ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"19" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2000/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи:
за позовом: Акціонерного товариства "Акцент-банк" (49074, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул.Батумська, буд. 11
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Письменного Олега Вікторовича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 167 356,41 грн
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог Акціонерного товариства "Акцент-банк".
12.05.2023 Акціонерне товариство "Акцент-банк" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Письменного Олега Вікторовича, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 167 356,41 грн, яка складається із заборгованості за наданим кредитом у сумі 112 553,06 грн, заборгованості за процентами у сумі 33 099,28 грн, заборгованості за винагородою у сумі 21 704,07 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про невиконання відповідачем зобов'язання за укладеними з АТ "Акцент-Банк" кредитним договором №20.75.0000000332 від 21.12.2020 в частині повернення кредитних коштів, сплати процентів та винагороди.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.05.2023 позовну заяву Акціонерного товариства "Акцент-банк" на підставі ч.1 ст.174 ГПК України залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум із зазначенням періоду нарахування та суми кредиту, на яку нараховано відсотки та винагороду; доказів направлення Фізичній особі-підприємцю Письменному О.В. позовної заяви з доданими до неї документами на належну адресу; зазначення належного місцезнаходження відповідача.
Ухвала від 17.05.2023 була надіслана позивачу в його електронний кабінет та доставлена, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
25.05.2023 до суду від Акціонерного товариства "Акцент-банк" надійшла заява, в якій позивач, на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, зазначені недоліки усунув.
Ухвалою суду від 30.05.2023 за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/2000/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Також ухвалою суду про відкриття провадження у справі сторонам було запропоновано надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз'яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
Ухвала суду від 30.05.2023 була надіслана та доставлена позивачу в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідачу по справі ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
За таких обставин, зважаючи на обставину повернення до суду надісланого відповідачу на юридичну адресу поштового відправлення із відміткою поштової установи "адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджується наявним в матеріалі справи поштовим відправленням (а.с.67-71), суд зазначає про виконання обов'язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом відповідної процесуальної дії (відкриття провадження у справі).
Згідно з ч.5,7 ст.252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від відповідача справи до суду не надходило.
Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Враховуючи ту обставину, що в умовах воєнного стану суди продовжують працювати в штатному режимі, з огляду на необхідність повідомлення учасників справи про наявність судового розгляду з метою забезпечення доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути дану справу в межах розумного строку.
3. Фактичні обставини, встановлені судом.
21.12.2020 між Акціонерним товариством "Акцент-Банк" (Банк) та Фізичною-особою підприємцем Письменним Олегом Вікторовичем укладено кредитний договір №20.75.0000000332 (а.с.5-11).
Відповідно до п.А1, А2 договору вид кредиту - строковий кредит. Ліміт цього договору: 120 000 грн на фінансування поточної діяльності.
Згідно із п. А3 договору термін повернення кредиту 20.12.2023. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з Графіком платежів (Додаток № 1 до цього Договору). Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою: сума щомісячного ануїтетного платежу = сума кредиту за Договором Х ((1 + Процентна ставка за місяць) строк кредитування(міс.) Х Процентна ставка на місяць) / ((1 + Процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.) - 1); Сума щомісячного платежу за % = (залишок заборгованості за Кредитом Х річна Процентна ставка / кількість днів поточного року) Х Кількість днів в місяці, який передує сплаті ануїтетного платежу; Сума щомісячного платежу за основним боргом = Сума щомісячного погашення Кредиту - Сума щомісячного платежу %.
Згідно зі ст. 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 20.12.2023.
Згідно з п.А6 договору за користування кредитом Позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20,9 % річних.
Відповідно до п.А10 договору Позичальник щомісячно сплачує Банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% (нуль цілих сімдесят дев'ять сотих) від суми зазначеного у п. А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати.
Згідно із пунктами 2.2.2, 2.2.3 договору Позичальник зобов'язався сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п. 4.1, 4.2., 4.3 цього договору. Повернути кредит у терміни, встановлені п. 1.2, 2.2.14, 2.3.2 цього договору.
Відповідно до п. 2.3.2 договору при настанні будь-якої з наступних подій: порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами цього Договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту, Банк, на свій розсуд, має право: змінити умови цього Договору - зажадати від Позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань за цим Договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі ст. 212, 611, 651 ЦКУ за зобов'язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату Позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим Договором.
У додатку №1 до договору "Графік погашення" сторони договору погодили термін повернення кредиту, розмір частини кредиту, що підлягає поверненню, суми процентів та комісійних винагород, що підлягають сплаті у відповідну дату.
Договір разом із додатком до нього підписано представниками сторін шляхом накладення електронного підпису, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (а.с.20).
На підставі укладеного кредитного договору, позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 120 000 грн, що підтверджується меморіальним ордером від 22.12.2020 (а.с.19).
Згідно наданого позивачем розрахунку відповідачем було частково повернуто кредитні кошти у сумі 7 446,94 грн, залишок заборгованості по тілу кредиту становить 112 553,06 грн.
Фактично, враховуючи графік погашення кредиту, відповідачем було здійснено 3 перших платежі, наступний платіж мав бути сплачений відповідачем 21.04.2021, однак, починаючи з цієї дати, жодних платежів від ФОП Письменного О.В. на погашення кредиту та процентів не надходило.
10.03.2023 позивач направив відповідачу на адресу АДРЕСА_2 вимогу погасити Банку всю поточну заборгованість за наявним кредитом у розмірі 165 836,40 грн до 14.03.2023 та повідомив, що разі невиконання зазначених зобов'язань Банк буде вимушений звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості, з додатковим понесенням судових витрат.
Надаючи оцінку означеній вимозі, з урахуванням п.2.3.2. договору щодо дотримання Банком порядку визначення дострокової дати повернення кредиту, суд враховує, що відповідна вимога була направлена на адресу, відмінну від юридичної, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також у кредитному договорі. Жодних пояснень щодо актуальності адреси, на яку було направлено вимогу, позивач суду не надав.
З урахуванням означеного, надана позивачем вимога не свідчить про вчинення позивачем одностороннього правочину щодо зміни терміну виконання зобов'язання з дострокового повернення усієї суми кредитних коштів.
В той же час суд враховує, що ані положення кредитного договору, ані положення ЦК України не встановлюють у який спосіб та в якій формі повинна бути заявлена вимога банку до кредитора щодо дострокового повернення кредитних коштів, термін сплати яких ще не настав, в разі прострочення повернення чергової частини позики, отже, звернення Банку щодо повернення усієї суми кредитних коштів з позовною заявою до кредитора є одним із варіантів вимоги в розумінні положень договору та ст.1050 ЦК України.
Отже, з урахуванням означеного, внаслідок порушення позичальником зобов'язання із повернення кредитних коштів в обумовлені сторонами строки, шляхом звернення до суду з відповідним позовом (надіслання такого позову на юридичну адресу відповідача) банком змінено строк виконання зобов'язання щодо повернення усієї суми кредитних коштів.
В той же час, матеріали справи не містять доказів повернення позичальником кредитних коштів.
Згідно з розрахунком позивача (а.с.18) залишок заборгованості відповідача станом на 28.03.2023 становить: 112 553,06 грн - заборгованості за наданим кредитом, 33 099,28 грн - заборгованості за процентами, 21 704,07 грн - заборгованості за винагородою.
4. Позиція суду.
Нормами ст. 345 Господарського кодексу України визначено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, який укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За частиною ж другою цієї статті якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому на підставі статті 1048 цього Кодексу.
Як встановлено судом, Банк скористався передбаченим ч.2 ст.1050 ЦК України правом, звернувшись до суду з позовною заявою з вимогою про сплату всієї суми заборгованості.
Враховуючи, що доказів сплати відповідних грошових коштів, матеріали справи не містять, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими.
Перевіривши наведений позивачем розрахунок основного боргу, процентів та винагороди, суд зазначає, що останній є вірним, а вимоги в частині стягнення заборгованості за наданим кредитом у сумі 112 553,06 грн, заборгованості за процентами у сумі 33 099,28 грн та заборгованості за винагородою у сумі 21 704,07 грн такими, що підлягають задоволенню.
Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Письменного Олега Вікторовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Акцент-банк" (49074, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул.Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080) заборгованості за тілом кредиту у сумі 112 553 /сто дванадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят три/ грн 06 коп., заборгованість за процентами у сумі 33 099 /тридцять три тисячі дев'яносто дев'ять/ грн 28 коп., заборгованості за винагородою у сумі 21 704 /двадцять одна тисяча сімсот чотири/ грн 07 коп. та судовий збір сумі 2 684 /дві тисячі шістсот вісімдесят чотири/ грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ю.М. Щавинська