранення при виконанні бойового завдання, при цьому відповідачем у вказаний період не було виплачено позивачу додаткову винагороду збільшену до 100 000 грн, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року. Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не нарахування і не виплатити позивачу, збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я та відпустках за станом здоров'я для лікування після тяжкого поранення за періоди: з 20.01.2023 року по 18.02.2023 року; з 21.03.2023 року по 19.04.2023 року протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим просив задовольнити позовні вимоги.
23.06.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
10.08.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, відзив на позовну заяву до суду не надав, про причини такого неподання суд не повідомлено.
Відповідно до ч. 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 09.03.2022 року прийнятий на військову службу до військової частини НОМЕР_1 , відповідно до відомостей військового квитка серії НОМЕР_2 .
Під час захисту територіальної цілісності України від російських окупаційних військ, а саме 08 листопада 2022 року, в період часу з 13-15 до 15-00, під час виконання бойового завдання з відбиття агресії окупаційних військ рф, поблизу міста Соледар Донецької області, розпочався артилерійський обстріл з боку сил російської федерації по позиціям З механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , в результаті якого, ОСОБА_1 отримав осколкове поранення черевної порожнини та був евакуйований до стабілізаційного пункту медичної роти військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 .
Згідно Витягу з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 (за книгою обліку № 13 /окп/т) за 08 листопада 2022 року, згідно п.23 пункту 6, 13.15-15.00- артилерійський обстріл противника з напрямку Володимирівка по позиціям 7 мр 3 мб. Поблизу м. Соледар. Внаслідок обстрілу втрати особового складу: санітарні-2 військовослужбовця: ОСОБА_1 стрілець-санітар 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.12.2022 року № 14840, поранення яке отримав ОСОБА_1 вважати таким, що сталося під час виконання обов'язків військової служби при захисті Батьківщини, не пов'язане з вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення та не є наслідком вчинення дій в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
На підставі витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.12.2022 року № 14840 було видано довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 6651 від 15.04.2023 року, відповідно до якої солдат ОСОБА_1 08.11.2022 року отримав осколкове поранення черевної порожнини за таких обставин: в ході проведення службового розслідування встановлено, що 08.11.2022 року приблизно 13-15 до 15-00 під час виконання бойового завдання з відбиття агресії окупаційних військ рф, поблизу міста Соледар Донецької області, розпочався артилерійський обстріл з боку сил російської федерації по позиціям 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , в результаті якого, солдат ОСОБА_1 отримав осколкове поранення черевної порожнини та був евакуйований до стабілізаційного пункту медичної роти військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 . Військовослужбовець перебував у засобах індивідуального захисту. Травмування/поранення отримане військовослужбовцем під час виконання обов'язків військової служби при захисті Батьківщини, не пов'язане з вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення та не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
08.11.2022 року ОСОБА_1 був евакуйований до стабілізаційного пункту, де йому була проведена операція. Відповідно до первинної медичної карти (форма 100) мені був встановлений діагноз вогнепальне осколкове сліпе проникаюче поранення живота зліва з наскрізним пошкодженням лівої нирки селезіїпсового кута товстого кіїпківника, пошкодженням тонкого кіїлківника, тіла пішлункової залози, дотичне пошкодження селезінки. Гемоперитонеум. Заочеревинна гематома ліворуч.
09.11.2022 року ОСОБА_1 був евакуйований до КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І.Мечникова «ДОР», де перебував з 09.11.2022 року по 24.11.2022 року, відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №е14407.
25.11.2022 року ОСОБА_1 був евакуйований до військово- медичного клінічного центру Західного регіону з метою подальшого лікування, де перебував до 29.11.2022 року, відповідно до епікризу виписного з медичної карти стаціонарного хворого №16199.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 28.11.2022 року № 1666/1 ОСОБА_1 був встановлений діагноз та причинний зв'язок захворювання (травми, поранення контузії, каліцтва): стан після лапоротомії, ревізії ОЧП, лівобічної нефректомії, обструкційної резекції селезінкового вигину товстої кишки, зашивання пошкодженої тонкої кішки, гемостазу селезінки, видалення стороннього тіла п/ш залози (08.11.2022року) з приводу МВТ. ВОСПП живота ліворуч з наскрізним пошкодженням лівої нирки, селезінкового кута товстої кишки, десерозациями петель тонкої кішки, дотичним пошкодженням селезінки та пошкодженням тіла підшлункової залози. Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби. На підставі ст. 81 графи 2 Розкладу хвороб, графи ТДВ потребує відпустки за станом здоров'я на тридцять календарних днів.
