ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ОКРЕМА УХВАЛА
20 вересня 2023 року ЛуцькСправа № 140/6398/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року у цій справі, яке набрало законної сили 02 жовтня 2021 року, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 15 грудня 2020 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік).
11 вересня 2023 року до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надійшла заява позивача (стягувача) ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду від 01 вересня 2021 року у цій справі, а саме щодо перерахунку та виплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, обмежуючи таке нарахування та виплату прожитковим мінімумом для працездатних осіб, встановленим на 01 січня 2020 року, а не станом на календарний рік виплати пенсії. Також ОСОБА_1 просила визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо невідновлення нарахування та виплати їй підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, з 30 грудня 2021 року та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення.
Заява обґрунтована тим, що Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провело нарахування підвищення до пенсії з 15 грудня 2020 року, застосувавши розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року, тобто, 2102,00 грн, і при зміні розміру прожиткового мінімуму у 2021 році розмір доплати до пенсії відповідно до статті 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не переглядався. На думку заявника, виконуючи рішення суду у цій справі, відповідач зобов'язаний здійснювати розрахунок підвищення до пенсії із врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на календарний рік виплати пенсії, оскільки така величина є змінною згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Крім цього ОСОБА_1 зазначила, що відповідач здійснив нарахування їй підвищення до пенсії до 10 травня 2021 року. З 11 травня 2021 року по 29 грудня 2021 року вона перебувала у трудових відносинах та з 30 грудня 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повинне відновити їй нарахування підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, але цього протиправно не зробило.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року розгляд заяви призначено у порядку письмового провадження (а.с.67).
Відповідач (боржник) Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області письмових пояснень щодо вказаної заяви до суду не надав.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що зазначену заяву необхідно задовольнити частково з таких мотивів та підстав.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 грудня 2021 року у справі №9901/235/20 вказала, що стаття 383 КАС України передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України “Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах” і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви. Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою. Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов'язує суб'єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України “Про виконавче провадження”, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року у цій справі, яке набрало законної сили 02 жовтня 2021 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 15 грудня 2020 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік).
12 листопада 2021 року Волинським окружним адміністративним судом стягувачу для примусового виконання рішення суду в зобов'язальній частині був виданий виконавчий лист №20549/2021.
09 березня 2023 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за виконавчим листом №20549/2021 від 12 листопада 2021 року відкрито виконавче провадження (а.с.60).
Листом від 30 серпня 2023 року №0300-0304-8/51682 Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повідомило, що на виконання рішення суду від 01 вересня 2021 року ОСОБА_1 проведено нарахування підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з урахуванням Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (далі - Закон №1774-VIII). Як розрахункову величину застосовано розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений станом на 01 січня 2020 року - 2102,00 грн. За період з 15 грудня 2020 року по 10 травня 2021 року сума нарахувань становить 20477,54 грн. З 11 травня 2021 року змінилися умови пенсійного забезпечення у зв'язку з працевлаштуванням ОСОБА_1 та підстави для продовження виконання рішення суду відсутні (а.с.62).
Згідно з частиною шостою статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
За приписами частин першої, четвертої - шостої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.
Вирішуючи питання, чи мали місце протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, суд враховує, що 01 січня 2017 року набрав чинності Закон №1774-VIII, за змістом пункту 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” якого мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у пункті 58 постанови від 11 грудня 2019 року у зразковій справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №1774-VIII, після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 листопада 2020 року у справі №200/9195/19-а підтримала такий підхід до застосування положень Закону №1774-VIII, у пункті 88 постанови дійшла висновку, що унаслідок уведених Законом №1774-VIII змін була змінена розрахункова величина з мінімальної заробітної плати на прожитковий мінімум, яка стала застосовуватися для обчислення всіх виплат, де раніше застосовувалася як розрахункова величина мінімальна заробітна плата, а також для обчислення інших платежів та санкцій.
Верховний Суд від згаданого висновку щодо застосування пункту 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №1774-VIII із застосуванням виняткового механізму, закріпленого частиною першою статті 346 КАС України, не відступав, на що звернута увага в ухвалах Верховного Суду від 29 грудня 2022 року у справі №240/13159/22, від 11 січня 2023 року у справі №240/3309/22, від 21 березня 2023 року у справі №240/13467/22 та ін.
На думку суду, вказаного правового підходу щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини необхідно дотримуватися і при визначенні конкретного розміру підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченого статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року).
За змістом листа Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 30 серпня 2023 року №0300-0304-8/51682 (а.с.62) щомісячна доплата ОСОБА_1 згідно з рішенням суду за статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року) у період з 15 грудня 2020 року по 10 травня 2021 року становить 4204,00 грн, тобто, два прожиткових мінімуми для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року.
Статтею 7 Закону України від 14 листопада 2019 року №294-IX “Про Державний бюджет України на 2020 рік” установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року - 2102,00 грн.
Суд звертає увагу, що статтею 7 Закону України від 15 грудня 2020 року №1082-ІХ “Про Державний бюджет України на 2021 рік” установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2270,00 грн.
Отже, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб є змінною величиною (встановлюється щороку Законом про Державний бюджет).
Таким чином, враховуючи приписи пункту 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №1774-VIII щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, виконуючи рішення суду від 01 вересня 2021 року у справі №140/6398/21 в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 з 15 грудня 2020 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет на відповідний рік), повинне обчислювати у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб з урахуванням Закону про Державний бюджет України відповідного календарного року виплати пенсії, оскільки така величина щороку є змінною.
Проте, виконуючи рішення суду у цій справі, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області у період з 15 грудня 2020 року по 10 травня 2021 року протиправно не здійснило нарахування підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з урахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний календарний рік такої виплати, обмежуючи таке нарахування та застосовуючи розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року. При цьому доказів виконання рішення суду у цій справі в інший спосіб відповідач суду не надав.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових та фактичних підстав для задоволення поданої заяви в цій частині вимог.
Як уже зазначено вище, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області ОСОБА_1 здійснило нарахування підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 15 грудня 2020 року по 10 травня 2021 року, що підтверджено листом від 30 серпня 2023 року №0300-0304-8/51682 (а.с.62).
Перевіряючи обґрунтованість заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, в решті її вимог (стосується нарахування та виплати підвищення до пенсії з 30 грудня 2021 року), суд враховує правову позицію, викладену в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року у зразковій справі №240/4937/18, яка полягає у такому.
Передбачена статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” доплата є періодичним (щомісячним) платежем, виплата якого, за загальним правилом, не обмежена в часі. Вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суди, у разі відсутності спору про право особи на отримання такої доплати або встановлення такого права в судовому порядку, не мають підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві. У разі зміни чинного законодавства України, яким регулюються питання соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідач повинен керуватися нормами законів, чинних на час призначення (нарахування) виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Крім того, згідно з усталеною судовою практикою (постанови Верховного Суду України від 23 квітня 2013 року №21-239а11, від 19 березня 2013 року №21-53а13, від 05 листопада 2013 року №21-293а13, від 07 липня 2014 року №21-222014 тощо) виплати за рішеннями судів, якими зобов'язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача. Вказана правова позиція підтримана у постанові Верховного Суду від 29 листопада 2021 року у справі №620/2928/20.
Отже, рішення суду в частині нарахування та виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, повинно виконуватись до зміни законодавчого регулювання цих правовідносин або зміни обставин у пенсійному забезпеченні.
ОСОБА_1 не заперечує, що у її випадку відбулася фактична зміна обставин, оскільки вона 11 травня 2021 року працевлаштувалась, тобто з цього часу не була непрацюючим пенсіонером.
Суд звертає увагу, що Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області припинило виконувати рішення суду у цій справі саме з моменту працевлаштування ОСОБА_1 , оскільки змінилися фактичні обставини у порівнянні з тими, за яких суд вирішував спір у справі №140/6398/21.
ОСОБА_1 у заяві стверджує, що вона є непрацюючим пенсіонером з 30 грудня 2021 року та з цього часу має право на соціальні виплати, які були предметом спору у цій справі, а Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області допустило протиправну бездіяльність, не виплачуючи їй підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Обставини, про які зазначила ОСОБА_1 , та позиція відповідача вказує на наявність нових спірних правовідносин між сторонами, які не можуть бути вирішені в межах розгляду поданої заяви та виходять за межі позовних вимог, вирішених судом у справі №140/6398/21.
Суд повторює, що зміною фактичних обставин, які покладені в основу судового рішення, по суті вичерпується його дія. Перевірка правомірності поведінки суб'єкта владних повноважень з урахуванням фактичних обставин, які виникли пізніше, як і наявність порушених прав позивача, може бути проведена за результатами вирішення спору за позовною заявою, пред'явленою у встановленому порядку. При цьому у позовній заяві позивач викладає обставини, якими обґрунтовує свої вимоги; зазначає докази, що підтверджують вказані обставини, обґрунтовує порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача прав, свобод, інтересів. Без зазначення фактичних обставин, які відбулися вже після вирішення судом спору у справі №140/6398/21, суд при надходженні нової позовної заяви не матиме можливості визначитися, чи має місце новий спір.
У цьому контексті суд зазначає, що у позовній заяві (а.с.72-75), у відкритті провадження за якою відмовлено (справа №140/21161/23), ОСОБА_1 не повідомляла про зміну у її випадку фактичних обставин після вирішення судом спору у справі №140/6398/21.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що заяву ОСОБА_1 в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання вчинити дії з нарахування та виплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення з моменту припинення обставин, що були причиною припинення виконання судового рішення, - з 30 грудня 2021 року, слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 248, 249, 383 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, вчинені на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року у справі №140/6398/21 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у період з 15 грудня 2020 року по 10 травня 2021 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеного статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи із розрахункової величини - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом станом на 01 січня 2020 року, а не згідно із Законом про Державний бюджет України на календарний рік виплати пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, ідентифікаційний код 13358826) вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону - неналежного виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року у справі №140/6398/21 в частині здійснення ОСОБА_1 у період з 15 грудня 2020 року по 10 травня 2021 року нарахування та виплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеного статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з урахуванням зміни розрахункової величини підвищення до пенсії - розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого згідно із Законом про Державний бюджет України на календарний рік виплати пенсії.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області строк для надання Волинському окружному адміністративному суду відповіді щодо вжитих заходів за цією ухвалою - тридцять календарних днів з дня набрання окремою ухвалою законної сили.
В задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ж.В. Каленюк