79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
02.11.07 Справа№ 17/246
За позовом: ТзОВ “Феєрверк», м. Київ
До відповідача: ТзОВ “Науково-виробниче підприємство “ЕРГО», м. Львів
Про стягнення 60 170,80 грн.
Суддя У.І.Ділай
Представники :.
Від позивача Карпухін Я.В. -представник
Від відповідача: Самардак І.С. -представник
Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть спору: на розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява ТзОВ “Феєрверк», м. Київ до ТзОВ “Науково-виробниче підприємство “ЕРГО», м. Львів про стягнення 60 170,80 грн.
Ухвалою суду від 20.08.2007р. дана позовна заява була прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 11.10.2007р.
В судовому засіданні 11.10.2007р. оголошувалася перерва.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд про їх задоволення.
11.09.2007р. від відповідача надійшов Відзив на позовну заяву № 1 від 07.09.2007р., відповідно до якого ТзОВ “НВП “ЕРГО» не погоджується із нарахуванням позивачем штрафних санкцій, оскільки позивач не мав права вимагати оплати за поставлений ним товар до моменту його реалізації. Як зазначається у Відзиві, жодних доказів реалізації товару позивач суду не надав.
Враховуючи наведене, відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій відмовити.
Заслухавши представників сторін та проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.
23.11.2005р. між сторонами у справі було укладено Договір постачання товару № 34/11, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався постачати, а відповідач приймати та оплачувати на умовах та в порядку, що визначається Договором товари в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікації та накладних, які є невід'ємними частинами Договору.
На виконання зобов'язаня за Договором, протягом періоду з грудня 2005 року по листопад 2006 року позивач здійснив ряд поставок товарів відповідачеві, на загальну суму 79 778,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: № ФК-1918 від 14.12.2005р. на суму 16 280,00; № ФК-0000441 від 17.02.2006р. на суму 8986,00; № ФК-002927 від 23.11.2006р. на суму 27 256,00 грн;, № ФК-002928 від 23.11.2006р.на суму 27 256,00 грн.
Відповідно до п. 6.1. Договору, розрахунки за поставлений товар здійснюються в безготівковому порядку протягом 7 банківських днів з моменту реалізації товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.
За період з лютого 2006р. по травень 2007р. відповідач здійснив оплату за поставлений товар лише частково -на загальну суму 4 000,00 грн.
Згідно із п. 6.2. Договору, в разі несплати за товар відповідач зобов'язувався повернути товар на першу вимогу позивача не пізніше ніж через 5 робочих днів з дати отримання такої вимоги, залишок боргу відповідач повинен перерахувати на розрахунковий рахунок позивача протягом 5 банківських днів після надходження вимоги про повернення товару.
Як зазначається у позовній заяві, в середині квітня 2007 року позивачем було пред'явлено ТзОВ “НВП “ЕРГО» усну вимогу повернути товар. 27.04.2007р. відповідачем було повернуто товар, що підтверджують накладні на повернення товару на загальну суму 17 835,98 грн.
Як встановлено у судових засіданнях, решту товару відповідач позивачу не повернув. Доказів того, що товар ТзОВ “НВП “ЕРГО» не реалізовано відповідач суду не надав.
11.06.2007р. була проведена звірка взаєморозрахунків між позивачем та підповідачем в результаті чого підписано Акт звірки взаємних розрахунків, який підтверджує заборгованість ТзОВ “НВП “ЕРГО» перед ТзОВ “Феєрверк» на загальну суму 57 942,02 грн.
Оскільки в Договорі термін виконання Відповідачем зобов'язання оплатити товар не встановлений, то відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час,
16.04.2007р. Позивачем на адресу Відповідача було направлено Претензію № 195/07 від 11.04.2007р. з вимогою сплатити зазначені кошти. Однак, вказана Претензія залишилася без відповіді.
Відповідно до п. 9.6. Договору, за несвоєчасну оплату товару відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення. За розрахунком позивача розмір пені становить 1 193,76 грн.
Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачає, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до проведеного позивачем розрахунку розмір інфляційних становить 811,19 грн., розмір 3 % річних -223,83 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості становить 60 170,80 грн.
На день розгляду спору в суді відповідач заборгованості не погасив.
За правилами ст.526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Однак відповідач не подав доказів які б спростовували наведені обставини, та підтверджували б сплату заборгованості.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, доведеними матеріалами справи та підлягають до задоволення.
Судові витрати необхідно віднести на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України .
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 526, 610, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 216 ГК Українист. ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Стягнути з ТзОВ “Науково-виробниче підприємство “ЕРГО» (79000, м. Львів вул. Грабовского, 11. Р/р 26058340 в АППБ «Аваль», МФО 315966, код у ЄДРПОУ 22356269) на користь ТзОВ “Феєрверк» (04211, м. Київ, вул. Мате Залки, 6-Б/173. П/р 260070100815 в ЗАТ «ПроКредит Банк" м. Києва, МФО 320984, код у ЄДРПОУ 31036152) 57 942,02 грн. основного боргу, 1 193,76 грн. пені, 811,19 грн. інфляційних, 223,83 грн. 3 % річних -всього 60 170,80 грн.; 601,70 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
Суддя Ділай У.І.