Справа №705/4070/23
2/705/1997/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2023 року Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Леся Сергіївна, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про примусове відчуження прав власності і їх примусове повернення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про примусове відчуження прав власності і їх примусове повернення. Зазначає, що по Договору дарування від 27.05.1994 р. ОСОБА_2 і ОСОБА_1 належить як співвласникам 1/3 частина приватного будинку по АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності. Договір гарантує стабільність прав власності, забезпечує внутрішній правовий зв?язок між ними, взаємні особисті немайнові та майнові права і обов?язки. Сторони договору не мають права без виділу у натурі своєї частки відчужувати, продавати, дарувати, міняти і передавати у власність іншій особі нерухоме їхнє спільне майно. Але ОСОБА_2 всупереч договірних обов?язків по політичним мотивам відчужила представникам Міжнародного благодійного фонду ім. Рабі Нахмана частину їхнього спільного майна по Договору дарування від 29.08.2017 ОСОБА_3 - житло, а ОСОБА_4 - землю. І він опинився в рабстві, так як сьогодні правовий режим в домі встановлений ними без урахування його інтересів. Згідно ст. 321, 387 ЦК України, він вимагає від ОСОБА_2 , яка примусово відчужила спільне майно, і примусового повернення.
Просить: 1. Зобов?язати ОСОБА_2 в примусовому порядку повернути нерухоме майно передане по Договорам дарування від 29.08.2017 ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у попередню власність на умовах Договору дарування від 27.05.1994. 2. Зобов?язати ОСОБА_2 відшкодувати заподіяну матеріальну шкоду і повернути ОСОБА_1 доходи, одержані від примусового відчуження майна. 3. Судовий збір стягнути з відповідача в дохід держави.
Ухвалою судді справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні, відповідно до ст. 274 ЦПК України, без повідомлення сторін.
Про проведення розгляду справи у спрощеному позовному провадженні позивач та відповідач повідомлені належним чином. Заперечення проти такого розгляду справи та відзив на позов від відповідача судом у встановлений строк не отримано.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.
Вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, суддя вважає позовну заяву не обґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що 27 травня 1994 року ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_2 та ОСОБА_1 1/3 частину житлового будинку в рівних долях з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться на присадибній земельній ділянці розміром 2035 кв.м., що підтверджується договором дарування від 27.05.1994 року, посвідчений державним нотаріусом Уманської міської державної нотаріальної контори Очеретяною В.В.
У якості підстави своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначив незаконну передачу ОСОБА_2 по Договору дарування від 29.08.2017 р. ОСОБА_3 частини приватного будинку, а ОСОБА_4 земельну ділянку по АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових правовідносин.
За змістом вказаних процесуальних норм, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, і саме вони є підставою для звернення особи за захистом із застосуванням відповідного способу захисту.
Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Позивач у позові ставить питання про повернення йому нерухомого майна, переданого по Договору дарування від 29.08.2017 р. між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , ОСОБА_6 про передачу частини житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 , однак, позивач не є стороною у вказаному договорі дарування, а отже не має ні прав, ні обов'язків по даному договору.
Позивачем не доведено які його права, свободи чи інтереси порушені відповідачем підлягають захисту.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів щодо порушення його прав, свобод чи законних інтересів при розпорядженні ОСОБА_2 своєю часткою житлового будинку, що належить їй на підставі договору дарування від 27 травня 1994 року та земельною ділянкою.
ОСОБА_1 не надає суду спірний Договір дарування від 29.08.2017 р. для дослідження судом на предмет його невідповідності вимогам цивільного законодавства.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно частини першої ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На позивача покладений обов'язок довести в суді ті обставини, що позивач уповноважений звертатися до суду з відповідним позовом і відповідно, що є підстави до застосування до спірних правовідносин відповідних положень цивільного законодавства України. Тобто, позивач повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст. 76-83 ЦПК України, зазначені ним обставини. Однак таких доказів він не надав. Таким чином, при викладених обставинах, у зв'язку з тим, що позивач не довів тих обставин, на які він посилається в своїй позовній заяві - позов не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 7, 10, 12, 13, 18, 81, 133, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про примусове відчуження прав власності і їх примусове повернення.
Рішення може бути оскаржене в 30-денний строк з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.
Суддя: Л. С. Годік