Справа № 357/7487/23
3/357/3658/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.09.2023 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Олександр Шовкопляс розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП:дані відсутні.
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
за участю: захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвоката Каракой Тетяни Вікторівни
УСТАНОВИВ:
08 червня 2023 року о 17 годині 28 хвилин, в м.Узин по вул. Авіаторів 59, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «MERCEDES-BENZ C200», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння. Огляд проводився у медичному закладі, що підтверджується висновком №84 від 08.06.2023року, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130КУпАП.
В судове засідання, призначене на 01.09.2023 року, ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Адвокатом Каракой Т.В. в судовому засіданні заявлено клопотання про розгляд справи у відсутності особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Виходячи з норм статтей 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутності. Її неявка навіть в одне судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Каракой Т.В. в судовому засіданні заявила клопотання про закриття справи відносно ОСОБА_1 за відсутністю в діях останнього складу правопорушення через неналежність та недопустимість доказів, які співробітники поліції надали на підтвердження провини ОСОБА_1 .. Вважає, що всі складені процесуальні документи відносно ОСОБА_1 не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130КУпАП.
Суд, заслухавши адвоката Каракой Т.В., дослідивши письмові матеріали справи, відео запис приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.
Так, в судовому засіданні було встановлено, що працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм ОСОБА_1 таких положень ПДР, які б відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього.
Таким чином, із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що водій ОСОБА_1 допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв'язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП.
Суд переглянув наданий відеоматеріал та констатує, що крім вказаного, ці відеозаписи не відповідають вимогам Інструкціїї із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026 (далі - Інструкція № 1026).
Відповідно до п. 5 Розділу ІІ Інструкціїї № 1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
В порушення цих вимог, на оптичному диску ініціатором складення протоколу порушена процедури фіксації самого правопорушення.
Так,постановою КабінетуМіністрів Українивід 17.12.2008№1103 затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.
Пунктом 12 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі -Інструкція № 1452/735) визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння згідно з ознаками визначеними у пункті 4 розділу 1цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
В матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 10 Порядку визначено, що огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби за методикою та із застосуванням приладів, дозволених для використання МОЗ України.
Зокрема, п.7 розділу ІІІ Інструкції встановлено обов'язкове проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини.
Метою такого дослідження у відповідності до п.8 Інструкції, є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Водночас, п.9 розділу ІІІ Інструкції визначено, що використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Згідно з вимогами п.15 розділу ІІІ Інструкції, за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
У свою чергу, відповідно до п.16 розділу ІІІ Інструкції, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду.
В матеріалах справи наявний висновок медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №64 від 08.06.2023 року, складеного о 19:15 год. перебуває у стані наркотичного сп'яніння, а саме якого наркотичного сп'яніння не вказано.
При цьому, п.22 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Таким чином, наведені приписи нормативно-правових актів визначають чіткі правила та алгоритм дій медиків при здійсненні ними огляду водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння та встановлення результатів такого огляду, а також юридичні наслідки недотримання таких правил.
Як вбачається з матеріалів справи, медичними працівниками КНП «Рокитнянська багатопрофільна лікарня», всупереч вимогам п.п.7, 8, 9, 15 розділу ІІІ Інструкції та п.10 Порядку, під час проведення медичного огляду ОСОБА_1 лабораторне дослідження відібраного у нього зразка біологічного матеріалу - сечі, за методикою та із застосуванням приладів, дозволених для використання МОЗ України не проводилось, а по суті відбулось лише використання швидкого експрес-тесту на виявлення наркотиків, який не є лабораторним дослідженням, дозволеним МОЗ. Крім того, такий не підтверджений ні сертифікатом відповідності, ні свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, як цього вимагає п.9 розділу III Інструкції, ні декларацією відповідності його виробника.
Разом з тим, у спільному наказі МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість реакції», зареєстрованого в Мінюсті України за № 1413/27858 від 11.11.2015 року, роз'яснень щодо використання мультитестів немає.
Мультитести не є професійним приладом вимірювальної техніки, як того вимагає даний наказ, а тому висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог зазначеної Інструкції, вважається недійсними. Мультитест це багатопрофільний тест на визначення наркотичних речовин у сечі надає лише попередній результат. Більш альтернативний хімічний метод повинен бути проведений для отримання заключного аналітичного результату. Газова хроматографія/ Масс спектрофотометрія є переважним методом підтвердження. Необхідно керуватись клінічними міркуваннями, професійним судженням при розгляді результатів тестування сечі на вміст будь-яких наркотичних речовин, особливо у разі отримання попередніх позитивних результатів. Зразки сечі із позитивним результатом повинні бути перевірені більш досконалим методом до винесення кінцевого висновку.До того ж існує можливість технічної або процедурної помилки, а також заважаючі речовини у зразку сечі можуть призвести до помилкових результатів.
Пунктом 7 Розділу 3 Інструкції чітко визначено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу, або психотропної речовини обов'язкове.
Однак, лабораторна діагностика з метою уточнення наявних речовин впливу у його біологічному середовищі не проводилась.
Таким чином, проведений тест не відповідає критеріям відповідності, визначеним у п.10 Порядку та у п.9 розділу ІІІ Інструкції, а отже і вимогам ч.6ст.266 КУпАП.
Пунктом 10 розділу ІІІ Інструкції визначено, що зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, а вміст другої зберігається протягом 90 днів.
Зазначена вимога зобов'язує медичного працівника відібрати в обстежуваної особи біологічне середовище виключно у дві окремі ємності, при цьому, вміст одної призначений для первинного дослідження, а вміст іншої, як контрольний зразок, для зберігання, на випадок необхідності повторного дослідження.
Згідно п.11 розділу ІІІ Інструкції, за збереження та транспортування ємностей з біологічним середовищем до іншого закладу охорони здоров'я, цілісність пломбування відповідає заклад охорони здоров'я, у якому проводився відбір біологічного середовища.
В порушення вказаних норм, забір біологічного середовища у ОСОБА_1 проведений лише в одну ємність, вміст якої протестований на наркотики медичним працівником КНП «Рокитнянська багатопрофільна лікарня», за допомогою швидкого тесту.
Зазначені обставини повністю підтверджується відеозаписами відеоспостереження поліцейського під час проведення медичного огляду ОСОБА_1 в приміщенні КНП «Рокитнянська багатопрофільна лікарня».
Зокрема, на вказаному відеозаписі видно, що під час забору біологічного середовища у ОСОБА_1 використано лише одну ємність замість двох та вміст такої тестується на наркотики за допомогою тесту.
Таким чином, огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проведений з порушенням вимог ст.266 КУпАП, такий в силу приписів частини 5 цієї статті, а також п.22 розділу III Інструкції є недійсним, у зв'язку з чим, медичний висновок не є належним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, він є лише попереднім висновком, на підставі якого повинні робитися лабораторні дослідження.
Відповідно до ч. 3ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 253 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як визначено пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у вправі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Виходячи з принципу презумпції невинуватості, закріпленого ст. 62 Конституції України, всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За загальним правилом не можуть братись до уваги докази, одержані із порушенням порядку, встановленого для їх отримання.
Отже, враховуючи, що огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння за допомогою мультитесту, було проведено всупереч положеннямст. 266 КУпАП, його результати вважаються недійсними.
Аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130КУпАП в ході розгляду справи є не доведеною.
Таким чином у справі відсутні допустимі докази, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130КУпАП, тому провадження слід зарити на підставі п.1 ч. 1ст.247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.130,247,283 КУпАП України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
СуддяОлександр ШОВКОПЛЯС