Ухвала
19 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 308/8538/21
провадження № 61-13600ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 березня 2023 року у складі судді: Дегтяренко К. С., та постанову Закарпатського апеляційного суду від 24 липня 2023 року у складі колегії суддів: Кожух О. А., Кондора Р. Ю., Куштана Б. П., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, у якому просив стягнути з ОСОБА_1 та приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» солідарно майнову шкоду у розмірі 218 845,23 грн та моральну шкоду у розмірі 150 000,00 грн.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 березня 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10 000 грн відшкодування моральної шкоди. У іншій частині позовних вимог відмовлено.Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 24 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 березня 2023 року змінено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 40 000,00 грн відшкодування моральної шкоди.
ОСОБА_1 12 вересня 2023 року засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 березня 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 24 липня 2023 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і залишити позов без розгляду.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
Ціна позову у цій справі становить 368 845,23 грн і не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що справа має для нього виняткове значення, оскільки він є пенсіонером, не працює, не має вкладів та інших активів у банках, окрім пенсії, не має будь-яких інших джерел існування, тобто не має достатніх джерел для відшкодування шкоди у розмірі 40 000,00 грн, які постановив стягнути апеляційний суд. Пенсія є єдиним джерелом існування відповідача, її вистачає лише на покриття потреб, що необхідні для утримання сім'ї, оплати комунальних послуг та лікування дружини, яка хворіє на цукровий діабет та гіпертонічну хворобу. Проте ОСОБА_1 не обґрунтовує та не надає доказів чому справа має виняткове значення для нього. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка її подала, з оскарженим судовим рішенням. І, відповідно, не свідчить, що справа має виняткове значення для відповідача.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Вказівка в резолютивній частині постанови Закарпатського апеляційного суду від 24 липня 2023 року про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
Таким чином, оскаржені рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 березня 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 24 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков