Ухвала
13 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 705/4379/22
провадження № 61-12970 ск 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно,
ВСТАНОВИВ:
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 0,29 га, розташованої на території Дмитрушківської сільської ради, наданої для ведення особистого підсобного господарства (державний акт серії ЧР-15-12-113), укладений 20 травня 2021 року між ним та ОСОБА_2 , виконаним та дійсним і визнати за ним право власності на зазначений житловий будинок та земельну ділянку.
2. Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 грудня 2022 року позов задоволено. Визнано договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 0,29 га, розташованої на території села Дмитрушки Дмитрушківської сільської ради народних депутатів Уманського району Черкаської області, наданої для ведення особистого підсобного господарства (державний акт серії ЧР-15-12-113), укладений 20 травня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , виконаним та дійсним. Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку площею 0,29 га, розташовану на території села Дмитрушки Дмитрушківської сільської ради народних депутатів Уманського району Черкаської області, надану для ведення особистого підсобного господарства (державний акт серії ЧР-15-12-113).
3. Особа, яка не брала участі у справі, - керівник Уманської окружної прокуратури подав апеляційну скаргу на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 грудня 2022 року.
4. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 07 червня 2023 року поновлено керівнику Уманської окружної прокуратури строк на апеляційне оскарження рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 грудня 2022 року. Відкрито апеляційне провадження у справі.
5. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Уманської окружної прокуратури на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 грудня 2022 року закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 362 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у зв'язку з тим, що після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
6. У серпні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року, в скаржник просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
7. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судове рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
8. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
9. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
10. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
11. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено, що у 2023 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2023 року (на час подання касаційної скарги) - 2 684,00 грн.
12. Предметом спору у справі № 705/4379/22 є вимоги про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки дійсним та визнання права власності на вказане нерухоме майно. Судами попередніх інстанцій в цій справі встановлено, що на виконання згаданого договору купівлі-продажу 20 травня 2021 року ОСОБА_2 склала розписку, в якій зазначила, що вона отримала ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 8 500,00 доларів СШАза продаж належних їй житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 0,29 га, розташованої на території Дмитрушківської сільської ради, наданої для ведення особистого підсобного господарства.
13. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
14. На день подання касаційної скарги - 28 серпня 2023 року курс долара США, встановлений Національним банком України, складав 36,5686 грн за 1 долар США.
15. Тобто ціна позову в даній справі в національній валюті України становить 310 833,10 грн, що на 01 січня 2023 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн х 250 = 671 000,00 грн).
16. Касаційна скарга містить посилання на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, відповідно до яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню у випадках, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та якщо справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
17. Так скаржник, вказуючи на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики зазначає, що у провадженні судів перебуває значна кількість справ за позовами фізичних осіб про визнання права власності на нерухоме майно, отримане внаслідок укладення нормативно невизначених угод. На судові рішення в таких справах реагують прокурори шляхом подання апеляційних скарг в інтересах держави. Розгляд цієї справи касаційним судом сприятиме розвитку права, однаковому тлумаченню закону та правильному застосуванню статті 220 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 56, 362 ЦПК України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
18. Посилаючись на підпункт «в»пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України заявник вказує, що з огляду на поширеність в Україні порушень законодавства при укладенні вищезазначених угод, що призводить до ухилення сторін від сплати обов'язкових зборів та платежів, ненадходження їх до бюджету, справа становить значний суспільний інтерес.
19. Верховний Суд звертає увагу, що фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики означає, що заявник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
20. Тобто заявнику в касаційній скарзі необхідно обґрунтувати наявність актуальної правової проблеми, яка може бути вирішена за результатами касаційного перегляду справи.
21. Наведені заявником обставини, передбачені підпунктом а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки заявником не зазначено про неоднакове застосування касаційним судом (згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України саме його висновки, викладені в постановах, повинні враховуватися судами при виборі і застосуванні норм права) одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, що вказувало б на необхідність формування єдиної правозастосовчої практики. Також заявником не обґрунтовано наявності актуальної правової проблеми у застосуванні статті 220 ЦК України, статей 56, 362 ЦПК України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру» у подібних правовідносинах.
22. Доводи касаційної скарги також не свідчать про наявність підстав, передбачених підпунктом в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, оскільки незгода заявника з оскаржуваним судовим рішенням в цілому, за відсутності інших обставин, не може розглядатися як обставина, що впливає на визначення справи як такої, що становить значний суспільний інтерес, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є. Вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси широкого кола фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення
23. Касаційна скарга не містить жодних аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували б на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства. Формальне посилання заявника на поширеність цієї категорії справ не обґрунтовує наявності значного суспільного інтересу до цієї справи.
24. Верховний Суд зауважує, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено. Сама лише вказівка на зазначені винятки без належного обґрунтування та підтвердження належними доказами зазначених обставин, не свідчить про те, що є підстави для розгляду справи в суді касаційної інстанції.
25. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.
26. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
27. Оскарження в суді третьої інстанції має відбуватися щодо справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, що забезпечує ефективність касаційного провадження.
28. Зазначене відповідає і Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
29. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка, відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України є джерелом права, умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
30. При цьому застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості (рішення ЄСПЛ у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
31. Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
32. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
33. Враховуючи наведене, оскільки перший заступник керівника Черкаської обласної прокуратури подав касаційну скаргу на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
34. Крім цього, Верховний Суд звертає увагу на те, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті провадження) виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України, тому за таких обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 389-392 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 389, 394 та 398 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно за касаційною скаргою заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року.
2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді В. В. Пророк
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров