ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"11" вересня 2023 р. м. Рівне Справа № 918/782/23
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Мамчур А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Абразив Груп"
до відповідача Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"
про стягнення в сумі 585 396 грн. 00 коп.
В засіданні приймали участь:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився.
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
01 серпня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Абразив Груп" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (далі - відповідач) про стягнення в сумі 585 396 грн. 00 коп.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17 квітня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Абразив Груп" та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" укладено договір № 53-122-01-23-13244 поставки, на виконання умов якого позивач передав у власність відповідачу товар на загальну суму 589 951 грн. 20 коп., що підтверджується специфікаціями та видатковими накладними.
Позивач зазначає, що відповідач несвоєчасно виконав свої зобов'язання по оплаті за поставлений товар у визначений договором строк, чим порушив умови господарського зобов'язання.
За твердженням позивача, за несвоєчасне виконання зобов'язань з оплати поставленого товару у відповідача виник перед позивачем борг в сумі 585 396 грн. 00 коп., який останній просить суд стягнути на його користь з відповідача
Відповідач у свою чергу заперечує позовні вимоги та подав до суду відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог.
У відзиві на позовну заяву відповідача не заперечує проти факту укладення договору поставки та виникнення заборгованості у зв'язку із неналежним виконанням умов останнього. Відповідач зазначає, що на момент подачі відзиву на позовну заяву до суду, останній сплатив позивачу частину основної заборгованості в розмірі 125 000 грн. 00 коп. Окрім того, відповідач не заперечує наявність основної заборгованості по договору, тому, зважаючи на вказану обставину просить суд застосувати норму ст. 130 ГПК України та повернути 50% сплаченого судового збору позивачу.
В судове засідання 11 вересня 2023 року учасники процесу не з'явилися.
Заяви та клопотання у справі.
08 серпня 2023 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача в порядку ст.165 ГПК України надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить закрити провадження у справі в частині 100 000 грн. боргу за поставлену продукцію за відсутністю предмету спору.
22 серпня на офіційну електронну адресу Господарського суду Рівненської області від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній просить суд стягнути з відповідача залишок боргу в сумі 485 396 грн.
21 серпня на офіційну електронну адресу Господарського суду Рівненської області від представника позивача надійшло клопотання, в якому останній просить суд здійснити розгляд справи в судовому засіданні 11 вересня 2023 року без його участі.
08 вересня 2023 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи платіжної інструкції № 10166 від 04 вересня 2023 року на суму 25 000 грн. 00 коп.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 02 серпня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/782/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Абразив Груп" до відповідача Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" про стягнення в сумі 585 396 грн. 00 коп., розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 28 серпня 2023 року на 11 год. 30 хв.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 28 серпня 2023 року закрито підготовче провадження по розгляду позовної заяви у справі № 918/782/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Абразив Груп" до відповідача Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" про стягнення в сумі 585 396 грн. 00 коп. та призначено розгляд справи № 918/782/23 до судового розгляду по суті на 11 вересня 2023 року.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Абразив Груп" (далі - Постачальник) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (далі - Замовник) укладено договір №53-122-01-23-13244 від 17 квітня 2023 року (далі - договір) на поставку продукції згідно специфікації № 1. Предметом поставки є продукція: 42650000-7 щітки інструментальні.
Відповідно до п. 1.1 договору Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність продукцію, а Замовник зобов'язується оплатити її.
Пунктом 1.4 визначено місце виконання договору місто Вараш Рівненської області.
Згідно п. 3.1 поставка продукції здійснюється на склад Вантажоодержувача за адресом: 34400, м. Вараш, склад Рівненського відділення ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом".
В пункті 6.1 договору сторони визначили, що оплата за поставлену продукцію здійснюється Замовником протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії" за умови реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Пунктом 7.1 СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії" передбачено, що роботи з вхідного контролю виконуються в строк до 30 робочих днів.
Пунктом 8.4 договору передбачено, що датою поставки продукції є дата підписання видаткової накладної.
На виконання умов договору позивачем 17 травня 2023 року виконано поставку продукції, що підтверджується видатковою накладною № 852 на суму 589 951 грн. 20 коп. з ПДВ.
В свою чергу відповідач здійснив оплату частково - в сумі 4 555 грн. 20 коп.
Отже, на виконання умов договору позивачем поставлено продукцію на загальну суму 589 951 грн. 20 коп., проте оплата відповідачем проведена частково - на суму 4 555 грн. 20 коп., що є порушенням умов договору зі сторони замовника в частині оплати.
Таким чином, станом на даний час відповідачем не оплачено позивачу за поставлену та прийняту продукцію кошти в розмірі 585 396 грн. 00 коп.
Враховуючи викладені обставини та прострочення у розрахунках за договором, позивач просить стягнути з відповідача основний борг за порушення строків проведення оплати за поставлений товар.
Наведені обставини стали причиною звернення позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі
Джерела права й акти їх застосування.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України, судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов'язання, які виникають на підставі договору поставки.
Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України)
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У силу вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтями 76-78 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Мотивована оцінка аргументів сторін, підстави їх відхилення і висновок суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
Аргументуючи позовні вимоги позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки від 17 квітня 2023 року № 53-122-01-23-13244.
В якості доказів вказаних обставини суду надано наступні докази, а саме: копію договору № 53-122-01-23-13244 від 17 квітня 2023 року; копію специфікації № 1; копію рахунку № АГ00000959 від 17 травня 2023 року; копію видаткової накладної № 171 від 17 травня 2023 року; копію податкової накладної № 852 від 17 травня 2023 року; копію ярлика на придатну продукцію № 1-2-97 від 01 червня 2023 року.
На підставі вказаних доказів судом встановлено, а саме: факт виникнення між сторонами договірних відносин по поставці товару; факт поставки позивачем та передачі у власність відповідача поставлених товарів; факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань по оплаті за договором поставки товару; факт виникнення основної заборгованості.
Згідно до видаткової накладної, ярлика на придатну продукцію, рахунку на оплату (вказані документи підписані та не заперечені відповідачем) станом час звернення позивачем з позовом до суду заборгованість відповідача перед останнім за поставлені товари становить 585 396 грн. 00 коп.
Вказані обставини відповідачем не заперечено.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем після відкриття провадження у справі сплачено на користь позивача 125 0000 грн. 00 коп. заборгованості договору поставки від 17 квітня 2023 року № 53-122-01-23-13244, що підтверджується платіжною інструкцією № 8810 від 02 серпня 2023 року, № 10166 від 04 вересня 2023 року.
Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 231 ГПК України Господарський суд закриває провадження у справі, якщо: відсутній предмет спору.
Отже, судом встановлено, що предмет спору в частині стягнення 125 000 грн. 00 коп. основної заборгованості по договору поставки відсутній, тому, провадження в даній частині позову підлягає до закриття.
Решта сума заборгованості по договору поставки від 17 квітня 2023 року № 53-122-01-23-13244 в розмірі 460 396 грн. 00 коп. залишається неоплаченою.
З правовою позицією позивача, суд погоджується.
Щодо правової позиції відповідача, суд зазначає, що остання врахована судом, а саме позиція відповідача щодо визнання позову та застосування приписів ст. 130 ГПК України та повернення позивачу 50% судового збору.
Отже, доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, суд приймає.
Суд, за результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача, тому, позов слід задоволити у повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованості по договору поставки від 17 квітня 2023 року № 53-122-01-23-13244 в розмірі 460 396 грн. 00 коп.
Порушені права та інтереси позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Дана справа, яка пов'язана з виконанням правочинів в господарській діяльності відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду.
Невиконання відповідачем зобов'язання в укладених з позивачем правочину порушило інтереси останнього, які полягають у несвоєчасному отриманні оплати за поставлений товар та обумовлює настання передбачених цим правочином та законом правових наслідків у вигляді стягнення з відповідача суми основної заборгованості.
Судові витрати.
Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем по справі у якості судових витрат заявлено сплату судового збору в розмірі 8 780 грн. 95 коп.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем частково погашено основну заборгованість по договору поставки від 17 квітня 2023 року № 53-122-01-23-13244, тому, провадження в частині стягнення 125 000 грн. 00 коп. основної заборгованості підлягає закриттю.
Згідно з ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зокрема зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, закриття провадження.
Отже, суд роз'яснює позивачу, що сума судового збору в сумі 1 875 грн. 01 коп., може бути повернена останньому на підставі відповідного клопотання.
Залишок судового збору становить 6 905 грн. 94 коп.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на позовну заяву відповідач визнав суму основного боргу на суму 460 396 грн. 00 коп. по договору поставки від 17 квітня 2023 року № 53-122-01-23-13244 та просив суд, в порядку ч. 1 ст. 130 ГПК України, вирішити питання щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору сплаченого при поданні позову.
В силу ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічні норми містить ч. 1 ст. 130 ГПК України, а саме, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Отже, суд роз'яснює позивачу, що сума судового збору в сумі 3 452 грн. 97 коп., може повернена останньому на підставі відповідного клопотання, решта 50 відсотків судового збору в розмірі 3 452 грн. 97 коп. підлягає стягненню з відповідача.
Зважаючи на вищевказані обставини, у зв'язку із задоволенням позову, та враховуючи, що в результаті неправильних дій відповідача, який не сплатив відповідачу обумовлені договором кошти у встановлений строк, що призвело до необхідності позивачу звертатись до суду та нести додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір в сумі 3 452 грн. 97 коп. покладається на відповідача.
Керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" (34403, Рівненська область, м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Абразив Груп" (69084, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, 100-а, код. 33703603) 460 396 (чотириста шістдесят тисяч триста дев'яносто шість) грн. 00 коп. основного боргу 3 452 (три тисячі чотириста п'ятдесят два) грн. 97 коп. судового збору.
3. Провадження в частині стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Абразив Груп" 125 000 грн. 00 коп. основної заборгованості - закрити.
4. Видати наказ після набранням рішення законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 21 вересня 2023 року.
Суддя Войтюк В.Р.