В період з 30.11.2022 року по 29.12.2022 року ОСОБА_1 перебував у відпустці за станом здоров'я.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 19.01.2023 року № 621 ОСОБА_1 був встановлений діагноз та причинний зв'язок захворювання (травми, поранення контузії, каліцтва): стан після вогнепального осколкового сліпого поранення живота (08.11.2022 року) з наскрізним пошкодженням лівої нирки селезінкового кута товстого кішківника, пошкодженням тонкого кішківника, тіла підшлункової залози, дотичне пошкодження селезінки, гомопритонеум, за очеревинна гематома ліворуч. Стан після оперативного лікування: (08.11.2022) лапаротомії, ревізії органів черевної порожнини, лівобічної нефректомії , обструкційної резекції селезінкового кута та нисхідного відділів товстого кішківника на рівні зв'язки Трейця та 50 см від ілеоцикального кута. Видалення сторонього тіла з підшлункової залози, гемостаз селезінки, санація та дренування черевної порожнини. Функціонуюча сигмостома. Поранення важкого ступеню. Поранення, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини. На підставі ст. 56 графи II Розкладу хвороб, графи ТДВ потребує відпустки за станом здоров'я на тридцять календарних днів.
В період з 20.01.2023 року по 18.02.2023 року ОСОБА_1 перебував у відпустці за станом здоров'я.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 20.03.2023 року № 2137 ОСОБА_1 був встановлений діагноз та причинний зв'язок захворювання (травми, поранення контузії, каліцтва): стан після вогнепального осколкового сліпого поранення живота (08.11.2022 року) з наскрізним пошкодженням лівої нирки селезінкового кута товстого кішківника, пошкодженням тонкого кішківника, тіла підшлункової залози, дотичне пошкодження селезінки, гомопритонеум, за очеревинна гематома ліворуч. Стан після оперативного лікування: (08.11.2022) лапаротомії, ревізії органів черевної порожнини, лівобічної нефректомії, обструкційної резекції селезінкового кута та нисхідного відділів товстого кішківника на рівні зв'язки Трейця та 50 см від ілеоцикального кута. Видалення сторонього тіла з підшлункової залози, гемостаз селезінки, санація та дренування черевної порожнини. Функціонуюча сигмостома. Поранення важкого ступеню. Поранення, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби. Довідка про обставини поранення не надана. На підставі ст.56 графи II Розкладу хвороб, графи ТДВ потребує відпустки за станом здоров'я на тридцять календарних днів.
В період з 21.03.2023 року по 19.04.2023 року ОСОБА_1 перебував у відпустці за станом здоров'я.
Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не нарахування і не виплатити позивачу, збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я та відпустках за станом здоров'я для лікування після тяжкого поранення за періоди: з 20.01.2023 року по 18.02.2023 року; з 21.03.2023 року по 19.04.2023 року протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 статті 1-2 Закону №2011, у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з частиною 4 статті 9 Закону №2011, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Абзацем 4 пункту 1 Постанови №168 (в редакції до 19.07.2022) встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 Постанови №168 (в редакції після 19.07.2022) відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 грн. винагороди за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.
Також, Постанову №168 (в редакції від 19.07.2022) доповнено пунктом 2-1 наступного змісту: 2-1. «Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів».
Так, відповідачем разом із клопотанням про зупинення провадження у справі надано до суду рапорт від 03.08.2023 року помічника командира з правової роботи відповідно до якого останній просить зобов'язати начальника стройової частини - відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 «Про встановлення розмірів щомісячної премії, надбавки за особливості проходження служби, та виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану» стосовно солдата ОСОБА_1 за періоди з 20.01.2023 року по 18.02.2023 року та з 21.03.2023 року по 19.04.2023 року (за час перебування останнього у відпустці за станом здоров'я після отриманого поранення 08.11.2022 року).
Тобто, з вказаного рапорту вбачається, що відповідачем не заперечується факт невиплати позивачу додаткової винагороди збільшеної до 100000 грн. за періоди з 20.01.2023 року по 18.02.2023 року та з 21.03.2023 року по 19.04.2023 року.
При цьому, суд зазначає, що станом на дату винесення рішення по справі, відповідачем відзиву на позовну заяву не надано та жодних пояснень чи розрахунків по справі.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивач має право на отримання збільшеної до 100000 грн. винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Згідно з абзацу 4 пункту 1 Постанови №168 умовою для виплати додаткової винагороди є перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Згідно з пунктом 9 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (відпустці за станом здоров'я), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).
Так, вжите у Постанові №168 формулювання «відпустка для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії» має бути трактовано установою (військовою частиною), що приймає рішення про таку відпустку лише з урахуванням спеціального законодавства у сфері охорони здоров'я, яке, в свою чергу такого виду відпустки не передбачає.
Отже, єдиний вид відпустки, рішення про потребу в якій може прийняти ВЛК - «відпустка за станом здоров'я», передбачена Положенням, є тотожним за своїм юридичним змістом «відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії», передбаченій Постановою №168.
Відповідно, перебування особи у відпустці за станом здоров'я за постановою ВЛК, якщо такій відпустці передувало лікування у стаціонарному закладі у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини із визначенням лікувальним закладом подальших лікувальних рекомендації на час перебування у відпустці, є підставою для включення такої особи до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, на підставі абз.4 п.1 Постанови №168.
Крім викладеного, суд звертає увагу, що в матеріалах справи містяться довідки військово лікарської комісії від 28.11.2022 року № 1666/1, від 19.01.2023 року № 621 та від 20.03.2023 року № 2137, згідно яких за ступенем тяжкості, травма позивача визначена як «важкого ступеню».
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем не виплачено позивачу додаткову винагороду, збільшеної до 100000 гривень, за весь період його відпустки для лікування після тяжкого поранення, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про визнання протиправною бездіяльносту військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування і не виплатити ОСОБА_1 , збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я та відпустках за станом здоров'я для лікування після тяжкого поранення за періоди: з 20.01.2023 року по 18.02.2023 року та з 21.03.2023 року по 19.04.2023 року та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 , збільшену до 100 000 грн. додаткову винагороду в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я та відпустках для лікування після тяжкого поранення за періоди: з 20.01.2023 року по 18.02.2023 року; з 21.03.2023 року по 19.04.2023 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Так, ч.1 ст. 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу вищевикладеного вбачається, що повноваження адміністративного суду накладати на суб'єкта владних повноважень зобов'язання подати звіт про виконання рішення суду є правом суду, а не його обов'язком, реалізація якого можлива у випадку доведення позивачем або встановлення судом під час розгляду справи, що за відсутності такого контролю рішення суду залишиться не виконаним, чи для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Суд зазначає, що обґрунтованих пояснень щодо необхідності покладення на відповідача додаткового обов'язку під час виконання судового рішення позивач у позовній заяві не зазначив. Судом під час розгляду справи обставин, які б вимагали встановлення судового контролю, також не встановлено.
Керуючись ст.ст. 139, 243-246,257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування і не виплатити ОСОБА_1 , збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я та відпустках за станом здоров'я для лікування після тяжкого поранення за періоди: з 20.01.2023 року по 18.02.2023 року; з 21.03.2023 року по 19.04.2023 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 , збільшену до 100 000 грн. додаткову винагороду в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я та відпустках для лікування після тяжкого поранення за періоди: з 20.01.2023 року по 18.02.2023 року; з 21.03.2023 року по 19.04.2023 року.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв