Справа № 158/2741/23
Провадження № 2/0158/626/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2023 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Сіліч Ю.Л.,
за участю секретаря - Оніщук Н.Є.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Ківерці, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -
ВСТАНОВИВ
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба - ОСОБА_4 . Після її смерті залишилось спадкове майно, що складається із житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказує, що він є спадкоємцем майна померлої за законом. При зверненні в нотаріальну контору для оформлення спадщини йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність у спадкодавця оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, а тому просить в судовому порядку визнати за ним право власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом після смерті баби ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 24.08.2023 року відкрито загальне позовне провадження у даній цивільний справі та призначено підготовче засідання.
Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з'явився. До суду подав заяву про підтримання позову та розгляд справи у його відсутності.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в підготовче засідання не з'явились; до суду подали заяви про визнання позову та розгляд справи у їх відсутності.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження, суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв'язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
У разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч. 4 ст. 206 ЦПК України). Визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, а тому суд приймає визнання позову у даній справі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що стверджується копією повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 02.03.2023 року (а.с.13).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15).
Родинні відносини між позивачем у справі ОСОБА_1 та спадкодавцем ОСОБА_4 підтверджуються копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 10.03.1982 року, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 СК України № 00038708435 від 02.03.2023 року (а.с.12).
На момент відкриття спадщини діяли норми Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року, оскільки часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, тому при вирішенні даного позову слід застосовувати норми даного Кодексу.
Статтею 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) визначено, що спадкоємець, який фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, визнається таким, що прийняв спадщину.
Відповідно до ст. 527 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 524 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
В силу ч. 2 ст. 529 ЦК України, (в редакції 1963 року), онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка
належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
Відповідно до ст. ст. 534, 529 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) позивач у справі ОСОБА_1 , будучи спадкоємцем за законом, прийняв спадщину шляхом вступу у фактичне володіння спадковим майном, що стверджується рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 24.05.2023 року та довідкою Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області № 272 від 20.02.2014 року (а.с.14, 18-19).
Постановою № 80/02-31 від 02.08.2023 року приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Грудзевич Т.О. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через відсутність у спадкодавця оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно (а.с.20).
Як вбачається з копії спадкової справи № 25/2023 до майна померлої ОСОБА_4 , 24.07.2023 року із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину звернувся ОСОБА_1 ; 24.07.2023 року та 02.08.2023 року із заявами про пропущення шестимісячного строку, встановленого законом для прийняття спадщини звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Інших спадкоємців не встановлено.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, особи вправі набути право власності на підставах, що не заборонені законом і згідно зі ст. 392 ЦК України, можуть звертатись до суду з позовом про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи, що право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації і виникає з моменту державної реєстрації, відсутність належно оформлених правовстановлюючих документів на нерухоме майно у померлого спадкодавця унеможливлює спадкоємцеві - позивачу по справі оформити свідоцтво про право на спадщину, суд дійшов висновку про задоволення позову у відповідності до заявлених вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 200, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 182, 328, 392, 1225 ЦК України, ст. ст. 524, 529, 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), суд -
УХВАЛИВ
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті баби - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 .
Відповідач - ОСОБА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 .
Відповідач - ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 .
Суддя Ківерцівського районного суду Ю.Л. Сіліч