ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
УХВАЛА
20 вересня 2023 року Справа № 915/1440/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши заяву №3618/02.02.01-22/22.06/14/23 від 11.09.2023 (вх. №12223 від 18.09.2023) Миколаївської міської ради, про забезпечення позову у справі
за позовом: Миколаївської міської ради, 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, електронна адреса: kancel@mkrada.gov.ua
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «РОШ-ЛЕНД», 54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, буд.51/2
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
Приватне підприємство «ТЕХБУДІНВЕСТ», 54025, м. Миколаїв, вул. Архітектора Старова, 4-Д, кв.32
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «СТІВ», 54029, м. Миколаїв, вул. Петрової Галини, буд.5, кВ.32
Товариство з обмеженою відповідальністю «КРЕЙТЕР», 54010, м. Миколаїв, пр. Центральний, 6-Б, кв.50
про: зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою
Миколаївська міська рада звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №3617/02.02.01-22/02.06/14/23 від 11.09.2023 (вх..№12176/23 від 18.09.2023) в якій просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «РОШ-ЛЕНД», усунути перешкоди в користуванні Миколаївською міською радою земельною ділянкою площею 21 кв.м., кадастровий номер 4810137200:09:049:0001, шляхом знесення об'єкту нерухомого майна - нежитлове приміщення, магазин з навісом по просп.Центральному, 75/12, м.Миколаїв (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1144087648101).
В обґрунтування позовних вимог Миколаївська міська рада посилається на те, що Миколаївська міська рада є органом місцевого самоврядування, представляє інтереси територіальної громади м. Миколаєва, у тому числі при реалізації останньою права власності на землі комунальної власності. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.06.2021 № 259722730 Територіальна громада міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4810137200:09:049:0001 загального площею 0,0021 га по просп. Леніна поблизу будинку № 75, м. Миколаїв. У зв'язку з тим, що: - земельна ділянка не була забудована до зведення на ній нежитлового приміщення, магазину з навісом за адресою: просп. Центральний, 75/12, м. Миколаїв; - територіальна громада міста Миколаєва в особі міської ради не приймала жодних рішень щодо надання права на забудову вказаної земельної ділянки об'єктами нерухомого майна; -між Миколаївською міською радою та ТОВ «РОШ-ЛЕНД» відсутні будь-які договірні відносини щодо оренди спірної земельної ділянки за вказаною вище адресою; - самочинне будівництво нсжитлового приміщення, магазину з навісом на земельній ділянці за адресою: просп. Центральний, 75/12, м. Миколаїв та оформлення права власності на такий об'єкт, порушує інтереси територіальної громади м. Миколаєва, та позбавляє її права вільно володіти, розпоряджатись та використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням. Вказує, що належним та ефективним способом захисту порушених прав Миколаївської міської ради у відповідності до положень статті 391 ЦК України є звернення позивачем, як власником спірної земельної ділянки, до суду з негаторним позовом про зобов'язання ТОВ «РОШ-ЛЕНД» усунути перешкоди Миколаївській міській раді у користуванні земельною ділянкою загальною площею 21 кв.м. шляхом знесення нежитлового приміщення, магазину з навісом по проси. Центральному, 75/12, м. Миколаїв, Миколаївська обл., оскільки у ТОВ «РОШ-ЛЕНД» відсутні правові підстави утримувати та користуватись земельною ділянкою шляхом розміщення на ній незаконно збудованих об'єктів.
Разом з позовною заявою позивачем подана до суду заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на нерухоме майно - нежитлове приміщення, магазин з навісом
загальною площею 21 кв.м., який знаходиться за адресою: проспект Центральний, буд.75/12, м.Миколаїв, Миколаївська область (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1144087648101).
- заборони державним реєстраторам, нотаріусам, іншим суб'єктам та посадовим
особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна - нежитлове приміщення, магазин з навісом загальною площею 21 кв.м., який знаходиться за адресою: проспект Центральний, буд.75/12, м.Миколаїв, Миколаївська область (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1144087648101).
- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «РОШ-ЛЕНД» укладати
договори, вчиняти інші правочини, здійснювати будь-які дії щодо відчуження та передачі нерухомого майна - нежитлове приміщення, магазин з навісом загальною площею 21 кв.м., який знаходиться за адресою: проспект Центральний, буд.75/12, м.Миколаїв, Миколаївська область (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1144087648101).
Необхідність вжиття вищевказаних заходів забезпечення позову Миколаївська міська рада обґрунтовує тим, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка від 08.08.2023 номер інформаційної довідки 341943941) Товариство з обмеженою відповідальністю «РОШ-ЛЕНД» є співвласником на праві спільної часткової власності (розмір частки 33/100) об'єкта нерухомого майна: нежитлове приміщення, магазин з навісом по просп. Центральному, 75/12, м. Миколаїв, загальною площею 20.1 кв.м, опис: магазин літ. «А» загальною площею 6,7 кв.м, магазин літ. «Б» загальною площею 13,4 кв.м, навіс літ «С» (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1144087648101). Крім того, згідно вказаної інформаційної довідки, Товариство з обмеженою відповідальністю «РОШ-ЛЕНД» є співвласником на праві спільної часткової власності (розмір частки 67/100) об'єкта нерухомого майна: нежитлове приміщення, магазин з навісом по АДРЕСА_1 , загальною площею 20.1 кв.м, опис: магазин літ. «А» загальною площею 6,7 кв.м, магазин літ. «Б» загальною площею 13,4 кв.м, навіс літ «С» (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1144087648101). Таким чином, відповідач є єдиним власником спірного об'єкту нерухомого майна у сукупності часткок (33/100 + 67/100). Зазначає, що протиправне використання відповідачем земельної ділянки та вчинення перешкод міській раді у користуванні та розпоряджанні нею здійснюється без волі власника земельної ділянки. На теперішній час ТОВ «РОШ-ЛЕНД»» як власник нежитлового приміщення, магазину з навісом може розпоряджатись ним на власний розсуд, у зв'язку з чим існує очевидна небезпека відчуження спірного об'єкту на користь третіх осіб до прийняття судового рішення по даній справі. Вказані дії відповідача призведуть до неможливості виконання рішення суду в частині усунення перешкод ТОВ «РОШ-ЛЕНД» у користуванні земельною ділянкою, оскільки на момент прийняття такого рішення даний відповідач вже не буде власником протиправно розміщених нежитлових приміщень у зв'язку з їх відчуженням та не буде використовувати земельну ділянку позивача. Вказані дії призведуть до необхідності звертатись позивачу з новим негаторним позовом до нових власників майна по просп. Центральному, 75/12, м. Миколаїв. Вказує, що до набуття ТОВ «РОШ-ЛЕНД» права власності на спірний об'єкт нерухомого майна, одним із співвласників нежитлового приміщення, магазину з навісом було ПП «ТЕХБУДШВЕСТ». Згідно витягу з ЄДР від 30.07.2023 директором ТОВ «РОШ-ЛЕНД» є ОСОБА_1 . Згідно історії змін даних ТОВ «РОШ-ЛЕНД» вбачається, що 16.07.2021 було змінено частку в статутному капіталі засновника з 40000 на 90000. Видалено бенефіціарного власника - ОСОБА_2 . Видалено засновника. Видалено ПП «ТЕХБУДШВЕСТ». Відповідно до безкоштовного запиту ЄДР, засновником та керівником ПП «ТЕХБУДТНВЕСТ» є ОСОБА_2 . Тобто, власником ТОВ «РОШ-ЛЕНД» був ОСОБА_2 , який є наразі власником ПП «ТЕХБУДТНВЕСТ». Таким чином, юридично відбувся перехід права власності на нежитлове приміщення, магазин з навісом по просп. Центральному, 75/12 між декількома юридичними особами, власником яких є одна і та ж сама особа - ОСОБА_2 , що свідчить про відсутність наміру у ТОВ «РОШ-ЛЕНД» в набутті права власності задля його належного та правомірного використання згідно принципу добросовісності, та спрямоване виключно на захоплення земельної ділянки позивача, забезпечення збереженості майна шляхом реєстрації його як об'єкта нерухомого майна.
Зазначає, що третіми особами по справі вже вчинялися відповідні дії шодо ухилення від звільнення земельної ділянки, а саме 30.08.2021 Миколаївською міською радою було подано позовну заяву до ТОВ фірма «СТІВ», ПП «ТЕХБУДІНВЕСТ» та ТОВ «КРЕЙТЕР про скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договорів купівлі-продажу, договору дарування та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою загальною площею 0,0021 га (кадастровий номер 4810137200:09:049:0001) шляхам знесення (демонтажу) нежитлового приміщення по просп. Центральному, 75/12, м. Миколаїв. ПП «ТЕХБУДІНВЕСТ» та ТОВ «КРЕЙТЕР через 9 днів, тобто 08.09.2021 (згідно інформаційної довідки від 08.08.2023 № 341943971) відчужило ТОВ «РОШ-ЛЕНД» право власності на спірний об'єкт нерухомого майна. Таким чином, вбачається наявність зв'язку між теперішнім власником майна -ТОВ «РОШ-ЛЕНД» та принаймні ПП «ТЕХБУДІНВЕСТ», усвідомлення діючим власником протиправності оформлення права власності на спірний об'єкт, безпідставності зайняття земельної ділянки, що обгрунтовано свідчить про високу ймовірність вчинення відповідачем і третіми особами подальших дій задля уникнення виконання рішення суду по даній справі шляхом відчуження іншим особам. Зазначає, що накладення арешту на майно не завдасть шкоди та збитків відповідачу, не позбавить його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить їх право реалізовувати вказане майно третім особам. Захід забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам, нотаріусам, іншим суб'єктам та посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна - нежитлове приміщення, магазин з навісом загальною площею 21 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1144087648101) спрямований на унеможливлення внесення суб'єктами державної реєстрації нових записів про речові права на вказаний об'єкт, зміни до характеристик об'єкту. Вчинення таких дій суб'єктами державної реєстрації (зміна власника в реєстрі, зміна об'єкта в реєстрі) унеможливить виконання рішення суду в частині усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, поновлення порушених прав позивача на належну територіальній громаді ділянку. Захід забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «РОШ-ЛЕНД» укладати договори, вчиняти інші правочини, здійснювати будь-які дії щодо відчуження та передачі нерухомого майна - нежитлове приміщення, магазин з навісом загальною площею 21 кв.м., який знаходиться за адресою: проспект Центральний, буд.75/12, м.Миколаїв, Миколаївська область (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1144087648101) унеможливить вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження об'єкту нерухомого майна іншим особам, відповідно забезпечить реальне виконання рішення суду по даній справі та поновлення порушених прав позивача без необхідності звертатись з новими позовами до нових власників майна, визнавати недійсними відповідні укладені правочини щодо нього. Зазначає, що всі заявлені заходи забезпечення позову є адекватними, співмірними і пов'язаними виключно з предметом спору, які дозволять уникнути ускладнень виконання судового рішення в разі задоволення позову, оскільки спрямований на збереження поточного статусу майна, земельної ділянки, правового зв'язку майна з відповідачем по справі. Також, вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівності сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди заявнику, обрані заходи забезпечення не перешкоджають відповідачу використовувати майно, вести підприємницьку діяльність та отримувати прибуток, забезпечує виконання судового рішення в разі можливого задоволення позову й не порушує існуючих прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заявлені способи забезпечення позову забезпечують баланс інтересів між наявними правами та інтересами відповідачів та необхідністю захисту порушених прав позивача.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 08.08.2023 №341943971 Товариство з обмеженою відповідальністю «РОШ-ЛЕНД» є власником об'єкта нерухомого майна: нежитлове приміщення, магазин з навісом по просп. Центральному, 75/12, м. Миколаїв, загальною площею 20.1 кв.м.
Заявник вказує, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.06.2021 №259722730 Територіальна громада міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4810137200:09:049:0001 загального площею 0,0021 га по просп. Леніна поблизу будинку №75, м. Миколаїв.
Заявник зазначає, що територіальна громада міста Миколаєва в особі міської ради не приймала жодних рішень щодо надання права на забудову вказаної земельної ділянки об'єктами нерухомого майна; - між Миколаївською міською радою та ТОВ «РОШ-ЛЕНД» відсутні будь-які договірні відносини щодо оренди спірної земельної ділянки за вказаною вище адресою; - самочинне будівництво нежитлового приміщення, магазину з навісом на земельній ділянці за адресою: просп. Центральний, 75/12, м. Миколаїв та оформлення права власності на такий об'єкт, порушує інтереси територіальної громади м. Миколаєва, та позбавляє її права вільно володіти, розпоряджатись та використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову, Миколаївська міська рада обґрунтовувала її можливістю власника нерухомого майна - нежитлового приміщення по просп. Центральному, 75/12, розпорядитися вказаним об'єктом нерухомості на власний розсуд, у зв'язку з чим вважає, що існує очевидна небезпека його відчуження на користь третіх осіб. Вважає, що вказані дії об'єктивно вплинуть на виконання судового рішення у разі задоволення позову. На переконання позивача, вказані заходи забезпечення позову є адекватними і пов'язаними з предметом спору, які дозволять уникнути ускладнень виконання судового рішення у разі задоволення позову, оскільки спрямовані на збереження поточного статусу майна та земельної ділянки.
Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову у судовому процесі.
За положеннями статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 15.01.2020 у справі № 915/1912/19).
Відповідно до ст.137 ГПК України, позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Таким чином, із змісту вищенаведених процесуальних норм вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення.
Отже, інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвідношення (адекватності) виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Одночасно з цим, заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
Обрані заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, своєю чергою, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Аналогічні правові висновки щодо застосування ст. ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України наведені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19, від 23.12.2020 №911/949/20.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.
Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «РОШ-ЛЕНД», усунути перешкоди в користуванні Миколаївською міською радою земельною ділянкою площею 21 кв.м., кадастровий номер 4810137200:09:049:0001, шляхом знесення об'єкту нерухомого майна - нежитлове приміщення, магазин з навісом по просп.Центральному, 75/12, м.Миколаїв (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1144087648101).
В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.
Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України.
Миколаївська міська рада посилається на те, що право оренди земельної ділянки загальною площею 0,021 га, кадастровий номер 4810137200:09:049:0001 у колишнього власника ТОВ фірма «СТІВ» припинилось, а у нових власників у подальшому ще не виникло.
Як вбачається з наданої заявником інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 08.08.2023 №341943971 Товариство з обмеженою відповідальністю «РОШ-ЛЕНД» є власником об'єкта нерухомого майна: нежитлове приміщення, магазин з навісом по просп. Центральному, 75/12, м. Миколаїв, загальною площею 20.1 кв.м.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що з урахуванням характеру правовідносин, що склалися між сторонами, предмету спору та викладених у заяві обставин, існує дійсна ймовірність того, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову внаслідок дій відповідача, спрямованих на відчуження нерухомого майна на користь інших осіб чи здійснення дій, пов'язаних із переоформленням права власності на таке майно.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що існує реальна загроза того, що внаслідок здійснення відповідачем відповідних дій, можуть бути порушені права позивача відносно земельної ділянки, на якій знаходиться спірне майно, у разі встановлення судом їх наявності та задоволення позову, для відновлення яких потрібно буде додати значних зусиль, при цьому позивач не зможе захистити їх в межах одного судового провадження без подання нових позовів.
Відтак, вказане фактично знівелює мету судового захисту та зумовить необхідність понесення додаткових витрат бюджетних коштів територіальної громади.
Застосування заходу забезпечення позову гарантуватиме у майбутньому виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Отже, припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, є обґрунтованим.
З огляду на викладені в позовній заяві та заяві про вжиття заходів забезпечення позову обставини, з метою запобігання ймовірного відчуження відповідачем об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Миколаїв, просп. Центральному, 75/12, іншим особам, врахувавши збалансованість інтересів сторін, суд дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, заборони відповідачу вчиняти дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна (укладати договори, вчиняти правочини тощо), а також заборони іншим особам (реєстраційним органам) вчиняти дії щодо предмета спору (реєстрація речових прав відносно нерухомого майна) є обґрунтованими, адекватними, співмірними до позовних вимог заходами забезпечення позову.
За своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Отже, накладення арешту на майно не завдасть шкоди та збитків відповідачу, не позбавить його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що вищевказані заходи забезпечення позову відповідають статтям 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, а також вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог.
Крім того, вжиття вказаних заходів забезпечення даного позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівності сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди заявнику.
Суд враховує, що вказані заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті та застосовуються з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які можуть мати відповідні негативні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав позивача, що може бути встановлено лише за результатами розгляду спору по суті.
При цьому, суд зазначає, що обрані заходи забезпечення позову на період розгляду судом спору, не будуть перешкоджати господарській діяльності відповідача, оскільки не позбавляють останнього його прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежують право відповідача реалізувати вказане майно третім особам. Отже, вказані заходи мають наслідком лише збереження існуючого становища до завершення розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, заява №№3618/02.02.01-22/22.06/14/23 від 11.09.2023 (вх.№12223 від 18.09.2023) Миколаївської міської ради про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 136, 137, 138, 139, 140, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Заяву №3618/02.02.01-22/22.06/14/23 від 11.09.2023 (вх.№12223 від 18.09.2023) Миколаївської міської ради про забезпечення позову - задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на нерухоме майно - нежитлове приміщення, магазин з навісом загальною площею 21 кв.м., який знаходиться за адресою: проспект Центральний, буд.75/12, м.Миколаїв, Миколаївська область (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1144087648101).
- заборони державним реєстраторам, нотаріусам, іншим суб'єктам та посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна - нежитлове приміщення, магазин з навісом загальною площею 21 кв.м., який знаходиться за адресою: проспект Центральний, буд.75/12, м.Миколаїв, Миколаївська область (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1144087648101).
- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «РОШ-ЛЕНД» укладати договори, вчиняти інші правочини, здійснювати будь-які дії щодо відчуження та передачі нерухомого майна - нежитлове приміщення, магазин з навісом загальною площею 21 кв.м., який знаходиться за адресою: проспект Центральний, буд.75/12, м.Миколаїв, Миколаївська область (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1144087648101).
3. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України “Про виконавче провадження” дана ухвала про вжиття заходів забезпечення позову є виконавчим документом.
Строк пред'явлення ухвали до примусового виконання 3 (три) роки.
4. Стягувач за даною ухвалою: Миколаївська міська рада, 54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 26565573, електронна адреса: kancel@mkrada.gov.ua).
Боржник за даною ухвалою: Товариство з обмеженою відповідальністю «РОШ-ЛЕНД» (54001, м.Миколаїв, вул.Потьомкінська, буд.51/2, код ЄДРПОУ 34773179).
Відповідно до ч.1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України, ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили 20.09.2023.
Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.О. Семенчук