79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.11.07 Справа№ 24/216А
За позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерлінія», м. Львів
До відповідача : Станильської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, с.Станиля Дрогобицького району Львівської області
За участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Головного управління земельних ресурсів у Львівській області, м. Львів
Про визнання нечинним рішення №108 від 27.09.2000р.
Суддя Хабіб М.І.
Секретар Савченко Ю.А.
Представники:
Від позивача -Гордієнко О.Ю. -представник
Від відповідача - Сащук М.В. -сільський голова
Від третьої особи - не з»явився
В судовому засіданні 15.11.2007р. відповідно до п.3 ст.160 КАС проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Суть спору: Позов заявлено спільним українсько-британським підприємством -товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерлінія» про визнання недійсним рішення Станильської сільської ради №108 від 27.09.2000р. « Про відміну рішення №73 від 14.12.1999р. « Про дозвіл на переведення земель оздоровчого призначення, наданих в постійне користування під оздоровчий табір, до категорії земель промисловості».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно із актом продажу з прилюдних торгів спортивно- оздоровчого табору ВАТ «Мікроприлад» в урочищі Помірки Дрогобицького району Львівської області, позивач придбав названий табір, на підставі чого йому був виданий Державний акт на право постійного користування землею 1-ЛВ № 003392, який зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №2 від 02.11.1998р. Площа земельної ділянки, наданої в постійне користування під оздоровчий табір, становить 4 ,5922га.
Підготувавши та погодивши відповідну документацію, позивач звернувся до відповідача про перевід земель рекреаційного призначення площею 4,5922га, наданих йому в постійне користування, до земель промисловості. За результатами розгляду заяви позивача відповідач прийняв рішення №73 від 14.12.1999р. « Про дозвіл на переведення земель оздоровчого призначення, наданих в постійне користування під оздоровчий табір, до категорії земель промисловості».
На підставі вимоги Львівського обласного управління земельних ресурсів від 14.09.2000р., відповідач прийняв рішення №108 від 27.09.2000р. « Про відміну рішення №73 від 14.12.1999р. « Про дозвіл на переведення земель оздоровчого призначення, наданих в постійне користування під оздоровчий табір, до категорії земель промисловості». Позивач вважає назване рішення незаконним у зв»язку з тим, що використання за призначенням придбаного спортивно-оздоровчого табору неможливе, у встановленому порядку погоджено проект на промислове будівництво на місці табору, в Державний акт на право постійного користування землею внесено відповідні зміни. Позивач стверджує, що переведення земель рекреаційного призначення до земель промисловості здійснено правомірно, що у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оспорюваного рішення.
В уточненні до позовної заяви від 14.11.2007р. позивач просить визнати нечинним рішення №108 від 27.09.2000р.
Відповідач письмового пояснення на позов не подав. Представник відповідача -сільський голова усно в судовому засіданні пояснив, що на момент прийняття оспорюваного рішення він не був сільським головою і не приймав участі у прийнятті цього рішення, тому не може пояснити на підставі чого було прийняте таке рішення.
Ухвалою суду від18.10.2007р. до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Головне управління земельних ресурсів у Львівській області.
Третя особа не забезпечила явки свого представника в судове засідання, письмових пояснень не подала, хоча була у встановленому порядку повідомлена про дату, час та місце судового розгляду спору, підтвердженням чого є повідомлення про вручення 26.10.2007р. поштового відправлення, п.квит. № 2262179.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до акту продажу з прилюдних торгів «Спортивно- оздоровчого табору» ВАТ «Мікроприлад» в урочищі Помірки Дрогобицького району Львівської області від 29.09.1998р., названий табір проданий підприємству за ціною 100 000,00 грн.
Відповідач видав підприємству Державний акт на право постійного користування землею 1-ЛВ № 003392, який зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №2 від 02.11.1998р. Згідно із Державним актом, площа земельної ділянки оздоровчого призначення, що знаходиться в с. Станиля, урочище «Помірки», наданої в постійне користування СП ТзОВ «Інтерлінія» під оздоровчий табір, становить 4 ,5922га.
Позивач звернувся до Станильської сільської ради з заявою про перевід земель оздоровчого призначення площею 4,5922 га, які надані йому в постійне користування, до категорії земель промисловості.
14.12.1999р. Станильською сільською радою прийнято рішення №73 від 14.12.1999р. « Про дозвіл на переведення земель оздоровчого призначення, наданих в постійне користування під оздоровчий табір, до категорії земель промисловості», яким переведено землі оздоровчого призначення площею 4,5922 га, надані в постійне користування під оздоровчий табір, що знаходяться в урочищі Помірки, до категорії земель промисловості та внесено відповідні зміни до Державного акту на право постійного користування землею.
Як вбачається із матеріалів справи, на підставі вказівки Львівського обласного управління земельних ресурсів № 01-16/5-904 від 14.09.2000р., Станильська сільська рада прийняла рішення №108 від 27.09.2000р. « Про відміну рішення №73 від 14.12.1999р. « Про дозвіл на переведення земель оздоровчого призначення, наданих в постійне користування під оздоровчий табір, до категорії земель промисловості».
У вказівці Львівського обласного управління земельних ресурсів № 01-16/5-904 від 14.09.2000р. зазначено, що рішення №73 від 14.12.1999р.про переведення земель оздоровчого призначення в землі промисловості прийняте без оформлення матеріалів відведення в установленому порядку, чим порушено вимоги ст.ст.19,31,34 Земельного кодексу України.
Судом встановлено, що відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерлінія», зареєстрованого 08.07.2003р. Відділом реєстрації та ліцензування управління промисловості та підприємництва Львівської міської ради, номер запису 112-С, товариство є правонаступником Спільного українсько-британського підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерлінія» ( вступна частина Статуту).
Згідно із договором купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 03.08.2004р., укладеним Дрогобицькою РДА та ТзОВ «Інтерлінія» на підставі розпорядження голови Дрогобицької РДА від 02.07.2004р. № 187, товариство купило у власність земельну ділянку площею 4 ,5922га для виробничих потреб, розташовану на території Станильської сільської ради ( за межами населеного пункту).
Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
В силу ст. 30 Земельного кодексу України, чинного на момент прийняття оспорюваного рішення, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об»єктами переходить і право власності або користування земельною ділянкою без зміни цільового призначення.
Переведення земель з однієї категорії до іншої здійснюється у разі зміни цільового призначення цих земель. Віднесення земель до відповідних категорій і переведення їх з однієї категорії до іншої провадиться органами, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання їх у користування., що передбачено ст. 2 ЗК України.
Відповідно до ст. 19 ЗК України, надання земель у користування у межах сіл і селищ відноситься до компетенції сільських, селищних рад.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу п.34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21.05.1997р. з наступними змінами і доповненнями ( далі -Закон №280/97), вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин відноситься до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.
Згідно із статтею 59 названого Закону, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (п.1статті 59).
Матеріалами справи підтверджено, що в межах наданих повноважень відповідач прийняв рішення №73 від 14.12.1999р. , яким переведено землі оздоровчого призначення площею 4,5922 га, наданих в постійне користування позивачеві під оздоровчий табір, що знаходяться в урочищі Помірки, до категорії земель промисловості.
Із матеріалів справи вбачається, в подальшому відповідач - Станильська сільська рада рішенням №108 від 27.09.2000р. відмінила своє попереднє рішення №73 від 14.12.1999р. « Про дозвіл на переведення земель оздоровчого призначення, наданих в постійне користування під оздоровчий табір, до категорії земель промисловості» на підставі вказівки Львівського обласного управління земельних ресурсів № 01-16/5-904 від 14.09.2000р.у зв»язку з тим, що рішення №73 від 14.12.1999р.про переведення земель оздоровчого призначення в землі промисловості прийняте без оформлення матеріалів відведення в установленому порядку, чим порушено вимоги ст.ст.19,31,34 Земельного кодексу України.
Відповідно до п.9 ст.59 Закону № 280/97, рішення виконавчого комітету ради, з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.
Пунктом 10 ст.59 цього Закону встановлено, що акти органів і та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
На підставі викладеного суд вважає, що оскаржуване рішення суперечать нормам Конституції України та чинного законодавства, оскільки прийняте з перевищенням повноважень, передбачених Законом № 280/97. В силу Закону сільській раді не надано права відміняти свої рішення про переведення земель оздоровчого призначення до категорії земель промисловості на підставі вказівок Львівського обласного управління земельних ресурсів у зв»язку з порушенням вимог ст.ст.19,31,34 Земельного кодексу України при прийнятті рішення. Такі рішення згідно із Законом можуть бути визнані незаконними лише у судовому порядку.
Пунктом 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства, доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення, суду не подано.
Відтак, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Крім того, у зв»язку із зміною назви та перереєстрацією статуту позивача у справі - спільного українсько-британського підприємства -товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерлінія», його належить замінити правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерлінія».
В силу ст. 94 КАС України, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 49, 51,52, 54,69, 70, 71, 76, 94, 122-124, 126, 127, 130, 135, 138, 139, 143, 150, 151, 152-154, 163, 167, п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, суд
1. Замінити позивача у справі -спільне українсько-британське підприємство -товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерлінія», його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерлінія», ідент. код 20804172, адреса: м.Львів, вул. Мишуги,34 кв.4
2. Позов задоволити повністю.
Визнати нечинним рішення ХУ сесії ІІІ скликання Станильської сільської ради Дрогобицького району Львівської області №108 від 27.09.2000р. « Про відміну рішення №73 від 14.12.1999р. « Про дозвіл на переведення земель оздоровчого призначення, наданих в постійне користування під оздоровчий табір, до категорії земель промисловості».
3. Відшкодувати з місцевого бюджету Станильської сільської ради, ідент. код с.Станиля Дрогобицького району Львівської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерлінія», ідент. код 20804172, адреса: м.Львів, вул. Мишуги,34, кв.4 -85,00 грн. державного мита та 69,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постанова набирає законної сили у строки, встановлені ст..254 КАС України, і може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.
Суддя Хабіб М.
Постанова складена у повному обсязі та підписана 20.11.2007р.