Рішення від 18.09.2023 по справі 140/6712/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2023 року ЛуцькСправа № 140/6712/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “777 ТРЕЙДІНГ ГРУП” до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ 777 ТРЕЙДІНГ ГРУП” (далі - ТОВ “ 777 ТРЕЙДІНГ ГРУП”, товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Волинської митниці (далі - митний орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000148/1 від 20.03.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.02.2023 між ТОВ “ 777 ТРЕЙДІНГ ГРУП” (покупець) та Vejstruprod Busimport ApS (Данія) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №0702DK, відповідно до якого продавець зобов'язався поставити і передати у власність покупця товар - транспортні засоби, а саме автобуси VDL vin НОМЕР_1 , VDL vin НОМЕР_2 , VDL vin НОМЕР_3 , VDL vin НОМЕР_4 , VDL vin НОМЕР_5 , VDL vin НОМЕР_6 , VDL vin НОМЕР_7 , VDL vin НОМЕР_8 , VDL vin НОМЕР_9 , VDL vin НОМЕР_10 , VDL vin НОМЕР_11 , а покупець прийняти та оплатити товар на умовах визначених контрактом.

На виконання умов контракту 20.03.2023 позивачем на рахунок продавця перераховано 9000 Євро як оплату за транспортний засіб, що підтверджується платіжним дорученням №4 від 20.03.2023. Відповідно до інвойса №8013097 від 07.03.2023 Vejstruprod Busimport ApS поставлено автобус VDL BERKHOF AMBASSADOR vin НОМЕР_5 .

З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту 20.03.2023 декларантом позивача в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №23UA205050021575U3 з описом товару «Автобус міський, що був у використанні: марка згідно з довідником - VDL BERKHOF модель згідно з довідником - AMBASSADOR - (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_5 , тип двигуна - дизель, календарний та модельний рік виготовлення 2010, Країна виробництва - (NL), Торгівельна марка "VDL" де в графі 42 вказано ціну транспортного засобу у розмірі 9000,00 Євро та застосовано 1 метод визначення митної вартості товару - за ціною контракту, митну вартість визначено з урахуванням витрат на транспортування, що становить 352630,70 грн (еквівалентно 9076,20 Євро - графа 45 МД).

Однак, відповідач не погодився із зазначеною митною вартістю та 20.03.2023 прийняв рішення №UA205050/2023/000148/1 про коригування митної вартості товарів, яким визначив митну вартість товару за резервним 6 методом у розмірі 12200,00 Євро.

Позивач вважає рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000148/1 від 20.03.2023 неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

Зазначив, що на підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №23UA205050021575U3 від 20.03.2023 митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з декларацією надав митному органу документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування.

Декларанту 20.03.2023 надійшло повідомлення від митного органу, в якому вказано, що поставка товару здійснюється згідно контракту №0702DK від 07.02.2023. Продавець згідно контракту Vejstruprod Busimport ApS. В технічному паспорті № НОМЕР_12 в гр. С1.1 вказаний інший продавець - ARRIVA DANMARK. Адреса продавця - Kongensgade 38, 6070 Christiansfeld, Danmark, проте згідно інвойсу автобус поставляється з м. Люблін. Покупець згідно контракту - ТОВ “ 777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ” в особі директора Олександра Кругляченка, а в платіжному документі платником зазначений ОСОБА_1 .

Позивач вказує, що перелік зауважень, які були вказані посадовими особами Волинської митниці у повідомленні з вимогою надати додаткові документи та в оскаржуваному рішенні є незрозумілими, з огляду на те, що позивач жодного відношення до ТОВ “ 777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ” не має.

Також зазначає, що поставка товару здійснюється з м. Люблін на умовах поставки FCA-Люблін. В технічному паспорті на транспортний засіб відсутня інформація про продавця, проте митний орган у своєму повідомленні вказує, що продавець у технічному паспорті та його адреса різняться з продавцем, вказаному в контракті. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу використовується як доказ права розпорядження транспортним засобом.

Вважає посилання відповідача на неподання позивачем висновків про якісні та вартісні характеристики товару безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідно до частини першої статті 327 МК України митний орган наділений правом самостійно залучати спеціалістів та експертів для участі у здійсненні митного оформлення.

Вказує, що будь-яких посередницьких та комісійних договорів із третіми особами ТОВ “777 ТРЕЙДІНГ ГРУП” щодо імпортованого товару не укладало. На підтвердження транспортних витрат декларантом надано відповідний договір №15/03-2 від 15.03.2023 та акт прийому-передачі № 15/03-2 від 20.03.2023.

Будь-яких інших підстав, які б слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості транспортного засобу митним органом не вказано.

Враховуючи наведені обставини, декларантом було повідомлено митний орган про відсутність можливості надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, оскільки всі необхідні документи були подані до митної декларації.

На думку позивача, рішення про коригування митної вартості товарів відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень статті 55 МК України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових заявленої декларантом митної вартості. Також відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, як наслідок безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості імпортованого автомобіля. Висновки митного органу ґрунтуються на безпідставних доводах про наявність розбіжностей у поданих документах та про наявність сумнівів щодо повноти визначення митної вартості імпортованого товару. Позивач вважає, що подані документи не містили розбіжностей, а всі відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни, що сплачена за товар, у документах наявні, тому оцінка митним органом відомостей у поданих документах як таких, що містять розбіжності, не відповідає фактичним обставинам.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

У поданому до суду 23.05.2023 відзиві на позов (а.с.62-67) відповідач позовні вимоги заперечив. В обґрунтування цієї позиції вказав, що при проведенні митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за МД №23UA205050021575U3 від 20.03.2023, встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товарів, а саме:

- поставка товару здійснюється згідно контракту №0702DK від 07.02.2023. Продавець згідно контракту Vejstruprod Busimport ApS. В технічному паспорті № НОМЕР_12 в гр. С1.1 вказаний інший продавець - ARRIVA DANMARK;

- адреса продавця - Kongensgade 38, 6070 Christiansfeld, Danmark, проте, згідно інвойсу автобус поставляється з м. Люблін;

- покупець згідно контракту - ТОВ “777 АВТО ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ” в особі директора Олександра Кругляченка, а в платіжному документі (платіжній інструкції №4 від 20.03.2023) платником зазначений ОСОБА_1 .

Разом з тим, у платіжному документі відсутні підпис та печатка платника, що суперечить п.14 Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України 28.07.2008 №216 (у редакції 25.08.2022 №189).

Крім того, серед документів, які зазначено декларантом в гр. 44 та подано для підтвердження митної вартості товарів, під кодом «3006» міститься калькуляція транспортних витрат від 20.03.2023 та завірена директором ТОВ “777 ТРЕЙДІНГ ГРУП” та під кодом «9610» митна декларація країни відправлення.

Зазначає, що згідно положень пункту 6 частини другої статті 53 МК України калькуляцію транспортних витрат подано як транспортний документ, що містить відомості про вартість перевезення. При цьому не враховано, що згідно наказу Мінфіну №599 від 24.05.2023 “Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення” для підтвердження транспортних витрат калькуляція транспортних витрат надається у випадку, якщо перевезення товару здійснюється з використанням власного транспортного засобу. Надані документи не дають можливості визначити, ким здійснювалось перевезення - власне покупцем, чи виконавцем.

Окрім зазначеного, під час перевірки митної декларації країни відправлення № MRN23DK00560028ED58F0 на сайті https//ec.europa.eu встановлено її відсутність, що також свідчить про сумнівність вказаної операції в країні експорту.

Вважає, що вищевказані розбіжності слугували підставою для сумніву митниці щодо достовірності заявлених відомостей про митну вартість товару.

З огляду на вищевказане, у зв'язку із наявністю розбіжностей в поданих до митного оформлення документах, а також у зв'язку з спрацюванням ризиків АСУР, декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; за наявності-інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для індентифікації товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Декларантом було надано договір про надання послуг №15/03- від 15.03.2023, акт 2прийому-передачі №15/03-2 від 20.03.2023, інші витребувані документи декларант відмовився надати, про що повідомив листом №б/н від 20.03.2023.

У зв'язку з вищевикладеним та враховуючи ненадання декларантом усіх документів згідно з переліком, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA205050/2023/000148/1 від 20.03.2023, у якому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно з статтею 64 МК України на підставі цінової інформації наявної в митного органу в ЄАІС. Рівень митної вартості становить: 12200,00 EUR/шт (МД від 24.06.2022 №205150/2022/007079).

Випуск у вільний обіг транспортного засобу здійснено за МД №23UA205050021738U7 від 21.03.2023 із застосуванням положень частини 7 статті 55 МК України.

З наведених підстав відповідач вважає, що рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000148/1 від 20.03.2023 є правомірним, обґрунтованим та винесеним відповідно до вимог чинного законодавства, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Між ТОВ “777 ТРЕЙДІНГ ГРУП” (покупець) та Vejstruprod Busimport ApS (Данія) (продавець) 07.02.2023 укладено зовнішньоекономічний контракт №0702DK, відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити і передати у власність покупця товар - транспортні засоби, а саме автобуси VDL vin НОМЕР_1 , VDL vin НОМЕР_2 , VDL vin НОМЕР_3 , VDL vin НОМЕР_4 , VDL vin НОМЕР_5 , VDL vin НОМЕР_6 , VDL vin НОМЕР_7 , VDL vin НОМЕР_8 , VDL vin НОМЕР_9 , VDL vin НОМЕР_10 , VDL vin НОМЕР_11 , а покупець прийняти та оплатити товар на умовах визначених контрактом. Ціна за одиницю транспортного засобу становить 9000 Євро, що є еквівалентом 67140,00 датських крон. У комерційному інвойсі зазначається ціна у Євро та датських кронах та вказуються умови поставки відповідно до правил поставки Інкотермс у редакції 2010. Оплата здійснюється безготівковим розрахунком на валютний рахунок продавця шляхом оплати з розрахункового рахунку покупця. Форма оплати згідно умов Інвойсу (а.с. 15-18).

На виконання умов контракту №0702DK від 07.02.2023 продавець Vejstruprod Busimport ApS надав покупцю рахунок-фактуру (інвойс) №8013097 від 07.03.2023 на оплату товару - транспортного засобу VDL AMBASSADOR з ідентифікаційним номером (vin) НОМЕР_5 на суму 9000 євро (а.с. 19-20).

Оплата за товар відповідно до рахунку-фактури інвойса №8013097 від 07.03.2023 була здійснена покупцем на рахунок продавця згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті №4 від 20.03.2023 на суму 9000,00 Євро (а.с. 21).

Як убачається з рахунку-фактури інвойса №8013097 від 07.03.2023 з посиланням на контракт №0702DK від 07.02.2023 поставка транспортного засобу здійснюється на умовах поставки FCА Люблін, що означає зобов'язання продавця доставити другій стороні вантаж, який пройшов митне очищення, у місце вказане покупцем (а.с.19).

20.03.2023 декларантом позивача в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №23UA205050021575U3 з описом товару - «Автобус міський, що був у використанні: марка згідно з довідником - VDL BERKHOF модель згідно з довідником - AMBASSADOR - (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_5 , включаючи водія загальна к-сть сидячих - 26 місць, загальна к-сть стоячих - 44 місць, для людей з обмеженими можливостями - 1 місце, призначення - для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, тип двигуна - дизель, робочий об'єм циліндрів двигуна 6693см.куб., номер двигуна - невизначений, потужність - 162kw, колісна формула - 4x2, календарний рік виготовлення - 2010, модельний рік виготовлення - 2010, Країна виробництва - (NL), Торгівельна марка “VDL”, де в графі 42 МД вказано ціну транспортного засобу у розмірі 9000,00 Євро. В графі 45 зазначено митну вартість товару з урахуванням витрат на транспортування в сумі 352630,70 грн (еквівалентно 9076,20 Євро), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару - за ціною контракту (а.с.75).

