ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.09.2023 Справа № 917/1404/23
за позовною заявою Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» (Ідентифікаційний код юридичної особи 16286441, адреса місцезнаходження: вул. Дегтярівська, 38-44, м. Київ, 04119, e-mail: general@pk-ukraina.gov.ua)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІНТЕХНО» (Ідентифікаційний код юридичної особи 44503083, адреса місцезнаходження: вул. Європейська, 21, оф. 207, м. Полтава, 36014, e-mail: bud_intehno@ukr.net)
про стягнення 273 399,00 грн.
Суддя Киричук О.А.
Секретар судового засідання Тертична О.О.
Представники сторін:
від позивача: Змієвець О.П., Брухаля Р.С.
від відповідача: не з'явився
Державне підприємство «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІНТЕХНО» про стягнення заборгованості в розмірі 273 399,00 грн. за порушення Відповідачем строку поставки Товару за Договором про закупівлю від 28.12.2022 № 328, у тому числі: пеня у розмірі 171 601,50 грн та штраф у розмірі 101 797,50 грн.
Ухвалою від 04.08.2023р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 31.08.23, запропонувати відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.
22.08.23 від відповідача надійшов відзив на позов.
31.08.23 від позивача надійшла відповідь на відзив.
У підготовчому засіданні, 31.08.2023р., судом здійснено дії та з'ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою від 31.08.2023р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/1404/23, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 19.09.2023.
18.09.23 від відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про зменшення розміру штрафних санцій.
19.09.2023 у судовому засіданні з розгляду справи по суті взяв участь представник позивача.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити повністю.
Представники відповідача в судове засідання 19.09.23 не з"явилися.
Дослідивши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи суд зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, з дотриманням завдань, принципів господарського судочинства (стаття 2 Господарського процесуального кодексу України) та розумності строків для вчинення процесуальної дії (стаття 114 Господарського процесуального кодексу України), основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Отже, відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, підставою для відкладення розгляду справи є наявність для цього обґрунтованих причин.
Відповідно до вимог статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема статтями 7, 13, визначено, що кожна сторона має рівні права, а суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Господарським процесуальним кодексом України.
В обґрунтування свого клопотання представник відповідача посилається на призначення розгляду іншої справи. При цьому, будь-яких підтверджень розгляду іншої справи за участю представника відповідача останнім надано не було.
Суд зазначає, що відсутність представника не є підставою для відкладення розгляду справи, відповідно до норм ГПК України.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд у задоволенні клопотанні представника відповідача про відкладення розгляду справи відмовляє.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд звертає увагу на те, що явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а брати участь у судових засіданнях є правом учасників справи, що встановлено ст. 42 ГПК України. Окрім того, за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засідання 19.09.23 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
28.12.2022 державним підприємством «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» (далі - Поліграфкомбінат «Україна», Покупець, Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІНТЕХНО» (далі - ТОВ «БУДІНТЕХНО», Постачальник, Відповідач) укладено договір про закупівлю № 328 (далі - Договір).
У Договорі сторони, зокрема, узгодили наступне:
- п.1.1. Постачальник зобов'язується поставити «Мережеве обладнання» (далі - Товар), а Покупець - прийняти і оплатити такий Товар у порядку та на умовах, передбачених цим Договором.
- п.1.2. Найменування Товару, асортимент, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю виміру Товару та загальна вартість Товару визначені в Специфікації (Додаток 1 до цього Договору), яка є невід'ємною частиною цього Договору.
- п.3.1. Ціна Товару визначена в Специфікації (Додаток 1 до цього Договору) та включає в себе витрати на його пакування, маркування та транспортування на склад Покупця за адресою: вул. Дегтярівська, 38-44, м. Київ, 04119.
- п.3.2. Загальна вартість Товару визначена в Специфікації (Додаток 1 до цього Договору) та становить 1 454 250,00 грн., у тому числі ПДВ 242 375,00 грн.
- п. 4.1. Оплата загальної вартості Товару здійснюється Покупцем в національній валюті шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника, вказаний у цьому Договорі, в такому порядку:
4.1.1. Оплата в розмірі 50% від вартості Товару в сумі 727 125,00 грн, у тому числі ПДВ 121 187,50 грн здійснюється Покупцем впродовж 5 (п'яти) робочих днів з дати укладання цього договору;
4.1.2. Остаточний розрахунок за поставлений товар в сумі 727 125,00 грн, у тому числі ПДВ 121 187,50 грн Покупцем здійснюється протягом 3 (днів) робочих днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін видаткових накладних на поставлений товар.
- п.5.1. Поставка Товару здійснюється Постачальником впродовж 60 (шістдесяти) календарних днів з дати підписання Сторонами цього Договору.
- п.5.5. Датою поставки Товару вважається дата отримання Товару уповноваженою особою Покупця в Місці поставки та оформлення і підписання уповноваженими представниками Сторін у встановленому законодавством України порядку видаткової накладної на кількість поставленого Товару.
- п.7.1. У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором.
- п.7.2. У разі порушення строку поставки Товару та/або порушення строку заміни неякісного Товару Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленого/не заміненого Товару, за кожен день прострочення протягом усього періоду невиконання зобов'язання, а за прострочення понад 10 (десять) календарних днів Постачальник додатково сплачує Покупцю штраф в розмірі 7% вказаної вартості.
- п.11.1. Цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх печатками і діє до 28.02.2023 включно, а в частині виконання гарантійних зобов'язань - до повного їх виконання.
- п.11.2. Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.
До договору укладалися додаткові угоди № 1 та №2.
Так, в редакції Додаткової угоди № 2 від 28.04.23 сторони
- дійшли взаємної згоди внести зміни до пункту 11.1. Розділу 11 «СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ» Договору та викласти його у новій редакції наступного змісту: « 11.1. Цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх печатками і діє до 30.06.2023 включно, а в частині виконання гарантійних зобов'язань - до повного їх виконання.».
- дійшли взаємної згоди внести зміни до Додатку 1 та Додатку 2 до Договору та викласти їх у нових редакціях, що додаються до цієї Додаткової угоди № 2.
Позивач вказує, що Товар, визначений умовами договору, був поставлений Відповідачем з порушенням строку.
Так, враховуючи умови пункту 5.1 договору та дату укладення Договору (28.12.2022), Відповідач зобов'язаний був поставити весь обсяг Товару не пізніше 26.02.2023. Однак, фактична поставка Товару здійсненна Відповідачем лише 26.06.2023, що підтверджується видатковою накладною від 26.06.2023 № 19.
За розрахунком позивача, Постачальником порушено встановленим Договором строк поставки Товару на 118 (сто вісімнадцять) днів (з 27.02.2023 по 25.06.2023).
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 273 399,00 грн. за порушення Відповідачем строку поставки Товару за Договором про закупівлю від 28.12.2022 № 328, у тому числі: пеня у розмірі 171 601,50 грн та штраф у розмірі 101 797,50 грн.
Відповідач у відзиві визнав факт прострочення поставки товару та просив суд зменшити розмір стягуваної пені та штрафу до 25 % від заявленої суми - до 68 349,75 грн., посилаючись на таке:
- Додатком № 1 до Договору визначено найменування Товару, який Постачальник зобов'язувався поставити, а саме: Мережеве сховище Synology SA3400.
- Оскільки даного Товару саме з таким маркуванням не було в наявності в Україні, 28.04.2023 року Сторонами була укладена додаткова угода № 2 до Договору (наявна в матеріалах справи), відповідно до якої Сторони погодили внести зміни до Додатків № 1 та № 2 та викласти їх в новій редакції.
- Нова редакція Додатка № 1 від 28.04.2023 року передбачає поставку Товару з іншим найменуванням Товару - мережеве сховище Synology SA3410, який ТОВ «БУДІНТЕХНО» поставив у строк - до 60 календарних днів з моменту підписання додаткової угоди та нової специфікації на товар (Додаток 1 до Договору), що підтверджується видатковою накладною № 19 від 26.06.2023 року (наявна в матеріалах справи).
- Відповідач не міг поставити мережеве сховище Synology SA3410 в той же день, в який була підписана додаткова угода, оскільки даний товар не виготовляється на території України, а потребує його замовлення у завода-виробника поза межами нашої країни. В свою чергу, логістика з іншої країни потребує значного часу.
- У позовній заяві Позивач не вказав, які конкретно збитки він поніс у зв'язку із тим, що Відповідач виконав свої зобов'язання по Договору із порушенням строку.
- Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІНТЕХНО» є достатньо молодою компанію, яка була створена 28.12.2021 року, напередодні широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України та введення на території України воєнного стану. За період війни український бізнес зазнав втрат в рази більше, аніж за два роки пандемії, викликаної СОУГО-19. Наразі багато підприємств зовсім припинили свою діяльність. Компанії, які все ж таки мають необхідні ресурси та продовжують роботу, страждають від постійних ракетних обстрілів, перебоїв з постачанням електроенергії, проблем з логістикою та браком потрібної сировини. ТОВ «БУДІНТЕХНО» продовжує працювати в такій економічно-нестабільній ситуації, справно сплачує податки та підтримує економіку нашої країни в ці нелегкі часи. Сплата штрафних санкцій у розмірі 273 399,00 грн. буде надмірним тягарем для підприємства.
- Відповідач хоч і прострочив виконання зобов'язання з певних об'єктивних причин, але все ж таки виконав їх у повному обсязі.
Крім того, до клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій відповідач надав докази скрутного становища підприємства, а саме: наявні у підприємства відповідача кредити.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у частково з наступних підстав.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського України (далі - ГК України) передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.
Частиною 1 статті 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Матеріалами справи підтверджується, що Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором не поставив Позивачу товар у визначені Договором строки. Дана обставина відповідачем не спростована.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.
Частиною 1 статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частина перша статті 173 ГК України містить визначення господарського зобов'язання, яким визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пеню у розмірі 171 601,50 грн та штраф у розмірі 101 797,50 грн.
Суд враховує, що враховуючи умови пункту 5.1. Договору та дату укладення Договору (28.12.2022), Відповідач зобов'язаний був поставити весь обсяг Товару не пізніше 26.02.2023, однак, всупереч вказаним нормам та умовам Договору фактична поставка Товару здійсненна Відповідачем лише 26.06.2023, що підтверджується видатковою накладною від 26.06.2023 № 19. Таким чином, Постачальником порушено встановленим Договором строк поставки Товару на 118 (сто вісімнадцять) днів (з 27.02.2023 по 25.06.2023).
Відповідно до п. 7.2 договору у разі порушення строку поставки Товару та/або порушення строку заміни неякісного Товару Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленого/не заміненого Товару, за кожен день прострочення протягом усього періоду невиконання зобов'язання, а за прострочення понад 10 (десять) календарних днів Постачальник додатково сплачує Покупцю штраф в розмірі 7% вказаної вартості.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.
В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, від 27.09.2019 у справі № 923/760/16, від 19.09.2019 у справі № 904/5770/18.
Перевіривши надані позивачем розрахунки суми пені та штрафу, суд зазначає, що останні є арифметично вірними та виконаними відповідно до норм чинного законодавства та умов договору.
Водночас, суд враховує наступне.
Як зазначено вище, відповідач у відзиві просив зменшити розмір стягуваної пені та штрафу до 25 % від заявленої суми - до 68 349,75 грн., враховуючи, що дії його підприємства щодо несвоєчасного виконання прийнятих на себе зобов'язань за Договором не мали негативних наслідків для позивача у вигляді збитків, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. З Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності.
В обгрунтування цього відповідач вказав на те, що не міг поставити мережеве сховище Synology SA3410 в той же день, в який була підписана додаткова угода, оскільки даний товар не виготовляється на території України, а потребує його замовлення у завода-виробника поза межами нашої країни. В свою чергу, логістика з іншої країни потребує значного часу.
При цьому, відповідач, прохає суд звернути увагу, що Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІНТЕХНО» є достатньо молодою компанію, яка була створена 28.12.2021 року, напередодні широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України та введення на території України воєнного стану. За період війни український бізнес зазнав втрат в рази більше, аніж за два роки пандемії, викликаної СОУГО-19. Наразі багато підприємств зовсім припинили свою діяльність. Компанії, які все ж таки мають необхідні ресурси та продовжують роботу, страждають від постійних ракетних обстрілів, перебоїв з постачанням електроенергії, проблем з логістикою та браком потрібної сировини. ТОВ «БУДІНТЕХНО» продовжує працювати в такій економічно-нестабільній ситуації, справно сплачує податки та підтримує економіку нашої країни в ці нелегкі часи. Сплата штрафних санкцій у розмірі 273 399,00 грн. буде надмірним тягарем для його підприємства.
В свою чергу, Відповідач зазначив, що хоч і прострочив виконання зобов'язання з певних об'єктивних причин, але все ж таки виконав їх у повному обсязі.
Частиною першою статті 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. У частині третій статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може бути непомірним тягарем для споживача і джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора (рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013). Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення.
Основними засадами цивільних правовідносин є справедливість, добросовісність, розумність (п.6 ст.3 ЦК України).
У відповідності до наведених правових норм інститут зменшення неустойки (пені та штрафу) є механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання. Він покликаний протидіяти необґрунтованому збагаченню однією із сторін за рахунок іншої. Цей інститут спрямований на забезпечення цивільно-правових принципів рівності і балансу інтересів сторін. Право на зменшення пені направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладені договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.
При цьому ні у зазначених нормах, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
З матеріалів справи та з пояснень представників сторін суд приходить до висновку про обґрунтованість тверджень відповідача про те, що наразі існують об'єктивні обставини, які в сукупності свідчать про те, що належні до сплати штрафні санкції є надмірно великі порівняно зі збитками кредитора. Їх сплата не відповідатиме принципам розумності, добросовісності, справедливості цивільного законодавства. Стягнення пені та штрафу в заявленому розмірі призведе до порушення балансу майнових інтересів сторін зобов'язання, спотворить мету неустойки, перетворивши її зі стимулу належного виконання зобов'язань на спосіб отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора, ставши при цьому непомірним тягарем для боржника (відповідача).
В аспекті права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд звертає увагу на наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.
Об'єктивно оцінивши даний випадок, приймає до уваги всі обставини неналежного виконання зобов'язання відповідачем, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, приймаючи до уваги, що пеня та штраф є лише санкціями за невиконання зобов'язання, а не основним боргом, а тому будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може, тому при зменшенні розміру пені позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані, суд вважає за необхідне зменшити визнаний судом обґрунтованим розмір пені та штрафу на 20%, а саме: до 137281,20 грн. пені та 81438 грн. штрафу.
В цій частині позовні вимоги про стягнення пені задовольняються судом.
Таке зменшення розміру пені та штрафу суд вважає розумним та оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача.
Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 137281,20 грн. пені та 81438 грн. штрафу підлягають задоволенню, в іншій частині вимог у позові слід відмовити.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
При цьому судом враховано п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (чинної на момент винесення рішення) судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки.
З огляду на вказане, за рахунок відповідача підлягає відшкодуванню позивачу сума судового збору у розмірі 4100,98 грн.
Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІНТЕХНО» (Ідентифікаційний код юридичної особи 44503083, адреса місцезнаходження: вул. Європейська, 21, оф. 207, м. Полтава, 36014, e-mail: bud_intehno@ukr.net) на користь Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» (Ідентифікаційний код юридичної особи 16286441, адреса місцезнаходження: вул. Дегтярівська, 38-44, м. Київ, 04119, e-mail: general@pk-ukraina.gov.ua) 137281,20 грн. пені, 81438 грн. штрафу та 4100,98 грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 20.09.23 р.
Суддя Киричук О.А.