Справа № 740/4192/23 Головуючий у 1 інстанції Шевченко І. М.
Провадження № 33/4823/675/23
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2023 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - Оседача М.М.,
за участю захисника - адвоката Лопаткіна О.В. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в порядку дистанційного судового провадження (в режимі відеоконференції) справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16 серпня 2023 року,-
ВСТАНОВИВ:
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, військовослужбовець, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 536,80 грн.
Як встановив суд, 29 червня 2023 року, о 09 год. 15 хв., у смт. Лосинівка по вул. Богословській, ОСОБА_1 керував т/з DAEWOO Nexia, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння, як на місці за допомогою приладу «Драгер», так і в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано на нагрудну боді-камеру, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження по справі. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, а постанова винесена із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що процедура проходження його огляду на стан алкогольного сп'яніння була порушена. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що він здійснював керування транспортним засобом, а за кермом перебував його товариш.
У судове засідання апеляційної інстанції (в режимі відеоконференції) ОСОБА_1 не з'явився, при цьому, в судовому засіданні (в режимі відеоконференції) захисник зазначив, що останній є військовослужбовцем і перебуває за межами Чернігівської області, а тому вважав за можливе провести розгляд справи за відсутності його довірителя.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши пояснення захисника (в режимі відеоконференції), який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем у закладі охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №188408 від 29.06.2023 року, ОСОБА_1 29 червня 2023 року, о 09 год. 15 хв., у смт. Лосинівка по вул. Богословській, керував т/з DAEWOO Nexia, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння, як на місці за допомогою приладу «Драгер», так і в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано на нагрудну боді-камеру, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
Викладені у даному протоколі відомості ОСОБА_1 власноручно підтвердив своїм підписом та особисто в графі пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення зазначив, що вживав алкоголь напередодні та керував транспортним засобом, в лікарню їхати не потрібно (а.с.2).
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.
Посилання ОСОБА_1 на відсутність доказів керування ним транспортним засобом, не заслуговують на увагу, з огляду на таке.
Із переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається (а.с.13), що ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним транспортним засобом, пояснюючи, що їде у відрядження в смт. Варву. При спілкуванні з водієм ОСОБА_1 поліцейський виявив в останнього явні ознаки алкогольного сп'яніння та на його пропозицію пройти відповідний огляд на стан сп'яніння, водій відмовився. Окрім цього, за увесь час спілкування з поліцейським ОСОБА_1 жодного разу не вказав, що за кермом перебував його товариш і будь-яких зауважень, що він не керував автомобілем, не висловлював (а.с.6).
Також, відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння було зафіксовано і на технічний носій, що узгоджується із положеннями ст.266 КУпАП.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Виконання вимог поліцейського пройти огляд є обов'язком водія, який після проведення огляду та у разі незгоди з вимогами пройти такий огляд мав усі підстави оскаржити дії поліцейських у визначеному законом порядку.
Апеляційним судом не встановлено порушень працівниками поліції порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, до того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення такого огляду та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його процесуальних прав та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Відтак, доводи ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання уникнути ним установленої законом відповідальності за скоєне.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.5 ПДР України, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, його особи, ступеня вини та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16 серпня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач