ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 635/4411/15-ц Номер провадження 22-ц/814/801/23Головуючий у 1-й інстанції Березовська І.В. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Прядкіна О.В., Чумак О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в її інтересах представником - адвокатом Філімоновою Оленою Сергіївною,
на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 16 червня 2021 року, постановлену суддею Березовською І.В.,
у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню; заінтересовані особи: Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_2 ,
ВСТАНОВИВ:
06.04.2021 адвокат Філімонова О.С. в інтересах боржника ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа №635/441/15-ц від 14.05.2018, виданого Харківським районним судом про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11351508000 від 27.05.2008 у розмірі 53 025,19 доларів США та 150 408,57 грн, а також стягнення в рівних частках з відповідачів на користь позивача судового збору в розмірі 13 645,70 грн.
Заява обґрунтована тим, що згідно із заявою ОСОБА_2 від 10.12.2020 ОСОБА_1 повністю та належним чином розрахувалася за зобов'язанням, переданим йому відповідно до договору про відступлення права вимоги від 16.06.2020 за договором про надання споживчого кредиту №11351508000 від 27.05.2008. Тому обов'язок у боржника відсутній, а виконавчий лист підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Харківського районного суду від 16.06.2021 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала районного суду вмотивована положеннями ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», якою визначено вичерпний перелік підстав, що надають державному виконавцю право закінчити виконавче провадження, зокрема, згідно п.9 ч.1 названої норми, у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Добровільне виконання обов'язку боржником можливо лише поза межами виконавчого провадження. З урахуванням встановлених судом обставин припинення виконання Харківського районного суду Харківської області від 20.03.2017 про стягнення із ОСОБА_1 кредитної заборгованості повинно відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження», а тому наведені боржником причини визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, - безпідставні та задоволенню не підлягають.
Адвокат Філімонова О.С. в інтересах заявника ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на вказану ухвалу. Посилаючись на неповне з'ясування фактичних обставин, невідповідність висновків обставинам справи, просить ухвалу скасувати та визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.
Зазначає, що погашення кредитної заборгованості ОСОБА_1 перед стягувачем ОСОБА_2 відбулося за домовленістю сторін поза межами виконавчого провадження і це могла бути як часткова сплата, так і прощення боргу. Крім того, боржник і стягувач заявили суду про відсутність у боржника обов'язку за оскаржуваним виконавчим листом. Дії державного виконавця щодо закриття виконавчих проваджень після звернення боржника до суду вважають незаконними та не є підставами для відмови у задоволенні заяви боржника.
Доводить, що передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є те, що боржником чи іншою особою виконано рішення добровільно, внаслідок чого обов'язок припинився. Заявою стягувача ОСОБА_2 від 10.12.2020, засвідченою нотаріально, підтверджується, що боржником заборгованість погашена.
Ухвалами Харківського апеляційного суду від 24.09.2021 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду.
Розпорядженням Верховного Суду від 25.03.2022 №14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду - Полтавському апеляційному суду.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 28.02.2023 справу прийнято до свого провадження та призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження із повідомленням учасників справи.
Відзив на апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду не надходив.
Учасники справи, повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання в суд апеляційної інстанції не з'явилися, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд встановив такі обставини.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 29.03.2017, яке набрало чинності 11.04.2018, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11351508000 від 27.05.2008 у розмірі 53 025,19 доларів США та 150 408,57 грн., а також стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» судовий збір у розмірі 13 645,70 грн, а саме по 6 822,85 грн. із кожного.
14.05.2018 на виконання указаного рішення районний суд видав виконавчі листи.
20.08.2020 на підставі ухвали Харківського районного суду від 01.07.2020 видано дублікати виконавчих листів.
16.06.2020 між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» укладено договір факторингу №16/06./а.с.122 т.2/
16.06.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «ІнфестФінанс» та ОСОБА_2 укладено договір про відступлення прав вимоги (цесія), за яким останній набув права вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №11351508000 від 27.05.2008, укладеним між нею та АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є АТ «УкрСиббанк»./а.с.143 т.2/
Пунктом п.1.1. цього договору сторони підтверджують, що на день підписання цього договору, загальна заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11351508000 від 27.05.2008 складає: основний борг - 40 538,62 доларів США; проценти- 30 502,52 доларів США; комісія - 0,00 доларів США. Цедент вибуває з усіх правовідносин, що склались між ним та боржником, втрачає всі права вимоги за кредитними договорами зі всіма забезпеченнями, з моменту підписання цього договору, але не раніше виконання п.2.2. цього договору.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 01.02.2021 за заявою ОСОБА_2 , поданою в районний суд 11.01.2021, замінено стягувача у виконавчому листі, виданому на виконання рішення Харківського районного суду Харківської області від 29.03.2017 у справі №635/4411/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №11351508000 від 27.05.2008 у розмірі 53 025,19 дол. США та 150 408,57 грн. та в рівних частках судового збору - із ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» на ОСОБА_2 ./а.с.151,185-189 т.2/
Згідно наявної у матеріалах справи фотокопії заяви ОСОБА_2 , чий підпис посвідчено 10.12.2020 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною Т.П., він, ОСОБА_2 , доводить до відому, що ОСОБА_1 повністю належним чином розрахувалася за зобов'язаннями, переданими йому згідно договору від 16.06.2020 про відступлення права вимоги по договору про надання споживчого кредиту №11351508000 від 27.05.2008, укладеного ним з ТОВ «ФК «Інвест Фінанс»./а.с.212 т.2/
Постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 28.05.2021 виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №635/4411/15-ц, виданого 14.05.2018 Харківським районним судом Харківської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованості у розмірі 53 025,19 дол. США та 150 408,57 грн. - закрито на підставі п.9 ч.1 ст.ст.39,40 Закону України «Про виконавче провадження». Припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. Постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій виділено в окреме провадження. Виконавчі листи повернуті до суду./а.с.247 т.2/
Підставою для закриття виконавчого провадження державний виконавець зазначив те, що згідно заяви стягувача борг сплачено у повному обсязі.
