ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11268/23
провадження № 3/753/6008/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" вересня 2023 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Трусова Т. О., розглянувши матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
20.06.2023 о 12-25 год. поблизу ринку, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 1, ОСОБА_1 здійснювала роздрібну торгівлю тютюновими виробами без марок акцизного збору.
В суді ОСОБА_1 не заперечувала факт здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без марок акцизного збору пояснивши, що вчинила такі дії через скрутний матеріальний стан.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні правил торгівлі тютюновими виробами.
Статтею 156 КпАП Українивстановлена адміністративна відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Частиною четвертою цієї норми встановлена адміністративна відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Окрім визнавальних пояснень ОСОБА_1 , її винність у порушенні правил торгівлі тютюновими виробами доводиться даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 1), протоколі огляду та вилучення від 20.06.2023 (а.с. 5-6), поясненнях ОСОБА_1 (а.с. 7) та рапорті ДОП Дарницького УП ГУ НП у м. Києві Никитенкова С. (а.с. 9).
Дільничний офіцер поліції кваліфікував дії ОСОБА_1 за частиною 4 статті 156 КпАП України виходячи з того, що її протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення правил торгівлі тютюновими виробами, проте, будь-яких даних про те, що протягом року її було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене статтею 156 КпАП України, суду не надано, а відтак кваліфікація її дій за частиною 4 цієї норми є помилковою.
Водночас діючим КпАП України не передбачено норм щодо можливості зміни правової кваліфікації дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим необхідно розглянути питання застосування аналогії закону як способу заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні норми закону, що регламентує подібні відносини.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання 254к/96-вр#n2472">Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КпАП України).
Статтею 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Стаття 9 КпАП України визначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Конституційний Суд України у своєму рішеннівід 11.10.2011 № 10-рп/2011 зробив правовий висновок, відповідно до якого певні гарантії кримінального процесу мають поширюватися і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Такий висновок Конституційного Суду України обґрунтований тим, що не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у низці своїх рішень вказав на те, що справи про адміністративні правопорушення для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, а у рішенні по справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 (заява N 7460/03) зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відтак, з метою заповнення наявної прогалини у КпАП України, який не містить положень про можливість перекваліфікації дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявні підстави для застосування аналогії права, а саме норм Кримінального процесуального кодексу України.
Частина 3 статті 337 цього Кодексу визначає, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Отже ураховуючи, що виключення з обвинувачення ОСОБА_1 кваліфікуючої ознаки її діяння не погіршує, а покращує її становище, та не змінює обставин правопорушення, зафіксованих в протоколі про адміністративне правопорушення, суд перекваліфіковує її дії на частину 1 статті 156 КпАП України вважаючи, що така перекваліфікація відповідає засадам законності та верховенства права.
З огляду на характер та конкретні обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, дані про її особу, визнання нею провини у скоєному та відсутність обставин, що обтяжують її відповідальність, суд вбачає підстави для накладення стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому для даного виду правопорушення, з конфіскацією предметів торгівлі.
У зв'язку з притягненням ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності суд на підставі норми частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» стягує з неї судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтею 156, статтями 7, 8, 279, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», суддя
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у виді 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн з конфіскацією предметів торгівлі, вилучених згідно протоколу огляду та вилучення від 20.06.2023.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 грн.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя: