Провадження № 2/359/1009/2023
Справа № 359/574/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2023 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі :
головуючої судді Яковлєвої Л.В.,
при секретарі Русан А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бориспіль Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє і в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідаль-ністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» про стягнення витрат на лікування та моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
18 січня 2023 року адвокат Павлишин М.М. подав через електронний суд позов ОСОБА_1 , який діє у власних інтересах та від імені неповнолітньої ОСОБА_2 позов, яким, з урахуванням збільшених 13 квітня 2023 року позовних вимог просив суд стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» (далі по тексту - ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай») витрати на лікування в розмірі 88203 грн. 97 коп. та моральну шкоду в розмірі 4410 грн. 19 коп.
Вимоги обґрунтовано тим, що 11 липня 2021 року близько 21 год. 01 хв. за адресою : Київська область, Бориспільський район, с. Ревне, відбулась дорожньо - транспортна пригода (далі по тексту - ДТП), в якій водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки Volkswagen Golf, номерний знак НОМЕР_1 (Республіка Польща) допустив перекидання даного транспортного засобу, внаслідок якого пасажири, в тому числі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримали тілесні ушкодження.
ОСОБА_1 є батьком неповнолітньої ОСОБА_2 , яка постраждала від вказаного ДТП та з 12 по 30 липня 2021 року проходила лікування в Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит», що підтверджується довідкою поліції про ДТП та випискою № 7855 із медичної карти стаціонарного (амбулаторного) хворого.
На момент ДТП цивільно - правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» на підставі страхового полюсу № 202151134. Зважаючи на вказане та вимоги ст. 1187, 1195 ЦК України та п. 23.1 ст. 23, п. 24.1 ст. 24, ст. 26 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» просив позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 03 лютого 2023 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання з викликом і повідомленням. Сторонам роз'ясне-но права, обов'язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.
Відповідач своїм процесуальним правом подачі відзиву на позов, заявлення клопотань по суті спору, не скористався.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
14 квітня 2023 року у справі ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено її до розгляду по суті з викликом і повідомленням сторін.
Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання сторони до суду не з'явились, про причини неявки не повідомили. Разом з тим, представник позивача подав заяву, якою позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, а розгляд справи просив здійснити у його відсутність та не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом вимог ст. 223, 280, 281 Цивільного процесуального кодексу України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, проти такого вирішення справи не заперечує і представник позивача.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року за № 2 передбачено, що відповідно вимог ст. 55, 124 Конституції України та ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У пункті 33 рішення ЄСПЛ від 19 лютого 2009 року, ухваленого у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
Згідно вимог ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.
За змістом ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У справі Bellet v. France суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 11 липня 2021 року близько 21 год. 01 хв. за адресою : Київська область, Бориспільський район, с. Ревне, відбулась дорожньо - транспортна пригода, в якій водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки Volkswagen Golf, номерний знак НОМЕР_1 (Республіка Польща), допустив перекидання даного транспортного засобу, внаслідок якого пасажири, в тому числі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримала тілесні ушкодження.
Наведене підтверджується довідкою про дорожньо - транспортну пригоду № 3021200557827673 від 11 липня 2021 року.
По даному факту заведено кримінальне провадження № 12021110000000468 від 12 липня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, яке постановою Київської обласної прокуратури від 30 грудня 2021 року на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України закрито через смерть підозрюваного - ОСОБА_3 .
Наведене підтверджується листом Головного управління Національної поліції України в Київській області від 30 листопада 2022 року та Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12 липня 2021 року щодо кримінального провадження за № 12021110000000468.
На момент ДТП цивільно - правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» на підставі страхового полюсу № 202151134.
Судом також встановлено, що 20 квітня 2021 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі по тексту - МТСБУ) повідомило, що ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» втратило право укладати нові договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки 19 квітня 2021 року Національний банк України застосував до вказаної страхової компанії захід впливу у вигляді тимчасового призупинення дії ліцензій на провадження діяльності за невиконання компанією нормативів платоспроможності та достатності капіталу, а також нормативу ризикованості операцій сформовані страхові резерви не були розміщені у визначених категоріях прийнятних активів у повному обсязі.
Наразі ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» перебуває в стаді припинення на підставі початої 17 серпня 2022 року процедури ліквідації.
Це свідчить про те, що ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» хоч і не має права на укладення нових договорів обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, проте зобов'язана виконувати за зобов'язаннями, укладеними до такого обмеження та до повної ліквідації компанії. Виплати за страховими випадками повинні проводитися в повному обсязі.
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо - транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно ст. 6 вказаного Закону страховим випадком є дорожньо - транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно - правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо -транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За змістом ст. 24 вказаного Закону у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарсь-ких засобів.
З 12 по 30 липня 2021 року ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 проходила стаціонарне лікування у відділенні дитячої неврології Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» з анамнезом : травми отримані при ДТП, з діагнозом : полі травма, відкрита черепно - мозкова травма тяжкого ступеня, перелом кісток склепіння та основи черепа, забій головного мозку важкого ступеня, субдуральна гематома лівої лобно - тім'яно - скроневої ділянки, САК, гемосинусит, компресійний перелом тіл 9 і 12 грудних хребців, перелом остистого та лівого поперечного відростків 1 поперекового хребця, перелом медіального над виростка правої плечової кістки без зміщення, двобічний забій легень, лівобічний пневмоторакс.
