ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог
19 вересня 2023 року ЛуцькСправа № 140/24784/23
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Димарчук Т.М., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання незаконними та скасування рішень та наказу, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Міністерства оборони України, Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про:
- визнання незаконними та скасування рішення Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в особі об'єднаної житлової комісії про надання ОСОБА_2 та членам його сім'ї житла для постійного проживання, серед виділених 37 квартир у м. Луцьку, а саме: трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 та відповідного наказу начальника Волинського ОТЦК та СП, яким затверджено це рішення та рішення Міністерства оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями від 16.11.2022 за № 122 про погодження надання ОСОБА_2 та членам його сім'ї, житла для постійного проживання, серед виділених 37 квартир у м. Луцьку, а саме: трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 ;
- визнання незаконним та скасування ордеру на вселення до трьохкімнатної квартири для постійного проживання, а саме: АДРЕСА_1 , який виданий Луцькою міською радою ОСОБА_2 та членам його сім'ї;
- зобов'язання Волинського ОТЦК та СП надати квартиру, а Міністерства оборони України погодити надання квартири, а саме: АДРЕСА_1 , яку надано ОСОБА_2 , іншому черговику, який перебуває на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, надання житлових приміщень для постійного проживання, перед ОСОБА_2 , та який є першим у відповідній черзі на отримання вищевказаної конкретної квартири.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви із зазначенням способу їх усунення шляхом подачі обгрунтування порушення оскаржуваними рішеннями (індивідуально дії) прав, свобод чи інтересів ОСОБА_1 - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Усуваючи недоліки позовної заяви, ОСОБА_1 14.09.2023 подав нову редакцію позовної заяви, в якій просить:
- визнати незаконними та скасувати рішення Волинський ОТЦК та СП в особі об'єднаної житлової комісії про надання ОСОБА_2 та членам його сім'ї житла для постійного проживання, серед виділених 37 квартир у м. Луцьку, а саме: трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 та відповідний наказ начальника Волинського ОТЦК та СП, яким затверджено це рішення та рішення Міністерства оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями від 16.11.2022 за №122 про погодження надання ОСОБА_2 та членам його сім'ї, житла для постійного проживання, серед виділених 37 квартир у м. Луцьку, а саме: трьохкімнатної квартири: АДРЕСА_1 ;
- визнати незаконним та скасувати ордер на вселення до трьохкімнатної квартири для постійного проживання, а саме: АДРЕСА_1 , який виданий Луцькою міською радою ОСОБА_2 та членам його сім'ї;
- з метою відновлення прав позивача та прав інших черговиків, які перебувають на загальній, першочерговій та позачерговій чергах Луцького гарнізону перед ОСОБА_2 , зобов'язати Волинський ОТЦК та СП надати квартиру і Міністерство оборони України погодити надання квартири, а саме: АДРЕСА_1 , яку незаконно надано ОСОБА_2 , мені чи іншому черговику, який дійсно перебуває на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, надання житлових приміщень для постійного проживання та який є першим у відповідній черзі на отримання вищевказаної квартири.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви, крім іншого, з'ясовує чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Розглянувши нову редакцію позовної заяви, суд дійшов висновку про те, що дану позовну заяву в частині позовних вимог не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно пунктом 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
У новій редакції позовної заяви позивач просить, зокрема, визнати незаконним та скасувати ордер на вселення до трьохкімнатної квартири для постійного проживання, а саме: АДРЕСА_1 , який виданий Луцькою міською радою ОСОБА_2 та членам його сім'ї.
Відповідно до пункту 7 Розділу VІІ Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями,т затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.09.2018 за № 1020/32472, ордер на постійну житлову площу може бути визнаний недійсним у порядку, встановленому законодавством.
Суд зазначає, що позов у вказаній частині стосується житлових відносин, не є публічно-правовим, тому не відноситься до юрисдикції адміністративного судочинства.
Згідно з частиною першою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до приписів частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суд зазначає, що спір в частині визнання незаконним та скасування ордеру на вселення до трьохкімнатної квартири для постійного проживання, а саме: АДРЕСА_1 , який виданий Луцькою міською радою ОСОБА_2 та членам його сім'ї, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, позаяк у такому випадку позивач звертається до суду за захистом цивільного права, отже, такий спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, а пов'язаний з вирішенням питання щодо права на житло.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що спір в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування ордера на вселення до трьохкімнатної квартири для постійного проживання, а саме: АДРЕСА_1 , який виданий Луцькою міською радою ОСОБА_2 та членам його сім'ї, не підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства, а може бути розглянутий в порядку цивільного судочинства за правилами підсудності, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170, статтями 248, 256, 294 КАС України, суддя
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання незаконними та скасування рішень та наказу, зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування ордера на вселення до трьохкімнатної квартири для постійного проживання, а саме: АДРЕСА_1 , який виданий Луцькою міською радою ОСОБА_2 та членам його сім'ї.
Копію ухвали надіслати особі, яка її подала.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Т.М. Димарчук