На підтвердження обґрунтованості заявленої у МД митної вартості товару та обраного методу її визначення разом з МД декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: зовнішньоекономічний контракт №0702DK від 07.02.2023; рахунок-фактуру (інвойс) №8013097 від 07.03.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR 1 №А081012 від 14.03.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_12 від 14.04.2015; платіжну інструкцію в іноземній валюті №4 від 20.03.2023; калькуляцію транспортних витрат від 20.03.2023; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №192 від 20.03.2023; копію митної декларації країни відправлення MRN23DK00560028ED58F0 від 13.03.2023 (а.с.15-26,34-36,78 зворот).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею у зв'язку з наявністю розбіжностей в поданих документах, в електронному повідомленні 20.03.2023 декларанту згідно з статтями 53 та 54 МК України у 10-ти денний термін запропоновано подати такі документи: висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; за наявності-інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для індентифікації товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; інших додаткових наявних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням) (а.с.31,79 зворот).

Декларантом 20.03.2023 на вимогу митного органу було надано договір про надання послуг №15/03-2 від 15.03.2023, акт прийому-передачі №15/03-2 від 20.03.2023, з яких убачається що позивач доручив виконавцю здійснити транспортування автобусу VDL vin №XMGDE18FS0H019213 власним ходом з місця знаходження вантажу (м. Люблін, Польща) до м. Ковель, Україна. Вартість доставки становить 3500,00 грн в тому числі вартість транспортування за межами митної території України - 2960,00 грн, на митній території України - 540,00 грн (а.с.76-78). Заявою від 20.03.2023 декларант позивача повідомив, що інші додаткові документи надаватись не будуть.

20.03.2023 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000148/1 (а.с.27-28).

Згідно з графою 33 цього рішення заявлена декларантом митна вартість імпортованого транспортного засобу не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, оскільки при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення митної вартості товару встановлено, що подані до митного оформлення товару документи містять розбіжності, а саме:

- поставка товару здійснюється згідно контракту №0702DK від 07.02.2023. Продавець згідно контракту Vejstruprod Busimport ApS. В технічному паспорті № НОМЕР_12 в гр. С1.1 вказаний інший продавець - ARRIVA DANMARK;

- адреса продавця - Kongensgade 38, 6070 Christiansfeld, Danmark, проте, згідно інвойсу автобус поставляється з м. Люблін;

- покупець згідно контракту - ТОВ “777 АВТО ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ” в особі директора Олександра Кругляченка, а в платіжному документі (платіжній інструкції №4 від 20.03.2023) платником зазначений ОСОБА_1 .

На вимогу митного органу декларантом надано договір про надання послуг №15/03-2 від 15.03.2023, акт прийому-передачі №15/03-2 від 20.03.2023. Інші документи декларант надавати відмовився про що повідомив листом б/н від 20.03.2023.

До витребування товаро-супровідних документів декларантом надано калькуляцію транспортних витрат. Згідно наказу Мінфіну №599 від 24.05.2023 калькуляція транспортних витрат надається, якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспорту.

Надані документи не дають можливості визначити ким здійснювалось перевезення - власне покупцем чи виконавцем. Витрати на транспортування є однією з складових митної вартості (п. 10.5 ст. 58 МК України), то відповідно до наказ Мінфіну №599 від 24.05.2012 розрахунок витрат на транспортування повинен базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних. Митна декларація країни відправлення MRN23DK00560028ED58F0 від 13.03.2023 відсутня на сайті https//ec.europa.eu. В платіжному документі відсутні підпис та печатка платника.

У зв'язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, також, вимогами ч.6 ст.54 МК України передбачено, що у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МК України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 26 (ст.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.

Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації наявної в митного органу в ЄАІС. Рівень митної вартості становить: 12200,00 EUR/шт (МД від 24.06.2022 №205150/2022/007079).

Коригування митної вартості слугувало підставою для видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2023/000581 від 20.03.2023 (а.с.29-30).

Випуск у вільний обіг транспортного засобу здійснено за МД №23UA205050021738U7 від 21.03.2023 із застосуванням положень частини 7 статті 55 МК України (а.с.25-26).

Позивач, не погоджуючись із рішенням митного органу про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини четвертої статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару - автобуса міського, що був у використанні: марка згідно з довідником - VDL BERKHOF модель згідно з довідником - AMBASSADOR - (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_5 , календарний та модельний рік виготовлення 2010 - за основним методом - за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товару може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація сама аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 53 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України - декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи, в тому числі додатково надані, містять розбіжності і неточності.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) ТОВ “777 ТРЕЙДІНГ ГРУП” подало разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактуру (інвойс); банківські платіжні документи, що стосуються придбаного товару; документи, що підтверджують надання послуг з транспортування).

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так, зовнішньоекономічний контракт №0702DK від 07.02.2023 містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; рахунок-фактура (інвойс) №8013097 від 07.03.2023 визначає вартість товару 9000,00 Євро. Пункт 4 частини другої статті 53 МК України зобов'язує декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено. Доказом оплати є платіжна інструкція в іноземній валюті №4 від 20.03.2023 на суму 9000,00 Євро (оплата за один транспортний засіб), за якою можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу, номер контракту №0702DK від 07.02.2023, при цьому в призначенні платежу вказано, що оплата проводиться в тому числі на підставі рахунку-фактури (інвойса) №8013097 від 07.03.2023, за яким можна визначити, проведення оплати в тому числі за автобус VDL BERKHOF AMBASSADOR vin НОМЕР_5 вартістю 9000,00 Євро (а.с.15-21).

Разом з тим, суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Вказана в МД №23UA205050021575U3 від 20.03.2023 ціна оцінюваного транспортного засобу відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) №8013097 від 07.03.2023 та становить 9000,00 Євро.

Отже, вказаним документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару становить 9000,00 Євро. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни транспортного засобу подані позивачем документи не містили.

Крім того, на підтвердження вартості витрат на транспортування товару митному органу було надано: договір про надання послуг №15/03-2 від 15.03.2023, укладений між ОСОБА_2 (виконавець) та ТОВ “777 ТРЕЙДІНГ ГРУП” (замовник) на суму 3500,00 грн (2960,00 грн вартість транспортування за межами митної території України, 540,00 грн вартість транспортування митною територією України); акт прийому-передачі №15/03-2 від 20.03.2023 про надання послуг з транспортування на суму 3500,00 грн; калькуляцію транспортних витрат від 20.03.2023, відповідно до яких витрати по доставці транспортного засобу - автобуса міського, що був у використанні: марка - VDL BERKHOF модель - AMBASSADOR - (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_5 , календарний та модельний рік виготовлення 2010 за маршрутом: Люблін (Польща) - Ягодин (Україна) становлять - 2960,00 грн. При цьому, вартість витрат на перевезення товару, яка включена до митної вартості товару складає 2960,00 грн, що в еквіваленті становить 76,20 Євро (витрати з перевезення вантажу до кордону України) (а.с.76-78).

З вищенаведеного слідує, що визначена у митній декларації №23UA205050021575U3 від 20.03.2023 митна вартість товару у розмірі 352630,70 грн (еквівалентно 9076,20 Євро), включає вартість товару (9000,00 Євро) і вартість витрат на транспортування до кордону України (76,19 Євро), та підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом.

Вказані документи надані Волинській митниці, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у митній декларації №23UA205050021575U3 від 20.03.2023.

Як встановлено судом, підставою для винесення рішення про коригування митної вартості товарів слугували розбіжності у поданих до митного оформлення товару документах, а саме: поставка товару здійснюється згідно контракту №0702DK від 07.02.2023. Продавець згідно контракту Vejstruprod Busimport ApS. В технічному паспорті № НОМЕР_12 в гр. С1.1 вказаний інший продавець - ОСОБА_3 ;

- адреса продавця - Kongensgade 38, 6070 Christiansfeld, Danmark, проте, згідно інвойсу автобус поставляється з м. Люблін;

- покупець згідно контракту - ТОВ “777 АВТО ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ” в особі директора Олександра Кругляченка, а в платіжному документі (платіжній інструкції №4 від 20.03.2023) платником зазначений ОСОБА_1 .

Суд вважає безпідставним посилання відповідача в оскаржуваному рішенні, як на підставу для коригування митної вартості товару, на те, що «поставка товару здійснюється згідно контракту №0702DK від 07.02.2023. Продавець згідно контракту Vejstruprod Busimport ApS. В технічному паспорті № НОМЕР_12 в гр. С1.1 вказаний інший продавець - ARRIVA DANMARK», оскільки жодна з граф технічного паспорта не містить інформації про продавця транспортного засобу. Натомість гр. С1.1 містить інформацію про власника свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, який згідно з гр. С.4 не вважається на підставі цього свідоцтва власником транспортного засобу. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу використовується як доказ права розпорядження транспортним засобом. (Директива Ради Європейського Союзу І999/37/ЄС від 29.04.1999.

На переконання суду запис в технічному паспорті №13205729/12851945 про власника свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ARRIVA DANMARK та його адреси жодним чином не впливає на складові митної вартості.

Щодо посилання в оскаржуваному рішенні на те, що адреса продавця - Kongensgade 38, 6070 Christiansfeld, Danmark, проте, згідно інвойсу автобус поставляється з м. Люблін суд зазначає, що за правилами Інкотермс-2010 поставка на умовах FCA або Франко-перевізник (... назва місця) означає, що продавець передасть товар, випущений у митному режимі експорту, вказаному покупцем перевізнику в зазначеному місці. Відповідальність знімається з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики за транспортування вантажу покупець несе самостійно. Поставка товару здійснювалася на умовах FCA- Люблін, що зазначено в рахунку-фактурі (інвойсі) №8013097 від 07.03.2023 та підтверджується договором про надання послуг №15/03-2 від 15.03.2023, актом прийому-передачі від 20.03.2023 №15/03-2 про надання послуг з транспортування. За обставин цієї справи, декларант поніс витрати з перевезення товару від місця передачі товару перевізнику з м. Люблін до кордону України, що відповідає умовам поставки FCA (що і було зазначено у графі 20 митної декларації №23UA205050021575U3 від 20.03.2023).

Окрім того, перелік зауважень, які були вказані посадовими особами Волинської митниці в повідомленні з вимогою надати додаткові документи та в оскаржуваному рішенні адресовані до ТОВ “777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ”, тоді як позивачем у даній справі є ТОВ “777 ТРЕЙДІНГ ГРУП”, що ставить під сумнів ту обставину, що вказані зауваження та недоліки у наданих документах стосуються саме позивача у даній справі.

У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів також вказано інші підстави його прийняття, крім тих, які вказані митним органом у повідомленні, зокрема:

- до витребування товаро-супровідних документів декларантом надано калькуляцію транспортних витрат. Згідно наказу Мінфіну №599 від 24.05.2023 калькуляція транспортних витрат надається, якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспорту. Надані документи не дають можливості визначити ким здійснювалось перевезення - власне покупцем чи виконавцем. Витрати на транспортування є однією з складових митної вартості (п. 10.5 ст. 58 МК України), то відповідно до наказ Мінфіну №599 від 24.05.2012 розрахунок витрат на транспортування повинен базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних;

- митна декларація країни відправлення MRN23DK00560028ED58F0 від 13.03.2023 відсутня на сайті https//ec.europa.eu;

- в платіжному документі відсутні підпис та печатка платника.

Щодо відсутності в наданому платіжному документі №4 від 20.03.2023 підпису та печатки платника, суд зазначає наступне.

Між ТОВ “777 ТРЕЙДІНГ ГРУП” та Першим Українським міжнародним банком укладено договір на використання у своїй діяльності кваліфікованого електронного підпису та печатки.

Відносини, пов'язані з наданням електронних довірчих послуг та електронною ідентифікацією, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, законами України “Про інформацію”, “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах”, “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про захист персональних даних”, цим Законом, а також іншими нормативно-правовими актами.

Кваліфікований електронний підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. КЕП накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. (Закон України “Про електронні довірчі послуги”).Платіжна інструкція була виготовлена через систему Інтернет - банкінг АТ “Перший український міжнародний банк” з застосуванням кваліфікованого електронного підпису. Крім того на цьому платіжному документі наявна відмітка про проведення банком платежу, що виключає всякі сумніви у реальності здійснення платіжної операції.

Крім того, суд зазначає, що при розгляді даної справи значення має визначення митної вартості товару, включаючи транспортні витрати. На підтвердження понесених транспортних витрат позивачем митному органу надано калькуляцію транспортних витрат від 20.03.2023, договір про надання послуг №15/03-2 від 15.03.2023, акт прийому-передачі №15/03-2 від 20.03.2023. Відповідно до вказаних документів витрати в розмірі 2960,00 грн. за транспортування товару власним ходом за межами митної території України були включені до митної вартості товару.

Посилання митного органу на неможливість встановити ким здійснювалось перевезення - власне покупцем чи виконавцем не заслуговують на увагу, адже вирішальним при розгляді даного спору є визначення митної вартості товару, включаючи транспортні витрати, а не дії тих чи інших осіб щодо його поставки, що не впливає на митну вартість товару.

Також на переконання суду, відсутність митної декларації країни відправлення MRN23DK00560028ED58F0 від 13.03.2023 на сайті https//ec.europa.eu (як про це вказує відповідач), не впливає на визначення числових значень митної вартості імпортованого товару, тому не може бути підставою для її коригування.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Таким чином, Волинською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного транспортного засобу. А свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу в розумінні норм Митного кодексу України не є документом, який підтверджує митну вартість транспортного засобу.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд зазначає, що вимога митного органу про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу; виписки з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару; договору (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

При цьому вимога митного органу надати договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, може мати місце тоді, якщо позивач вступав у договірні відносини із третіми особами, проте жодні докази у справі не вказують на такі обставини.

Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Водночас, на думку суду, у своєму рішенні про коригування митної вартості відповідач аргументовано не довів, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. При цьому ненадання декларантом запитуваних митницею документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування іншого методу визначення митної вартості.

Крім того, враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 у справі № 820/6315/15 суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд звертає увагу, що надані до митного оформлення товару документи не містять числових розбіжностей чи ознак підробки, а відповідач не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості оцінюваного товару.

Як вказано в постанові Верховного Суду від 28.05.2019 в справі №818/6493/13-а однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Не наведення митницею в рішеннях про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.

Застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару, передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товару визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази ЄАІС Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав цінову інформацію наявну в митного органу та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Однак суд зазначає, що сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару. На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. При цьому суд враховує, що вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан транспортного засобу, пробіг, умови поставки (оптова/роздрібна ціна) тощо.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На переконання суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість товару. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Отже, підстави вважати, що рішення відповідача №UA205050/2023/000148/1 від 20.03.2023 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Волинської миниці необхідно стягнути судовий збір в сумі 2684,00 грн, який сплачений відповідно до платіжної інструкції №165 від 28.03.2023 (а.с.14) та зарахований до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджується відповідною випискою.

Керуючись статтями 139, 241-246, 255, 257, 260, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “777 ТРЕЙДІНГ ГРУП” до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000148/1 від 20 березня 2023 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “777 ТРЕЙДІНГ ГРУП” за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір у сумі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “777 ТРЕЙДІНГ ГРУП” (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок 124, код ЄДРПОУ 44356571).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя Т.М.Димарчук

Попередній документ
113631004
Наступний документ
113631006
Інформація про рішення:
№ рішення: 113631005
№ справи: 140/6712/23
Дата рішення: 18.09.2023
Дата публікації: 25.09.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (13.11.2023)
Дата надходження: 17.10.2023
Предмет позову: визнання протиправною та скасування постанови