ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
20 вересня 2023 року ЛуцькСправа № 140/28580/23
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Каленюк Ж.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 23 червня 2021 року №Ф-15392-13 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 37788,74 грн.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частинами першою, другою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною першою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Предметом оскарження у цій справі є вимога про сплату боргу (недоїмки) від 23 червня 2020 року №Ф-15392-13.
Приписами частини четвертої статті 25 Закону Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (далі - Закон №2464-VI) визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Не підлягають оскарженню зобов'язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником. Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.
У постанові від 25 лютого 2021 року у справі №580/3469/19 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював правовий висновок, що строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату єдиного внеску складає три місяці з дня отримання платником рішення контролюючого органу вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду відповідної скарги. Судова палата дійшла висновку, що Закон №2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для судового оскарження та/або послідовного застосування цього ж 10-денного строку двічі поспіль у разі незадоволення скарги, поданої в адміністративному порядку. Отже, платник єдиного внеску для захисту своїх законних прав, свобод і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС України, а не статтею 25 Закону №2464-VI.
Незважаючи на те, що у постанові від 25 лютого 2021 року у справі №580/3469/19 Верховним Судом сформульовано правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску за умови попереднього використання позивачем процедури адміністративного оскарження такої вимоги, це не змінює підхід до нормативного розуміння застосування строку звернення до суду у справах такої категорії.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі №140/813/19, від 18 листопада 2021 року у справі №460/5355/20, від 21 жовтня 2021 року у справі №460/626/19.
Отже, за загальним правилом строк звернення до адміністративного суду за захистом прав у такій категорії справ становить шість місяців, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо позивач скористався можливістю досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Докази оскарження вимоги від 23 червня 2020 року №Ф-15392-13 в адміністративному порядку позовна заява не містить.
Таким чином, строк звернення до суду для оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) становить шість місяців з дня, коли позивач дізналась або повинна була дізнатись про порушення її прав спірною вимогою.
ОСОБА_1 звернулася до суду лише 08 вересня 2023 року (дата на конверті, у якому надійшла позовна заява), тобто фактично після спливу більше трьох років з дня винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 23 червня 2020 року №Ф-15392-13.
Представник позивача, яким підписано позовну заяву, без подання окремої заяви про поновлення строку звернення до суду у тексті позовної заяви просив поновити строк звернення до суду, зазначивши, що ОСОБА_1 з 21 листопада 2009 року постійно проживає за межами території України, спірну вимогу не отримувала та їй лише у червні 2023 року стало відомо про відкриття виконавчого провадження про стягнення коштів за цією вимогою. До позовної заяви долучено копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 терміном дії з 26 вересня 2002 року по 26 вересня 2012 року. Тобто, такий документ більше десяти років є недійсним, що позбавляє суд можливості надати оцінку доводам стосовно безперервного проживання позивача за межами України.
Копію дійсного паспорта громадянина України для виїзду за кордон до матеріалів позовної заяви не додано.
Інші документи, які б вказували на поважність причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом, також відсутні.
Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позовну заяву необхідно залишити без руху та встановити позивачу строк - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху - для подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом, вказавши підстави для поновлення строку та надавши докази поважності причин його пропуску, зокрема, але не виключно копію дійсного паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Ж.В. Каленюк