Ухвала
19 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 754/8436/22
провадження № 61-13176ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Скріжалєвська Любов Петрівна, на ухвалу Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Семенюк Т. А., Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М., від 04 травня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 23 грудня 2022 року позов ОСОБА_2 задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі ста відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку за період з 24 лютого 2022 року до досягнення ОСОБА_2 повноліття, допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, 02 лютого 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Скріжалєвська Л. П. подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 березня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 травня 2023 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Скріжалєвська Л. П., на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 23 грудня 2022 року у справі № 754/8436/22 відмовлено.
04 вересня 2023 року засобами поштового зв'язку представник ОСОБА_1 - адвокат Скріжалєвська Л. П. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 травня 2023 року у цивільній справі № 754/8436/22, в якій просить оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню, оскільки вказаний строк пропущений з поважних причин.
За змістом частини першої статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження)вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).
Ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.
Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частиною четвертою статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування причин поважності пропуску цього строку та зазначення доказів на підтвердження таких причин.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Апеляційним судом встановлено, що повний текст рішення Деснянського районного суду міста Києва від 23 грудня 2022 року складено 23 грудня 2022 року, оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 30 грудня 2022 року та 28 грудня 2022 року направлено в електронній формі ОСОБА_1 , що не заперечується відповідачем.
Апеляційну скаргу на рішення Деснянського районного суду міста Києва
від 23 грудня 2022 року представником ОСОБА_1 подано 02 лютого 2023 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження передбаченого статтею 354 ЦПК України.
Разом з апеляційною скаргою подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка мотивована тим, що повний текст рішення суду відповідачем отримано 28 грудня 2022 року, останнім днем подачі апеляційної скарги є 27 січня 2023 року, однак представник відповідача хворіла у період із 27 по 31 січня 2023 року, а крім того вчасній подачі апеляційної скарги заважали воєнний стан та відключення світла.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 березня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску строку. Зазначені апелянтом підстави для поновлення пропущеного строку апеляційний суд відхилив як неповажні.
На виконання вимог ухвали суду, 28 квітня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Скріжалєвська Л. П. подала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій зазначила, що вказаний строк пропущено через запроваджений в Україні воєнний стан та хворобу адвоката у період із 24 по 31 січня 2023 року. Вважала, що наведені причини несвоєчасного подання апеляційної скарги є поважними.
Встановивши, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку на апеляційне оскарження, наведені причини пропуску цього строку визнані неповажними, а інших підстав для поновлення строку заявником не зазначено, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження з підстав, передбачених частиною четвертою статті 357 та пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
При цьому, апеляційним судом враховано, що після отримання рішення суду 28 грудня 2022 року ОСОБА_1 мала достатньо часу для подання апеляційної скарги, у тому числі в електронній формі, а саме по собі посилання на військовий стан, без обґрунтування та доведення конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали вчиненню певних дій, не може вважатися належною підставою для поновлення процесуальних строків.
Колегія суддів також звертає увагу, що ні апеляційному, ні касаційному суду не надано відомостей про те, що представник ОСОБА_1 повідомляла її про неможливість своєчасного подання апеляційної скарги через хворобу чи інші обставини. Натомість ордер на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 видано не адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, а адвокатським об'єднанням.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визнає легітимними обмеженнями вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення ЄСПЛ у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності та зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права при вирішенні питання про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 388, 389, 390, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 04 травня 2023 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Скріжалєвська Любов Петрівна, на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 травня
2023 року у цивільній справі № 754/8436/22.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Шипович
О. М. Осіян
Є. В. Синельников