УХВАЛА
21 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/5810/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
розглянувши заяви розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" арбітражного керуючого Баранова Тараса Олеговича
та суддів Волковицької Н. О., Могила С. К., Случа О. В. про самовідвід у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика"
про стягнення 29 830 131,61 грн,
ВСТАНОВИВ:
15.09.2022 до Касаційного господарського суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-логістичний комплекс „Арктика" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 у справі № 910/5810/17.
Подану касаційну скаргу було передано 15.09.2023 відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, колегії суддів: Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.
19.09.2023 в системі "Електронний суд" було подано заяву розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" арбітражного керуючого Баранова Тараса Олеговича про відвід суддям Волковицькій Н. О. , Могилу С. К., Случу О. В., яка обґрунтована тим, що судді Волковицька Н. О. та Могил С. К. вже заявляли самовідвід у іншій справі № 910/570/21 за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика", який був задоволений, тому враховуючи Бангалорські принципи поведінки суддів вказані судді не можуть приймати участь в розгляді майнових спорів за участю відповідача. Крім цього, заявлений відвід заявник обґрунтовує тим, що судді визначеної колегії входять до складу судової палати з розгляду справ земельних правовідносин та права власності, а справа № 910/5810/17 безпосередньо пов'язана з процедурою банкрутства відповідача, щодо якого відкрито справу про банкрутство, тому неправильне визначення категорії справи та передача її для розгляду колегії суддів, які не мають відповідної спеціалізації є підставою для відводу.
Відповідно до частин другої та третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Положеннями частин першої та другої статті 39 ГПК України, передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Розглянувши подану заяву про відвід суддів Волковицької Н. О., Могила С. К., Случа О. В. суд касаційної інстанції дійшов висновку про її необґрунтованість та безпідставність з огляду на таке.
Статтею 35 ГПК України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді (пункт 5 частини 1 цієї статті).
Відповідно до частини 4 статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення у справі від 24.05.1989 у справі "Хаушильд проти Данії").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що у кожній окремій справі необхідно вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Отже, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, в тому рахунку надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
Частиною другою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до Закону.
За приписами частини першої статті 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Відповідно до підпункту 17.4 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.
Діловодство в Суді здійснюється в Автоматизованій системі документообігу Суду (далі - АСДС) з урахуванням вимог чинного законодавства.
Касаційні скарги, позовні заяви, судові справи, кримінальні провадження (кримінальні справи), а також інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до Суду й можуть бути предметом судового розгляду, приймає та реєструє в АСДС відповідна канцелярія в порядку, встановленому Інструкцією з діловодства Верховного Суду (Інструкція), затвердженою наказом керівника апарату Верховного Суду від 31.12.2021 № 129.
Відповідно до пункту 374 Інструкції визначення судді-доповідача (складу суду) для розгляду судової справи здійснюється відповідно до процесуального законодавства та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, з урахуванням особливостей автоматизованого розподілу справ, затверджених постановою Пленуму Суду, рішеннями зборів суддів.
За даними, отриманими з бази даних автоматизованої системи документообігу суду (комп'ютерна програма "Діловодство спеціалізованого суду"):
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-логістичний комплекс „Арктика" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 у справі № 910/5810/17 зареєстровано 15.09.2023 та згідно з витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) від 15.09.2023 передано колегії суддів у складі: суддя Волковицька Н. О. - доповідач (головуючий), судді Случ О. В., Могил С. К.
З огляду на викладене автоматизований розподіл у справі № 910/5810/17 здійснено з урахуванням приписів ГПК України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями).
Судді не мають жодного впливу на формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оцінивши доводи, які викладені в заяві розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" арбітражного керуючого Баранова Тараса Олеговича про відвід суддів Верховного Суду Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В., колегія суддів не вбачає обставин, які викликають сумнів у неупередженості суддів та порушення порядку авторозподілу справи № 910/5810/17, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
У той же час 21.09.2023 суддями Волковицькою Н. О., Могилом С. К., Случем О. В. подана заява про самовідвід у справі № 910/5810/17, мотивована тим, що наведені відповідачем обставини не можуть свідчити про неупередженість суддів, проте, враховуючи, що судді вже заявляли самовідвід у справі № 910/570/21, для уникнення будь-яких, навіть щонайменших, сумнівів у стороннього спостерігача у їх неупередженості чи будь-яких інших сумнівів в об'єктивному вирішенні даного спору судді Волковицька Н. О., Могил С. К., Случ О. В. вважають за необхідне заявити про самовідвід.
У статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення цього Суду у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, для забезпечення неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
За приписами частини першої статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Враховуючи викладене, Суд зазначає, що наведені в заяві про самовідвід обставини не можуть свідчити про можливу необ'єктивність чи упередженість суддів, однак, з урахуванням норм Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, з метою уникнення будь-яких сумнівів у сторін та інших учасників судового процесу щодо неупередженості суду касаційної інстанції та забезпечення довіри до судової влади в Україні, вважає за необхідне таку заяву задовольнити.
Керуючись статтями 34, 35, 38, 39, 234 ГПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" арбітражного керуючого Баранова Тараса Олеговича про відвід суддів Волковицької Н. О., Могила С. К., Случа О. В. у справі № 910/5810/17 визнати необґрунтованою.
2. Заяву суддів Волковицької Н. О., Могила С. К., Случа О. В. про самовідвід у справі № 910/5810/17 задовольнити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Волковицька
Судді С. К. Могил
О. В. Случ