ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 638/10467/20 Номер провадження 22-ц/814/1450/23Головуючий у 1-й інстанції Семіряд І.В. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.
судді: Пилипчук Л.І., Триголов В.М.
за участю секретаря судового засідання Коротун І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 31 травня 2021 року (час ухвалення судового рішення і дата виготовлення повного текста судового рішення не зазначені) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, ОСОБА_2 про виключення транспортних засобів з-під податкової застави.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд
УСТАНОВИВ:
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, просив ухвалити рішення, яким зняти обтяження, накладені Головним управлінням ДПС у Харківській області на автомобіль TOYOTA RAF4, державний номер НОМЕР_1 , 2002 року випуску, сірого кольору, двигун № НОМЕР_2 , кузов НОМЕР_3 , що належить йому на праві власності,а саме: 21.12.2018 № 17227625 (обтяжував ГУ ДФС у Харківській області), 26.03.2019 № 17367174 (обтяжував ГУ ДФС у Харківській області), 06.11.2019 № 27185204 (обтяжував ГУ ДФС у Харківській області).
В обґрунтування заявлених вимог зазначається, що 14.05.2019 позивач придбав спірний автомобіль TOYOTA RAF4, що підтверджується актом №57974073 приватного виконавця про проведення електронних торгів.
Зазначеним актом також підтверджується надходження грошових коштів на рахунок обліку стягнення сум приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Семендяєва О.С. Вказаний автомобіль реалізовано в рамках виконавчого провадження при виконанні виконавчого листа по справі №643/4834/18, виданого 13.12.2018 Московським районним судом м.Харкова на стягнення заборгованості із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 . При зверненні до Регіонального центру МВС в Харківській області для оформлення права власності на автомобіль позивачу стало відомо, що на все рухоме майно колишнього власника ОСОБА_2 накладене обтяження у вигляді податкової застави.
Вказане обтяження перешкоджає законному праву власника на реєстрацію в державних органах права власності на своє нерухоме майно - транспортний засіб TOYOTA RAF4, державний номер НОМЕР_1 , 2002 року випуску, сірого кольору, двигун № НОМЕР_2 , кузов НОМЕР_3 , а також володінню та розпорядженню власним майном.
Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 31 травня 2021 року позов задоволений.
Знято обтяження, накладені Головним управлінням ДПС у Харківській області на автомобіль TOYOTA RAF4, державний номер НОМЕР_1 , 2002 року випуску, сірого кольору, двигун № НОМЕР_2 , кузов НОМЕР_3 , належний на праві власності ОСОБА_1 , а саме: 21.12.2018 № НОМЕР_4 (обтяжував ГУ ДФС у Харківській області), 26.03.2019 № 17367174 (обтяжував ГУ ДФС у Харківській області), 06.11.2019 № 27185204 (обтяжував ГУ ДФС у Харківській області).
Головне управління ДПС у Харківській області в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначається, що суд першої інстанції не застосував для вирішення спору спеціальні норми матеріального права, а саме ст.89, ст.92, ст.93 Податкового кодексу України, якими врегульовані питання виникнення і припинення права податкової застави.
Наголошується, що суд першої інстанції не дослідив черговість та пріоритетність обтяжень, які були накладені на спірний автомобіль.
Відзив на апеляційну скаргу судом не отриманий.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2021 року справу передано в провадження колегії суддів Харківського апеляційного суду.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 01.11.2021 року відкрито провадження у справі.
Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовженого строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Розпорядженням голови Верховного Суду № 14/0/9-22 від 25.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської області), відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду на Полтавський апеляційний суд.
Указом Президента України від 18.04.2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 17.05.2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Полтавського апеляційного суду від 05.08.2022 року справу передано до провадження колегії суддів під головуванням судді Хіль Л.М., суддів учасників колегії Пилипчук Л.І., Триголова В.М.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Полтавського апеляційного суду від 15.05.2023 року у зв'язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_4 визначено головуючим суддю Лобова О.А.
Перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 14.05.2019 за результатами проведених електронних торгів придбав автомобіль TOYOTA RAF4, державний номер НОМЕР_1 , 2002 року випуску, сірого кольору, двигун № НОМЕР_2 , кузов НОМЕР_3 , про що приватним виконавцем складений акт №57974073.
Вказаний автомобіль реалізовано в рамках виконавчого провадження при виконанні виконавчого листа по справі № 643/4834/18, виданого 13.12.2018 Московським районним судом м. Харкова на стягнення заборгованості із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 .
При зверненні до Регіонального центру МВС в Харківській області для оформлення права власності на автомобіль ОСОБА_1 стало відомо, що на все рухоме майно колишнього власника ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_4 ) накладене обтяження у вигляді податкової застави.
У Державному реєстрі обтяжень рухомого майна наявні три обтяження на придбаний позивачем автомобіль, а саме: від 21.12.2018 № 17227625 (обтяжував ГУ ДФС у Харківській області), від 26.03.2019 № 17367174 (обтяжував ГУ ДФС у Харківській області), від 06.11.2019 № 27185204 (обтяжував ГУ ДФС у Харківській області).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з існуючий арешт майна позивача порушує гарантоване Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами його право приватної власності.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд керується такими міркуваннями.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На переконання апеляційного суду рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням наведених вимог закону.
У постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі №464/3242/20 з аналогічними фактичними обставинами і спірними правовідносинами викладені такі висновки.
«Пунктом 87.2 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пункту 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Згідно з підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
Пунктом 89.2 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису відповідно до пункту 89.3 статті 89 ПК України.
Згідно з пунктом 89.8 статті 89 ПК України контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.
Встановивши, що ОСОБА_1 придбав автомобіль, який є предметом оспорюваної податкової застави, на прилюдних торгах відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року № 2831/5, та правомірність цього продажу ніким не оспорюється, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність звільнення з-під податкової застави належного позивачу автомобіля «Богдан» А09202, номерний знак НОМЕР_5 , оскільки він не відповідає за податковими зобов'язаннями попереднього власника майна - ОСОБА_2 .
Доводи касаційної скарги про те, що вказаний автомобіль не був проданий у порядку статті 95 ПК України, тому немає підстави для зняття податкової застави з цього майна, не заслуговують на увагу, оскільки податкова застава поширюється виключно на майно платника податків, який має податковий борг у той час, як ОСОБА_1 не є боржником зі сплати податків, правомірно придбав автомобіль на прилюдних торгах, а боржником є ОСОБА_2 . При цьому, правомірність продажу автомобіля на прилюдних торгах ніким не оспорювалося.»
У межах розгляду цієї справи неправомірність реалізації спірного автомобіля на прилюдних торгах не встановлена, відповідач жодних вимог і доводів з цього приводу суду не заявляв. Оскільки процедура реалізації майна на торгах за своєю правовою природою є правочином, то за відсутності рішення суду про визнання його недійсним або ж існування обставин, з якими закон пов'язує нікчемність торгів, враховуючи предмет і підстави спору, слід керуватися презумпцією правомірності набуття позивачем у власність спірного автомобіля (ст.204 ЦК України).
Окрім того. слід звернути увагу, що згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с.26) вперше арешт на спірний автомобіль накладений 01 жовтня 2018 року державним виконавцем у межах виконавчого провадження, тобто податкова застава виникла пізніше.
На переконання апеляційного суду суд першої інстанції при вирішенні цього спору виконав вимоги ст.89, ст.264 ЦПК України та у відповідності до приписів зазначених норм закону дав належну оцінку встановленим обставинам і дослідженим доказам, у рішенні обґрунтував належним чином свої висновки по суті спору.
В апеляційній скарзі відсутні посилання на нові істотні обставини та відповідні докази, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість скасування чи зміни судового рішення.
Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 31 травня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 20 вересня 2023 року.
Головуючий суддя О.А.Лобов
Судді: Л.І. Пилипчук
В.М.Триголов