ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 537/1427/23 Номер провадження 22-ц/814/3712/23Головуючий у 1-й інстанції Маханьков О.В. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.,
судді: Дорош А.І., Триголов В.М.,
розглянув в порядку письмового провадження без виклику учасників цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Крюківського районного суду м.Кременчука від 25 квітня 2023 року (час ухвалення рішення та дата виготовлення повного тексту рішення не зазначені) у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичного факта,
заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Міністерство юстиції України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд
УСТАНОВИВ:
Ухвалою судді Крюківського районного суду м.Кременчука від 25 квітня 2023 року заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу на підставі ч.3 ст.185 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення ухвалу судді суду першої інстанції, справу повернути до місцевого суду для продовження розгляду.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що, звертаючись до суду із заявою про встановлення юридичного факта, заявник, посилаючись на ст.5 ЗУ «Про судовий збір» звертав увагу, що він звільнений від сплати судового збору, проте суд всупереч вимогам закону і Конституції України обмежив йому доступ до правосуддя.
Відзив на апеляційну скаргу апеляційним судом не отриманий.
Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав:
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як убачається з матеріалів справи, у квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення юридичного факта, просив ухвалити рішення, яким встановити факт його ( ОСОБА_1 ) вимушеного переселення з м.Харкова, яке відбулося внаслідок збройної агресії російської федерації проти України та окупації частини території України.
Заява мотивована тим, що встановлення факта вимушеного переселення внаслідок збройної агресії у судовому порядку необхідно заявнику для визначення його статусу як особи, яка перебуває під захистом Конвенції про цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, що необхідно йому для реалізації особистих та майнових прав.
У заяві ОСОБА_1 зазначив, що він звільнений він сплати судового збору на підставі п.21 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».
Ухвалою судді від 19 квітня 2023 року заява ОСОБА_1 залишена без руху з підстав несплати судового збору.
Визнаючи неподаною та повертаючи заяву, суддя суду першої інстанції виходив з того, що у встановлений судом строк заявником недоліки, зазначені ухвалі про залишення заяви без руху, не усунуті.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з такого.
За частинами першою, третьою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак, суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.
Як слідує зі змісту поданої ОСОБА_1 заяви, він просить ухвалити судове рішення про встановлення факта вимушеного переселення у зв'язку (внаслідок) збройної агресії російської федерації.
Відповідно до п.21 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
За змістом наведеної норми закону від сплати судового збору звільнені ті громадяни, які були вимушені переселитися з тимчасово окупованих територій України.
Місто Харків, де проживав заявник, не було і не є окупованою територією, тому відсутні підстави вважати, що на подану ним заяву про встановлення юридичного факта розповсюджується дія п.21 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».
Сума судового збору за подання заяви про встановлення юридичного факта (536,80 грн) не є вочевидь великою, принаймі заявником суду не подано документів, які б підтверджувала, що зазначена сума судового становить для нього надмірний тягар.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу судді Крюківського районного суду м.Кременчука від 25 квітня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.А. Лобов
Судді: А.І.Дорош
В.М.Триголов