Наведене підтверджується випискою відділення дитячої неврології Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» № 7855. У зв'язку з цим ОСОБА_2 надавались призначення по лікуванню та підтверджується листками лікарських призначень.
У зв'язку з цим, ОСОБА_1 поніс витрати на лікування доньки, в обґрунтування яких позивачем подано квитанції, касові чеки на загальну суму 88203 грн. 97 коп.
Статтею ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв'язку з положеннями ст. 44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства.
Відповідно п. 2, 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Законодавцем визначено, а саме у ч. 1 ст.79 ЦПК України, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Таким чином, доказуванням є процесуальна і розумова діяльність суб'єктів доказування, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів; докази і доказування виступають процесуальними засобами пізнання в цивільному судочинстві.
Процес доказування (на достовірність знань про предмет) відбувається в межах передбачених процесуальних форм і структурно складається з декількох елементів або стадій, які взаємопов'язані й взаємообумовлені.
Виділяються такі елементи : твердження про факти; визначення заінтересованих осіб щодо доказів; подання доказів; витребування доказів судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі; дослідження доказів; оцінка доказів.
Зазначення доказів - це інформація, повідомлення про конкретні засоби доказування, на підставі яких підтверджується наявність чи відсутність викладених обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, що було виконано стороною позивача.
Якість доказування забезпечується визначеним ЦПК процесуальним порядком і способом їх дослідження. Особливість по доказуванню полягає в тому, що воно виступає як право і обов'язок осіб, які беруть участь у справі.
Сторони мають право подавати докази, брати участь в їх дослідженні, давати усні і письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування та заперечення, тобто мають право на доказування. Подаючи докази, сторони реалізують своє право по доказуванню і одночасно виконують обов'язок по доказуванню. Обов'язок по доказуванню покладається на того, хто звернувся за допомогою до суду.
Право доказування виступає як можливість подання доказів, участь в їх дослідженні, попередній оцінці та гарантується сукупністю процесуальних засобів і реалізується по волі заінтересованих осіб особисто або за допомогою суду у відповідності з своїми інтересами та вибором способу поведінки.
Обов'язок по доказуванню полягає у необхідності виконання комплексу відповідних дій, який гарантується настанням несприятливих правових наслідків у випадку їх невиконання, зокрема, відмовою суду визнати наявність юридичного факту у разі невиконання стороною обов'язку по його доказуванню; якщо позивач не доведе підставу вимоги, то в позові належить відмовити.
Невиконання обов'язку по доказуванню для сторін й інших суб'єктів правового спору має матеріально - правові і процессуально - правові наслідки.
Зважаючи на вказане суд не бере до уваги та відхиляє докази у виді квитанцій та чеків, які знаходяться на аркушах справи 33 - 47 та частково на аркушах 118, 119 оскільки вони подані до суду у нечитабельному вигляді.
Відтак, суд вважає, що обґрунтованою та підтвердженою належними і допустимими доказами позивача витратами на лікування доньки ОСОБА_2 є сума в розмірі 57845 грн. 91 коп.
Враховуючи наведене, позовні вимог щодо відшкодування витрат на лікування підлягають частковому задоволенню.
Щодо вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, слід зазначити наступне.
Статтею 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідаль-ності власників наземних транспортних засобів» передбачено відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю потерпілого.
Так, шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
Статтею 24 вказаного Закону передбачено відшкодування шкоди, пов'язаної з лікуванням потерпілого. Так, у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
Відповідно п. 26 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховиком (у випадках передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього закону, - МТСБ) відшкодовується потерпілому фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо - транспортної пригоди, моральна шкода в розмірі 5 (п'яти) відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Оскільки загальний розмір витрат на лікування присудженого судом становить 57845 грн. 91 коп., розмір моральної шкоди становить 2892 грн. 30 коп. (57845,91 / 100 х 5), яку слід стягнути з ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» на користь позивача.
Відтак позовні вимоги в цій частині також підлягають частковому задоволенню.
Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребу-ванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4)пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 1 ст. 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Разом з позовною заявою представником позивача подано заяву про продовження строку подання доказів сплати судових витрат пов'язаних із наданням правничої допомоги протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення.
З огляду на вказане, суд не вирішує у даному судовому рішенні питання щодо розподілу витрат на правову допомогу та роз'яснює позивачу права, передбачені ст. 270 ЦПК України.
Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст. 10-12, 76 - 81, 133, 141, 258-260, 353-354 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 , який діє і в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» про стягнення витрат на лікування та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» на користь ОСОБА_1 , який діє і в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , витрати на лікування в розмірі 57 845 (п'ятдесят сім тисяч вісімсот сорок п'ять) гривень 91 (дев'яносто одну) копійку.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» на користь ОСОБА_1 , який діє і в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , моральну шкоду в розмірі 2892 (дві тисячі вісімсот дев'яносто дві) гривні 30 (тридцять) копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 , який діє і в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 відмовити.
Інформація про позивача : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 виданий 11 липня 2000 року Бориспільським МРВ ГУ МВС України в Київській області, зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 .
Інформація про відповідача : Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай», код ЄДРПОУ 32404600, місцезнаходження : м. Київ, пр. Героїв Сталінграда, 4, корп. 6А.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст заочного рішення суду виготовлено 18 вересня 2023 року.
Суддя Л.В. Яковлєва