Відмовляючи у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, районний суд виходив з того, що виконання обов'язку боржника перед стягувачем відбулося після відкриття виконавчого провадження, а тому не є підставою для задоволення указаної заяви.
Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції погоджується. Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують та зводяться до незгоди з таким судовим рішенням і довільного тлумачення норм права на власну користь.
Згідно ч.2 ст.432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку із його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16.01.2018 у справі №755/15479/14-ц (провадження №61-1592св17) помилка у видачі виконавчого листа, як процесуально-правова підстава визнання його таким, що не підлягає виконанню, полягає в наступному: 1) видача виконавчого листа відбулася за рішенням, що не набрало законної сили; 2) виконавчий лист виданий за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; 3) видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; 4) помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; 5) видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; 6) пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Матеріально-правовими підставами визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, є добровільне виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Із огляду на встановлені фактичні обставини та норми процесуального закону, якими вони врегульовані, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що обставини, з якими боржник пов'язує підстави застосування ст.432 ЦПК України, не ґрунтуються на законі та є його довільним тлумаченням.
Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, через наявність підстав, які нібито виключають необхідність проведення виконавчих дій за вказаним виконавчим документом.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що судове рішення, яким із ОСОБА_1 стягнута кредитна заборгованість, перебувало на примусовому виконанні тривалий час, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями постанов про відкриття виконавчого провадження ВП №56907399 від 27.08.2018 та інформацією про виконавчі провадження, надані до матеріалів справи самою заявницею./а.с.204-212 т.2/
Зокрема, у процесі виконавчого провадження державним виконавче вчинялися передбачені законом дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду, а саме: прийняті постанови про арешт майна боржника, про звернення стягнення на кошти на рахунках боржника. Крім того, державним виконавцем здійснена заміна сторони стягувача ОСОБА_2 на підставі ухвали Харківського районного суду від 01.02.2021, прийнятою на підставі заяви останнього, перша з яких була датована та надійшла до суду 11.12.2020, а друга - 11.01.2021./а.с.140, 161 т.2/ В усякому разі такі заяви стягувача датовані після його ж заяви нотаріусу від 10.12.2020 про відсутність перед ним заборгованості ОСОБА_1 та не відкликалися.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини (ч.2 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження»).
Тому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що погашення кредитної заборгованості ОСОБА_1 перед стягувачем ОСОБА_2 відбулося за домовленістю сторін поза межами виконавчого провадження і це могла бути як часткова сплата, так і прощення боргу.
Апеляційний суд також звертає увагу на суперечливість заяв стягувача ОСОБА_2 , який набув права вимоги за кредитним договором. Його перша заява, подана приватному нотаріусу від 10.12.2020 - про відсутність у боржника ОСОБА_1 перед ним обов'язку за набутим правом вимоги, яка до того ж не була направлена державному виконавцю, який здійснював примусове виконання рішення; друга заява, адресована районному суду - від 11.12.2020 та 11.01.2021 - про заміну сторони виконавчого провадження.
Не заслуговують на увагу та відхиляються апеляційним судом також доводи апеляційної скарги щодо незаконності дії державного виконавця щодо закриття виконавчих проваджень після звернення боржника до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Указана постанова є чинною, має самостійний спосіб оскарження не пов'язаний із цією справою.
Колегія суддів визнає неспроможними також доводи, що передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є те, що боржником чи іншою особою виконано рішення добровільно, внаслідок чого обов'язок припинився. Такими доводами боржник викривлює фактичні обставини справи, оскільки процесуальне значення для вирішення порушеного нею питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, мало бути добровільне виконання судового рішення до початку його примусового виконання, тобто до відкриття виконавчого провадження, а не у процесі такого, що є підставою для закриття виконавчого провадження.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та їх довільного тлумачення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена із дотриманням норм матеріального і процесуального права на підставі правильно встановлених фактичних обставин, а тому апеляційну скаргу залишає без задоволення, а ухвалу районного суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу адвоката Філімонової Олени Сергіївни в інтересах заявника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 16 червня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 19.09.2023.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді О.В. Прядкіна
О.В. Чумак