ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
18 вересня 2023 рокуСправа № 921/454/23
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гирили І.М.
за участі секретаря судового засідання Коляска І. І.
розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" б/н від 07.09.2023 (вх. № 7272 від 07.09.2023) про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут", вул. Князів Острозьких, буд. 32/2, м. Київ, 01010
до відповідача Почаївської міської ради, пл. Шевченка Т., буд. 16, м. Почаїв, Тернопільська область, 47025
про стягнення заборгованості в загальній сумі 17 528, 55 грн
за участі представників
позивача: Шевчика О. І.
відповідача: не прибув
В порядку ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua.
Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. 35-37 ГПК України не надходило.
Встановив:
В провадженні Господарського суду Тернопільської області знаходилася справа № 921/454/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" до відповідача - Почаївської міської ради, про стягнення заборгованості в загальній сумі 17 528, 55 грн, з якої: 13 495 грн 19 коп. основний борг, 3 327 грн 58 коп. пеня 199 грн 65 коп. 3 % річних та 506 грн 13 коп. інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 04.09.2023 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Почаївської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" 13 495 грн 19 коп. основного боргу, 3 327 грн 58 коп. пені, 199 грн 65 коп. 3 % річних, 506 грн 13 коп. інфляційних втрат та 1 650 грн 79 коп. судового збору.
07.09.2023 на електронну адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" надійшла заява б/н від 07.09.2023 (вх. № 7272) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Зокрема, заявник просить суд стягнути з Почаївської міської ради витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 6 000, 00 грн. До поданої заяви б/н від 03.04.2023 (вх. № 2923) долучає Договір про надання юридичних послуг №38А200-4918-21 від 01.11.2021, Додаткову угоду № 2 від 30.12.2022 до Договору про надання юридичних послуг №38А200-4918-21 від 01.11.2021, Додаткову угоду № 6 від 06.06.2023 до Договору про надання юридичних послуг №38А200-4918-21 від 01.11.2021, Акт приймання - передачі наданих послуг за Додатковою угодою № 6 від 06.06.2023 до Договору про надання юридичних послуг №38А200-4918-21 від 01.11.2021.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 07.09.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" б/н від 07.09.2023 (вх. № 7272 від 07.09.2023) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу прийнято до розгляду; судове засідання у справі №921/454/23 для розгляду даної заяви призначено на 15:15 год. 18.09.2023; запропоновано Почаївській міській раді, в строк до 15.09.2023, надати суду свою позицію щодо заяви позивача б/н від 07.09.2023 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 12.09.2023 задоволено клопотання ТзОВ "Твій Газзбут" б/н від 12.09.2023 (вх. № 7379) про участь повноважного представника у судовому засіданні 18.09.2023 о 15:15 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення vkz.court.gov.ua.
13.09.2023 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги б/н від 13.09.2023 (вх. № 7445). Зокрема, Почаївська міська рада не погоджується із розміром заявлених до стягнення витрат та вважає їх значно завищеними. Звертає увагу на те, що при визначені суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зауважує, що представник позивача брав участь у всіх судових засідання в режимі відеоконференції, а відтак не зазнав матеріальних витрат на прибуття в судове засідання безпосередньо. Крім того, зазначає, що дана справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, була малозначною, підготовка позову не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи та нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося. Також просить врахувати, що справа була розглянута на підставі наданих сторонами документів та не потребувала додаткових заходів зі збирання доказів, допиту свідків, проведення експертиз. Наведене, на переконання відповідача, свідчить про не співмірність заявленого до стягнення розміру витрат на правову допомогу із складністю справи, ціною позову, виконаними адвокатським об'єднанням роботами, наданими послугами, витраченим часом та обсягом наданих послуг. Вважає, що такі витрати не мають характеру необхідних, не відповідають критеріям розумності, справедливості, неминучості та становлять надмірний тягар.
В судове засідання 18.09.5023, яке відбулось в режимі відеоконференції, представник позивача прибув. Заяву б/н від 07.09.2023 (вх. № 7272 від 07.09.2023) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у ній та посилаючись на долучені до матеріалів справи письмові докази. Щодо задоволення судом клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги заперечив. Просить стягнути з відповідача 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідач явки свого уповноваженого представника в судове засідання 18.09.2023 не забезпечив, причин неприбуття не повідомив, хоча про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином.
Ст. 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Беручи до уваги наведене вище, зважаючи на стислість визначених чинним процесуальним законодавством строків для ухвалення додаткового судового рішення, належне повідомлення відповідача про дату час та місце проведення судового засідання, враховуючи те, що останній надав суду свою письмову позицію щодо заяви позивача, господарський суд вважає за можливе питання про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу вирішити в даному судовому засіданні, без участі представника відповідача.
Розглянувши заяву ТзОВ "Твій Газзбут" про ухвалення додаткового рішення, заслухавши в судовому засіданні доводи та пояснення повноважного представника позивача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив таке.
Згідно з ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами ч. 3 ст. 244 ГПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Ч. 5 ст. 240 ГПК України визначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Згідно з ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до з ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI від 05.07.2012, з наступними змінами (далі - Закон № 5076-VI).
П. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI визначено, що договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону).
Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
Формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту Закон № 5076-VI визначає гонорар. Так, ст. 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах, - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення. Так, при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
З матеріалів справи вбачається, що відомості про очікуваний розмір витрат на правову допомогу (6 000 грн) позивач навів у поданій до суду позовній заяві б/н від 26.06.2023, до якої долучив і їх попередній (орієнтований) розрахунок (2 000 грн - підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості, інфляційних втрат, 3% річних та пені; 2 000 грн - представництво інтересів ТОВ "Твій Газзбут" у Господарському суді Тернопільської області під час розгляду справи на судових засіданнях; 2 000 грн - підготовка відповіді на відзив по справі).
Присутній у судовому засіданні 04.09.2023 повноважний представник позивача повідомляв, що за результатами вирішення даного спору, у встановлений чинним процесуальним законодавством строк, ним буде подано заяву про стягнення витрат на правову допомогу та відповідні підтверджуючі документи.
Заяву про ухвалення додаткового рішення та докази на підтвердження понесених у зв'язку із розглядом даної справи витрат на правову допомогу ТзОВ "Твій Газзбут" подано до суду 07.09.2023, тобто в межах встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України строку.
Наведене, на думку суду, свідчить про дотримання позивачем порядку повідомлення та надання суду доказів на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, а, відповідно, наявність підстав для їх розподілу у порядку встановленому процесуальним законодавством.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6 000, 00 грн позивачем до матеріалів справи долучено: копію Договору про надання юридичних послуг № 38А200-4918-21 від 01.11.2021, копію Додаткової угоди № 2 від 30.12.2022, копію Додаткової угоди №6 від 06.06.2023, копію Акту приймання-передачі наданих послуг від 05.09.2023 за Додатковою угодою №6 від 06.06.2023 на суму 6 000, 00 грн, копії довіреностей № 257/23 від 30.12.2022 та №266/23 від 30.12.2022, копії свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю №1832 від 08.06.2012 та серії ЛВ №002285 від 19.10.2021.
П. 1.1. Договору про надання юридичних послуг № 38А200-4918-21 від 01.11.2021 (далі - Договір) передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець (Адвокатське об'єднання "Гарант Груп") зобов'язується за завданням Замовника (ТзОВ "Твій Газзбут") надавати юридичні послуги, здійснювати захист, представництво або надавати інші види правової допомоги на умовах, що визначені Договором, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином надані послуги.
Згідно з п. 1.4. Договору факт надання Виконавцем Замовнику юридичних послуг відповідно до умов Договору підтверджується Актом приймання-передачі наданих юридичних послуг, який підписується сторонами.
Надання правової допомоги за Договором здійснюється Виконавцем за винагороду. Вартість наданих послуг (винагорода), які надаються протягом календарного місяця, визначається в гривнях та складає 10 000, 00 грн без ПДВ, крім того ПДВ 2 000,00 грн, разом з ПДВ 12 000, 00 грн за календарний місяць. Оплата наданих послуг здійснюється на підставі рахунку. Замовник зобов'язується оплатити рахунок Виконавця протягом 3 (трьох) банківських днів з дня одержання (п. 3.1. Договору).
Відповідно до п. 3.3-3.4 Договору на підтвердження одержання послуг, Виконавець направляє Замовнику Акт приймання-передачі наданих послуг за Договором у двох примірниках. Один підписаний примірник Акту повертається Виконавцю протягом 5 днів від дня його отримання. Оплата послуг по даному Договору може бути збільшена або зменшена за домовленістю сторін пропорційно збільшенню або зменшенню обсягу послуг, визначеному сторонами.
Додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмові формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками (п. 8.5 Договору).
П. 9.1-9.2 Договору визначено, що останній вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і скріплення їх печатками. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1 цього Договору та закінчується 31 грудня 2022 року (включно).
Додатковою угодою №2 від 30.12.2022 до Договору №38А200-4918-21 від 01.11.2021 сторони погодили викласти п. 9.2. Договору в наступній редакції: "9.2. Строк дії Договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 9.1. Договору та закінчується 31.12.2023 (включно)".
06.06.2023 між Адвокатським об'єднанням "Гарант Груп" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (Замовник) підписано Додаткову угоду №6 до Договору №38А200-4918-21 від 01.11.2021 про надання правової допомоги. Так, за умовами п. 1 вказаної Додаткової угоди Виконавець зобов'язався надати Замовнику професійну правничу допомогу в ході судового розгляду справи за позовною заявою ТзОВ "Твій Газзбут" до Почаївської міської ради про стягнення заборгованості в розмірі 13 495, 19 грн, в тому числі забезпечити представництво прав та охоронюваних законом інтересів Замовника при розгляді даної справи судом першої інстанції.
Згідно з п. 2 Додаткової угоди №6 захист прав та законних інтересів Замовника здійснюється адвокатами Виконавця.
Загальна вартість послуг, що надаються Виконавцем за умовами даної Додаткової угоди визначається в Акті приймання - передачі наданих послуг безпосередньо за результатами виконаних робіт (наданих послуг) з розрахунку 2 000, 00 грн за 1 годину (2 000,00 грн за 1 судове засідання), в тому числі ПДВ, яка сплачується Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 3 (трьох) робочих днів з дня набрання законної сили рішенням суду. Приймання послуг, наданих на виконання цієї Додаткової угоди здійснюється шляхом складання Сторонами Актів приймання - передачі наданих послуг (п. 3-4 Додаткової угоди №6).
Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг від 05.09.2023 Адвокатське об'єднання "Гарант Груп" надало, а ТОВ "Твій Газзбут" прийняло послуги згідно Додаткової угоди №6 до Договору про надання правової допомоги №38А200-4918-21 від 01.11.2021. Загальна кількість наданих послуг згідно Акту приймання-передачі наданих послуг від 05.09.2023 за Додатковою угодою №6 від 06.06.2023 до Договору складає 3 години на загальну суму 6 000, 00 грн, в тому числі 1 000, 00 грн ПДВ, а саме: за підготовку позовної заяви про стягнення заборгованості, інфляційних витрат, 3% річних та пені - 2 000, 00 грн; за представництво інтересів у суді під час розгляду справи на судових засіданнях 31.07.2023, 04.09.2023 - 4 000,00 грн.
Також у вказаному акті зазначено, що сторони претензій одна до одної з приводу наданих послуг не мають.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява б/н від 26.06.2023 підготовлена та подана суду адвокатом М. Станько; представництво інтересів ТзОВ "Твій Газзбут" у судових засіданнях 31.07.2023, 04.09.2023 у даній справі здійснювалось адвокатом Шевчик О. І. Повноваження адвоката Станька Мар'яна Миколайовича та адвоката Шевчика Олега Івановича підтверджено наявними в матеріалах справи копіями довіреностей № 257/23 від 30.12.2022 № 266/23 від 30.12.2022 та свідоцтв про право зайняття адвокатською діяльністю №1832 від 08.06.2012 та №002285 від 19.10.2021.
Подані до суду документи досліджені судом та визнаються належними доказами понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 000, 00 грн.
Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові №922/445/19 від 03.10.2019 зазначила, що: "витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено".
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 13.08.2019 у справі №908/1654/18, від 12.09.2019 у справі №910/9784/18 та від 19.11.2019 у справі №5023/5587/12).
У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.
Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.
Разом із тим, ч. 4-5 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові від 20.11.2020 Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 910/13071/19 звернуто увагу на те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу "pacta sunt servanda" та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Окрім того, у ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч. 6-7, 9 ст. 129 ГПК України.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись вказаними вище нормами чинного процесуального законодавства, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (Правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
У постанові від 18.03.2021 у справі №910/15621/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду наголосив на тому, що суд може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Також Верховний Суд зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів ст. 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації, а також співрозмірності до предмета (ціни) позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, згідно з ст. 74 ГПК України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам ст. 75-79 ГПК України.
Як вже зазначалось вище, відповідач заперечив проти покладення на нього витрат позивача на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі з підстав явної їх неспівмірності із складністю справи, ціною позову, наданим адвокатом обсягом послуг. Просив суд зменшити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату правничої допомоги.
Здійснивши аналіз ціни, предмета та підстав позову, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, значення для суспільного інтересу, зважаючи на час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, тривалість розгляду справи, беручи до уваги те, що дана справа не є складною, а також, керуючись, зокрема, такими критеріями як обґрунтованість, пропорційність, співмірність та розумність розміру заявлених до стягнення витрат, виходячи з конкретних обставин справи, враховуючи приписи ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд погоджується з позицією відповідача про те, що заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу (6 000 грн) не відповідають критеріям співмірності із ціною позову (17 528, 55грн) та розумної необхідності таких витрат.
Таким чином, дотримуючись критерію розумності, співмірності між ціною позову, обсягом роботи, проведеної адвокатом та заявленими витратами на оплату адвокатських послуг, враховуючи участь представника позивача в усіх (двох) судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), суд вирішив в даному випадку не присуджувати позивачу всі його витрати на професійну правову допомогу, а обмежити їх сумою в розмірі 3 000 грн, яку, відповідно, стягнути з відповідача. В решті витрати на професійну правничу допомогу судом покладаються на позивача.
Керуючись ст. 2, 13, 14, 42, 126, 129, 197, 232, 233, 236-238, 240-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" б/н від 07.09.2023 (вх. № 7272 від 07.09.2023) про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з Почаївської міської ради, пл. Шевченка Т., буд. 16, м. Почаїв, Тернопільська область, 47025, ідентифікаційний код 14052785, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут", вул. Князів Острозьких, буд. 32/2, м. Київ, 01010, ідентифікаційний код 43965848, 3 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. В іншій частині - у задоволенні заяви відмовити.
4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст. 256-257 ГПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення (додаткове рішення) складено 21.09.2023
Суддя І.М. Гирила